Дискусія допомагає виявити нюанси,цікаві деталі,на які не звернеш уваги під час пояснення чи розповіді,навчальної гри.За формою вона цікавіша ніж фронтальний розвязок проблемної ситуації.Вчить учнів бачити проблему,загострювати її шукати вихід опонуючи товаришу.Ефективна сааме тим що в процесі наведення аргументів і контраргументів виникають цікаві думки,ідеї.Методично важливо щоб вчитель загострив проблему так щоб учням вона булла життєво цікавою.Далі вчитель має передбачити низку запитань які треба задати щоб розгорнути дискусію,вести її в тому напрямку який приведе до поставленої мети. Обговорення певного питання з метою взаємозбагачення інформацією про предмет обговорення та досягнення мети (істини). Мотивація, вивчення нового матеріалу, закріплення.

Розвиває вміння аргументу-вати і висловлювати думки; комунікативні здібності.

Використання відеофільмів на уроках географії.

Не можливо уявити сучасний урок географії і без застосування відеофільмів, які в найкращий спосіб ілюструють природні і культурні особливості нашої планети, роблять уроки емоційно-насиченими, сприяють глибшому запам’ятовуванню навчальної інформації.

Здебільшого в українських школах використовують нові технічні засоби, які розширюють демонстраційні можливості на уроках географії, витісняючи телевізор з відеомагнітофоном. До таких засобів належить мультимедійний проектор, який дає можливість демонструвати, створену на ПК презентацію будь якого географічного явища чи об’єкта, відзнятого цифровим фотоаппаратом, а також організувати роботу з мультимедійними підручниками та засобами.

Мультимедіа– це сучасна комп’ютерна інформаційна технологія, що дає змогу об’єднувати в одній комп’ютерній програмно-технічній системі текст, звук, відеозображення, графічне зображення та анімацію (мультиплікацію). Кожен із застосовуваних інформаційних компонентів має власні виражальні засоби та дидактичні можливості, спрямовані на забезпечення оптимізації процесу навчання. Мультимедійні засоби на компакт-дисках для всіх шкільних курсів географії розроблено науково-виробничим центром «Дидакта», створено мультимедійні підручники, які можна застосовувати як на уроці так і під час виконання домашнього завдання.

До нових зображальних засобів навчання належить й мультимедійна (сенсорна) дошка, яка може показувати зображення в кольорі (відео, анімації, слайди тощо), на ній можна робити записи також маркерами кількох кольорів, є можливість писати поверх зображення. Цей засіб навчання поєднює в собі можливості всіх традиційних екранних, аудіо-та відео засобів, розширює ілюстративну базу уроку, його застосування стрімко підвищує в учнів інтерес до навчання на уроці, дає можливість проводити практичні роботи дослідницького характеру.

Оптимальним для навчального процесу є система «комп’ютер + сенсорна дошка + мультимедійний проектор», яка працює як презентаційний засіб і як засіб інтерактивного навчання, яке забезпечують відповідні програми.

Вікторина.

Традиційною ігровою формою для закріплення, поглиблення і розширення вивченого матеріалу на уроці чи в серії уроків з однієї теми, є вікторина, або «гра переможців», як можна буквально перекласти це латинське слово. Це гра-змагання за те, щоб якомога швидше дати повну відповідь на питання. Види вікторин і форми їх проведення можуть бути різними. Навчальний матеріал з курсу «Географія материків і океанів» дає в цьому плані ширші можливості, ніж попередній курс «Загальна географія». В кінці уроку проводять прості вікторини, а наприкінці вивчення океанів, материка чи кілька материків, можна організувати вікторину-урок, яка складається з серії таких ігор як «Назва команд» (оцінюється оригінальність назви і пов’язаність її з темою), «Розминка» (її можна присвятити географічній номенклатурі), «Клімат», «Рекорди природи», «Кросворди», «Країни та їх столиці», «Що взяти з собою у подорож?», «Завдання в конверті» тощо.

Спостереження.

Спостереження – найбільш поширений метод вивчення й узагальнення досвіду вчителів, аналізу власної педагогічної діяльності. В педагогіці розрізняють такі види спостережень:

а) самоспостереження під час педагогічного процесу;

б) об’єктивне спостереження;

в) наукове спостереження.

Самоспостереження – це своєрідний самоконтроль і спостереження вчителя за реакцією учнів на організоване ним навчання. Воно допомагає вчителю уникнути повторення помилок, сприяє підвищенню його майстерності й авторитету серед учнів, стимулює до урізноманітнення методів і форм навчання, використання різних видів контролю та оцінки знань.

Об’єктивне спостереження – це стеження за педагогічним процесом зі сторони (колегою, методистом), яке дозволяє запозичити для себе щось корисне або порадити колезі ефективніші методи, прийоми і засоби для вивчення учнями певної теми чи розділу навчальної програми, виконання практичної роботи, проведення екскурсії. Об’єктивне спостереження значно триваліше, тому його висновки можуть мати вагоміше значення. Воно передбачає аналіз роботи кількох учителів і багатьох учнів з метою вивчення певної системи навчання географії і поширення передового досвіду. Ефективність об’єктивного спостереження посилюється, якщо його поєднують із спеціальними методами перевірки діяльності учнів, якості їх знань.

Наукове спостереження в методиці викладання географії характеризується комплексністю і цілеспрямованістю. Для цього необхідно, насамперед, з’ясувати мету спостереження, яка орієнтує дослідника. Її визначають, виходячи із практичних завдань дослідження.

47. Дослідницький метод сприяє залученню школярів до творчої діяльності, наукового пізнання На відміну від частково-пошукового, учні вирішують поставлену проблему повністю, спостерігаючи і вивчаючи певні просторові процеси і явища. Висувають гіпотезу, планують шляхи дослідження самостійно і під керівництвом вчителя. Важливе місце належить в цьому методі прийому спостереження. Його можна проводити безпосередньо, або з допомогою приладів (метеорологічних, астрономічних). Наукове спостереження обов’язково проводиться за певною програмою.

В сучасній методиці навчаня географії розрізняють навчально-дослідницький метод,яким можуть оволодіти всі учні, які в навчальній діяльності під керівництвом учителя виконують роль дослідників. Це може відбуватись у стінах класу (гра у дослідників, які проектують будівництво підприємства певної галузі, враховуючи властиві для неї фактори розміщення чи визначають за статистичним довідником демографічну ситуацію свого району, області). Науково-дослідний метод, який здебільшого реалізується в позакласній краєзнавчій роботі, коли учні під керівництвом вчителя працюють над розв’язанням якоїсь проблеми тривалий час. Це може бути опрацювання метеорологічних і фенологічних спостережень і написання статті про особливості місцевого клімату. Або робота в сільській місцевості з погосподарськими книгами і з'ясування особливостей природного та механічного руху односельців за кілька десятків років, вивчення особливостей місцевого господарювання, звичаїв та ін.З існуючих класифікацій методів навчання у практиці навчання географії іноді важливим є застосовування методів, які виділяються за логікою викладу. Вона може бути індуктивною (від часткового до загального), або дедуктивною (від загального до часткового). Індуктивний підхід часто застосовують для формування географічних уявлень у курсі «Загальна географія».