Уміння — це способи діяльності, за допомогою яких учні оперують набутими знаннями, застосовуючи їх для розв’язання навчальних задач і здобуваючи нові знання. знати — ще не означає вміти. Вміння може мати різні рівні—в одному випадку необхідно обдумати спосіб діяльності (наприклад, зорієнтуватись на конкретній місцевості), в іншому— дія здійснюється автоматично, але під контролем уваги (наприклад, визначення географічних координат за картою). Такий рівень вміння ще називають навичкою.

Виділення основних типів умінь можна здійснити відповідно до предметів і змісту діяльності, на базі яких вони формувались. Очевидно, що під час вивчення географії в учнів формуються інтелектуальні вміння загально-навчальні уміння

Під час навчання географії формуються й особливі географічні уміння, які пов’язані з оволодінням методами досліджень географічної науки (дослідницькі вміння), з використанням карт (картографічні уміння), відповідних приладів — метеорологічних, топографічних, навігаційних (приладні уміння»), дуже поширене в географії порівняння просторової організації об’єктів (компаративні уміння)

Найчастіше уміння формують під час виконання практичних робіт, в рамках яких учитель проводить інструктаж і демонструє зразки діяльності. На здобуття умінь спрямовані і відповідні завдання, які вчитель підбирає для закріплення вивченого матеріалу на уроці, або які є в підручнику чи в робочому зошиті, а також у рамках позакласної роботи — під час екскурсій, літніх практик.

В методичній літературі виділяють такі етапи формування умінь і навиків:

Демонстрування значення уміння і настанова на оволодіння ним (наприклад, вчитель ставить перед класом завдання навчитись обчислювати місцевий час залежно від довготи місця, вказуючи на корисність цього вміння у життєдіяльності людини).

Ознайомлення із змістом уміння, усвідомлення учнями послідовності виконання дій.

Демонстрування вчителем зразка виконання дій з акцентом на можливі помилки під час використання умінь.

Тренувальні вправи.

Самостійне застосування вміння і перенесення його на новий матеріал чи використання для вирішення нових задач.

Для формування навичок важливо повторити дію багато разів під час вивчення різних курсів географії. Це стосується таких навичок як пошук географічних координат, характеристики географічного положення просторового об’єкта, простого читання карти, орієнтування глобуса, порівняння об'єктів тощо.

Уміння вважається засвоєним, якщо учень:

Знає, у якій сфері життєдіяльності можна застосувати це вміння.

Знає зміст і послідовність дій.

Практично використовує ці дії у будь-якій навчальній ситуації, у т.ч. і в новій.

Якими способами формують у школярів досвід творчої діяльності та емоційно – ціннісного ставлення до світу?

Досвід творчої діяльності є основою географічної компетентності, остільки в ньому в особливий спосіб поєднуються знання, уміння і власна здогадка учня, які формують в ньому креативну особистість.Творчою діяльністю вважається така діяльність, яка здійснюється не за зразком, а відзначається новизною, оригінальністю процесуальної і результативної складової.

Творче мислення включає такі етапи:

Самостійне перенесення учнем раніше засвоєних знань та умінь на нову ситуацію;

Бачення нової проблеми в знайомій ситуації;

Усвідомлення внутрішньої структури об’єкта;

Пошук нових способів вирішення завдання чи задачі;

Комбінування раніше відомих способів вирішення проблемних завдань у новій ситуації.

Найбільше можливостей щодо формування цього досвіду дає проблемне навчання, в основі якого лежить пошук відповідей на проблемні запитання і виконання проблемних завдань. Не менш важливо навчити учнів самостійно «бачити» і формулювати проблеми, а це можливо завдяки розумінню ними причинно-наслідкових просторових зв'язків.

Досвід емоційно-ціннісного ставлення до світу, до процессу пізнання—охоплює світогляд — погляди, ідеали, переконання, ціннісні установки і чуттєве сприйняття світу, а також самого процесу навчання.

Для формуванні цього компоненту освіти географія має чи не найширші можливості порівняно з іншими шкільними предметами. Найвагоміше значення в шкільній географії мають пізнавальні, естетичні та соціальні емоції.Окрім емоцій, які супроводжують процес раціонального пізнання—здивування, захоплення, цікавість, пізнавальне значення можуть мати й інші емоції.

Важливий напрям—виховання простором (застосування естетичних та соціальних емоцій, які викликає довкілля). Геопростір, як дзеркало культури народу (у широкому розумінні цього поняття), має потужний виховний вплив. Перший крок—починаємо з патріотизму. Другий крок — облаштовуємо з учнями приклад бажаного простору (облагороджуєм шкільне подвір’я, класну кімнату, домашнє подвір’я, вулицю. Возимо на екскурсії, щоб показати позитивні і негативні приклади (як найбільш переконливий аргумент).