Як і навіщо орієнтувати глобус.

Поможем в ✍️ написании учебной работы

Имя

Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Нажимая кнопку "Продолжить", я принимаю политику конфиденциальности

Для того,щоб зорієнтувати глобус треба зняти його з закріпленої осі і повернути його так щоб точка для якої ми орієнтуємо глобус займала верхнє (зенітальне) положення а вісь була спрямована на північ.

Ми орієнтуємо глобус щоб показати себе на ньому,для цього нам потрібно знівелювати кут який виникає між віссю глобуса і віссю землі, через те що стіл на якому стоїть глобус не паралельний до орбіти землі.

Прийом РОЗПОВІДЬ.

Пояснювально-ілюстративнийметод .Основне призначення—допомогти засвоєнню знань школярам завдяки поєднанню живого слова вчителя з підручником, картою та іншими наочними посібниками. Вчитель організовує навчання так, щоб учні засвоїли відібрану ним готову навчальну інформацію. Це стосується насамперед тем, в яких розглядаються складні теоретичні питання. Основні його прийоми: розповідь—живий, емоційний, не дуже тривалий в часі (5-10 хв у 5-7 кл, 110-15 хв у 8-10 кл) виклад будь-якого питання теми. Залежно від змісту розрізняють описові, художні, науково-популярні розповіді. Розповідь-опис—це послідовний виклад ознак, особливостей, властивостей, якостей предметів і явищ навколишнього світу. Художня розповідь застосовується для образного переказу фактів або історичних подій. Для ознайомлення з різними науковими гіпотезами, дослідженнями використовують науково-популярну розповідь, в якій є порівняння, аналіз, синтез, узагальнення.

Прийом БЕСІДА.

Бесіда—це діалог вчителя та учнів, який передбачає формулювання запитань, з допомогою яких учні відтворюють раніше набуті знання або самостійно роблять висновок. Перевага бесіди полягає в тому, що вона сприяє розвитку активності і самостійності учнів. Залежно від дидактичної мети розрізняють вступну (на початку уроку з метою виявлення рівня підготовки учнів до сприймання матеріалів), повідомлювальну (застосовується під час аналізу наочних посібників, схем, таблиць, малюнків) і підсумкову бесіду з метою узагальнення і систематизації вивченого.

Прийом ПОЯСНЕННЯ.

Пояснення, на відміну від розповіді має доказовий характер і застосовується як спосіб вивчення географічних закономірностей, механізмів процесів, явищ. Під час пояснення вчитель використовує схематичні рисунки, математичні формули, картографічний матеріал.

40.Проблемна ситуація.

Проблемна ситуація—це такийпсихічний стан учня, який характеризують як інтелектуальне утруднення, спосіб подолання якогоучень має шукати і може знайтитільки завдяки власній пізнавальній активності і самостійності.

Якщо учень усвідомлює, що саме викликає утруднення,тоді проблемне завдання переростає в навчальну проблему, яку він прагне вирішити. Вчитель керує процесом вирішення навчальної проблеми, привчаючи учнів до певного алгоритму (послідовних етапів) її розв'язання.

Насамперед учитель допомагає учням сформулювати навчальну проблему. Далі він організовує учнів на вирішення проблеми: висунення гіпотези, наведення фактів для її підтвердження. Найчастіше на всіх цих стадіях вирішення проблеми застосовують прийом евристичну бесіду.

Види проблемних запитань з географії:

Завдання, які містять розрив між раніше відомим і новими фактами;

(кількість опадів на одній широті: мінімум в Сахарі і максимум на схилах Гімалаїв; температура—чим далі від екватора—тим тепліше –широта тропіків, а мало б бути навпаки

Завдання на встановлення численних причинно-наслідкових зв’язків (Які наслідки в майбутньому матиме трудова міграція українців)

Завдання, які вимагають розуміння діалектичних суперечностей, уміння оперувати ними. Міркування над такими завданнями відбувається за принципом «і те і те водночас», тобто не можливо відкинути жодне із тверджень. Наприклад, у високотехнологічних суспільствах залежність людини від природних явищ посилилась чи послабилась?.

Завдання-парадокси (з Силіконовою долиною, розливом річок в Середній Азії, високою густотою населення в горах Південної Америки)

Складні задачі

Його суть полягає в тому, що вчитель не тільки повідомляє кінцевий результат знань, але й показує шлях їх відкриття.. Застосовуючи цей метод, вчитель сам ставить проблему і сам її вирішує, показуючи учням найсуттєвіші суперечності, логіку доказів тощо. Іншими словами вчитель демонструє зразок наукового пізнання.

!!!!!!!!!Головним у проблемному викладі знань є постановка і розв’язання проблеми. Під проблемою розуміють таку навчальну задачу (запитання, завдання), результат якої або способи його здобуття учневі невідомі.

В шкільній географії знайдеться чимало тем, в яких можливий проблемний виклад. Наприклад, вивчаючи тему міське розселення в Україні, можна поставити проблему «Які міста кращі для проживання--великі чи малі» Далі послідовно показати, опираючись на факти переваги і недоліки кожного з типів міст з тч. зору зайнятості, освіти, культури , охорони здоров’я, екології, транспорту, соціальної сфери. Завершити виклад висновками, що однозначно проблему вирішити неможна, остільки кожен із типів міст має недоліки і переваги.

ОІС.

Основними рисами ОІС є опорність, інформаційність і схематичність. Опорність характеризується тим, що після вивчення нового матеріалу учні мають складений у логічній послідовності з використанням умовних позначень і скорочень конспект, за допомогою якого вони можуть швидко пригадати і повторити великий обсяг інформації. Інформаційністьозначає, що дана схема є носієм певної навчальної інформації з конкретного питання. Схематичність окреслює наявні зв'язки і залежності та відображає послідовність вивченого матеріалу. Існують певні правила складання ОІС, серед яких найважливішими є: 1) основу схеми становлять поняття, на яких ґрунтується навчальна інформація з теми; а факти і приклади мають доповнюючу роль; 2) мовою схеми є умовні позначення, які легко запам'ятати і відтворити і які мають асоціативний характер; 3) ієрархію компонентів знань відображає кольорова гама: основні поняття виділяють червоним кольором, їхні складові – синім, фактичні відомості (географічну номенклатуру, статистичні дані) – жовтим.

Дата: 2016-10-02, просмотров: 270.

⇐ Предыдущая 1 2 3 4 5 678 9 Следующая ⇒