Економічний аналіз - це є розчленування окремих складових економічних категорій (узагальнюючих показників) на складові частини (первинні показники) з метою їх подальшого вивчення і узагальнення. Особливого значення набуває економічний аналіз як інструмент пізнання у вивченні широкого кола питань виробничо-експлуатаційної діяльності підприємств і організацій міського господарства. У результаті цього формулюються певні висновки, узагальнення, розробляються пропозиції на основі відповідних суджень, які є основними формами аналітичного мислення.

Предметом вивчення економічного аналізу є результати господарської діяльності підприємств (організацій), їх структурних підрозділів, об'єднань, що формуються під впливом об'єктивних і суб'єктивних факторів, які відображаються у планових, звітних, облікових та інших джерелах інформації.

Об'єктами економічного аналізу є показники, що виражають суть економічних процесів і явищ, які відбуваються на різноманітних рівнях господарювання (рівнях проведення аналізу).

Суб'єктами економічного аналізу є ті, хто його виконує (планово-економічні служби, виконавці окремих структурних підрозділів аналізованого підприємства, кредитно-фінансові органи, аудиторські фірми, інвестори, податкові адміністрації та ін.).

Зміст економічного аналізу складають ті показники (об'єкти), що підлягають аналітичному дослідженню. Він визначається метою, завданнями та рівнями проведення аналізу.

Метою економічного аналізу є одержання певних висновків про стан і закономірності розвитку досліджуваних економічних явищ (процесів) і розробка пропозицій та рекомендацій, необхідних для прийняття і обґрунтування управлінських рішень (складання планів-прогнозів, бізнес-планів, програм, стратегій, господарських договорів, контрактів, наказів, розпоряджень та ін.).

У сучасних умовах аналіз господарської діяльності набуває вагоме місце, тому що стає ефективним засобом удосконалення системи управління.

До найважливіших задач економічного аналізу відносяться: всебічна оцінка результатів фінансово-господарської діяльності підприємства в цілому і його основних підрозділів; виявлення недоліків у виконанні окремих техніко-експлуатаційних показників і їхнього впливу на кінцеві результати; встановлення причинних зв'язків і взаємовпливу організаційних, економічних, технічних і інших умов на різних рівнях управління і виробництва; визначення рівня використання рухомого складу та інших основних фондів, трудових, матеріальних і фінансових ресурсів; оцінка якості роботи і транспортного обслуговування. У процесі аналізу виявляються передовий досвід, резерви поліпшення роботи і розробляються заходи для їхнього використання, підготовляються дані для підвищення інформованості та економічних знань колективу.

При проведенні економічного аналізу використовуються загальні обліково-планово-нормативні джерела інформації (плани, норми, нормативи, бухгалтерські, статистичні, оперативні звіти, первинні документи та ін.), а також джерела не облікового характеру (протоколи нарад, акти ревізій і перевірок та ін.). У ряді випадків матеріали, що підлягають аналізу, спеціально підготовляються. Вихідні дані перевіряються, показники обробляються, групуються і відбиваються в графічній формі, зводяться в таблиці та ін. Перш ніж приступити до підготовки матеріалів чи безпосередньо до аналізу, варто уважно перевірити достовірність і повноту звітних даних та ін.

Таким чином, економічний аналіз являє собою систему комплексного дослідження діяльності підприємства з метою оцінки її результатів, виявлення тенденцій і причин відхилень від планових і нормативних показників, пошук шляхів і резервів поліпшення роботи. Тобто, економічний аналіз є вагомим фактором підвищення ефективності і якості роботи підприємств міського господарства.

Можна виділити три основних види аналізу діяльності підприємства:

· оперативний;

· періодичний;

· перспективний.

Оперативний аналіз зводиться в основному до встановлення поточних відхилень показників роботи від плану, чи нормативів договірних умов, визначення причин таких відхилень і можливих мір оперативного виправлення положення. У ряді випадків оперативні дані вимагають наступного уточнення. Проте можливість швидкого реагування залежить саме від цієї форми аналізу.

Періодичний аналіз здійснюється по місячних, квартальних і річних підсумках на основі офіційної звітності і тієї інформації, що накопичується підприємством для «внутрішнього» користування. Він охоплює більш широке коло показників. Оперативний і періодичний аналізи доповнюють один одного, дозволяють виявити тенденції змін і навіть одержати попередні прогнози на найближчий період. Така попередня сигнальна інформація, одержана в ході аналізу, допомагає вчасно приймати оптимальні господарські рішення.

Перспективний аналіз досліджуючи динаміку зміни показників і загального рівня роботи підприємства за ряд попередніх періодів, дає визначену базу для річного і довгострокового прогнозів.

Усі названі види аналізу можуть мати як комплексний, так і локальний (тематичний) характер. В цілому аналіз господарської діяльності підприємства має бути оперативним, конкретним, систематичним, комплексним і об'єктивним.

Оперативність аналізу передбачає чітке і швидке його здійснення і негайне втілення в господарську діяльність підприємств та організацій. Це дає змогу активно і своєчасно впливати на хід виробничого процесу з метою його поліпшення.

Конкретність аналізу вимагає його конкретної спрямованості і прив'язки до потреб аналізованого підприємства. Це означає, що аналіз повинен здійснюватися на конкретних даних господарської діяльності підприємства.

Комплексність аналізу вимагає розгляду всіх економічних явищ і процесів виробничо-господарської діяльності як складових частин єдиної системи, взаємозв'язаних і у комплексі.

Об'єктивність аналізу передбачає використання при його проведенні достовірних джерел інформації, наукової методології; висновки, пропозиції та рекомендації повинні бути достатньою мірою обґрунтовані.

Систематичність аналізу означає, що він повинен здійснюватись регулярно як по підприємству в цілому, так і по окремих його структурних підрозділах. Сутність системного підходу насамперед у тім, щоб кожен окремо взятий показник (група показників) розглядається у всіх прямих і непрямих зв'язках і взаємозв'язках.