Управління кадрами підприємства потребує формування системи оцінки трудового потенціалу підприємства. Розрізняють наступні види чисельності працюючих: 1) явочна; 2) облікова; 3) середньооблікова.

Явочна чисельність – кількість працівників, що вийшли на роботу у визначений час.

Облікова чисельність – кількість всіх постійних, тимчасових і сезонних працівників, котрих прийнято на роботу терміном на один і більше днів незалежно від того, перебувають вони на роботі, знаходяться у відпустках, відрядженнях, на лікарняному листку тощо.

Середньооблікова чисельність - кількість працівників за певний період, яка визначається як сума середньомісячної чисельності поділена на кількість місяців у розрахунковому періоді. Показник використовується для розрахунків відносних показників.

При розрахунку облікової чисельності використовують формулу:

                                           Ч_об = Т_обсл / Т_еф,                                        (4.11)

 де Т_обсл - час обслуговування водіями рухомого складу, год.;

  Т_еф - ефективний фонд часу одного працівника, год.

Отриману облікову чисельність округляють до цілого числа.

При розрахунку явочної чисельності використовують формулу:

                                                Ч_я = Ч_об / К_об.с,                                         (4.12)

де К_об.с - коефіцієнт облікового складу.

Коефіцієнт облікового складу визначають за даними балансу робочого часу (див. табл. 4.1) за формулою

                                                 К_об.с = Т_н / Т_єф,                                        (4.13)

де Т_еф - ефективний фонд часу одного працівника, год.

Т_н - номінальний фонд часу одного працівника, год.

При розрахунку необхідної чисельності робітників виходять з балансу робочого часу одного робітника та режиму роботи різних категорій працівників. У табл. 4.1. наведено умовний баланс робочого часу одного працівника. Відсутні показники визначаються, виходячи з встановленої законодавством України кількості святкових та вихідних днів, тривалості робочого тижня і режиму роботи підприємства.

Таблиця 4.1 - Баланс робочого часу одного працівника

Баланс робочого часу одного робітника включає:

- календарний фонд, що дорівнює 365 або 366 дням на рік;

- нормативний (режимний) фонд, що дорівнює календарному, зменшеному на кількість вихідних і святкових днів на рік. Якщо, наприклад, кількість вихідних і святкових днів на рік складає 114, то номінальний фонд в днях становить 365 - 114 = 251;

- ефективний (робочий) фонд – обраховують, виключивши з номінального фонду кількість неявок на роботу з причини чергової відпустки, хвороби, вагітності, пологів, виконання державних та громадських обов’язків і т. д.;

- середню тривалість робочого дня (з урахуванням пільгових годин, що встановлені для окремих груп працюючих, наприклад, перерви в роботі, що надаються жінкам-матерям для годування дитини);

- ефективний фонд робочого часу в годинах, тобто середня кількість годин роботи одного працівника у плановому періоді (визначають, помноживши ефективний фонд часу в днях на середню тривалість робочого дня).

Чисельність робітників-відрядників обчислюють виходячи з визначення нормативної трудомісткості запланованого обсягу робіт з урахуванням зниження трудомісткості та планового коефіцієнту виконання норм і ефективного фонду робочого часу одного робітника за формулою:

                                  Ч _від = Т_н / (Ф_е * К),                                       (4.14)

де Т_н – нормативна трудомісткість запланованого обсягу робіт, нормо-годин;

Ф_е - ефективний фонд робочого часу 1 робітника, год.;

К – коефіцієнт виконання норм виробітку.

Чисельність робітників-погодинників розраховують за агрегатами та робочими місцями. На відміну від розрахунку чисельності робітників-відрядників визначають не людино-години нормованої праці, а календарні години тривалості процесу (роботи) на кожному робочому місці згідно з нормами обслуговування робочих місць (агрегатів)робочою силою. Отриману кількість календарних годин ділять на кількість годин роботи одного робітника (ефективний фонд робочого часу):

                                   Ч_пог = Т_обсл / Ф_е,                                     (4.15)

де Т_обсл – час обслуговування робочого місця, год.

Для аналізу даних про рух робітників використовують відносні показники трудових ресурсів:

Ø Коефіцієнт обороту кадрів з прийому - відношення кількості прийнятих на роботу за визначений період часу до середньооблікової чисельності;

Ø Коефіцієнт обороту кадрів з вибуття - відношення кількості робітників, які вибули з підприємства за визначений період часу, до середньооблікової чисельності;

Ø Коефіцієнт плинності кадрів - відношення кількості робітників, які звільнилися за власним бажанням, до середньооблікової чисельності;

Ø Продуктивність праці - відношення обсягу виробництва продукції (у вартісних або натуральних вимірниках) до середньооблікової чисельності.

Ø Фондоозброєність праці - відношення вартості основних фондів до середньооблікової чисельності.

Відповідно до Закону України “Про оплату праці” заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Заробітна плата працівників і службовців складається з основної (постійної) і додаткової (змінної) частин, а також заохочувальних виплат.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу згідно із встановленими нормам праці (часу, виробітку, обслугову­вання) у вигляді тарифних ставок (окладів) та відрядних розцінок для працівників і посадових окладів для службовців у розмірах, що не перевищують встановлені чинним законодавством.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за роботу понад встановлені норми, за трудові успіхи, винахідливість, особливі умо­ви праці. До неї входять передбачені чинним законодавством допла­ти, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Законодавством України передбачені надбавки і доплати працівникам електричного транспорту:

- кваліфікованим робітникам, які зайняті на особливо відповідальних

роботах, за високу кваліфікаційну майстерність;

- за класність водіям рухомого складу;

- плата за працю у вихідні й святкові дні;

- плата за роботу у вечірній і нічний час;

- доплати за шкідливі умови праці;

- за суміщення професій (посад), розширення зон обслуговування або

- збільшення обсягу виконаних робіт;

- керівникам, спеціалістам, службовцям за високі досягнення у праці

або за виконання особливо важливих завдань на строк їх виконання;

- за стаж роботи і вислугу років.

Заохочувальні та компенсаційні виплати – це винагорода за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які здійснюються понад установлені зазначеними актами норми.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення поняття “ Трудові ресурси підприємства”.

2. Приведіть склад і структуру кадрів підприємства.

3. Що таке продуктивність праці? Якими показниками вона вимірюється?

4. Приведіть шляхи підвищення продуктивності праці на підприємстві.

5. Що є основою організації оплати праці на підприємстві?

6. Які форми і системи оплати праці ви знаєте?

7. Охарактеризуйте баланс робочого часу одного працівника?

8. Які показники характеризують рух кадрів на підприємстві?