У результаті проведеної психодіагностичної роботи, яка описана у другому розділі були виявлені старшокласники, у яких є низький рівень за особистісними достоїнствами. Це учні з низьким та середнім рівнем успішності у навчанні. Нами була зроблена спроба складання корекційно - розвиваючої програми, мета якої була розвиток особистісних достоїнств у старшокласників.

Крім даної мети корекційно - розвиваюча програма сприяє вирішенню таких завдань: по - перше, створення сприятливого психологічного клімату, позитивної мотивації ї зацікавленості осіб на заняттях, по - друге надається можливість учасникам розвинути особистісні достоїнства, зняти емоційну напруженість; по - третє, розвинути вміння висловлюватися про себе на символічному і вербальному рівні, по - четверте, допомагає досягти взаєморозумінню і співтворчості через спільну творчу діяльність, сприяє усвідомленню у старшокласників своїх почуттів, переживань, спонукає до роздумів, самодослідження, особистісному зростанню.

Таким чином, складена нами корекційна програма може бути використана для роботи з розвитку особистісних достоїнств у старшокласників шкільними психологічними службами.

ЗАКЛЮЧЕННЯ

У магістерській роботі здійснено теоретичний аналіз та емпіричне дослідження вивчення проблеми впливу особистісних достоїнств старшокласників на успішність навчальної діяльності та спілкування.

У даній роботі ми розглянули дослідження, що проводились за данною проблематикою.

Також, ми проаналізували основні поняття «достоїнства особистості» з точки зору видатних психологів сучасності. Ми розглянули різноманітні точки зору щодо становлення достоїнств особистості у роботах таких вчених як А Маслоу, М. Селігман, С. Водяха. Достоїнства – повага і самоповага людської особистості є морально - етичною категорією. З найбільшої цінності людського життя випливає наявність достоїнства у кожної людини. Достоїнство людини одне з нематеріальних благ, що належить людині від народження, воно є невідчужуваним і не передається.

Рання юність охоплює період від 14 - 15 до 18 років. Центральним новоутворенням особистості у ранній юності є готовність дитини до життєвого самовизначення, а головне новоутворення психіки старшокласника - його світогляд. Тому, ми можемо константувати, що вивчення достоїнств старшокласника, їх впливу на успішність навчання та спілкування є значимою та перспективною у сучасній психологічній науці.

Проаналізувавши літературні джерела з тематики, що ми вивчаємо, ми можемо відокремити основні особистісні достоїнства старшокласника, такі як: ставлення до навчання, творчість, колективізм, лідерство, товариськість, інтелект (мислення), самовиховання, гуманність, відношення до себе самого, терпимість, гумор, готовність до симпатії, художній смак, ставлення до людей, совість, працьовитість, самоконтроль, щирість (чесність), сміливість, доброта, щедрість, оригінальність, оптимізм, відповідальність, подяка, вимогливість до себе, благородство, авторитет.

На основі цих знань, ми можемо сформулювати поняття достойної людини, як людини яка виявляє щиру турботу про людей, відповідальна у вчинках, відстоює свою думку, прагне реалізувати себе, несхильна до залежної поведінки, упевнена тощо.

З метою дослідження впливу особистісних достоїнств старшокласників на успішність навчальної діяльності та спілкування, нами було проведено експериментальне дослідження на базі Зимогір’ївської загальноосвітньої школи I – III ступенів, Зимогір’ївської гімназії та Луганської спеціалізованої школи № 57, у якому взяло участь 87 респондентів.

В ході дослідження нами були використані методики:

1. Тест діагностуючий вміння дякувати (Майкл МакКаллоу і Роберт Еммонс).

2. Методика вивчення оптимізму LOT (Ч. Шейєр і М. Карвер).

3. Методика «Оцінка своїх достоїнств» (М. Селігман).

4. Тест вивчення рівня товариськості (В. Ф. Ряховський).

5. Методика яка досліджує сприйняття індивідом групи (Е. В. Залюбовська).

6. Методика «Соціометрія» (Джордж Морено).

Також в ході дослідження нами був використаний метод експертних оцінок.

За для статистичного аналізу отриманного у експерименті данних та виявлення взаємозвязків між основними показниками ми використовували коефіцієнт лінійної кореляції Пірсона, коефіцієнт рангової кореляції Спірмена та t - критерій Ст’юдента для незалежних вибірок.

Проведене емпіричне дослідження особистісних достоїнств старшокласників у зв'язку з їх навчальною та комунікативною успішністю дозволив нам встановити наступні психологічні закономірності.

1) Рівень вираженості позитивних якостей, які можна розглядати як особистісні достоїнства - подяка, диспозиційний оптимізм.

2) Характеристика комунікативних особливостей вибірки - середній рівень товариськості, домінуючий тип ставлення до групи (колективістична спрямованість).

3) Особливості самооцінки піддослідними власних особистісних якостей .

4) Результати експертної оцінки особистісних якостей піддослідних показали, що відмінники оцінені більш як чесні, добрі, щедрі, оригінальні.

За допомогою статистичного аналізу отриманих даних встановлено наступний значущий взаємозв'язок:

1. Навчальна успішність випробовуваних знаходиться в прямому зв'язку з такими характеристиками особистості як вміння дякувати, диспозиційний оптимізм, висока самооцінка допитливості, любов до знань, оригінальність, подяка, оптимізм.

Застосування математичного аналізу з використанням t - критерію Ст’юдента при групуючій змінної «навчальна успішність» також надає значні відхилення між піддослідними з різним рівнем академічної успішності за описаними вище параметрами.

На основі емпіричних данних, отриманних у результаті аналізу експертних оцінок, ми можемо виділити такі характеристики психологічного портрету успішного учня: 1) комунікативні властивості (оптимізм, життєрадісність, товариськість, почуття гумору), 2) вольові властивості (працьовитість, відповідальність, високий самоконтроль), 3) пізнавальні потреби (цікавість , інтерес до навколишнього середовища, інтерес до знань).

2. Успішність в комунікації, виміряна за допомогою соціометричної процедури, не показує значної залежності від особистісних достоїнств розглянутих нами.

Отже, можемо зробити висновок, що основна гіпотеза дослідження знайшла своє підтвердження в тій її частині, яка передбачала наявність взаємозв'язку між навчальною успішністю індивіда і його особистісними достоїнствами.

Також у нашому дослідженні, ми пропонуємо корекційно – розвивальну програму щодо дослідження впливу особистісних достоїнств старшокласників на успішність навчальної діяльності та спілкуванні. Вона може використовуватись психологами у роботі з групами старшокласників у загальноосвітніх школах. На нашу думку це є значущим елементом практичної сторони вивчення особливостей ранньої юності як періоду становлення світогляду особистості. Особистісний розвиток у ранній юності - це та необхідна основа, яка дозволяє людині свідомо й обґрунтовано здійснити вибір подальшого життєвого шляху відповідно до своїх можливостей та індивідуальних особливостей.

Література

1) Селигман М.Е.П. [Seligman M.] Новая позитивная психология: пер. с англ. М.: София, 2006, С. 368.

2) Fredrickson, B. L. (2003). The value of positive emotions. American Scientist, 91, 330 - 335.

3) Бонивелл И. [Boniwell I.] Ключи к благополучию. Что может позитивная психология: пер. с англ. М.: Время, 2009. С. 192.

4) Науковий пошук молодих дослідників. Психологічні науки. Збірник наукових праць студентів. Луганськ ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», №9, 2012 Частина II c.12. c. 253.

5) Diener E. (2000). Subjective well - being. American Psychologist, 55, Р. 34 - 43.

6) http://nsportal.ru/shkola/psikhologiya/library/ispolzovanie-idei-pozitivnoi-psikhologii-v-organizatsii-deyatelnosti-p-1

7) Психологічні перспективи. Випуск 16.2010. С. 158 – 167, С. 261 – 266.

8) С. Ю. Головин. Словарь практического психолога. 1998 г. C. 340.

9) http://ru.wikipedia.org/wiki/%CF%EE%E7%E8%F2%E8%E2%ED%E0%FF_%EF%F1%E8%F5%EE%EB%EE%E3%E8%FF

10) Психолого - педагогічні основи гуманізації навчально - виховного процесу в школі та ВНЗ. Збірник наукових праць. Частина II. - Рівне, 2008. 53 - 61 с.

11) Солодушкина М.В. Позитивная психология: успехи, проблемы и перспективы // Психологические исследования. Т. 5, № 24. С. 3.

12) http://journals.uspu.ru/attachments/article/95/П_2012_2_водяха.pdf

13) Л. Н. Тимощенко «Воспитание старшеклассниц» Книга для учителя. Издание второе, дополненное и переработанное Москва «Просвещение» 1990 г., с. 117.

14) Новейший психологический словарь/В. Б.Шапарь, В. Е. Россоха, О. В. Шапарь; под. общ. Ред. В. Б. Шапаря. – Изд. 3 – е – Ростов н/Д.: Феникс, 2007. – с. 806.

15) Психологическая диагностика 2010, № 2

ООО «Исследовательская группа - Социальные науки» с. 36 – 64.

16) Маклаков А. Г. Общая психология — СПб: Питер, 2001 — с. 471: ил — (Серия «Учебник нового века»).

17) Савчин М. В. Вікова психологія: навч. посіб. – 2 – ге вид., стереотип./М. В. Савчин, Л. П. Василенко. – К.: Академвидав, 2009. – с. 353. Серія «Альма - матер».

18) Волков Б. С. Возрастная психология. В 2 – х ч. Ч.1: От рождения до поступления в школу: учеб. пособие для студентов вузов, обучающихся по пед. специальностям (ОПД.Ф.01 - Психология)/Б. С. Волков, Н. В. Волкова; под ред. Б. С. Волкова. – М.: Гуманитар. изд. центр ВЛАДОС, 2008. – с. 360.

19) Волков Б. С. Возрастная психология. В. 2 – х ч. Ч. 2: От младшего школьного возраста до юношества: учеб. пособие для студентов вузов, обучающихся по пед. специальностям (ОПД.Ф.01 - Психология)/Б. С. Волков, Н. В. Волкова; под ред. Б. С. Волкова. – М.: Гуманитар. изд. центр ВЛАДОС, 2008. – с. 339.

20) Психологический словарь / Под общей науч. ред. П. С. Гуревича. – М.: ОЛМА Медия Групп, ОЛМА ПРЕСС Образование, 2007. - с. 433.

21) Словарь по этике. / Под ред. И. С. Кона.—4 - е изд.— М.: Политиздат, 1981.— 430 с.

22) Большой юридический словарь Додонов В. Н., Ермаков В. Д., Крылова М. А. М.: 2001, с.163.

23) http://psychology.net.ru/dictionaries/psy.html?word=1018

24) Сычёв О. А. Психология оптимизма: учебно – методическое пособие к спецкурсу; Бийский пед. гос. ун – т им. В. М. Шукшина. – Бийск: БПГУ им. В. М. Шкушина, 2008. – 69 с.

25) http://testoteka.narod.ru/mlo/1/07.html

26) Ильин Е. П. Мотивация и мотивы. – СПб.: Питер, 2002 – 407 – 408 с.

27)