Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
За даними методу спостереження та за результатами бесід, ми виявили, що старшокласники були зацікавлені в дослідженні, але деякі недосконало володіють теоретичними знаннями з психології, тому важко відрізняли у собі особистісні достоїнства та значення самого терміну.
Аналіз даних, отриманих за результатами психодіагностичних методик, свідчить про наступне:
| Високий рівень успішності | Достатній рівень Успішності | Середній рівень успішності | Низький рівень успішності |
| Ізольовані – 0% | Ізольовані – 7% | Ізольовані – 10% | Ізольовані – 27,3% |
| Зневажальні - 29% | Зневажальні - 44,4% | Зневажальні - 50% | Зневажальні - 55% |
| Переважальні – 43% | Переважальні – 41% | Переважальні – 36% | Переважальні – 18,2% |
| Лідери – 29% | Лідери – 7,4% | Лідери – 5% | Лідери – 0% |
Таблиця 1. Методика «Соціометрія»
Згідно з методикою «Соціометрія» (таблиця 1), учні які мають високий рівень навчальної діяльності займають наступну позицію у колективі: зневажальні – 29%, переважальні – 43%, лідери – 29%; учні які мають достатній рівень навчальної діяльності: ізольовані – 7%, зневажальні – 44,4%, переважальні – 41%, лідери – 7,4%; учні що мають середній рівень навчальної діяльності: ізольовані – 10%, зневажальні – 50%, переважальні – 36%, лідери – 5%; учні що мають низький рівень навчальної діяльності: ізольовані – 27,3%, зневажальні – 55%, переважальні – 18,2%. Тобто, можно зробити висновок, що оцінка, рівень успішності тільки частково може впливати на рішення, вибір учнів з ким більше спілкуватися та взаємодіяти.
Представимо результати за методикою «Оцінка своїх достоїнств»
(М. Селігман). Старшокласники, які навчаються на високий рівень успішності, на перше місце відносять таку позитивну якість, як любов до знань; на друге місце - надію, турбота про майбутнє; на третє місце - допитливість, інтерес до оточуючого середовища, вдячність, гумор; на четверте місце - знання людей і себе самого, вміння спілкуватися, хоробрість, самоконтроль; на п’яте місце - здібність до суджень, критичність мислення, працелюбство; на шосте місце - оригінальність, винахідливість, доброта і щедрість. Старшокласники, які навчаються на достатній рівень успішності обирають на перше місце - надію, турботу про майбутнє; на друге місце - оригінальність, винахідливість; на третє місце - любов до знань, вдячність; на четверте місце - хоробрість; на п’яте місце - знання людей і себе самого, вміння спілкуватися, гумор; на шосте місце - доброта і щедрість; на сьоме місце - допитливість, інтерес до оточуючого середовища, здібність до суджень, критичність мислення; на восьме місце - самоконтроль; на дев’яте місце - працелюбство. У інших учнів, які навчаються на середній рівень на першому місці знаходяться наступні позитивні якості - це гумор; на другому місці - знання людей і себе самого, вміння спілкуватися; на третьому місці - вдячність; на четвертому місці - надія, турбота про майбутнє; на п’ятому місці - доброта і щедрість; на шостому місці - любов до знань; на сьомому місці - здібність до суджень, критичність мислення; на восьмому місці - допитливість, інтерес до оточуючого середовища, оригінальність, винахідливість, хоробрість, самоконтроль; на дев’ятому місці - колективізм, почуття обов’язку. Досліджувані які навчаються на низький рівень обирають на перше місце - знання людей і себе самого, вміння спілкуватися; на друге місце - самоконтроль, надія, турбота про майбутнє, гумор; на третє місце - знання людей і себе самого, вміння спілкуватися, працелюбство; на четверте місце - здібність до суджень, критичність мислення, оригінальність, винахідливість, вдячність. Як ми бачимо, особистісні достоїнства можуть впливати на успішність учнів в навчанні. Тому що на кожний рівень успішності припадають визначені особистісні достоїнства. Менший відсоток особистісних достоїнств діагностується у тих, хто навчається на низький рівень успішності.
| Високий рівень успішності | Достатній рівень Успішності | Середній рівень успішності | Низький рівень успішності |
| Індивідуальний тип – 29% | Індивідуальний тип – 15% | Індивідуальний тип – 17% | Індивідуальний тип – 18,2% |
| Колективістич-ний тип - 57% | Колективістич-ний тип - 56% | Колективістич-ний тип - 60% | Колективістич-ний тип - 36,4% |
| - | - | - | Прагматичний тип – 18,2% |
| Змішаний тип (колективістично - прагматичний– 14,3%) | Змішаний тип (колективістично - прагматичний– 11,1%, індивідуально – колективістичний тип – 15%, індивідуально – колективістично – прагматичний тип – 4%) | Змішаний тип (колективістично - прагматичний– 10%, індивідуально – колективістичний тип – 12%, індивідуально – прагматичний тип – 2,4%) | Змішаний тип (індивідуально – колективістичний тип – 18,2%, індивідуально – прагматичний тип – 9%) |
Таблиця 2. «Дослідження сприйняття індивідом групи»
(Е. В. Залюбовська)
За даними методики «Дослідження сприйняття індивідом групи»
(Е. В. Залюбовська) учні які навчаються на відмінно, обирають такі типи спрямованості у колективі (таблиця 2): індивідуалістичний тип (29%), колективістичний тип (57%) та змішаний тип (колективістично – прагматичний – 14,3%). Учні з достатнім рівнем навчання обирають: індивідуалістичний тип (15%), колективістичний тип (56%) та змішані типи (індивідуалістично – колективістичний тип – 15%, колективістично – прагматичний тип – 11,1%, індивідуалістично – колективістично – прагматичний тип – 4%). Старшокласники з середнім рівнем навчання: індивідуалістичний тип (17%), колективістичний тип (60%) та змішані типи (індивідуалістично – колективістичний тип – 12%, колективістично – прагматичний тип – 10%, індивідуалістично – прагматичний тип – 2,4%). Старшокласники з низьким рівнем навчання: індивідуалістичний тип (18,2%), колективістичний тип (36,4%), прагматичний тип (18,2%) та змішані типи (індивідуалістично – колективістичний тип – 18,2%, індивідуалістично – прагматичний тип – 9%). Як ми бачимо переважаючим типом спрямованості є колективістичний тип. Це свідчить про те, що у учнів прийняття індивідуального рішення залежить від думки класу.
| Високий рівень успішності | Достатній рівень Успішності | Середній рівень успішності | Низький рівень успішності |
| Високий рівень оптимізму – 29% | Високий рівень оптимізму – 11,1% | Високий рівень оптимізму – 5% | Високий рівень оптимізму – 0% |
| Вище середнього – 14,3% | Вище середнього – 44,4% | Вище середнього – 7% | Вище середнього – 9 % |
| Нище середнього – 43% | Нище середнього – 33,3% | Нище середнього – 12% | Нище середнього – 18,2% |
| Низький рівень – 14,3% | Низький рівень – 11,1% | Низький рівень – 76,2% | Низький рівень – 73% |
Таблиця 3. «Тест на оптимізм» (Ч. Шейєр і М. Карвєр LOT )
Далі розглянемо отримані діагностичні дані за «тестом на оптимізм» (Ч. Шейєр і М. Карвєр LOT ). Найбільш ближче до оптимістів за результатами отриманих даних виявилися старшокласники з високим рівнем успішності (таблиця 3). Високий рівень оптимізму склав 29%, рівень вище середнього – 14,3% у відмінників.
| Високий рівень успішності | Достатній рівень Успішності | Середній рівень успішності | Низький рівень успішності |
| 19 – 24 балів (0%) | 19 – 24 балів (0%) | 19 – 24 балів (5%) | 19 – 24 балів (0%) |
| 14 – 18 балів (14,3%) | 14 – 18 балів (7%) | 14 – 18 балів (29%) | 14 – 18 балів (27,3%) |
| 9 – 13 балів (57%) | 9 – 13 балів (70,4%) | 9 – 13 балів (62%) | 9 – 13 балів (55%) |
| 4 – 8 балів (14,3%) | 4 – 8 балів (22,2%) | 4 – 8 балів (2,4%) | 4 – 8 балів (18,2%) |
| 0 – 3 балів (14,3%) | 0 – 3 балів (0%) | 0 – 3 балів (2,4%) | 0 – 3 балів (0%) |
Таблиця 4. "Оцінка рівня товариськості" (В. Ф. Ряховського)
Для вивчення рівня товариськості старшокласників, ми взяли тест "Оцінка рівня товариськості" (В. Ф. Ряховського). В результаті обробки даних, ми виявили, що більший процентний відсоток припадає на шкалу від 9 до 13 балів (з високим рівнем успішності – 57%, з достатнім рівнем успішності – 70,4%, із середнім рівнем успішності – 62% та з низьким рівнем успішності – 55% ). Це говорить про те, що старшокласники вельми товариські. Цікаві, говіркі, люблять висловлюватися з різних питань, що, буває, викликає роздратування у оточуючих. Охоче знайомляться з новими людьми. Люблять бувати в центрі уваги, нікому не відмовляють у проханнях, хоча не завжди можуть їх виконати. Також діагностується шкала від 19 до 24 балів - це учні з середнім рівнем успішності (5%). Такі учні товариські, у незнайомій обстановці почувають себе цілком упевнено. Нові проблеми їх не лякають. І все ж з новими людьми сходяться з оглядкою, у суперечках і диспутах беруть участь неохоче. Від 14 до 18 балів: з високим рівнем успішності – 14,3%, з достатнім рівнем - 7%, з середнім рівнем - 29%, з низьким рівнем – 27,3%. У таких учнів нормальна комунікабельність. Вони допитливі, охоче слухають цікавого співбесідника, достатньо терплячі в спілкуванні, відстоюють свою точку зору без запальності. Без неприємних переживань йдуть на зустріч з новими людьми. В той же час не люблять галасливих компаній. Від 4 до 8 балів: з високим рівнем успішності – 14,3%, з достатнім рівнем – 22,2%, з середнім рівнем – 2,4% і з низьким рівнем – 18,2%. У таких учнів товариськість б'є ключем. Вони завжди в курсі всіх справ. Люблять приймати участь у всіх дискусіях, хоча серйозні теми можуть викликати у них мігрень або навіть нудьгу. Охоче беруться виконувати будь - яке питання, навіть якщо мають поверхове уявлення. Всюди почувають себе у своїй тарілці. Беруться за будь - яку справу, хоча не завжди можуть успішно довести її до кінця. Від 0 до 3 балів: учні з високим рівнем успішності – 14,3% і з середнім рівнем – 2,4%. Комунікабельність носить болісний характер. Такі учні балакучі, багатослівні, втручаються у справи, які не мають до них ніякого відношення. Беруться судити про проблеми, в яких зовсім не компетентні. Свідомо чи мимоволі часто бувають причиною різного роду конфліктів в оточенні. Запальні, образливі, нерідко бувають необ'єктивні.
| Високий рівень успішності | Достатній рівень Успішності | Середній рівень успішності | Низький рівень успішності |
| Більш вдячні – 14,3% | Більш вдячні – 7% | Більш вдячні – 5% | Більш вдячні – 9% |
| Середній рівень – 29% | Середній рівень – 26% | Середній рівень – 10% | Середній рівень – 0% |
| Найменш вдячний – 57% | Найменш вдячний – 67% | Найменш вдячний – 86% | Найменш вдячний – 91% |
Таблиця 5. Тест на вдячність ( Майкл МакКаллоу і Роберт Еммонс )
Отримані психодіагностичні дані, які зображені у таблиці 5 дозволили розглянути рівень вдячності у старшокласників. Таким чином учні з високим рівнем у навчанні отримали: більш вдячні – 14,3%, середній рівень – 29%, найменш вдячні – 57%; учні з достатнім рівнем у навчанні: більш вдячні – 7%, середній рівень – 26%, найменш вдячні – 67%; учні з середнім рівнем у навчанні: більш вдячні – 5%, середній рівень – 10%, найменш вдячні – 86% та учні з низьким рівнем у навчанні: більш вдячні – 9%, найменш вдячні – 91%. Це означає, що більш вдячними є старшокласники з високим рівнем у навчанні.
Метод експертної оцінки
Експертами нашого дослідження складають: Баценко Д. Л. – вчитель інформатики, Давидюк О. М. – директор школи, Дегтярьова Т. І. – завуч з навчальної діяльності, Павленко І. М. – вчитель англійської мови,
Палагута М. І. – завуч з виховної роботи та Семич Ю. М. – вчитель географії (Зимогір’ївської загальноосвітньої школи I – III ступенів); Литвінова Л. В. – вчитель географії та Саламанова Н. Ю. – вчитель української мови та літератури (Зимогір’ївської гімназії); Козенчук О. С. – класний керівник та Понедельник Н. А. – вчитель історії (Луганської спеціалізованої
школи № 57).
Остані діагностичні дані були отримані за допомогою методу експертної оцінки, які дозволили розглянути 15 особистісних достоїнств у старшокласників з точки зору експертів. Перша оцінена шкала була «неправда - чесність». Відмінники з високим рівнем - 86% та середнім рівнем – 14,3%. Учні з достатнім рівнем успішності мають високий рівень – 67%, середній рівень – 30% та низький рівень – 4%. Учні з середнім рівнем успішності: високий рівень – 29%, середній рівень – 64,3% та низький рівень – 7,1%. Учні з низьким рівнем успішності мають середній рівень – 82% та низький рівень – 18,2%. Тобто експерти вважають, що найбільш чесними є відмінники. Друга оцінена експертами якість «злість - доброта». Відмінники з високим рівнем доброти займають – 71,4%, з середнім рівнем – 29%. Учні які навчаються на достатньому рівні – це високий рівень – 59,3% та середній рівень – 41%. Учні з середнім рівнем навчання: високий – 43%, середній – 55% та низький рівні – 2,4%. Двіїшники: високий рівень – 36,4%, середній рівень – 64%. Розглянемо результати за третьою шкалою «скупість – щедрість». Відмінники які знаходяться на високому рівні – 71,4% та на середньому рівні – 29%. Учні з достатнім рівнем успішності: високий – 59,3%, середній – 37% та низький рівні – 4%. Учні які навчаються на середній рівень успішності: високий – 38,1%, середній – 57,1% та низький рівні – 5%. На високому рівні в 9% та на середньому рівні в 91% знаходяться двіїшники. Четверта оцінена експертами якість «стандартність - оригінальність». Найбільш оригінальними являються відмінники, тому що високий рівень – 100%. Менш оригінальними є старшокласники з достатнім рівнем – це високий – 30%, середній рівень – 70,4%. Учні з середнім рівнем навчання: високий – 10%, середній – 76,2% та низький рівні – 14,3%. Більш стандартними виявилися учні з низьким рівнем успішності: високий – 9%, середній – 27,3% та низький – 64%. Наступна оцінена якість є «зацікавленість – відсутність інтересу до знань». Очевидно, що з точки зору експертів відмінники більше за всіх полюбляють знання (високий рівень – 100%). Учні які навчаються на оцінку «добре»: високий рівень – 59,3%, середній рівень – 33,3% та низький рівень – 7,4%. Тріїшники мають інше процентне співвідношення: високий – 17%, середній – 69% та низький – 14,3%. Двіїшники мають середній рівень – 18,2% та низький рівень – 82%. «Песимізм - оптимізм» - це шоста досліджуючи якість у старшокласників. Ми отримали, такі дані: відмінники з високим рівнем – 71,4%, з середнім рівнем – 29%; учні у яких рівень успішності достатній (високий – 56%, середній – 44,4%); тріїшники з високим рівнем – 40,5%, з середнім рівнем – 50% та з низьким рівнем – 10%; учні у яких рівень успішності низький (високий рівень – 9%, середній рівень – 73%, низький рівень – 18,2%). Щодо шкали «похмурність - життєрадісність», то експерти вважають, що більш життєрадісними є відмінники (високий рівень – 86%, середній рівень – 14,3%). Менш життєрадісними є тріїшники (високий рівень – 43%, середній рівень – 48%, низький рівень – 10%) та учні з достатнім рівнем успішності (високий – 37%, середній – 63%). Найменш життєрадісними є старшокласники з низьким рівнем успішності (високий рівень – 18,2%, середній рівень – 55%, низький рівень – 27,3%). Наступна досліджуюча шкала «почуття гумору». Діагностуюча позитивна якість найбільш притаманна учням з достатнім рівнем успішності (високий рівень – 37%, середній рівень – 63%). Старшокласники з середнім рівнем успішності у навчанні (високий рівень – 31%, середній рівень – 60%, низький рівень – 10%). Менший процентний відсоток припадає на відмінників (високий рівень – 29%, середній рівень – 71,4%). Взагалі маленький відсоток спостерігається у учнів з низьким рівнем успішності у навчанні (високий рівень – 9%, середній рівень – 73%, низький рівень – 18,2%). Дев’ята шкала методу експертної оцінки називається «замкнутість - товариськість». Діагностується висока товариськість у відмінників (високий рівень – 86%, середній рівень – 14,3%) та у учнів з достатнім рівнем успішності (високий рівень – 85,2%, середній рівень – 7,4%, низький рівень – 7,4%). Менш товариські - це тріїшники (високий рівень – 62%, середній рівень – 38%) та учні з низьким рівнем успішності (високий рівень – 18,2%, середній рівень – 82%). Шкала «без розсудливість – здоровий глузд». Найінтелектуальнішими визначені відмінники (високий рівень – 100%), далі учні з достатнім рівнем успішності (високий – 67%, середній – 30%, низький рівень – 4%), учні з середнім рівнем успішності (високий – 31%, середній – 64,3%, низький рівень – 5%) та двіїшники (високий рівень – 27,3%, середній рівень – 64%, низький рівень – 9%). Отримані дані за шкалою «ледарство - працьовитість» свідчать про наступне: відмінники на 71,4% за високим рівнем оцінені як працьовиті та за середнім рівнем на 29%. Учні з достатнім рівнем мають високий рівень – 41%, середній – 52% та низький – 7,4%. Тріїшники були оцінені таким чином: високий рівень – 19%, середній рівень – 60% та низький рівень – 21,4%. Учні з низьким рівнем успішності у навчанні: середній рівень – 64% та низький рівень – 36,4%. Більш відповідальними за шкалою «безвідповідальність - відповідальність» є відмінники. Тому, що високий рівень склав 86%, а середній рівень – 14,3%. Учні з достатнім рівнем навчання: високий рівень – 59,3%, середній рівень – 33,3% та низький рівень – 7,4%. Ті у кого середній рівень успішності мають високий рівень відповідальності – 21,4%, середній рівень – 60% та низький рівень – 19%. Ті, хто навчається на низький рівень успішності мають високий рівень відповідальності – 9%, середній рівень – 36, 4%, низький рівень – 55%. Показник «слабка воля – високий самоконтроль» складається з таких даних: відмінники з високим рівнем – 100%; учні з достатнім рівнем успішності мають високий самоконтроль – 48,1%, середній рівень – 48,1% та низький рівень – 4%; учні з середньою успішністю у навчанні високого рівня – 12%, середнього рівня – 79% та низького рівня – 10%; у учнів з низьким рівнем навчання визначається середній самоконтроль – 55% та низький самоконтроль – 45,5%. Чотирнадцята шкала даного дослідження називається «байдужість до оточуючого середовища - допитливість». Більш допитливими за результатами оцінки експертів є відмінники – 100%. Далі учні з достатнім рівнем навчання, які мають високу допитливість – 63% та середній рівень – 37%. Менш допитливішими являються тріїшники: високий рівень – 19%, середній рівень – 71,4% та низький рівень – 10%. У учнів з низьким рівнем успішності інший процентний відсоток: високий рівень – 9%, середній рівень – 55% та низький рівень – 36,4%. Розглянемо результати за останньою шкалою «колективізм». 43% на високому рівні у відмінників за показником колективізм та 57,1% - на середньому рівні. 52% - високий рівень та 48,1% - середній рівень колективізму у учнів з достатньою успішністю у навчанні. 31% - високий рівень, 55% - середній рівень та 14,3% - низький рівень колективізму у тріїшників. 27, 3% - високий рівень, 55% - середній рівень, 18,2% - низький рівень колективізму у учнів з низьким рівнем успішності.
Таким чином ми бачимо, що відмінникам приписуються такі позитивні якості, як: чесність, доброта, щедрість, оригінальність, любов до знань, оптимізм, життєрадісність, товариськість, інтелект, працьовитість, відповідальність, самоконтроль, допитливість. У учнів з достатнім рівнем успішності у навчанні експерти визначають почуття гумору, товариськість, колективізм. Менший процентний відсоток за усіма позитивними якостями спостерігається у учнів з середнім рівнем та низьким рівнем успішності. Тобто з погляду експертів чим вище рівень навчальної успішності у старшокласника, тим більше особистісних достоїнств він має.
2.3. Статистичний аналіз виявлених кореляційних зв'язків
Доповнимо результати загального описового аналізу отриманих результатів даними статистичних розрахунків міри зв'язку між змінними дослідження.
Перш ніж приступити до більш детального дослідження масиву даних, слід визначити його загальні властивості, зокрема, деякі характеристики описової статистики (заходи центральної тенденції і заходи варіативності вибірки), а також принциповий показник - нормальність розподілу отриманих результатів. Результати аналізу даних вибірки за основними позначеними параметрами представлені в Додатку 1. З розгляду виключені дані соціометричної процедури та навчальної успішності зважаючи на особливості їх вимірювання.
Особливої процедури для перевірки нормальності розподілу не потрібно зважаючи на досить великий обсяг вибірки (n = 87).
Також, враховуючи багатовимірність нашого дослідження (включає 21 змінну), необхідно уточнити шкали, в яких відбувалося вимірювання інтересуючих нас ознак. Цей етап дозволить нам правильно обрати математичний критерій для аналізу зв'язків між змінними.
Отже, розглянемо наші діагностичні інструменти з точки зору їх параметричних властивостей.
Нагадаємо, що для досягнення цілей дослідження - вивчення впливу особистісних особливостей старшокласників на успішність навчальної діяльності та спілкування - нами був сформований банк методик, складений з 2 - х основних блоків. Блок I спрямований на оцінку особистісних особливостей досліджуваних, притаманних їм якостей і рис особистості. У нього увійшли 5 методик, об'єднаних таким чином:
1) Діагностика окремих властивостей особистості, які ймовірно могли б вплинути на навчальну або соціальну успішність випробуваного.
1.1. Тест, діагностуючий вміння дякувати (Майкл МакКаллоу і Роберт Еммонс). [Testoteka.ukr.net – банк тестов [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://testoteka.ukr.net/]
1.2. Тест диспозиційного оптимізму - ТДО (LOT) (М. Шейєра і
Ч. Карвера). [Психология оптимизма: учебно - методическое пособие к спецкурсу О. А. Сычёв; Бийский пед. гос. ун – т им. В. М. Шукшина. – Бийск: БПГУ им. В. М. Шкушина, 2008. – 92с. (С.56 - 57)]
1.3. Методика «Оцінка своїх достоїнств» (М.Селігман). [Селигман М. Новая позитивная психология: Научный взгляд на счастье и смысл жизни/Перев. с англ. – М.: Издательство «София», 2006. – 102 с.]
Результати перших двох методик виміряні в інтервальних шкалах, проте самооцінка проводилася піддослідними у відповідності з принципом ранжирування, отже 13 шкал методики М.Селігмана являють собою масив даних, представлених в ранговій шкалі.
2) Дослідження комунікативних якостей респондентів, які обумовлюють їх відносини з однолітками.
2.1. Тест оцінки рівня товариськості (В. Ф. Ряховського). [Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога: Учеб. пособие: В 2 кн. Кн. 2: Работа психолога с взрослыми. Коррекционные приемы и упражнения. - 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ВЛАДОС, 1999. – 480 с. (C. 52-55).]
2.2. Дослідження сприйняття індивідом групи (В. Е. Залюбовска). [Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. – СПб: Издательство "Питер", 2000. – 536 с. (С. 407-408).]
Дані методики також представляють результати в інтервальних шкалах. Крім того, методика оцінки рівня товариськості також передбачає поділ випробовуваних на групи відповідно до рівня вираженості діагностуємої властивості (7 рівнів). Особливості сприйняття індивідом групи класифікуються відповідно до типу відносин - індивідуалістичний, колективістичний та прагматичний тип спрямованості. Самі результати представлені в шкалі інтервалів.
Другий блок діагностичних засобів призначався для отримання об'єктивних відомостей про рівень успішності піддослідних. Успішність навчальної діяльності була встановлена за допомогою безпосередніх оцінок знань і шкільних досягнень учнів. Стандартна система оцінювання, прийнята в сучасній українській системі освіти, передбачає виділення чотирьох рівнів знання: 1) низький або початковий (1 - 3 бала), 2) середній (4 - 6 балів), 3) достатній (7 - 9 балів); 4 ) високий (10 - 12 балів). [Закон про освіту – Сайт Міністерства освіти, науки, молоді та спорту України [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1060-12/page3.] Відповідно до загальних навчальних досягнень учнів, кожен з них виявився в тій чи іншій групі.
Таким чином, даний показник приведений до рангової шкали вимірів: низький рівень - ранг 1, середній рівень - ранг 2; достатній рівень - ранг 3; високий рівень - ранг 4.
Оцінка рівня соціальної успішності піддослідних проходила за допомогою соціометричної процедури, розробленої Дж. Морено. Як відомо, обробка результатів даного методу діагностики завершується визначенням соціального статусу особистості в групі - «лідер» («зірка»), «переважальний», «зневажальний», «ізольований». Так як цей статус безпосередньо залежить від кількості виборів, отриманих випробуваним, можна говорити про рангове перетворення соціального статусу індивіда в групі з присвоєнням кожній позиції свого порядкового номера («ізольований» - ранг 1; «зневажальний» - ранг 2; «переважальний» - ранг 3; «зірка» - ранг 4).
Отже, детальний аналіз використаних для збору емпіричних даних методик та їх шкал дозволяє укласти, що для встановлення наявності чи відсутності взаємозалежностей між змінними дослідження недостатньо застосування коефіцієнта лінійної кореляції Пірсона. Обов'язковою умовою використання цього параметричного критерію є не тільки підпорядкування аналізованих даних закону нормального розподілу, а й вимір змінних в сильних шкалах (інтервальна або шкала відносин). Отже, коефіцієнт Пірсона може бути застосований лише до окремих змінних для отримання додаткових відомостей про характер зв'язків між ними. Такими змінними є рівень товариськості, здатність до подяки, диспозиційний оптимізм і характер сприйняття індивідом групи. Для аналізу інших змінних, в тому числі і основних залежних змінних «навчальна успішність» і «успішність комунікації», нами був застосований коефіцієнт рангової кореляції Спірмена (R).
Розглянемо результати кореляційного аналізу більш докладно. У таблиці 6 представлені значення коефіцієнта лінійної кореляції Пірсона для шкал (змінних), до яких було можливе застосування даного математичного критерію (p = 0,05; n = 87).
| № змінних | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| 1 | ||||||
1,00
-0,16
-0,23
-0,05
0,07
0,00
2
-0,16
1,00
0,61
-0,02
-0,04
0,06
3
-0,23
0,61
1,00
-0,04
0,08
-0,05
4
-0,05
-0,02
-0,04
1,00
-0,63
-0,08
5
0,07
-0,04
0,08
-0,63
1,00
-0,61
6
0,00
0,06
-0,05
-0,08
-0,61
1,00
Таблиця 6. Матриця кореляцій між окремими змінними, що описують особисті якості піддослідних
Примітка. Розшифровка змінних: 1) рівень товариськості; 2) подяка; 3) диспозиційний оптимізм. Тип ставлення до групи: 4) індивідуалістична спрямованість; 5) колективістична спрямованість; 6) прагматична спрямованість. У даній таблиці більш темним кольором виділені значущі зворотні кореляції, в більш світлих виділених осередках - значення значимих прямих кореляцій. Можна було припустити високу тісноту зворотнього зв'язку між шкалами опитувальника, що вимірює тип ставлення до групи, оскільки виділені типи до деякої міри антагоністичні один одному. Інтерес представляє встановлена значуща кореляція між умінням дякувати і диспозиційним оптимізмом (r = 0,61). Можемо припустити, що ці якості в структурі особистості утворюють єдиний кластер (риску). На кордоні рівня статистичної значущості знаходиться зворотна кореляція між диспозиційним оптимізмом і рівнем товариськості (r = -0,23). Природа даної кореляції та перевірка її невипадкового характеру вимагає додаткових досліджень на вибірці більшого об'єму. Умоглядно можемо припустити, що оптимістичні люди більш самодостатні і впевнені в собі і не потребують постійного відчуття підтримки з боку групи.
Далі розглянемо кореляційні зв'язки, встановлені за допомогою непараметричного критерію - коефіцієнта рангової кореляції Спірмена (p = 0,05). У контексті нашого дослідження особливий інтерес представляє статистично значущі зв'язки, утворені основними залежними змінними - навчальною успішністю і успішністю в міжособистісних комунікаціях (дана змінна була емпірично виміряна нами через встановлення соціального статусу випробовуваних). У таблиці 7 вказані виявлені статистично значущі кореляційні зв'язки для змінної «навчальна успішність».
| Параметр | R |
| Уміння дякувати |
0,35 |
| Диспозиційний оптимізм |
0,52 |
| Допитливість, інтерес до навколишнього середовища (самооцінка) |
0,46 |
| Любов до знань (самооцінка) |
0,31 |
| Оригінальність, винахідливість (самооцінка) |
0,28 |
| Подяка (самооцінка) |
0,43 |
| Оптимізм, надія, турбота про майбутнє |
0,27 |
| Соціометричний статус |
0,25 |
Таблиця 7. Кореляційні зв'язки змінної «навчальна успішність» з особистісними особливостями піддослідних
Звернути увагу слід на особливо тісні виявлені кореляційні зв'язки - з диспозиційним оптимізмом (R = 0,52), самооцінкою допитливості (R = 0,46) і подякою (R = 0,43). При цьому вміння дякувати як якість особистості також позитивно корелює з навчальною успішністю (R = 0,35). Показова також позитивна кореляція соціального статусу випробуваних з їх навчальною успішністю (R = 0,25).
Отже, можемо зробити висновок про прямий позитивний вплив на навчальну успішність особистості, таких якостей як диспозиційний оптимізм, вміння дякувати, допитливість і любов до знань. Також виявлена тенденція прямої залежності розглянутої змінної від самооцінки оригінальності, винахідливості (R = 0,28) і соціометричного статусу.
Аналіз кореляцій комунікативної успішності піддослідних, виміряного за допомогою соціометричної процедури, з їх особистісними особливостями не був настільки інформативним. Тут встановлено лише дві кореляції, що розташовуються на кордоні статистичної значущості. Так, соціальний статус піддослідних має пряму кореляцію з самооцінкою почуття гумору (R = 0,23), а також, як було зазначено вище, - з навчальною успішністю (R = 0,25).
Коротко опишемо також виявлені кореляційні зв'язки між самооцінкою піддослідними власних якостей і деякими іншими їх особистісними особливостями. Спостерігаються коефіцієнти кореляційного зв'язку, що знаходяться на помірному і середньому рівні (R ≥ 0,4). Так, вміння дякувати (R1) і диспозиційний оптимізм (R2) виявляються в тісному зв'язку з такими параметрами як самооцінка допитливості, інтересу до навколишнього середовища (R1 = 0,44; R2 = 0,47), самооцінка любові до знань (R1 = 0 , 4; R2 = 0,4), а також самооцінка подяки (R1 = 0,52; R2 = 0,43). Самооцінка за шкалою «любов до знань», крім того, позитивно корелює з самооцінкою працьовитості (R = 0,49) і самоконтролю (R = 0,41). Останні названі особистісні особливості мають також позитивну кореляцію між собою (R = 0,41). Остання з кореляцій середнього та помірного рівня зв'язку - це позитивна залежність між самооцінками подяки та оптимізму, надії, турботи про майбутнє (R = 0,41).
Таким чином, можемо відзначити високу взаємозалежність самооцінки окремих особистісних якостей, які, в цілому, прийнято приписувати особистості успішного учня, що володіє високою академічної успішністю (любов до знань, працьовитість, самоконтроль).
Аналізуючи кореляції, встановлені між експертними оцінками досліджуваних та іншими діагностуючими у них особистісними особливостями, слід відзначити тенденцію до високої залежності між оцінками експертів. Так, якщо учень оцінений по одній із запропонованих шкал, що вимірюють соціально прийнятну поведінку досить високо, то досить імовірно, що аналогічна оцінка експертом буде виставлена і за іншими «позитивними» шкалами. Розгорнута кореляційна матриця, що описує взаємозв'язки між кожною з 36 змінних нашого дослідження, представлена в додатку 2. З неї бачимо, що практично всі параметри експертної оцінки мають значимі позитивні кореляції між собою на помірному, середньому і високому рівні тісноти зв'язку. Відзначимо деякі кореляційні зв'язки лише з високою тіснотою зв'язку (див. таблиця 8).
| Параметр I | Параметр II | R |
| Похмурість – життєрадісність | Песимізм – оптимізм |
0,77
0,75
0,8
0,78
0,88
0,85
0,75
0,8
0,78
0,78
Таблиця 8. Кореляційні зв'язки експертних оцінок особистісних якостей піддослідних (висока тіснота зв'язку, R ≥ 0,75)
Отже, у свідомості експертів ототожнюються такі якості, як похмурість, песимізм, відсутність почуття гумору, замкнутість. Безвідповідальність, в розумінні експертів, практично ідентична ліні і слабкій волі. Що цікаво, слабка воля і безвідповідальність також ідентифікуються з байдужістю до навколишнього середовища і відсутністю інтересу до занять. Вивчивши високі значущі кореляції між оцінками експертів, можемо зробити висновок, що психологічний портрет успішного учня, на думку педагогів (експертів), складається з наступних особистісних особливостей:
• оптимізм;
• життєрадісність;
• почуття гумору;
• товариськість;
• працьовитість;
• відповідальність;
• високий самоконтроль;
• цікавість, інтерес до навколишнього середовища;
• інтерес до знань.
Гіпотетично дані якості можна об'єднати в 3 групи - комунікативні властивості; вольові властивості; пізнавальні потреби.
Основне завдання дослідження - вивчення взаємозв'язку окремих особистісних якостей та успішності у навчанні та спілкуванні - може бути вирішена також шляхом виділення в загальній вибірці груп, що відрізняються за ключовою ознакою (навчальна успішність, соціальний статус випробуваного) і проведення статистичного їх порівняння.
У даному випадку нами був застосований параметричний t - критерій Ст’юдента для незалежних вибірок [Титкова Л. С. Математические методы в психологии /Л.С.Титкова. – Владивосток: Из-во Дальневосточного университета, 2002. – 87 с.]. Ми провели аналіз за допомогою даного методу перевірки статистичних гіпотез для двох випадків: у першому групуючою змінної виступила навчальна успішність випробовуваних, у другому - їх успішність у спілкуванні, виміряна за допомогою встановлення соціального статусу респондента в групі однолітків. Розрахункові таблиці t - критерію для двох зазначених випадків представлені в додатку 3. Таблиця 9 містить лише статистично значущі значення t - критерію (t емп.> t крит.).
Таблиця 9. Статистично значимі показники t-критерію Стьюдента (групує мінлива «навчальна успішність»)
| № | 2 | 3 | 7 | 8 | 10 | 12 | 17 |
| Змінна | У мін - ня дяку - вати | Диспози - ц ійний оптимізм | Допитли - вість, інтерес до навко - лишнього середови - ща | Любов до знань | Оригі - нальність, винахід - ливість | Х о - роб - рість | По - дяка |
| Зна - чення t-крите - рію | 2,27 | 4,69 | 2,57 | 2,89 | 3,45 | 2,4 | 2,28 |
За допомогою даного математичного критерію встановлено, що між респондентами з різним рівнем навчальної успішності спостерігаються статистично значущі відмінності за рівнем вираженості таких якостей, як уміння дякувати, диспозиційний оптимізм. Також виявлені відмінності в самооцінці наступних особистісних якостей: допитливість, любов до знань, оригінальність, хоробрість і подяка. Найбільш виражені відмінності за параметром диспозиційний оптимізм (маємо найбільший показник t емп.), Що, в цілому, узгоджується з загальними результатами нашого дослідження.
Статистичний аналіз з використанням t - критерію для групуючої змінної «успішність у спілкуванні (соціальний статус)» практично не виявив істотних відмінностей між групами піддослідних у загальній вибірці. Єдиний встановлений випадок, коли t емп. потрапляє в межі значущості - це самооцінка почуття гумору.
Отже, результати кореляційного аналізу, а також більш глибокого математичного аналізу даних з використанням спеціальних критеріїв значимості, доповнили картину виявлених нами закономірностей і зв'язків між змінними.
Висновки до другого розділу
Проведене емпіричне дослідження особистісних достоїнств старшокласників у зв'язку з їх навчальною та комунікативною успішністю дозволив нам встановити наступні психологічні закономірності.
1) Рівень вираженості позитивних якостей, які можна розглядати як особистісні достоїнства - подяка, диспозиційний оптимізм.
2) Характеристика комунікативних особливостей вибірки - середній рівень товариськості, домінуючий тип ставлення до групи (колективістична спрямованість).
3) Особливості самооцінки піддослідними власних особистісних якостей . Найбільш високі дані у відмінників були отримані за позитивними якостями - це любов до знань, надія, турбота про майбутнє, допитливість, інтерес до оточуючого середовища. Як менш виражені якості були обрані: вдячність, гумор, знання людей і себе самого, вміння спілкуватися, хоробрість, самоконтроль, здібність до суджень, критичність мислення, працелюбство, оригінальність, винахідливість, доброта і щедрість. Старшокласники, які навчаються на достатній рівень успішності більше схильні до надії, турботи про майбутнє, оригінальності, винахідливості. Менш схильні любити знання, бути вдячними, хоробрими, знати людей і себе самого, вміти спілкуватися, мати почуття гумору, бути добрим і щедрим, допитливим, здібним до суджень та самоконтролю, бути працелюбним. У інших учнів, які навчаються на середній рівень більший вибір таких якостей: гумор, знання людей і себе самого, вміння спілкуватися. Менший вибір приходиться на вдячність, надію, турботу про майбутнє, доброту і щедрість, любов до знань, здібність до суджень, допитливість, інтерес до оточуючого середовища, оригінальність, винахідливість, хоробрість, самоконтроль, колективізм, почуття обов’язку. Учні з низьким низький рівнем у навчанні обирають знання людей і себе самого, вміння спілкуватися. Менша кількість виборів приходиться на самоконтроль, надію, турботу про майбутнє, гумор, знання людей і себе самого, вміння спілкуватися, працелюбство, здібність до суджень, критичність мислення, оригінальність, винахідливість, вдячність.
4) Результати експертної оцінки особистісних якостей піддослідних показали, що відмінники оцінені більш як чесні, добрі, щедрі, оригінальні. Вони люблять знання, оптимістичні, життєрадісні, товариські, інтелектуальні, працьовиті, відповідальні, схильні до самоконтролю та допитливі. А учні з достатнім рівнем успішності у навчанні з усіх запропонованих позитивних якостей, мають високий рівень почуття гумору, товариськості, колективізму.
У контексті заявленої проблеми нас найбільше цікавило вплив окремих якостей і властивостей особистості на успішність у навчанні та спілкуванні учнів старших класів. За допомогою статистичного аналізу отриманих даних встановлено наступний значущий взаємозв'язок:
1. Навчальна успішність випробовуваних знаходиться в прямому зв'язку з такими характеристиками особистості як вміння дякувати, диспозиційний оптимізм, висока самооцінка допитливості, любов до знань, оригінальність, подяка, оптимізм. Є тенденція до позитивного взаємозв'язку навчальної успішності з соціальним статусом респондента (хоча показник коефіцієнта кореляції знаходиться практично на кордоні статистичної значущості R = 0,25).
Застосування математичного аналізу з використанням t - критерію Ст’юдента при групуючій змінної «навчальна успішність» також надає значні відхилення між піддослідними з різним рівнем академічної успішності за описаними вище параметрами.
Аналіз результатів експертної оцінки учнів дозволив нам вивести такі базові характеристики психологічного портрета успішного учня:
1) комунікативні властивості (оптимізм, життєрадісність, товариськість, почуття гумору), 2) вольові властивості (працьовитість, відповідальність, високий самоконтроль), 3) пізнавальні потреби (цікавість , інтерес до навколишнього середовища, інтерес до знань). Саме так, з точки зору, педагогів виглядає особистість учня, віднесеного до категорії «успішний учень». Висновок робиться на підставі тенденції експертів усереднюючи свої оцінки - навчальну успішність, відому апріорі, вони пов'язують з перерахованими особистісними якостями. З позицій соціальної психології цей феномен можна пояснити «ефектом ореолу».
За результатами дослідження не встановлено залежності між комунікативними якостями досліджуваних та їх навчальною успішністю (товариськістю тип ставлення до групи), проте є тенденція позитивного зв'язку навчальної успішності і соціометричного статусу респондента в групі.
2. Успішність в комунікації, виміряна за допомогою соціометричної процедури, що не показує значної залежності від якого - не будь особистісного достоїнства з розглянутих нами. Є тенденція позитивної кореляції даної змінної з навчальною успішністю і самооцінкою почуття гумору. Можливо, отримані результати в цій частині роботи не повною мірою відображають реальну картину взаємовпливу психологічних змінних. Успішність в комунікації - поняття більш широке і багатовимірне, хоча в цілях емпіричного дослідження ми звели його до соціального статусу індивіда в групі. Отже, зроблені вище висновки можуть бути віднесені не до успішності в спілкуванні в цілому, а лише до соціального статусу як одному з її показників.
Отже, можемо зробити висновок, що основна гіпотеза дослідження знайшла своє підтвердження в тій її частині, яка передбачала наявність взаємозв'язку між навчальною успішністю індивіда і його особистісними достоїнствами.
Дата: 2019-05-28, просмотров: 238.