РОЗДІЛ I ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ ВПЛИВУ ОСОБИСТІСНИХ ДОСТОЇНСТВ СТАРШОКЛАСНИКІВ НА УСПІШНІСТЬ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА СПІЛКУВАННЯ
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Магістерська робота

на тему:

 

  

Вплив особистісних достоїнств старшокласників

                на успішність навчальної діяльності та спілкування

           

ЗМІСТ    

ВСТУП................................................................................................................3

РОЗДІЛ I

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ ВПЛИВУ ОСОБИСТІСНИХ ДОСТОЇНСТВ СТАРШОКЛАСНИКІВ НА УСПІШНІСТЬ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА СПІЛКУВАННЯ………………………...7

1.1.  Основні теоретичні положення, дослідження………………………...7

1.2. Категоріальний апарат проблеми……………………………………..12

1.3. Особливості особистісних достоїнств старшокласників…………........18

Висновки до першого розділу………………………………………………..30

РОЗДІЛ II

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ОСОБИСТІСНИХ ДОСТОЇНСТВ СТАРШОКЛАСНИКІВ НА УСПІШНІСТЬ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА СПІЛКУВАННЯ……………………………………………................................322.1. Вибірка та обґрунтування обраних методик для діагностичного дослідження……………………….......................................................................32

2.2. Аналіз та інтерпретація результатів дослідження…..............................33

Висновки до другого розділу……………………………………………...…

РОЗДІЛ III

КОРЕКЦІЙНО - РОЗВИВАЛЬНА ПРОГРАММА ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ОСОБИСТІСНИХ ДОСТОЇНСТВ СТАРШОКЛАСНИКІВ НА УСПІШНІСТЬ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА СПІЛКУВАННЯ……………………………………………................................

3.1.

ЗАКЛЮЧЕННЯ.................................................................................................

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.........................................................

 

 

 ВСТУП

Актуальність теми. Особистісні достоїнства складають невід’ємну частину внутрішнього життя кожної людини. Говорячи про достойну людину, ми завжди маємо на увазі такі якості особистості, як доброта, благородство, чесність, товариськість, щедрість, працелюбство, оптимістичність. Вже від народження дитина має вроджені характеристики, які використовує протягом усього життя.

Загалом у науці достоїнство визнається як моральна свідомість, уявлення про цінність людини як особистості. Ця категорія входить до психології, яка займається дослідженням позитивних аспектів психіки людини. Вона з’явилася в кінці ХХ століття у світі наукової психології і тому вважається новим напрямком. Її засновником є Мартін Селігман, а ідейним попередником напрямку був Абрахам Маслоу. Оптимістична психологія -  затребуваний напрямок у сучасному суспільстві, бо розвиває сильні сторони особистості, вчить добиватися успіху, навчає по - іншому дивитися на світ, сприймати навколишню дійсність оптимістично та знаходити правильні рішення в будь - яких ситуаціях.

Багато науковців як вітчизняні, так і зарубіжні вивчали проблему даного дослідження: Арістотель, Аквинський Ф.,  Бандура А., Бонівелл І., Вайан Дж., Гільберт Д., Дінер Эд, Маслоу А., Мартін Э. П. Селігман, Снайдер Ч., Фредеріксон Б., Хайдт Д.,  Чиксентмихайї М., Christopher P. У роботах В. В. Лук’яненка була виділена проблема взаємозв’язків самоефективності з особистісними утвореннями студентів юнацького віку. Л. Овдійчук вивчала формування естетичних почуттів старшокласників у процесі навчання літературі в школі. Честь і достоїнство особистості як предмет професійної діяльності практичного психолога досліджував В. В. Рибалка.

 М. В. Солодушкіна в наукових статтях розглядала проблеми позитивної психології, успіхи, перспективи. Як використовувати ідеї позитивної психології в організації діяльності практичного психолога вивчала Э. Е. Безродняя. Г. В. Ботвінкін досліджував виховання національного достоїнства старшокласників в умовах клубу та, разом із М. І. Морозовою, модель виховання національного достоїнства. З . А. Водяха діагностично дослідив достоїнства особистості та інші.

Таким чином, результати теоретичного аналізу за означеною проблемою засвідчують відсутність спеціальних системних досліджень виявлення особистісних достоїнств старшокласників та їх вплив на успішність навчальної діяльності і спілкування. Поза увагою науковців залишаються такі важливі питання: особистісні достоїнства в юнацькому віці, розвиток позитивних якостей, вплив особистісних достоїнств старшокласників на успішність навчальної діяльності і спілкування.

Отже, актуальність цієї тематики та необхідність доповнення даних щодо впливу особистісних достоїнств старшокласників на успішність навчальної діяльності і спілкування й стало причиною вибору теми магістерського дослідження.

Об'єктом дослідження є особистісна сфера старшокласника.

Предметом – вплив особистісних достоїнств старшокласників на успішність у спілкуванні і навчанні.

Метою дослідження є практично дослідити і теоретично обгрунтувати вплив особистісних достоїнств старшокласників на успішність навчальної діяльності та спілкування;  розробити корекційно - розвивальну програму з метою розвитку позитивних якостей.

Відповідно до цієї мети були визначені наступні завдання:

1. Обгрунтувати теоретико – методологічні підходи до вивчення проблеми впливу особистісних достоїнств старшокласників на успішність навчальної діяльності та спілкування.

2. Розкрити зміст психологічного взаємозв’язку особистісних достоїнств та успішність навчальної діяльності, спілкування у старшокласників.

3. Емпірично дослідити особистісні достоїнства старшокласників та виявити значущі кореляти їх впливу на успішність навчальної діяльності та спілкування.

4. Розробити корекційно - розвивальну програму з метою розвитку позитивних якостей особистості старшокласників, які б впливали на ефективність спілкування та навчання.

5. Здійснити апробацію корекційно - розвивальної програми розвитку позитивних якостей особистості.

Гіпотезу нашого дослідження складає припущення - особистісні достоїнства старшокласників впливають на ефективність у спілкуванні та є основою для успішної навчальної діяльності.

Методи дослідження. Для досягнення мети, вирішення визначених завдань і перевірки гіпотези нами була розроблена програма дослідження, реалізація якої передбачає розвиток позитивних якостей особистості старшокласника; комплекс загальнонаукових теоретичних та емпіричних методів та методик (аналіз, порівняння, систематизація, узагальнення теоретичних та експериментальних даних з проблеми); спостереження, що сприяло вивченню особистісних достоїнств у старшокласників та створенню умов підвищення рівня позитивних якостей; бесіда, яка дозволяє виявити міру усвідомлення особистісних достоїнств; стандартизовані опитувальники, що дозволяють діагностувати особистісні достоїнства; статистичні методи обробки отриманих даних; метод експертних оцінок.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в доповненні даних стосовно впливу особистісних достоїнств на успішність навчальної діяльності та спілкування у старшокласників.

Практична значущість отриманих результатів міститься в тому, що результати роботи, а саме корекційно - розвиваюча програма з розвитку позитивних якостей особистості старшокласників, які впливають на ефективність успішної навчальної діяльності та спілкування може бути використана в навчально – виховному процесі школи, а одержані результати можуть бути використані у лекційних курсах загальної та соціальної психології.

Висновки до першого розділу

У першій частині магістерського дослідження були розглянуті особистісні достоїнства, досліджувані різними авторами у старшому шкільному віці. Кожне достоїнство знайшло вихід у визначенні. Розкрито термін «достоїнство» і «достойна людина». А також представлені наукові дослідження з даної проблематики.

У результаті ми визначили, що старший шкільний  вік  або рання юність - період усвідомлення і прийняття відповідальності; вік творчої ініціативи і прагнення віддавати свої сили; перехід до самостійності, а також формування світогляду.

У число особистісних достоїнств старшого шкільного віку, виходячи з розглянутої літератури, включаються такі: ставлення до навчання, творчість, колективізм, лідерство, товариськість, інтелект (мислення), самовиховання, гуманність, відношення до себе самого, терпимість, гумор, готовність до симпатії, художній смак, ставлення до людей, совість, працьовитість, самоконтроль, щирість (чесність), сміливість, доброта, щедрість, оригінальність, оптимізм, відповідальність, подяка, вимогливість до себе, благородство, авторитет.

Отже, достойна людина – це людина, яка виявляє щиру турботу про людей, відповідальна у вчинках, відстоює свою думку, прагне реалізувати себе, несхильна до залежної поведінки, упевнена тощо.

Наступним етапом магістерської роботи складатиме емпіричне дослідження, у якому ми будемо вивчати особистісні достоїнства, позитивні якості старшокласників, які впливають на успішність навчальної діяльності та спілкування.

Таблиця 1. Методика «Соціометрія»

Згідно з методикою «Соціометрія» (таблиця 1), учні які мають високий рівень навчальної діяльності займають наступну позицію у колективі: зневажальні – 29%, переважальні – 43%, лідери – 29%; учні які мають достатній рівень навчальної діяльності: ізольовані – 7%, зневажальні – 44,4%, переважальні – 41%, лідери – 7,4%; учні що мають середній рівень навчальної діяльності: ізольовані – 10%, зневажальні – 50%, переважальні – 36%, лідери – 5%; учні що мають низький рівень навчальної діяльності: ізольовані – 27,3%, зневажальні – 55%, переважальні – 18,2%. Тобто, можно зробити висновок, що оцінка, рівень успішності тільки частково може впливати на рішення, вибір учнів з ким більше спілкуватися та взаємодіяти.

Представимо результати за методикою «Оцінка своїх достоїнств»

(М. Селігман). Старшокласники, які навчаються на високий рівень успішності, на перше місце відносять таку позитивну якість, як любов до знань; на друге місце - надію, турбота про майбутнє; на третє місце -  допитливість, інтерес до оточуючого середовища, вдячність, гумор; на четверте місце - знання людей і себе самого, вміння спілкуватися, хоробрість, самоконтроль; на п’яте місце - здібність до суджень, критичність мислення, працелюбство; на шосте місце - оригінальність, винахідливість, доброта і щедрість. Старшокласники, які навчаються на достатній рівень успішності обирають на перше місце - надію, турботу про майбутнє; на друге місце - оригінальність, винахідливість; на третє місце - любов до знань, вдячність; на четверте місце - хоробрість; на п’яте місце - знання людей і себе самого, вміння спілкуватися, гумор; на шосте місце - доброта і щедрість; на сьоме місце - допитливість, інтерес до оточуючого середовища, здібність до суджень, критичність мислення; на восьме місце - самоконтроль; на дев’яте місце - працелюбство. У інших учнів, які навчаються на середній рівень на першому місці знаходяться наступні позитивні якості - це гумор; на другому місці - знання людей і себе самого, вміння спілкуватися; на третьому місці - вдячність; на четвертому місці - надія, турбота про майбутнє; на п’ятому місці - доброта і щедрість; на шостому місці - любов до знань; на сьомому місці - здібність до суджень, критичність мислення; на восьмому місці - допитливість, інтерес до оточуючого середовища, оригінальність, винахідливість, хоробрість, самоконтроль; на дев’ятому місці - колективізм, почуття обов’язку. Досліджувані які навчаються на низький рівень обирають на перше місце - знання людей і себе самого, вміння спілкуватися; на друге місце - самоконтроль, надія, турбота про майбутнє, гумор; на третє місце - знання людей і себе самого, вміння спілкуватися, працелюбство; на четверте місце - здібність до суджень, критичність мислення, оригінальність, винахідливість, вдячність. Як ми бачимо, особистісні достоїнства можуть впливати на успішність учнів в навчанні. Тому що на кожний рівень успішності припадають визначені особистісні достоїнства. Менший відсоток особистісних достоїнств діагностується у тих, хто навчається на низький рівень успішності.

Високий рівень успішності Достатній рівень Успішності Середній рівень успішності Низький рівень успішності
Індивідуальний тип – 29%   Індивідуальний тип – 15%   Індивідуальний тип – 17%   Індивідуальний тип – 18,2%  
Колективістич-ний тип - 57%   Колективістич-ний тип - 56% Колективістич-ний тип - 60%   Колективістич-ний тип - 36,4%  
  -        -       - Прагматичний тип – 18,2%
Змішаний тип (колективістично - прагматичний– 14,3%)   Змішаний тип (колективістично - прагматичний– 11,1%, індивідуально – колективістичний тип – 15%, індивідуально – колективістично – прагматичний тип – 4%) Змішаний тип (колективістично - прагматичний– 10%, індивідуально – колективістичний тип – 12%, індивідуально – прагматичний тип – 2,4%)   Змішаний тип (індивідуально – колективістичний тип – 18,2%, індивідуально – прагматичний тип – 9%)  

Таблиця 2. «Дослідження сприйняття індивідом групи»

(Е. В. Залюбовська)

    За даними методики «Дослідження сприйняття індивідом групи»

(Е. В. Залюбовська) учні які навчаються на відмінно, обирають такі типи спрямованості у колективі (таблиця 2): індивідуалістичний тип (29%), колективістичний тип (57%) та змішаний тип (колективістично – прагматичний – 14,3%). Учні з достатнім рівнем навчання обирають: індивідуалістичний тип (15%), колективістичний тип (56%) та змішані типи (індивідуалістично – колективістичний тип – 15%, колективістично – прагматичний тип – 11,1%, індивідуалістично – колективістично – прагматичний тип – 4%). Старшокласники з середнім рівнем навчання: індивідуалістичний тип (17%),  колективістичний тип (60%) та змішані типи (індивідуалістично – колективістичний тип – 12%, колективістично – прагматичний тип – 10%, індивідуалістично – прагматичний тип – 2,4%). Старшокласники з низьким рівнем навчання: індивідуалістичний тип (18,2%), колективістичний тип (36,4%), прагматичний тип (18,2%) та змішані типи (індивідуалістично – колективістичний тип – 18,2%, індивідуалістично – прагматичний тип – 9%). Як ми бачимо переважаючим типом спрямованості є колективістичний тип. Це свідчить про те, що у учнів прийняття індивідуального рішення залежить від думки класу.

Високий рівень успішності Достатній рівень Успішності Середній рівень успішності Низький рівень успішності
Високий рівень оптимізму – 29% Високий рівень оптимізму – 11,1% Високий рівень оптимізму – 5% Високий рівень оптимізму – 0%
Вище середнього – 14,3%   Вище середнього – 44,4%   Вище середнього – 7% Вище середнього – 9 %  
Нище середнього – 43% Нище середнього – 33,3% Нище середнього – 12% Нище середнього – 18,2%
Низький рівень – 14,3% Низький рівень – 11,1% Низький рівень – 76,2% Низький рівень – 73%

Таблиця 3. «Тест на оптимізм» (Ч. Шейєр і М. Карвєр LOT )

    Далі розглянемо отримані діагностичні дані за «тестом на оптимізм» (Ч. Шейєр і М. Карвєр LOT ). Найбільш ближче до оптимістів за результатами отриманих даних виявилися старшокласники з високим рівнем успішності (таблиця 3). Високий рівень оптимізму склав 29%, рівень вище середнього – 14,3% у відмінників.

Високий рівень успішності Достатній рівень Успішності Середній рівень успішності Низький рівень успішності
19 – 24 балів (0%) 19 – 24 балів  (0%) 19 – 24 балів (5%) 19 – 24 балів (0%)       
14 – 18 балів (14,3%) 14 – 18 балів (7%) 14 – 18 балів (29%) 14 – 18 балів (27,3%)
9 – 13 балів (57%) 9 – 13 балів (70,4%) 9 – 13 балів (62%) 9 – 13 балів (55%)
4 – 8 балів (14,3%) 4 – 8 балів (22,2%) 4 – 8 балів (2,4%) 4 – 8 балів (18,2%)
0 – 3 балів  (14,3%) 0 – 3 балів (0%) 0 – 3 балів (2,4%) 0 – 3 балів (0%)

Таблиця 4. "Оцінка рівня товариськості" (В. Ф. Ряховського)

    Для вивчення рівня товариськості старшокласників, ми взяли тест "Оцінка рівня товариськості" (В. Ф. Ряховського). В результаті обробки даних, ми виявили, що більший процентний відсоток припадає на шкалу від 9 до 13 балів (з високим рівнем успішності – 57%, з достатнім рівнем успішності – 70,4%, із середнім рівнем успішності – 62% та з низьким рівнем успішності – 55% ). Це говорить про те, що старшокласники вельми товариські. Цікаві, говіркі, люблять висловлюватися з різних питань, що, буває, викликає роздратування у оточуючих. Охоче ​​знайомляться з новими людьми. Люблять бувати в центрі уваги, нікому не відмовляють у проханнях, хоча не завжди можуть їх виконати. Також діагностується шкала від 19 до 24 балів - це учні з середнім рівнем успішності (5%). Такі учні товариські, у незнайомій обстановці почувають себе цілком упевнено. Нові проблеми їх не лякають. І все ж з новими людьми сходяться з оглядкою, у суперечках і диспутах беруть участь неохоче. Від 14 до 18 балів: з високим рівнем успішності – 14,3%, з достатнім рівнем - 7%, з середнім рівнем - 29%, з низьким рівнем – 27,3%. У таких учнів нормальна комунікабельність. Вони допитливі, охоче слухають цікавого співбесідника, достатньо терплячі в спілкуванні, відстоюють свою точку зору без запальності. Без неприємних переживань йдуть на зустріч з новими людьми. В той же час не люблять галасливих компаній. Від 4 до 8 балів: з високим рівнем успішності – 14,3%, з достатнім рівнем – 22,2%, з середнім рівнем – 2,4% і з низьким рівнем – 18,2%. У таких учнів товариськість б'є ключем. Вони завжди в курсі всіх справ. Люблять приймати участь у всіх дискусіях, хоча серйозні теми можуть викликати у них мігрень або навіть нудьгу. Охоче ​​беруться виконувати будь - яке питання, навіть якщо мають поверхове уявлення. Всюди почувають себе у своїй тарілці. Беруться за будь - яку справу, хоча не завжди можуть успішно довести її до кінця. Від 0 до 3 балів: учні з високим рівнем успішності – 14,3% і з середнім рівнем – 2,4%. Комунікабельність носить болісний характер. Такі учні балакучі, багатослівні, втручаються у справи, які не мають до них ніякого відношення. Беруться судити про проблеми, в яких зовсім не компетентні. Свідомо чи мимоволі часто бувають причиною різного роду конфліктів в оточенні. Запальні, образливі, нерідко бувають необ'єктивні.

Високий рівень успішності Достатній рівень Успішності Середній рівень успішності Низький рівень успішності
Більш вдячні – 14,3% Більш вдячні – 7% Більш вдячні – 5% Більш вдячні – 9%
Середній рівень – 29% Середній рівень – 26% Середній рівень – 10% Середній рівень – 0%
Найменш вдячний – 57% Найменш вдячний – 67% Найменш вдячний – 86% Найменш вдячний – 91%

Таблиця 5. Тест на вдячність ( Майкл МакКаллоу і Роберт Еммонс )

    Отримані психодіагностичні дані, які зображені у таблиці 5 дозволили розглянути рівень вдячності у старшокласників. Таким чином учні з високим рівнем у навчанні отримали: більш вдячні – 14,3%, середній рівень – 29%, найменш вдячні – 57%; учні з достатнім рівнем у навчанні: більш вдячні – 7%, середній рівень – 26%, найменш вдячні – 67%; учні з середнім рівнем у навчанні: більш вдячні – 5%, середній рівень – 10%, найменш вдячні – 86% та учні з низьким рівнем у навчанні: більш вдячні – 9%, найменш вдячні – 91%. Це означає, що більш вдячними є старшокласники з високим рівнем у навчанні.

Метод експертної оцінки

Експертами нашого дослідження складають: Баценко Д. Л. – вчитель інформатики, Давидюк О. М. – директор школи, Дегтярьова Т. І. – завуч з навчальної діяльності, Павленко І. М. – вчитель англійської мови,

Палагута М. І. – завуч з виховної роботи та Семич Ю. М. – вчитель географії (Зимогір’ївської загальноосвітньої школи I – III ступенів); Литвінова Л. В. – вчитель географії та Саламанова Н. Ю. – вчитель української мови та літератури (Зимогір’ївської гімназії); Козенчук О. С. – класний керівник та Понедельник Н. А. – вчитель історії (Луганської спеціалізованої

школи № 57).

    Остані діагностичні дані були отримані за допомогою методу експертної оцінки, які дозволили розглянути 15 особистісних достоїнств у старшокласників з точки зору експертів. Перша оцінена шкала була «неправда - чесність». Відмінники з високим рівнем - 86% та середнім рівнем – 14,3%. Учні з достатнім рівнем успішності мають високий рівень – 67%, середній рівень – 30% та низький рівень – 4%. Учні з середнім рівнем успішності: високий рівень – 29%, середній рівень – 64,3% та низький рівень – 7,1%. Учні з низьким рівнем успішності мають середній рівень – 82% та низький рівень – 18,2%. Тобто експерти вважають, що найбільш чесними є відмінники. Друга оцінена експертами якість «злість - доброта». Відмінники з високим рівнем доброти займають – 71,4%, з середнім рівнем – 29%. Учні які навчаються на достатньому рівні – це високий рівень – 59,3% та середній рівень – 41%. Учні з середнім рівнем навчання: високий – 43%, середній – 55% та низький рівні – 2,4%. Двіїшники: високий рівень – 36,4%, середній рівень – 64%. Розглянемо результати за третьою шкалою «скупість – щедрість». Відмінники які знаходяться на високому рівні – 71,4% та на середньому рівні – 29%. Учні з достатнім рівнем успішності: високий – 59,3%, середній – 37% та низький рівні – 4%. Учні які навчаються на середній рівень успішності: високий – 38,1%, середній – 57,1% та низький рівні – 5%. На високому рівні в 9% та на середньому рівні в 91% знаходяться двіїшники. Четверта оцінена експертами якість «стандартність - оригінальність». Найбільш оригінальними являються відмінники, тому що високий рівень – 100%. Менш оригінальними є старшокласники з достатнім рівнем – це високий – 30%, середній рівень – 70,4%. Учні з середнім рівнем навчання: високий – 10%, середній – 76,2% та низький рівні – 14,3%. Більш стандартними виявилися учні з низьким рівнем успішності: високий – 9%, середній – 27,3% та низький – 64%. Наступна оцінена якість є «зацікавленість – відсутність інтересу до знань». Очевидно, що з точки зору експертів відмінники більше за всіх полюбляють знання (високий рівень – 100%). Учні які навчаються на оцінку «добре»: високий рівень – 59,3%, середній рівень – 33,3% та низький рівень – 7,4%. Тріїшники мають інше процентне співвідношення: високий – 17%, середній – 69% та низький – 14,3%. Двіїшники мають середній рівень – 18,2% та низький рівень – 82%. «Песимізм - оптимізм» - це шоста досліджуючи якість у старшокласників. Ми отримали, такі дані: відмінники з високим рівнем – 71,4%, з середнім рівнем – 29%; учні у яких рівень успішності достатній (високий – 56%, середній – 44,4%); тріїшники з високим рівнем – 40,5%, з середнім рівнем – 50% та з низьким рівнем – 10%; учні у яких рівень успішності низький (високий рівень – 9%, середній рівень – 73%, низький рівень – 18,2%). Щодо шкали «похмурність - життєрадісність», то експерти вважають, що більш життєрадісними є відмінники (високий рівень – 86%, середній рівень – 14,3%). Менш життєрадісними є тріїшники (високий рівень – 43%, середній рівень – 48%, низький рівень – 10%) та учні з достатнім рівнем успішності (високий – 37%, середній – 63%). Найменш життєрадісними є старшокласники  з низьким рівнем успішності (високий рівень – 18,2%, середній рівень – 55%, низький рівень – 27,3%). Наступна досліджуюча шкала «почуття гумору». Діагностуюча позитивна якість найбільш притаманна учням з достатнім рівнем успішності (високий рівень – 37%, середній рівень – 63%). Старшокласники з середнім рівнем успішності у навчанні (високий рівень – 31%, середній рівень – 60%, низький рівень – 10%). Менший процентний відсоток припадає на відмінників (високий рівень – 29%, середній рівень – 71,4%). Взагалі маленький відсоток спостерігається у учнів з низьким рівнем успішності у навчанні (високий рівень – 9%, середній рівень – 73%, низький рівень – 18,2%). Дев’ята шкала методу експертної оцінки називається «замкнутість - товариськість». Діагностується висока товариськість у відмінників (високий рівень – 86%, середній рівень – 14,3%) та у учнів з достатнім рівнем успішності (високий рівень – 85,2%, середній рівень – 7,4%, низький рівень – 7,4%). Менш товариські - це тріїшники (високий рівень – 62%, середній рівень – 38%) та учні з низьким рівнем успішності (високий рівень – 18,2%, середній рівень – 82%). Шкала «без розсудливість – здоровий глузд». Найінтелектуальнішими визначені відмінники (високий рівень – 100%), далі учні з достатнім рівнем успішності (високий – 67%, середній – 30%, низький рівень – 4%), учні з середнім рівнем успішності (високий – 31%, середній – 64,3%, низький рівень – 5%) та двіїшники (високий рівень – 27,3%, середній рівень – 64%, низький рівень – 9%). Отримані дані за шкалою «ледарство - працьовитість» свідчать про наступне: відмінники на 71,4% за високим рівнем оцінені як працьовиті та за середнім рівнем на 29%. Учні з достатнім рівнем мають високий рівень – 41%, середній – 52% та низький – 7,4%. Тріїшники були оцінені таким чином: високий рівень – 19%, середній рівень – 60% та низький рівень – 21,4%. Учні з низьким рівнем успішності у навчанні: середній рівень – 64% та низький рівень – 36,4%. Більш відповідальними за шкалою «безвідповідальність - відповідальність» є відмінники. Тому, що високий рівень склав 86%, а середній рівень – 14,3%. Учні з достатнім рівнем навчання: високий рівень – 59,3%, середній рівень – 33,3% та низький рівень – 7,4%. Ті у кого середній рівень успішності мають високий рівень відповідальності – 21,4%, середній рівень – 60% та низький рівень – 19%. Ті, хто навчається на низький рівень успішності мають високий рівень відповідальності – 9%, середній рівень – 36, 4%, низький рівень – 55%. Показник «слабка воля – високий самоконтроль» складається з таких даних: відмінники з високим рівнем – 100%; учні з достатнім рівнем успішності мають високий самоконтроль – 48,1%, середній рівень – 48,1% та низький рівень – 4%; учні з середньою успішністю у навчанні високого рівня – 12%, середнього рівня – 79% та низького рівня – 10%; у учнів з низьким рівнем навчання визначається середній самоконтроль – 55% та низький самоконтроль – 45,5%. Чотирнадцята шкала даного дослідження називається «байдужість до оточуючого середовища - допитливість». Більш допитливими за результатами оцінки експертів є відмінники – 100%. Далі учні з достатнім рівнем навчання, які мають високу допитливість – 63% та середній рівень – 37%. Менш допитливішими являються тріїшники: високий рівень – 19%, середній рівень – 71,4% та низький рівень – 10%. У учнів з низьким рівнем успішності інший процентний відсоток: високий рівень – 9%, середній рівень – 55% та низький рівень – 36,4%. Розглянемо результати за останньою шкалою «колективізм». 43% на високому рівні у відмінників за показником колективізм та 57,1% - на середньому рівні. 52% - високий рівень та 48,1% - середній рівень колективізму у учнів з достатньою успішністю у навчанні. 31% - високий рівень, 55% - середній рівень та 14,3% - низький рівень колективізму у тріїшників. 27, 3% - високий рівень, 55% - середній рівень, 18,2% - низький рівень колективізму у учнів з низьким рівнем успішності.

    Таким чином ми бачимо, що відмінникам приписуються такі позитивні якості, як: чесність, доброта, щедрість, оригінальність, любов до знань, оптимізм, життєрадісність, товариськість, інтелект, працьовитість, відповідальність, самоконтроль, допитливість. У учнів з достатнім рівнем успішності у навчанні експерти визначають почуття гумору, товариськість, колективізм. Менший процентний відсоток за усіма позитивними якостями спостерігається у учнів з середнім рівнем та низьким рівнем успішності. Тобто з погляду експертів чим вище рівень навчальної успішності у старшокласника, тим більше особистісних достоїнств він має.

    2.3. Статистичний аналіз виявлених кореляційних зв'язків

Доповнимо результати загального описового аналізу отриманих результатів даними статистичних розрахунків міри зв'язку між змінними дослідження.

Перш ніж приступити до більш детального дослідження масиву даних, слід визначити його загальні властивості, зокрема, деякі характеристики описової статистики (заходи центральної тенденції і заходи варіативності вибірки), а також принциповий показник - нормальність розподілу отриманих результатів. Результати аналізу даних вибірки за основними позначеними параметрами представлені в Додатку 1. З розгляду виключені дані соціометричної процедури та навчальної успішності зважаючи на особливості їх вимірювання.

Особливої ​​процедури для перевірки нормальності розподілу не потрібно зважаючи на досить великий обсяг вибірки (n = 87).

Також, враховуючи багатовимірність нашого дослідження (включає 21 змінну), необхідно уточнити шкали, в яких відбувалося вимірювання інтересуючих нас ознак. Цей етап дозволить нам правильно обрати математичний критерій для аналізу зв'язків між змінними.

Отже, розглянемо наші діагностичні інструменти з точки зору їх параметричних властивостей.

Нагадаємо, що для досягнення цілей дослідження - вивчення впливу особистісних особливостей старшокласників на успішність навчальної діяльності та спілкування - нами був сформований банк методик, складений з 2 - х основних блоків. Блок I спрямований на оцінку особистісних особливостей досліджуваних, притаманних їм якостей і рис особистості. У нього увійшли 5 методик, об'єднаних таким чином:

1) Діагностика окремих властивостей особистості, які ймовірно могли б вплинути на навчальну або соціальну успішність випробуваного.

1.1. Тест, діагностуючий вміння дякувати (Майкл МакКаллоу і Роберт Еммонс). [Testoteka.ukr.net – банк тестов [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://testoteka.ukr.net/]

1.2. Тест диспозиційного оптимізму - ТДО (LOT) (М. Шейєра і

Ч. Карвера). [Психология оптимизма: учебно - методическое пособие к спецкурсу О. А. Сычёв; Бийский пед. гос. ун – т им. В. М. Шукшина. – Бийск: БПГУ им. В. М. Шкушина, 2008. – 92с. (С.56 - 57)]

1.3. Методика «Оцінка своїх достоїнств» (М.Селігман). [Селигман М. Новая позитивная психология: Научный взгляд на счастье и смысл жизни/Перев. с англ. – М.: Издательство «София», 2006. – 102 с.]

Результати перших двох методик виміряні в інтервальних шкалах, проте самооцінка проводилася піддослідними у відповідності з принципом ранжирування, отже 13 шкал методики М.Селігмана являють собою масив даних, представлених в ранговій шкалі.

2) Дослідження комунікативних якостей респондентів, які обумовлюють їх відносини з однолітками.

2.1. Тест оцінки рівня товариськості (В. Ф. Ряховського). [Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога: Учеб. пособие: В 2 кн. Кн. 2: Работа психолога с взрослыми. Коррекционные приемы и упражнения. - 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ВЛАДОС, 1999. – 480 с. (C. 52-55).]

2.2. Дослідження сприйняття індивідом групи (В. Е. Залюбовска). [Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. – СПб: Издательство "Питер", 2000.  – 536 с. (С. 407-408).]

Дані методики також представляють результати в інтервальних шкалах. Крім того, методика оцінки рівня товариськості також передбачає поділ випробовуваних на групи відповідно до рівня вираженості діагностуємої властивості (7 рівнів). Особливості сприйняття індивідом групи класифікуються відповідно до типу відносин - індивідуалістичний, колективістичний та прагматичний тип спрямованості. Самі результати представлені в шкалі інтервалів.

Другий блок діагностичних засобів призначався для отримання об'єктивних відомостей про рівень успішності піддослідних. Успішність навчальної діяльності була встановлена ​​за допомогою безпосередніх оцінок знань і шкільних досягнень учнів. Стандартна система оцінювання, прийнята в сучасній українській системі освіти, передбачає виділення чотирьох рівнів знання: 1) низький або початковий (1 - 3 бала), 2) середній (4 - 6 балів), 3) достатній (7 - 9 балів); ​​4 ) високий (10 - 12 балів). [Закон про освіту – Сайт Міністерства освіти, науки, молоді та спорту України [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1060-12/page3.] Відповідно до загальних навчальних досягнень учнів, кожен з них виявився в тій чи іншій групі.

Таким чином, даний показник приведений до рангової шкали вимірів: низький рівень - ранг 1, середній рівень - ранг 2; достатній рівень - ранг 3; високий рівень - ранг 4.

Оцінка рівня соціальної успішності піддослідних проходила за допомогою соціометричної процедури, розробленої Дж. Морено. Як відомо, обробка результатів даного методу діагностики завершується визначенням соціального статусу особистості в групі - «лідер» («зірка»), «переважальний», «зневажальний», «ізольований». Так як цей статус безпосередньо залежить від кількості виборів, отриманих випробуваним, можна говорити про рангове перетворення соціального статусу індивіда в групі з присвоєнням кожній позиції свого порядкового номера («ізольований» - ранг 1; «зневажальний» - ранг 2; «переважальний» - ранг 3; «зірка» - ранг 4).

Отже, детальний аналіз використаних для збору емпіричних даних методик та їх шкал дозволяє укласти, що для встановлення наявності чи відсутності взаємозалежностей між змінними дослідження недостатньо застосування коефіцієнта лінійної кореляції Пірсона. Обов'язковою умовою використання цього параметричного критерію є не тільки підпорядкування аналізованих даних закону нормального розподілу, а й вимір змінних в сильних шкалах (інтервальна або шкала відносин). Отже, коефіцієнт Пірсона може бути застосований лише до окремих змінних для отримання додаткових відомостей про характер зв'язків між ними. Такими змінними є рівень товариськості, здатність до подяки, диспозиційний оптимізм і характер сприйняття індивідом групи. Для аналізу інших змінних, в тому числі і основних залежних змінних «навчальна успішність» і «успішність комунікації», нами був застосований коефіцієнт рангової кореляції Спірмена (R).

Розглянемо результати кореляційного аналізу більш докладно. У таблиці 6 представлені значення коефіцієнта лінійної кореляції Пірсона для шкал (змінних), до яких було можливе застосування даного математичного критерію (p = 0,05; n = 87).

№ змінних

1

2

3

4

5

6

1

1,00

-0,16

-0,23

-0,05

0,07

0,00

2

-0,16

1,00

0,61

-0,02

-0,04

0,06

3

-0,23

0,61

1,00

-0,04

0,08

-0,05

4

-0,05

-0,02

-0,04

1,00

-0,63

-0,08

5

0,07

-0,04

0,08

-0,63

1,00

-0,61

6

0,00

0,06

-0,05

-0,08

-0,61

1,00

    Таблиця 6. Матриця кореляцій між окремими змінними, що описують особисті якості піддослідних

Примітка. Розшифровка змінних: 1) рівень товариськості; 2) подяка; 3) диспозиційний оптимізм. Тип ставлення до групи: 4) індивідуалістична спрямованість; 5) колективістична спрямованість; 6) прагматична спрямованість. У даній таблиці більш темним кольором виділені значущі зворотні кореляції, в більш світлих виділених осередках - значення значимих прямих кореляцій. Можна було припустити високу тісноту зворотнього зв'язку між шкалами опитувальника, що вимірює тип ставлення до групи, оскільки виділені типи до деякої міри антагоністичні один одному. Інтерес представляє встановлена ​​значуща кореляція між умінням дякувати і диспозиційним оптимізмом (r = 0,61). Можемо припустити, що ці якості в структурі особистості утворюють єдиний кластер (риску). На кордоні рівня статистичної значущості знаходиться зворотна кореляція між диспозиційним оптимізмом і рівнем товариськості (r = -0,23). Природа даної кореляції та перевірка її невипадкового характеру вимагає додаткових досліджень на вибірці більшого об'єму. Умоглядно можемо припустити, що оптимістичні люди більш самодостатні і впевнені в собі і не потребують постійного відчуття підтримки з боку групи.

Далі розглянемо кореляційні зв'язки, встановлені за допомогою непараметричного критерію - коефіцієнта рангової кореляції Спірмена (p = 0,05). У контексті нашого дослідження особливий інтерес представляє статистично значущі зв'язки, утворені основними залежними змінними - навчальною успішністю і успішністю в міжособистісних комунікаціях (дана змінна була емпірично виміряна нами через встановлення соціального статусу випробовуваних). У таблиці 7 вказані виявлені статистично значущі кореляційні зв'язки для змінної «навчальна успішність».

Параметр

R

Уміння дякувати

0,35

Диспозиційний оптимізм

0,52

Допитливість, інтерес до навколишнього середовища (самооцінка)

0,46

Любов до знань (самооцінка)

0,31

Оригінальність, винахідливість (самооцінка)

0,28

Подяка (самооцінка)

0,43

Оптимізм, надія, турбота про майбутнє

0,27

Соціометричний статус

0,25

Таблиця 7. Кореляційні зв'язки змінної «навчальна успішність» з особистісними особливостями піддослідних

Звернути увагу слід на особливо тісні виявлені кореляційні зв'язки - з диспозиційним оптимізмом (R = 0,52), самооцінкою допитливості (R = 0,46) і подякою (R = 0,43). При цьому вміння дякувати як якість особистості також позитивно корелює з навчальною успішністю (R = 0,35). Показова також позитивна кореляція соціального статусу випробуваних з їх навчальною успішністю (R = 0,25).

Отже, можемо зробити висновок про прямий позитивний вплив на навчальну успішність особистості, таких якостей як диспозиційний оптимізм, вміння дякувати, допитливість і любов до знань. Також виявлена ​​тенденція прямої залежності розглянутої змінної від самооцінки оригінальності, винахідливості (R = 0,28) і соціометричного статусу.

Аналіз кореляцій комунікативної успішності піддослідних, виміряного за допомогою соціометричної процедури, з їх особистісними особливостями не був настільки інформативним. Тут встановлено лише дві кореляції, що розташовуються на кордоні статистичної значущості. Так, соціальний статус піддослідних має пряму кореляцію з самооцінкою почуття гумору (R = 0,23), а також, як було зазначено вище, - з навчальною успішністю (R = 0,25).

Коротко опишемо також виявлені кореляційні зв'язки між самооцінкою піддослідними власних якостей і деякими іншими їх особистісними особливостями. Спостерігаються коефіцієнти кореляційного зв'язку, що знаходяться на помірному і середньому рівні (R ≥ 0,4). Так, вміння дякувати (R1) і диспозиційний оптимізм (R2) виявляються в тісному зв'язку з такими параметрами як самооцінка допитливості, інтересу до навколишнього середовища (R1 = 0,44; R2 = 0,47), самооцінка любові до знань (R1 = 0 , 4; R2 = 0,4), а також самооцінка подяки (R1 = 0,52; R2 = 0,43). Самооцінка за шкалою «любов до знань», крім того, позитивно корелює з самооцінкою працьовитості (R = 0,49) і самоконтролю (R = 0,41). Останні названі особистісні особливості мають також позитивну кореляцію між собою (R = 0,41). Остання з кореляцій середнього та помірного рівня зв'язку - це позитивна залежність між самооцінками подяки та оптимізму, надії, турботи про майбутнє (R = 0,41).

Таким чином, можемо відзначити високу взаємозалежність самооцінки окремих особистісних якостей, які, в цілому, прийнято приписувати особистості успішного учня, що володіє високою академічної успішністю (любов до знань, працьовитість, самоконтроль).

Аналізуючи кореляції, встановлені між експертними оцінками досліджуваних та іншими діагностуючими у них особистісними особливостями, слід відзначити тенденцію до високої залежності між оцінками експертів. Так, якщо учень оцінений по одній із запропонованих шкал, що вимірюють соціально прийнятну поведінку досить високо, то досить імовірно, що аналогічна оцінка експертом буде виставлена ​​і за іншими «позитивними» шкалами. Розгорнута кореляційна матриця, що описує взаємозв'язки між кожною з 36 змінних нашого дослідження, представлена ​​в додатку 2. З неї бачимо, що практично всі параметри експертної оцінки мають значимі позитивні кореляції між собою на помірному, середньому і високому рівні тісноти зв'язку. Відзначимо деякі кореляційні зв'язки лише з високою тіснотою зв'язку (див. таблиця 8).

Параметр I

Параметр II

R

Похмурість – життєрадісність Песимізм – оптимізм

0,77

Похмурість – життєрадісність Відсутність почуття гумору - наявність почуття гумору

0,75

Похмурість – життєрадісність Замкнутість – товариськість

0,8

Замкнутість – товариськість Відділення від інших – колективізм

0,78

Безвідповідальність – відповідальність Лінь – працьовитість

0,88

Безвідповідальність – відповідальність Слабка воля - високий самоконтроль

0,85

Слабка воля - високий самоконтроль Лінь – працьовитість

0,75

Байдужість до навколишнього середовища - допитливість, інтерес до навколишнього середовища Відсутність інтересу до знань - інтерес до знань

0,8

Байдужість до навколишнього середовища - допитливість, інтерес до навколишнього середовища Безвідповідальність – відповідальність

0,78

Байдужість до навколишнього середовища - допитливість, інтерес до навколишнього середовища Слабка воля - високий самоконтроль

0,78

Таблиця 8. Кореляційні зв'язки експертних оцінок особистісних якостей піддослідних (висока тіснота зв'язку, R ≥ 0,75)

Отже, у свідомості експертів ототожнюються такі якості, як похмурість, песимізм, відсутність почуття гумору, замкнутість. Безвідповідальність, в розумінні експертів, практично ідентична ліні і слабкій волі. Що цікаво, слабка воля і безвідповідальність також ідентифікуються з байдужістю до навколишнього середовища і відсутністю інтересу до занять. Вивчивши високі значущі кореляції між оцінками експертів, можемо зробити висновок, що психологічний портрет успішного учня, на думку педагогів (експертів), складається з наступних особистісних особливостей:

• оптимізм;

• життєрадісність;

• почуття гумору;

• товариськість;

• працьовитість;

• відповідальність;

• високий самоконтроль;

• цікавість, інтерес до навколишнього середовища;

• інтерес до знань.

Гіпотетично дані якості можна об'єднати в 3 групи - комунікативні властивості; вольові властивості; пізнавальні потреби.

Основне завдання дослідження - вивчення взаємозв'язку окремих особистісних якостей та успішності у навчанні та спілкуванні - може бути вирішена також шляхом виділення в загальній вибірці груп, що відрізняються за ключовою ознакою (навчальна успішність, соціальний статус випробуваного) і проведення статистичного їх порівняння.

        У даному випадку нами був застосований параметричний t - критерій Ст’юдента для незалежних вибірок [Титкова Л. С. Математические методы в психологии /Л.С.Титкова. – Владивосток: Из-во Дальневосточного университета, 2002. – 87 с.]. Ми провели аналіз за допомогою даного методу перевірки статистичних гіпотез для двох випадків: у першому групуючою змінної виступила навчальна успішність випробовуваних, у другому - їх успішність у спілкуванні, виміряна за допомогою встановлення соціального статусу респондента в групі однолітків. Розрахункові таблиці t - критерію для двох зазначених випадків представлені в додатку 3. Таблиця 9 містить лише статистично значущі значення t - критерію (t емп.> t крит.).

Таблиця 9. Статистично значимі показники t-критерію Стьюдента (групує мінлива «навчальна успішність»)

2 3 7 8 10 12 17
Змінна У мін - ня дяку - вати Диспози - ц ійний оптимізм Допитли - вість, інтерес до навко - лишнього середови - ща Любов до знань Оригі - нальність, винахід - ливість Х о - роб - рість По - дяка
Зна - чення t-крите - рію 2,27 4,69 2,57 2,89 3,45 2,4 2,28

 

        За допомогою даного математичного критерію встановлено, що між респондентами з різним рівнем навчальної успішності спостерігаються статистично значущі відмінності за рівнем вираженості таких якостей, як уміння дякувати, диспозиційний оптимізм. Також виявлені відмінності в самооцінці наступних особистісних якостей: допитливість, любов до знань, оригінальність, хоробрість і подяка. Найбільш виражені відмінності за параметром диспозиційний оптимізм (маємо найбільший показник t емп.), Що, в цілому, узгоджується з загальними результатами нашого дослідження.

        Статистичний аналіз з використанням t - критерію для групуючої змінної «успішність у спілкуванні (соціальний статус)» практично не виявив істотних відмінностей між групами піддослідних у загальній вибірці. Єдиний встановлений випадок, коли t емп. потрапляє в межі значущості - це самооцінка почуття гумору.

        Отже, результати кореляційного аналізу, а також більш глибокого математичного аналізу даних з використанням спеціальних критеріїв значимості, доповнили картину виявлених нами закономірностей і зв'язків між змінними.

 

 

Висновки до другого розділу

Проведене емпіричне дослідження особистісних достоїнств старшокласників у зв'язку з їх навчальною та комунікативною успішністю дозволив нам встановити наступні психологічні закономірності.

1) Рівень вираженості позитивних якостей, які можна розглядати як особистісні достоїнства - подяка, диспозиційний оптимізм.

2) Характеристика комунікативних особливостей вибірки - середній рівень товариськості, домінуючий тип ставлення до групи (колективістична спрямованість).

3) Особливості самооцінки піддослідними власних особистісних якостей . Найбільш високі дані у відмінників були отримані за позитивними якостями - це любов до знань, надія, турбота про майбутнє, допитливість, інтерес до оточуючого середовища. Як менш виражені якості були обрані: вдячність, гумор, знання людей і себе самого, вміння спілкуватися, хоробрість, самоконтроль, здібність до суджень, критичність мислення, працелюбство, оригінальність, винахідливість, доброта і щедрість. Старшокласники, які навчаються на достатній рівень успішності більше схильні до надії, турботи про майбутнє, оригінальності, винахідливості. Менш схильні любити знання, бути вдячними, хоробрими, знати людей і себе самого, вміти спілкуватися, мати почуття гумору, бути добрим і щедрим, допитливим, здібним до суджень та самоконтролю, бути працелюбним. У інших учнів, які навчаються на середній рівень більший вибір таких якостей: гумор, знання людей і себе самого, вміння спілкуватися. Менший вибір приходиться на вдячність, надію, турботу про майбутнє, доброту і щедрість, любов до знань, здібність до суджень, допитливість, інтерес до оточуючого середовища, оригінальність, винахідливість, хоробрість, самоконтроль, колективізм, почуття обов’язку. Учні з низьким низький рівнем у навчанні обирають знання людей і себе самого, вміння спілкуватися. Менша кількість виборів приходиться на самоконтроль, надію, турботу про майбутнє, гумор, знання людей і себе самого, вміння спілкуватися, працелюбство, здібність до суджень, критичність мислення, оригінальність, винахідливість, вдячність.

4) Результати експертної оцінки особистісних якостей піддослідних показали, що відмінники оцінені більш як чесні, добрі, щедрі, оригінальні. Вони люблять знання, оптимістичні, життєрадісні, товариські, інтелектуальні, працьовиті, відповідальні, схильні до самоконтролю та допитливі. А учні з достатнім рівнем успішності у навчанні з усіх запропонованих позитивних якостей, мають високий рівень  почуття гумору, товариськості, колективізму.

 У контексті заявленої проблеми нас найбільше цікавило вплив окремих якостей і властивостей особистості на успішність у навчанні та спілкуванні учнів старших класів. За допомогою статистичного аналізу отриманих даних встановлено наступний значущий взаємозв'язок:

1. Навчальна успішність випробовуваних знаходиться в прямому зв'язку з такими характеристиками особистості як вміння дякувати, диспозиційний оптимізм, висока самооцінка допитливості, любов до знань, оригінальність, подяка, оптимізм. Є тенденція до позитивного взаємозв'язку навчальної успішності з соціальним статусом респондента (хоча показник коефіцієнта кореляції знаходиться практично на кордоні статистичної значущості R = 0,25).

Застосування математичного аналізу з використанням t - критерію Ст’юдента при групуючій змінної «навчальна успішність» також надає значні відхилення між піддослідними з різним рівнем академічної успішності за описаними вище параметрами.

Аналіз результатів експертної оцінки учнів дозволив нам вивести такі базові характеристики психологічного портрета успішного учня:

1) комунікативні властивості (оптимізм, життєрадісність, товариськість, почуття гумору), 2) вольові властивості (працьовитість, відповідальність, високий самоконтроль), 3) пізнавальні потреби (цікавість , інтерес до навколишнього середовища, інтерес до знань). Саме так, з точки зору, педагогів виглядає особистість учня, віднесеного до категорії «успішний учень». Висновок робиться на підставі тенденції експертів усереднюючи свої оцінки - навчальну успішність, відому апріорі, вони пов'язують з перерахованими особистісними якостями. З позицій соціальної психології цей феномен можна пояснити «ефектом ореолу».

За результатами дослідження не встановлено залежності між комунікативними якостями досліджуваних та їх навчальною успішністю (товариськістю тип ставлення до групи), проте є тенденція позитивного зв'язку навчальної успішності і соціометричного статусу респондента в групі.

2. Успішність в комунікації, виміряна за допомогою соціометричної процедури, що не показує значної залежності від якого - не будь особистісного достоїнства з розглянутих нами. Є тенденція позитивної кореляції даної змінної з навчальною успішністю і самооцінкою почуття гумору. Можливо, отримані результати в цій частині роботи не повною мірою відображають реальну картину взаємовпливу психологічних змінних. Успішність в комунікації - поняття більш широке і багатовимірне, хоча в цілях емпіричного дослідження ми звели його до соціального статусу індивіда в групі. Отже, зроблені вище висновки можуть бути віднесені не до успішності в спілкуванні в цілому, а лише до соціального статусу як одному з її показників.

Отже, можемо зробити висновок, що основна гіпотеза дослідження знайшла своє підтвердження в тій її частині, яка передбачала наявність взаємозв'язку між навчальною успішністю індивіда і його особистісними достоїнствами.

Заняття 1. «Знайомство»

Мета: створення сприятливого психологічного клімату, позитивної мотивації ї зацікавленості осіб на заняттях, зняття емоційного напруження.

Обладнання: лист участника корекційної групи, бейджики, предмет (м'яч чи іграшка).

Хід заняття

Вступне слово тренера. Психолог зустрічає старшокласників, показує радість від зустрічі. Старшокласники сідають у коло на стільчики.

Психолог повідомляє, що вони зустрічатимуться на заняттях, де будуть спілкуватися, ділитися з іншими своїми радощами і проблемами, допомагати і підтримувати. Вони навчаться краще розуміти себе та інших, дізнаються багато нового і цікавого.

Психолог. Пропоную курс занять, на яких ви краще пізнаєте себе та інших людей, що допоможе легше розуміти внутрішні конфлікти, налагоджувати стосунки з іншими.

«Заняття будуть проходити у вигляді тренінгів, завдяки яким ви зможете стати згуртованою командою, виявити та розвинути у собі особистісні достоїнства. Головне – поділитися власними невдачами й досягненнями, прикрощами й радощами, отримати допомогу й підтримку, відчути значимість і цінність своєї особистості. А все це можливо лише завдяки доброзичливій і душевній атмосфері»

Потім ознайомлює з правилами групової роботи.

1. Участь у тренінгових вправах та виконанні окремих завдань є добровільною.

2. Слухати інших уважно, не перебиваючи.

3. Кожна особистість має право на свою думку, виявлення почуттів, власне бачення.

4. Бути активними, відвертими і щирими.

5. Не дозволяти дражнити, висміювати та тиснути учасникам одне на одного.

6. Правило «Стоп» - можливість не виконати певну тренінгові дію («пропустити хід») без додаткових пояснень причин цього.

Готує лист учасника корекційної групи, де кожен учасник записує свої прізвище, ім’я, по батькові. Пропонує на бейджику написати своє ім’я і прикріпити його.

Ритуал привітання. Рефлексія особистого самопочуття.

Вправа «Знайомство»

Мета: розвиток уміння слухати одне одного та доброзичливого ставлення одне до одного.

Психолог обирає предмет (м’яч чи іграшка), показує його старшокласникам і говорить, що це буде символом групи та допомагатиме на заняттях.

Психолог. Сьогодні він допоможе нам привітатися, але при цьому необхідно назвати своє ім’я і розповісти про свій настрій, уподобання.

Потім кожен по черзі бажає усім що – небудь гарне. Це буде нашим ритуалом привітання на кожному занятті.

Психолог. Дякую всім, ми зробили перший крок на зустріч одне одному.

Вправа "Вишикуйтеся за зростом!"

Ця вправа сприяє подоланню бар'єрів у спілкуванні між учасниками та їх розкріпачення.

Вправа «Продовжимо знайомство»

Мета: сприяти ближчому знайомству учасників між собою та подоланню опору перед вираженням себе у групі.

Ведучий. Винесіть стілець одного з учасників за коло. Учасники займають свої місця. Бажаючий стає в центрі (це може бути за необхідністю і ведучий) і промовляє одне речення про себе «Я людина…», продовжуючи його назвою найхарактернішої своєї риси. Наприклад, «Я людина, яка часто буває роздратованою».

Інші сидять і слухають. Якщо хтось вирішить, що міг би сказати про себе те саме, повинен швидко встати і помінятися місцями з іншим учасником, який має аналогічну характеристику. Не можна сідати на те саме місце. Той, хто залишиться без стільця, стає в коло і каже про себе «Я людина…». І так всі учасники кола.

Ритуал прощання. Самозвіт учасників про роботу у групі

Що Вам найбільше запам’яталось?

Що сподобалось більше всього?

Психолог цікавиться враженням старшокласників від заняття, дякує за роботу й запрошує на наступне. [Джонсон Девід В. Соціальна психологія: тренінг міжособистісного спілкування \ Девід В. Джонсон; Пер. З англ.. В. Хомика. – К.: Вид. дім «КМ Академія», 2003. – 288 с.]

Література

1) Селигман М.Е.П. [Seligman M.] Новая позитивная психология: пер. с англ. М.: София, 2006, С. 368.

2) Fredrickson, B. L. (2003). The value of positive emotions. American Scientist, 91, 330 - 335.

3) Бонивелл И. [Boniwell I.] Ключи к благополучию. Что может позитивная психология: пер. с англ. М.: Время, 2009. С. 192.

4) Науковий пошук молодих дослідників. Психологічні науки. Збірник наукових праць студентів. Луганськ ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», №9, 2012 Частина II c.12. c. 253.

5) Diener E. (2000). Subjective well - being. American Psychologist, 55, Р. 34 - 43.

6) http://nsportal.ru/shkola/psikhologiya/library/ispolzovanie-idei-pozitivnoi-psikhologii-v-organizatsii-deyatelnosti-p-1

7) Психологічні перспективи. Випуск 16.2010. С. 158 – 167, С. 261 – 266.

8) С. Ю. Головин. Словарь практического психолога. 1998 г. C. 340.

9) http://ru.wikipedia.org/wiki/%CF%EE%E7%E8%F2%E8%E2%ED%E0%FF_%EF%F1%E8%F5%EE%EB%EE%E3%E8%FF

10) Психолого - педагогічні основи гуманізації навчально - виховного процесу в школі та ВНЗ. Збірник наукових праць. Частина II. - Рівне, 2008. 53 - 61 с.

11) Солодушкина М.В. Позитивная психология: успехи, проблемы и перспективы // Психологические исследования. Т. 5, № 24. С. 3.

12) http://journals.uspu.ru/attachments/article/95/П_2012_2_водяха.pdf

13) Л. Н. Тимощенко «Воспитание старшеклассниц» Книга для учителя. Издание второе, дополненное и переработанное Москва «Просвещение» 1990 г., с. 117.

14) Новейший психологический словарь/В. Б.Шапарь, В. Е. Россоха, О. В. Шапарь; под. общ. Ред. В. Б. Шапаря. – Изд. 3 – е – Ростов н/Д.: Феникс, 2007. – с. 806.

15) Психологическая диагностика 2010, № 2

ООО «Исследовательская группа - Социальные науки» с. 36 – 64.

16) Маклаков А. Г. Общая психология — СПб: Питер, 2001 — с. 471: ил — (Серия «Учебник нового века»).

17) Савчин М. В. Вікова психологія: навч. посіб. – 2 – ге вид., стереотип./М. В. Савчин, Л. П. Василенко. – К.: Академвидав, 2009. – с. 353. Серія «Альма - матер».

18) Волков Б. С. Возрастная психология. В 2 – х ч. Ч.1: От рождения до поступления в школу: учеб. пособие для студентов вузов, обучающихся по пед. специальностям (ОПД.Ф.01 - Психология)/Б. С. Волков, Н. В. Волкова; под ред. Б. С. Волкова. – М.: Гуманитар. изд. центр ВЛАДОС, 2008. – с. 360.

19) Волков Б. С. Возрастная психология. В. 2 – х ч. Ч. 2: От младшего школьного возраста до юношества: учеб. пособие для студентов вузов, обучающихся по пед. специальностям (ОПД.Ф.01 - Психология)/Б. С. Волков, Н. В. Волкова; под ред. Б. С. Волкова. – М.: Гуманитар. изд. центр ВЛАДОС, 2008. – с. 339.

20) Психологический словарь / Под общей науч. ред. П. С. Гуревича. – М.: ОЛМА Медия Групп, ОЛМА ПРЕСС Образование, 2007. - с. 433.

21) Словарь по этике. / Под ред. И. С. Кона.—4 - е изд.— М.: Политиздат, 1981.— 430 с.

22) Большой юридический словарь Додонов В. Н., Ермаков В. Д., Крылова М. А. М.: 2001, с.163.

23) http://psychology.net.ru/dictionaries/psy.html?word=1018

24) Сычёв О. А. Психология оптимизма: учебно – методическое пособие к спецкурсу; Бийский пед. гос. ун – т им. В. М. Шукшина. – Бийск: БПГУ им. В. М. Шкушина, 2008. – 69 с.

25) http://testoteka.narod.ru/mlo/1/07.html

26) Ильин Е. П. Мотивация и мотивы. – СПб.: Питер, 2002 – 407 – 408 с.

27)

 

 


 

 

 

 

  

 

 


Магістерська робота

на тему:

 

  

Вплив особистісних достоїнств старшокласників

                на успішність навчальної діяльності та спілкування

           

ЗМІСТ    

ВСТУП................................................................................................................3

РОЗДІЛ I

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ ВПЛИВУ ОСОБИСТІСНИХ ДОСТОЇНСТВ СТАРШОКЛАСНИКІВ НА УСПІШНІСТЬ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА СПІЛКУВАННЯ………………………...7

1.1.  Основні теоретичні положення, дослідження………………………...7

1.2. Категоріальний апарат проблеми……………………………………..12

1.3. Особливості особистісних достоїнств старшокласників…………........18

Висновки до першого розділу………………………………………………..30

РОЗДІЛ II

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ОСОБИСТІСНИХ ДОСТОЇНСТВ СТАРШОКЛАСНИКІВ НА УСПІШНІСТЬ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА СПІЛКУВАННЯ……………………………………………................................322.1. Вибірка та обґрунтування обраних методик для діагностичного дослідження……………………….......................................................................32

2.2. Аналіз та інтерпретація результатів дослідження…..............................33

Висновки до другого розділу……………………………………………...…

РОЗДІЛ III

КОРЕКЦІЙНО - РОЗВИВАЛЬНА ПРОГРАММА ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ОСОБИСТІСНИХ ДОСТОЇНСТВ СТАРШОКЛАСНИКІВ НА УСПІШНІСТЬ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА СПІЛКУВАННЯ……………………………………………................................

3.1.

ЗАКЛЮЧЕННЯ.................................................................................................

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.........................................................

 

 

 ВСТУП

Актуальність теми. Особистісні достоїнства складають невід’ємну частину внутрішнього життя кожної людини. Говорячи про достойну людину, ми завжди маємо на увазі такі якості особистості, як доброта, благородство, чесність, товариськість, щедрість, працелюбство, оптимістичність. Вже від народження дитина має вроджені характеристики, які використовує протягом усього життя.

Загалом у науці достоїнство визнається як моральна свідомість, уявлення про цінність людини як особистості. Ця категорія входить до психології, яка займається дослідженням позитивних аспектів психіки людини. Вона з’явилася в кінці ХХ століття у світі наукової психології і тому вважається новим напрямком. Її засновником є Мартін Селігман, а ідейним попередником напрямку був Абрахам Маслоу. Оптимістична психологія -  затребуваний напрямок у сучасному суспільстві, бо розвиває сильні сторони особистості, вчить добиватися успіху, навчає по - іншому дивитися на світ, сприймати навколишню дійсність оптимістично та знаходити правильні рішення в будь - яких ситуаціях.

Багато науковців як вітчизняні, так і зарубіжні вивчали проблему даного дослідження: Арістотель, Аквинський Ф.,  Бандура А., Бонівелл І., Вайан Дж., Гільберт Д., Дінер Эд, Маслоу А., Мартін Э. П. Селігман, Снайдер Ч., Фредеріксон Б., Хайдт Д.,  Чиксентмихайї М., Christopher P. У роботах В. В. Лук’яненка була виділена проблема взаємозв’язків самоефективності з особистісними утвореннями студентів юнацького віку. Л. Овдійчук вивчала формування естетичних почуттів старшокласників у процесі навчання літературі в школі. Честь і достоїнство особистості як предмет професійної діяльності практичного психолога досліджував В. В. Рибалка.

 М. В. Солодушкіна в наукових статтях розглядала проблеми позитивної психології, успіхи, перспективи. Як використовувати ідеї позитивної психології в організації діяльності практичного психолога вивчала Э. Е. Безродняя. Г. В. Ботвінкін досліджував виховання національного достоїнства старшокласників в умовах клубу та, разом із М. І. Морозовою, модель виховання національного достоїнства. З . А. Водяха діагностично дослідив достоїнства особистості та інші.

Таким чином, результати теоретичного аналізу за означеною проблемою засвідчують відсутність спеціальних системних досліджень виявлення особистісних достоїнств старшокласників та їх вплив на успішність навчальної діяльності і спілкування. Поза увагою науковців залишаються такі важливі питання: особистісні достоїнства в юнацькому віці, розвиток позитивних якостей, вплив особистісних достоїнств старшокласників на успішність навчальної діяльності і спілкування.

Отже, актуальність цієї тематики та необхідність доповнення даних щодо впливу особистісних достоїнств старшокласників на успішність навчальної діяльності і спілкування й стало причиною вибору теми магістерського дослідження.

Об'єктом дослідження є особистісна сфера старшокласника.

Предметом – вплив особистісних достоїнств старшокласників на успішність у спілкуванні і навчанні.

Метою дослідження є практично дослідити і теоретично обгрунтувати вплив особистісних достоїнств старшокласників на успішність навчальної діяльності та спілкування;  розробити корекційно - розвивальну програму з метою розвитку позитивних якостей.

Відповідно до цієї мети були визначені наступні завдання:

1. Обгрунтувати теоретико – методологічні підходи до вивчення проблеми впливу особистісних достоїнств старшокласників на успішність навчальної діяльності та спілкування.

2. Розкрити зміст психологічного взаємозв’язку особистісних достоїнств та успішність навчальної діяльності, спілкування у старшокласників.

3. Емпірично дослідити особистісні достоїнства старшокласників та виявити значущі кореляти їх впливу на успішність навчальної діяльності та спілкування.

4. Розробити корекційно - розвивальну програму з метою розвитку позитивних якостей особистості старшокласників, які б впливали на ефективність спілкування та навчання.

5. Здійснити апробацію корекційно - розвивальної програми розвитку позитивних якостей особистості.

Гіпотезу нашого дослідження складає припущення - особистісні достоїнства старшокласників впливають на ефективність у спілкуванні та є основою для успішної навчальної діяльності.

Методи дослідження. Для досягнення мети, вирішення визначених завдань і перевірки гіпотези нами була розроблена програма дослідження, реалізація якої передбачає розвиток позитивних якостей особистості старшокласника; комплекс загальнонаукових теоретичних та емпіричних методів та методик (аналіз, порівняння, систематизація, узагальнення теоретичних та експериментальних даних з проблеми); спостереження, що сприяло вивченню особистісних достоїнств у старшокласників та створенню умов підвищення рівня позитивних якостей; бесіда, яка дозволяє виявити міру усвідомлення особистісних достоїнств; стандартизовані опитувальники, що дозволяють діагностувати особистісні достоїнства; статистичні методи обробки отриманих даних; метод експертних оцінок.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в доповненні даних стосовно впливу особистісних достоїнств на успішність навчальної діяльності та спілкування у старшокласників.

Практична значущість отриманих результатів міститься в тому, що результати роботи, а саме корекційно - розвиваюча програма з розвитку позитивних якостей особистості старшокласників, які впливають на ефективність успішної навчальної діяльності та спілкування може бути використана в навчально – виховному процесі школи, а одержані результати можуть бути використані у лекційних курсах загальної та соціальної психології.

РОЗДІЛ I ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ ВПЛИВУ ОСОБИСТІСНИХ ДОСТОЇНСТВ СТАРШОКЛАСНИКІВ НА УСПІШНІСТЬ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА СПІЛКУВАННЯ

Дата: 2019-05-28, просмотров: 201.