Поняття людського достоїнства пов'язано із самою сутністю людяності. Достоїнство відносять до морально - етичної категорії, що означає повагу та самоповагу людської особистості. Воно є невід'ємною властивість людини як найвищої цінності, яке належить йому незалежно від того, як він сам і оточуючі люди сприймають і оцінюють його особистість. Достоїнство людини одне з нематеріальних благ, що належать людині від народження, воно є невідчужуваними і не передається.

Якщо казати про достоїнства людини, перш за все треба звернути увагу на значення терміну особистості як категорію, що містить у собі достоїнства або психологічні якості. Різні автори по своєму інтерпретують поняття особистості. Так, наприклад, А. Г. Маклаков особистістю називає конкретну людину в системі стійких соціально зумовлених психологічних характеристик, які проявляються в суспільних зв'язках і відносинах, характеризується моральними вчинками. [Маклаков А. Г. Общая психология — СПб: Питер, 2001 — с. 471: ил — (Серия «Учебник нового века»)]. Кожна особистість має величезну різноманітність індивідуальних властивостей, які застосовуються протягом усього життя.

 Проблема людської особистості, її прав і достоїнства була одним із найважливіших питань у роботах В. Г. Бєлінського. Він вважав, що гуманне ставлення до людини вимагає активної боротьби проти всього, що принижує людське достоїнство. Він підкреслював взаємозв'язок людського достоїнства і практичних справ.

Вертаючись знову до терміну достоїнство, можна сказати, що це оптимістичний термін, який містить у собі тільки позитивні аспекти. Ми розглянемо цей термін із різних дослідницьких позицій та зробимо узагальнення його значення. Л. Н. Тимощенко терміну достоїнство придає наступне значення.

 Достоїнство - це усвідомлення людиною високих моральних якостей і поваги цих якостей.[Л. Н. Тимощенко «Виховання старшокласниць» Книга для вчителя. Видання друге, доповнене і перероблене Москва «Просвіта» 1990 р., с. 117.] Для Володимира Даля достоїнство – це вартість, цінність, добротність, ступінь придатності; відмінна якість або перевага. [Даль Володимир Тлумачний словник живої великоруської мови: Т. 1 - 4. - М.: Рус. Яз., 1989 - Т. 1: А - З. - 1989. - 480 с.] Достоїнство як морально - етичну категорію, визнають В. Н. Додонов, В. Д. Єрмаков, М. А. Крилова. Достоїнство - повага та самоповага людської особистості; невід'ємна властивість людини, належне їй незалежно від того, як вона сама й оточуючі люди сприймають та оцінюють її особистість. [Великий юридичний словник Додонов В. Н., Єрмаков В. Д., Крилова М. А. М.: 2001, с.163]

І. С. Кон вважає, що достоїнство – це особливе моральне ставлення людини до самої себе і ставлення до неї з боку суспільства, у якому визнається цінність особистості. Достоїнство особистості вимагає і від інших людей поваги до неї, визнання за людиною відповідних прав і можливостей, високої вимогливості до неї. [Словник з етики під редакцією І. С. Кона. Вид. Четверте Москва Изд. Політичної літератури, 1981, с. 81 - 82.] Достоїнство - поняття моральної свідомості, що виражає уявлення про цінність особистості, категорія етики, що відображає моральне ставлення людини до самої себе і суспільства до індивіда. Так вважає І. Т. Фролова. [Философский словарь\ Под ред. И. Т. Фролова. – 5 – е изд. – М.: Политиздат., 1986. – С. 135]

Усвідомлення людиною власного достоїнства є формою самосвідомості та самоконтролю особистості, на ньому ґрунтується вимогливість людини до самої себе. Затвердження та підтримання власного достоїнства припускає виконання відповідних йому моральних вчинків. У цьому сенсі розуміння власного достоїнства поряд із совістю та честю є одним із способів усвідомлення людиною своєї відповідальності перед собою як особистістю.

Термін достоїнство має дуже широкий сенс. У ньому розкриваються різні категорії та властивості особистості. Отже, достоїнством можна вважати:

1) морально – етичну категорію (В. Н. Додонов, В. Д. Єрмаков,

М. А. Крилова);

2) поняття моральної свідомості,усвідомлення людиною високих моральних якостей (І. Т. Фролова, Л. Н. Тімощенко);

3) особливе моральне ставлення людини до самої себе, повага високих моральних якостей у самому собі , форма самосвідомості та самоконтролю особистості (І. Т. ФроловаЛ. Н., Тімощенко,І. С. Кон);

4) визнається цінністю особистості з боку суспільства (І. С. Кон);

5) невід’ємна властивість людини (В. Н. Додонов, В. Д. Єрмаков,

М. А. Крилова);

6) вартість, цінність, добротність, ступінь придатності, перевага (В. Даль).

Достоїнство проявляється в певних позитивних якостях людини. М. Селігман пропонує більше 24 особистісних достоїнств. Для старшого шкільного віку характерні наступні позитивні якості: чесність, сміливість, доброта, оригінальність, любов до знань, оптимізм, товариськість, працьовитість, колективізм, відповідальність, самоконтроль, вдячність, знання людей і себе самого, інтелект, допитливість, щирість, щедрість. Розглянемо докладніше кожну позитивну якість.

Отже у першу чергу ми розглянемо таке достоїнство людини, як оптимізм. П. С. Гуревич визначає оптимізм, як світогляд, згідно якому існуючий світ, незважаючи на недосконалість, є найкращим з усіх можливих світів. Оптимізм заснований на вірі в нескінченний прогрес. [Психологічний словник / За загальною науч. ред. П. С. Гуревича. - М.: ОЛМА Медіа Груп, ОЛМА ПРЕС Освіта, 2007. - С. 433.] А інший науковець, В. І. Войтка, говорить, що оптимізм – це вияв соціального настрою і система філософсько – етичних поглядів, пройнятих переконанням у можливості утвердження ідеалів добра, справедливості, прогресу, кращого майбутнього для людства. [Психологічний словник за ред. Члена кореспондента АПН СРСР В. І. Войтка, Київ. Головне видавництво видавничого об’єднання «вища школа», 1982. С. 112]. Вважають, що оптимізм відображає не тільки внутрішній стан людини, а і його діє відносно самого себе та оточуючих. Так С. Ю. Головін під оптимізмом розуміє, властивість особистості, яка відображає пропорційний розвиток всіх психічних процесів. [Словарь психолога – практика/Сост. С. Ю. Головин. 2 – е изд., перераб. и доп. – Мн.: Харвест, 2003. – 457 с.]

Ще один психолог,Р. С. Немов, визначає оптимізм, як позитивне, пов'язане зі сприятливими очікуваннями, ставлення людини до життя. Виражається у позитивних емоціях, оцінка людиною того, що відбувається у світі з ним і навколо нього, а також райдужні надії на майбутнє. [Психологический словарь/ Р. С. Немов. – М.: Гуманитар. Изд. Центр ВЛАДОС, 2007. – 258 с.]

Оптимізм характерний кожній людині, але у різній послідовності пріоритетів та поглядів на власне життя. Тобто, оптимізмом треба вважати:

- ставлення людини до життя, яке виражається в позитивній оцінці людиною того, що відбувається у світі та з ним (Р. С. Немов);

- світогляд, у якому існуючий світ найкращий з усіх можливих світів (П. С. Гуревич);

- віра в нескінченний прогрес(П. С. Гуревич);

- вияв соціального настрою і система філософсько – етичних поглядів (В. І. Войтко);

- властивість особистості (С. Ю. Головін).

До позитивних рис більшість авторів відносять здатність особистості до самоконтролю. Так наприклад В. Б. Шапарь під самоконтролем розуміє усвідомлення та оцінку суб'єктом власних дій, психічних    процесів і станів. Поява і розвиток самоконтролю визначається вимогами, що висуваються суспільством до поведінки людини. Формування довільної саморегуляції припускає можливість людини усвідомлювати і контролювати ситуацію,процес. [Новітній психологічний словник / В. Б.Шапарь, В. Є. Россоха, О. В.Шапарь; під. заг. Ред. В. Б.Шапаря. - Вид. Третій - Ростов н / Д.: Фенікс, 2007. - С. 553] О. Л. Главацька пропонує свою версію терміна самоконтроль - це свідоме самостійне регулювання особистістю своєї поведінки, її мотивів і спонукань на основі виявлення відхилень у думках, почуттях, вчинках, діях від вимог загальноприйнятих. [Главацька О. Л. Основи самовиховання особистості. Навчально – методичний посібник. – Тернопіль, 2008. – с. 220].

Позитивними рисами також вважаються інтелект людини, її інтерес до оточуючого середовища, гумор. Так наприклад Б. С. Волковінтелектом називає відносно стійку структуру інтелектуальних здібностей індивіда, розумову здатність [Волков Б.С. Вікова психологія. У 2 - х ч. Ч.1: Від народження до вступу до школи: навч. посібник для студентів вузів, що навчаються по пед. спеціальностями (ОПД.Ф.01 - Психологія) /Б. С. Волков, Н. В. Волкова; під ред. Б. С. Волкова. - М.: гуманітарій. ізд. центр ВЛАДОС, 2008. - С. 360] та мисленні здібності (О. Л. Главацька).[Главацька О. Л. Основи самовиховання особистості. Навчально – методичний посібник. – Тернопіль, 2008. – с. 218] До цієї зв'язки позитивних рис людини відносять також інтерес .

 Інтерес – це форма вияву пізнавальної потреби, яка забезпечує спрямованість особистості на усвідомлення цілей діяльності і сприяє ознайомленню з новими фактами дійсності (М. В. Савчин). [Савчин М. В. Вікова психологія: навч. посіб. – 2 – ге вид., стереотип./М. В. Савчин, Л. П. Василенко. – К.: Академвидав, 2009. – с. 353. Серія «Альма - матер»]

 Велике значення у формуванні достоїнств особистості має наявність чи відсутність гумору. Волков Б.С. Характеризує гумор, як ставлення (установка) індивіда до світу і до самого себе, вміння помітити і представити будь - які явища, недоліки, слабкості в комічному вигляді; свідоцтво, показник психічної і соціальної зрілості особистості (Б. С. Волков). [Волков Б.С. Вікова психологія. В. 2 - х ч. Ч. 2: Від молодшого шкільного віку до юнацтва: навч. посібник для студентів вузів, що навчаються по пед. спеціальностями (ОПД.Ф.01 - Психологія) / Б. С. Волков, Н. В. Волкова; під ред. Б. С. Волкова. - М.: гуманітарій. ізд. центр ВЛАДОС, 2008. - С. 339]. Гумор - добродушно - глузливе ставлення до чогось, або вміння помічати і виставляти на сміх кумедне і дурне в життєвих явищах. [Новітній психологічний словник / В. Б.Шапарь, В. Є. Россоха, О. В.Шапарь; під. заг. Ред. В. Б.Шапаря. - Вид. Третій - Ростов н / Д.: Фенікс, 2007. - С. 798]

Важливе значення у класифікації достоїнств особистості посідає така характеристика, як знання людини. Знання - це перевірений суспільно - історичною практикою і засвідчений логікою результат процесу пізнання дійсності; адекватне її відображення у свідомості людини у вигляді уявлень, понять, суджень, теорій.          

Відповідальність також має великий вплив ,зокрема на автономію людини. Можна сказати, що відповідальність - це готовність виконувати всі свої обіцянки і виконувати всі свої обов'язки найкращим чином.

Слід виділити ряд окремих позитивних рис особистості, які детермінують достоїнства людини саме як моральні важелі, що регулюють поведінку. До них відносять: щирість, доброту, щедрість та любов.

 Щирість - моральна якість, що характеризує особистість та її вчинки; виражається в тому, що людина робить і говорить те, у правильність чого вона вірить, діє заради тих міркувань, у яких вона готова зізнатися самій собі.[Словник з етики під редакцією І. С. Кона. Вид. Четверте Москва Ізд. Політичної літератури, 1981, с.109 — 110]. Доброта – чутливе, дружнє ставлення до людей. [Словник української мови: в 11 томах. – Том 2, 1971. – с.326. Академічний тлумачний словник (1970 — 1980)]. Такі дві якості, як щирість і доброта позначають відношення людини до суспільства та чим вона керується приймаючи певні рішення.

Наступна позитивна якість це щедрість людини. Це поняття інтерпретується як: 1.який охоче ділиться своїм майном, коштами, не шкодує витрачати що – набудь. 2.великий розміром. 3. багатий на що – набудь, чимось. [Тлумачний словник сучасної української мови./ Укладачі Л. П. Коврига, Т. В. Ковальова, В. Д. Пономаренко./ За ред. доктора філологічних наук, проф.. В. С. Калашника. – Харків: Белкар – Книга, 2005. - С. 790]. Щедрість це якість, що позначає морально досконалу міру в поводженні з особистим майном, що становлять цінність для інших. Переваги щедрості щодо розвитку особистості полягають у наступному: щедрість забезпечує можливості - для особистісного зростання, забезпечує душевний статок,забезпечує впевненість у власних силах і можливості допомогти тим, кому допомога потрібна,забезпечує незалежність від матеріального. Наступною характеристикою особистості виступає любов.

Любов — це високе почуття, що виявляється у глибокій емоційній прихильності особистості до іншої особи або персоналізованому об'єкту. [Психолого – педагогический словарь для учителей и руководителей общеобразовательных учреждений – Ростов Н/Д.: изд – во «Феникс», 1998. – 236 с.]. Любов розглядається також як філософська категорія, у вигляді суб'єктного відношення, інтимного виборчого почуття, спрямованого на предмет чи об'єкт любові. Любов надзвичайно різноманітна, вона має багато видів і форм. Вона є провідною потребою людини, одним з головних способів укорінення її у сучасному суспільстві.

Також є такі позитивні характеристики людини, які відображають не тільки її моральні достаїнства, а і фізичні. До них можна віднести працьовитість та сміливість. Працьовитість - риса характеру, яка полягає у позитивному ставленні особистості до процесу трудової діяльності. Виявляється працьовитість в активності, ініціативності, сумлінності, захопленості і задоволеності самим процесом праці. У психологічному плані працьовитість передбачає ставлення до праці як до основного змісту життя, потреба і звичка працювати.              

Для виховання працелюбності необхідно, щоб людина бачила і розуміла сенс та результат исвоєї праці [http://psychology.net.ru/dictio naries/psy.html?word=1..]. А сміливість – це смілива поведінка, рішучість у вчинках; хоробрість, відвага. [Словник української мови: в 11 томах. – Том 9, 1978. – с.406. Академічний тлумачний словник (1970 - 1980)]. Сміливість вважають однією з кращих вольових і моральних якостей, притаманних людині; саме з сміливості виникає готовність захищати інтереси свої, своїх близьких, своєї справи і своєї країни. Одним з найбільших викликів, який коли - небудь може постати перед людиною - це подолання страху, яке буде нездійсненним якщо у людини не розвинена сміливість. Сміливість, як будь-який навик, може бути вивчена і розвинена. Для цього треба систематично працювати над зменшенням та викоріненням страхів, і одночасно вибудовувати якість сміливості.

Велике значення для розвитку особистості має вміння людини бути вдячною, а також об'єктивно оцінювати ситуацію, у якій подяка виноситься саме людині Отже, подяка — це ставлення людини до зробленого нею в минулому благодіяння, послугу особі (групі, організації), що виражається в особливому почутті готовності відповісти взаємним благодіянням. Моральна вимога платити добром за добро виникло дуже давно, коли людина стала виділяти себе в первісному колективі і коли стала можливою практика взаємних послуг. [Словник з етики під редакцією І. С. Кона. Вид. Четверте Москва Ізд. Політичної літератури, 1981, с.27]. Подяка може мати різні характеристики: пряма і непряма подяку,ритуальний (етикетні) і емоційна (особисто значуща), мотивована і немотивована, вербальна та невербальна .

Є така характерна позитивна риса, як творчість. Вона є суто індивідуальною та має залежність від біологічних (тобто вроджених), моральних та зовнішніх факторів. Творчість - діяльність, результатом якої є створення нових матеріальних і духовних цінностей. [Краткий психологический словарь/Сост. Л. А. Карпенко; Под общ. ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского. – М.: Политиздат., 1985. – С. 351]. Творчість може розглядатися у двох аспектах: психологічному й філософському. Психологія творчості досліджує процес, психологічний «механізм» протікання акту творчості як суб'єктивного акту індивіда. Філософія розглядає питання про сутність творчості, що по-різному ставилося в різні історичні епохи. Популярною моделлю стала «порогова теорія», запропонована П.Торренсом, який вважає, що високий ступінь інтелекту виглядає необхідною, але недостатньою умовою для високих творчих здібностей. У загальному випадку це означає, позитивний взаємозв'язок між творчими здібностями та інтелектом, але цей взаємозв'язок не проявлятиметься, якщо будуть оцінювані лише люди з найвищим інтелектом.

Це була лише частина класифікації позитивних характеристик особистості. Вона є неповною, але дуже місткою, окреслює основні категоріальні поняття даного питання. Крім виділеної М. Селігманом класифікації достоїнств, існують ще безліч доповнень іншими авторами, такими як В. В. Рибалка. Він відокремив ще декілька характеристик: 1) потреба в самоповазі; 2) вимогливість до себе; 3) благородство; 4) авторитет; 5) добросовісність; 6) правдивість перед собою; 7) самоконтроль; 8) почуття відповідальності перед власною совістю; 9) самолюбство та інше. [Психологічні перспективи. Випуск 16.2010 C. 262]

Поняття "достоїнство" виражає ставлення людини до життя, її змісту і цінностям; воно є надзвичайно глибоким і ємним поняттям, у яких цілком конкретне етичний вимір і зміст.

 Аналіз матеріалу другого підрозділу теоретичної частини дозволив виділити і описати види існуючих достоїнств і їх термінологічне значення.