Уся динаміка правових відносин нерозривно пов'язана з настанням різних фактів, що мають юридичне значення. У правовій науці та практиці такі факти одержали назву юридичних фактів.

В теорії права виділяють два види передумов виникнення правовідносин:

1) матеріальні (загальні);

2) юридичні (спеціальні).

      До матеріальних відносяться життєві інтереси і потреби людей, під впливом яких вони вступають у відповідні правовідносини. До матеріальних передумов можна віднести також наявність об'єкта правовідносини (те, із приводу чого особи вступають у дані юридичні зв'язки), не менш двох суб'єктів (тому що саме із собою особа вступити в правовідношення не може) та відповідна поведінка учасників правовідносин.

      До юридичних передумов відносяться: норма права; правосуб'єктність; юридичний факт (як реальна життєва обставина).

      Юридичні факти являють собою різноманітні життєві обставини, а тому їх можна класифікувати за різними підставами. Найважливішим є розподіл юридичних фактів за тими наслідками, які вони викликають, та за їх вольовому змісту.

      За наслідками юридичні факти поділяються на правоутворюючі, правозмінюючі і правоприпиняючі.

      Правостворюючі юридичні факти у трудовому праві – це такі явища об'єктивної дійсності, з наявністю яких норми трудового права пов'язують . виникнення трудових та тісно пов'язаних з ними правовідносин (трудовий договір, колективний договір, рішення примирної комісії про погодження інтересів сторін колективного спору) чи правовідносин нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства (припис посадової особи інспекції праці про усунення виявлених порушень трудового законодавства) і т. ін.

      Правозмінюючі юридичні факти – це такі факти, за наявності яких норми трудового права передбачають зміни у трудових правовідносинах. На відміну від попередніх (правостворюючих) юридичних фактів правозмінюючі юридичні факти не є підставою для виникнення нових правовідносин. Вони лише вносять корективи до змісту уже існуючих правовідносин, але самі трудові правовідносини від цього не перетворюються на якийсь інший вид правових відносин. Наприклад, переведення працівника на іншу роботу є підставою для зміни його трудової функції, внаслідок чого змінюється зміст трудових правовідносин.

      Правоприпиняючі юридичні факти, за трудовим правом, – це такі обставини, з якими норми цієї галузі пов'язують припинення трудових правовідносин. Ними можуть бути найрізноманітніші за своїм характером факти. Для припинення власне трудових правовідносин такими можна вважати визначені законодавством підстави розірвання трудового договору

      Загальний аналіз положень КЗпП України показав, що до цього часу немає законодавчого закріплення єдиного переліку подій, що зумовлюють припинення трудового договору; нерідко вони зовсім не згадуються, хоч і використовуються на практиці, або ж перелічені спеціальним законодавством, що регулює трудові відносини окремих категорій працівників.

      Юридичні події – це такі обставини, які породжують, змінюють або припиняють правовідносини незалежно від волі людей (наприклад, стихійні лиха, пожежі, землетруси і т. ін.).

      Можна виділити такі юридичні факти, які входять до переліку подій, що зумовлюють припинення трудових правовідносин: а) смерть працівника, визнання його безвісти відсутнім чи оголошення його померлим; б) смерть роботодавця - фізичної особи, визнання його безвісти відсутнім чи оголошення його померлим; в) закінчення терміну дії трудового договору; г) визнання працівника недієздатним; д) невідповідний виконуваній роботі чи займаній посаді стан здоров'я працівника; є) досягнення працівником граничного віку.

      Юридичні дії – це факти, які породжують, змінюють або припиняють правовідносини на основі волевиявлення людей. У свою чергу вони поділяються на правомірні дії (наприклад, вихід на пенсію, влаштування на роботу та ін.) і неправомірні дії (наприклад, усі види трудових правопорушень).

      Неправомірні дії в класифікації юридичних фактів трудового права поділяються на матеріальні та дисциплінарні трудові правопорушення, що можуть призвести до матеріальної або дисциплінарної відповідальності.

ВИСНОВКИ ДО ТРЕТЬОГО ПИТАННЯ

      Таким чином, юридичні факти в трудовому праві за правовими наслідками поділяються на правстановлюючі, правозмініючі та правовприпиняючі. За вольовою ознакою юридичні факти в трудовому праві поділяються на дії та події. Дії в свою чергу поділяють на правомірні та неправомірні. Неправомірні дії поділяються на трудові правопорушення, що є підставою для настання матеріальної або дисциплінарної відповідальності. В теорії права правомірні дії поділяються на юридичні акти (вчиняються із наміром породити, змінити або припинити правовідносини) та юридичні вчинки (вчиняються без такого наміру). Проте, на нашу думку, юридичні факти у вигляді юридичних вчинків не притаманні трудовому праву України.