Ятрогені́я (дав.-гр. ἰατρός — «медик» + дав.-гр. γενεά — «походження»; англ. Iatrogenesis) — помилкові або неадекватні дії медичного працівника, як несвідомі, так і свідомі, що призвели до виникнення захворювання, ускладнення або смерті пацієнта.^[1] Ятрогенні наслідки з'являються внаслідок будь-якої дії, в тому числі, словесної, будь-якого медичного працівника під час здійснення ним лікувальних, діагностичних або профілактичних заходів.
Якщо медичний працівник не здійснює необхідних медичних заходів, що призводить до виникнення захворювання, ускладнення або смерті пацієнта, то це розглядають не як ятрогенію, а як ненадання необхідної медичної допомоги або халатне відношення медика.
Медичні психологи вважають, що термін має бути використаний лише для стану виникнення хворобливого розладу, причиною якого є неправильна поведінка медичного працівника через необережне висловлювання.

Термін "ятрогенія" почав широко застосовуватися в медичній практиці після виходу з друку в 1925 р. статті Бумке "Лікар як причина душевних розладів".

Термін ятрогенія має грецьке походження: iatros (лікар) та genes (походження). Цей термін означає психогенне захворювання, або невроз, що виникають під впливом дій лікаря, його поведінки або слів.

На початку XX ст. швейцарський психіатр Є. Блейлер писав, що хвороба може посилюватись, ускладнюватись або виникати внаслідок "недисциплінованого мислення медичного працівника". Це найчастіше спостерігається при обстеженні пацієнта, коли виявляються ранні ознаки хвороби і хворий занепокоєний зміною самопочуття та дуже чутливий до слів медичного працівника.

До середини XX ст. під ятрогенією розуміли захворювання, що виникають внаслідок необережних висловів медичного працівника. Згодом стала відмічатись тенденція називати ятрогенними всі захворювання, що виникають внаслідок лікарської помилки.

Класифікація ятрогеній

На сьогодні немає єдиного загальноприйнятого варіанту класифікації ятрогеній, Тому в галузі охорони здоров'я використовують декілька варіантів класифікацій ятрогеній:

o за етіологією захворювання;

o за Міжнародним класифікатором хвороб;

o за Калитяєвським;

o за Риковим.

Класифікація за етіологією захворювання. У класифікації розрізняються ятрогенні патології, виходячи з етіології захворювання, значення для протікання хвороби і танатогенезу. За цією схемою розрізняють такі класи ятрогеній:

I. Ятрогенії, що пов'язані з профілактичними заходами.

II. Ятрогенії, що пов'язані з діагностикою захворювань.

III. Ятрогенії, пов'язані з використанням фармакологічних препаратів.

IV. Ятрогенії, спричинені променевою діагностикою або лікуванням.

V. Ятрогенії, що пов'язані з використанням медичних інструментів та матеріалів (введення в серцево-судинну систему алопластичних матеріалів, катетеризація судин, використання водіїв ритму серця та ін.).

VI. Ускладнення які виникають під час переливання крові.

VII. Смерть внаслідок наркозу.

VIII. Ятрогенії, які виникають внаслідок хірургічних втручань.

IX. Ятрогенії деонтологічного характеру.

Класифікація за Міжнародним класифікатором хвороб. Класифікацію ятрогеній розроблену на положеннях Міжнародного класифікатора хвороб, широко застосовують у ряді країн. Розрізняють такі класи ятрогенних захворювань:

1. Ятрогенії, що виникають при хірургічних захворюваннях та оперативних втручаннях, з уточненням захворювання та характеру оперативного втручання.

2. Ятрогенії, спричинені медикаментозним лікуванням.

3. Ятрогенії, спричинені профілактичними заходами.

4. Ятрогенії діагностичних заходів.

5. Смерть від наркозу, в тому числі і при премедикації.

Класифікація за Калитяєвським. Особливістю цієї класифікації є те, що кожен клас ятрогенних патології поділено на підкласи.

I. Ятрогенії, пов'язані з лікуванням.

1.1. Медикаментозні ятрогенії.

Г1.1.Ятрогенії', зумовлені побічною дією медикаментів або їх індивідуальною переносністю.

Г1.2. Ятрогенії, зумовлені неадекватним або помилковим використанням фармакологічних препаратів.

1.2. Хірургічні ятрогенії.

Г2.1. Ятрогенії, які зумовлені ризиком та важкістю оперативного втручання або анестезії.

І.2.2. Ятрогенії, зумовлені помилками в техніці операції або анестезії, неправильно вибраній тактиці або методу хірургічного втручання.

1.3. Фізичні методи лікування.

I. 3.1. Побічна дія променевого та інших видів фізичних методів лікування та їх індивідуальною переносністю.

І.3.2. Ятрогенії, спричинені неадекватним та помилковим застосуванням променевого та інших фізичних методів лікування, неполадками апаратури.

1.4. Інші ятрогенні захворювання, пов'язані з лікуванням.

II. Ятрогенії пов'язані з діагностикою захворювань.

11.1. Захворювання, зумовлені ризиком використанням самого діагностичного методу або діагностичних засобів, що використовуються.

11.2. Захворювання, зумовлені помилками при проведенні діагностичних маніпуляцій, неполадками в апаратурі. Надлишкове діагностичне обстеження.

III. Ятрогенії, пов'язані з проведенням профілактичних заходів (щеплень).

111.1. Ятрогенії, зумовлені ризиком побічної дії препарату або самого методу.

111.2. Захворювання, пов'язані з помилками під час проведення профілактичних заходів.

IV. Інформаційні ятрогенії.

V.! Захворювання, спричинені діями медичного працівника на психічний стан пацієнта.

^.2. Самолікування (використання фармакологічних препаратів, які не були призначені лікарем).

V. Ятрогенні псевдохвороби.

V.!. Захворювання, які були зареєстровані медичною статистикою, проте не викликали небажаних наслідків у пацієнтів.

V.2. Ятрогенії, які були наслідком помилкового діагнозу, що спричинило шкідливі наслідки для здоров'я пацієнта.

VI. Інші ятрогенії.

Слово несе в собі смислову та емоційно значущу інформацію, в тому числі інформацію підтекстову (тобто таку, яка лише мається на увазі, але прямо не висловлюється). Слова лікаря можуть вплинути не тільки на психо-емоційну сферу, але й на серцево-судинну систему хворого або викликати глибокі зміни в діяльності ендокринної системи.

Поняття, похідні від поняття «ятрогенія»

Існує ряд понять, які є похідними від поняття «ятрогенія». Це такі поняття, як «ятропатія», «соророгенія», «егогенія», «егротогенія», «ятрофармакопатія», «ятрофізіопатія» та ін.

· Ятропатія – це вплив на хворого неправильних дій лікаря.

· Соророгенія(від лат. soror - сестра) – негативний вплив на хворого слів чи дій медсестри (чи інших медичних працівників: санітарки, працівника реєстратури та ін.).

· Егогенія– негативний самовплив хворого, пов’язаний із установками, з якими він іде на прийом до лікаря, а також із переживанням страху перед обстеженням чи лікуванням.

· Егротогенія(від aegrotus - хворий) – це погіршення стану хворого внаслідок небажаних впливів інших хворих. При цьому у хворого породжуються сумніви у правильності лікування, повідомляється помилкова інформація про прогноз подібного захворювання і т.д.

· Ятрофармакопатія – ятрогенія внаслідок невдалого підбору фармацев­тичних препаратів або помилок медсестри при роздачі ліків в стаціонарі.

· Ятрофізіопатія – ятрогенія при неправильному призначенні фізіотерапевтичних процедур.