Підприємства можуть намічати різні цілі. Це залежить від зовнішніх і внутрішніх факторів. Вся розмаїтість цілей систематизується й класифікується по наступних ознаках:

1) по змісту й спрямованості цілей (економічні, соціальні, особисті);

2) по функціональній сфері реалізації цілей (маркетингові, фінансово-економічні, інвестиційні, інноваційні, організаційні);

3) за рівнем досягнення (необхідні, бажані);

4) за тимчасовим фактором (перспективні, поточні, першочергові);

5) стосовно головної мети (кінцеві й проміжні);

6) за характером оцінки (кількісні і якісні);

7)залежно від ступеня впливу зовнішніх факторів (цілі, пов'язані із зовнішніми факторами, і цілі, непов'язані із зовнішніми факторами, а пов'язані з використанням внутрішніх резервів);

8) за складом й характером інтересів (цілі підприємства, суспільства).

У процесі обґрунтування перспективних напрямків діяльності підприємства можуть формуватися різні типи стратегій. Всі стратегії можна класифікувати по наступних ознаках.

Таблиця 4.1 - Класифікація можливих стратегій підприємства

1. Залежно від масштабу розробки:

Загальна (генеральна) стратегія розвитку підприємства пов'язана з діяльністю підприємства в цілому, використанням всіх видів ресурсів і орієнтована на виконання його головної мети.

Допоміжні (підтримуючі) види стратегій забезпечують реалізацію генеральної стратегії підприємства по окремих напрямках його діяльності (маркетингова, фінансова, виробнича й т.д.).

2. По напрямках діяльності розробляються наступні види допоміжних стратегій:

Маркетингова, Фінансова, Операційна (виробнича), Інноваційна, Інших напрямків діяльності.

3. Залежно від виду ресурсів, якими здійснюється керування розробляються допоміжні стратегії:

Стратегія формування й використання трудових ресурсів, Стратегія формування й використання матеріально-технічної бази, Стратегія формування власного капіталу, Стратегія залучення позикового капіталу, Стратегія формування інших ресурсів.

4. За функціональним принципом:

Товарна стратегія, Стратегія взаємодії з ринками ресурсів, Стратегія керування прибутком, Стратегія керування активами, Стратегія інвестиційної діяльності, Стратегія стимулювання персоналу, Стратегія запобігання банкрутства, Інші функціональні стратегії.

5. Залежно від строку реалізації:

Короткострокові – строком до 1 року,

Середньострокові - на 3-5 років,

Довгострокові – більш ніж на 5 років.

6. За темпами розвитку:

Стратегія «прискореного росту» – передбачає щорічне значне підвищення рівня коротко- і довгострокових цілей над досягнутими показниками. Така стратегія характерна для підприємств, що розвиваються, і пов'язана з високим ризиком.

Стратегія «обмеженого росту» – є найпоширенішої, для неї характерне встановлення цілей від досягнутого. Така стратегія характерна для підприємств, які в основному задоволені своїм положенням, прибуткові й ефективні.

Стратегія «збереження положення» - орієнтована на забезпечення стабільного положення підприємства на ринку, зміцнення його ринкових позицій. Показники діяльності підприємства визначаються виходячи із прогнозованих темпів і характеру зміни ринку діяльності підприємства.

Стратегія «скорочення масштабів діяльності» - приймається тоді, коли показники діяльності підприємства продовжують погіршуватися, при економічному спаді й погрозі банкрутства.

У границях даної стратегії можливі наступні альтернативи:

- ліквідація підприємства;

- «відсікання зайвого», тобто реорганізація або ліквідація окремих підрозділів підприємства;

- скорочення обсягів діяльності й переорієнтація стратегії (диверсифікованість).

7. По способах забезпечення розвитку:

Стратегія концентрованого розвитку – передбачає подальший розвиток підприємства за рахунок удосконалення діяльності в рамках освоєного ринку функціонування (ринкової ніші).

Стратегія інтеграції – розвиток підприємства за рахунок створення нових структурних підрозділів, розвитку нових видів діяльності, застосування різних форм інтеграції зі своїми контрагентами.

Стратегія диверсифікованості – розвиток підприємства за рахунок диверсифікованості діяльності й освоєння нових ринків збуту.

Стратегія комбінування – об'єднання декількох стратегій для розвитку підприємства.

8. Залежно від стадії життєвого циклу:

· Стратегія на стадії «народження»

· Стратегія на стадії «дитинство»

· Стратегія на стадії «юність»

· Стратегія на стадії «рання зрілість»

· Стратегія на стадії «повна зрілість»

Стратегія на стадії «старіння»

Формування стратегії являє собою складний творчий процес. Він вимагає високої кваліфікації й компетентності виконавців.