Розглядаючи в широкому розумінні термін «реорганізація» як узагальнююче поняття, під нею розуміють припинення юридичної особи з переходом усіх прав та обов’язків до правонаступника у порядку загального правонаступництва, де під правонаступником розуміють юридичну особу (юридичних осіб), до якої переходять всі права та обов’язки реорганізованої юридичної особи. Суб’єктивні права й обов’язки суб’єктів, що припинили своє існування, стають правами й обов’язками нових чи оновлених утворень, що продов­жують свою господарську діяльність, як правило, на зміненій за обсягом майновій базі. Вирізняють такі форми реорганізації: злиття, приєднання, поділ, виділ, перетворення юридичної особи.

Злиття, приєднання та поділ юридичної особи передбачають передачу всього майна, прав та обов’язків новоствореним суб’єктам, тому в спеціальній літературі йдеться про повне (універсальне) правонаступництво. Натомість у результаті перетворення чи виділу юридична особа не зникає як суб’єкт господарювання, а лише змінює свій статус, «зовнішній» вигляд.

У разі злиття суб’єктів господарювання усі майнові права та обов’язки кожного з них переходять до суб’єкта господарювання, утвореного внаслідок злиття. Злиття можна подати такою умовною формулою: А + В = С, де А та В – юридичні особи, які самостійно існували до злиття, а С – новостворена юридична особа.

У разі приєднання одного або кількох суб’єктів господарювання до іншого суб’єкта господарювання до останнього переходять усі майнові права та обов’язки приєднаних суб’єктів господарювання.

У разі поділу суб’єкта господарювання усі його майнові права і обов’язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб’єктів господарювання, що утворені внаслідок цього поділу.

У разі перетворення одного суб’єкта господарювання на інший, до новоутвореного суб’єкта господарювання переходять усі майнові права і обов’язки попереднього суб’єкта господарювання.

У разі виділення одного або кількох нових суб’єктів господа­рювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балан­сом) у відповідних частках майнові права і обов’язки реорганізо­ваного суб’єкта. Виділ не є випадком припинення юридичної особи.

Далі необхідно зупинитися на порядку припинення юридичної особи шляхом реорганізації. Статті 105, 107 ЦК України покладають на суб’єкта, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, низку обов’язків. Тому порядок припинення суб’єкта господарю­вання шляхом реорганізації можна представити кількома етапами:

1. Учасники господарської організації, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов’язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію, для внесення до ЄДРПОУ запису про рішення щодо припинення юридичної особи. Для цього заявник повинен подати державному реєстраторові оригінал або нотаріально засвідчену копію рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи.

2. Державний реєстратор за відсутності підстав для залишення документів без розгляду повинен у день надходження документів внести до ЄДРПОУ відповідний запис та в той же день повідомити органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України відомості про внесення такого запису. У спеціалізо­ваному друкованому засобі масової інформації публікується пові­дом­лення про внесення такого запису.

3. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з реорганізації, голову комісії та встановлюють порядок і строк заяв­лення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припи­няється, який не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Виконання функцій комісії з реорганізації може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з реорганізації з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її чле­ни представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від її імені.

4. Відбувається розгляд кожної окремої вимоги кредитора, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

5. Після закінчення строку для пред’явлення вимог креди­торами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з реорга­нізації юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов’язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов’язання, які оскаржують­ся сторонами.

6. Передавальний акт і розподільчий баланс, підписані голо­вою і членами комісії з реорганізації, затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, установлених законом.

7. Проводиться державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті реорганізації, для чого голова комісії з реорга­нізації або уповноважена ним особа повинні подати державному реєстраторові відповідні документи. За відсутності підстав для залишення документів без розгляду державний реєстратор має внести до ЄДРПОУ запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її реорганізації в строк, який не повинен перевищувати одного робочого дня з дати надходження відповідних документів.

Реорганізація вважається завершеною з моменту державної реєстрації новоутвореної юридичної особи та державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються в результаті реорганізації.

Поняття та види ліквідації

Під ліквідацією суб’єкта господарювання потрібно розуміти припинення його існування як суб’єкта права за встановленою зако­ном процедурою без настання універсального правонаступництва.

Загальний порядок припинення суб’єкта господарювання шляхом ліквідації встановлено ст. 60 ГК України та ст. 111 ЦК України. Класично порядок ліквідації можна представити низкою етапів.

1. Учасники господарської організації, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов’язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію, для внесення до ЄДРПОУ запису про рішення щодо припинення юридичної особи. Для цього подається оригінал або нотаріально засвідчена копія рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи.

2. Державний реєстратор за відсутності підстав для залишення документів без розгляду повинен у день надходження цих докумен­тів внести до ЄДРПОУ відповідний запис і в той же день повідо­мити органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України відомості про внесення такого запису. Здійснюється публікація у спеціалізованому друкованому засобі масової інформа­ції повідомлення про внесення відповідного запису до ЄДРПОУ.

3. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають ліквіда­ційну комісію, голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Виконання функцій ліквідаційної комісії може бути покладено на орган управління юридичної особи. До ліквіда­ційної комісії або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від її імені.

4. Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить лікві­дацію суб’єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встанов­лені ГК України чи спеціальним законом строки. Одночасно ліквіда­ційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебітор­ської заборгованості суб’єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб’єкта господарювання.

5. Кожна окрема вимога кредитора розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

6. До завершення строку пред’явлення вимог кредиторів лікві­даційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юри­дичної особи, що припиняється, а також майна її філій і представ­ництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо закриття відокремлених підрозділів юридичної особи (філій, представництв) та відповідно до законодавства про працю здійснює звільнення працівників юридичної особи, що припи­няється. Ліцензії, документи дозвільного характеру та інші докумен­ти, а також печатки та штампи, які підлягають поверненню органам державної влади, органам місцевого самоврядування, повертаються їм ліквідаційною комісією (ліквідатором).

7. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквіда­ційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред’явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Він затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

8. Проводиться виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у порядку черговості. Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, пере­дається учасникам юридичної особи, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом.

9. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам державної податкової служби.

10. Проводиться державна реєстрація припинення юридичної особи у зв’язку з ліквідацією, для чого державному реєстраторові подаються відповідні документи. За відсутності підстав для зали­шення документів без розгляду державний реєстратор має у строк, що не повинен перевищувати одного робочого дня з дати надход­ження документів, внести до ЄДРПОУ запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Детальніше етап державної реєстрації припинення юридичної особи шляхом реорганізації чи ліквідації визначається Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» (ст.ст. 36, 37).

У разі припинення платоспроможної юридичної особи ЦК України в ст. 112 визначає чітку черговість задоволення вимог кре­диторів:

1) задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, зав­даної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, та вимо­ги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

2) задовольняються вимоги працівників, пов’язані з трудови­ми відносинами, вимоги автора про плату за використання резуль­тату його інтелектуальної, творчої діяльності;

3) задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов’яз­кових платежів);

4) задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред’явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквіда­ційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішен­ням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вва­жаються погашеними.

Виходячи із нескладної правової конструкції фізичної особи – підприємця, порядок припинення його діяльності фактично полягає у прийнятті відповідного рішення та внесенні відомостей про це до ЄДРПОУ.

Запитання для самоконтролю

1. Визначення припинення господарської діяльності.

2. Нормативно-правові акти, що регулюють припинення господар­ської діяльності.

3. Форми припинення суб’єкта господарювання.

4. Підстави добровільного припинення господарської діяльності.

5. Підстави примусового припинення суб’єктів господарювання.

6. Підстави припинення фізичних осіб – підприємців.

7. Види реорганізації та їх характеристика.

8. Порядок припинення суб’єкта господарювання шляхом реорга­нізації.

9. Порядок припинення суб’єкта господарювання у разі його ліквідації.

10. Порядок задоволення вимог кредиторів у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи.

Чапічадзе Я.О.