Перв протиепідем заходи передбачає:

1. Інформацію про виявлення хворого (трупа)..2. Тимчасову ізоляцію хворого.3. Надання невідкл мед допом.4. Заходи з особистого захисту від інфікування при спілкуванні з хворим.5. Заходи особистої екстреної профілактики. 6. поточної дез в оточенні хв.7. Термінову госпіт хв.

Транспорт для госпіт має бути забезпечений:

- медикаментами для надання термінової мед.доп- посудом з кришкою для блювоти або випорожнення, - засобами для провед поточної дез під час перевез хв;- засобами індив захисту членів евакуаційної бригади;- засобами особистої екстр профілПеред виїздом у вогнище члени бригади (крім водія) повинні одягти спец захис одяг в залежності від діагн- на чуму, контагіозні вірусні геморагічні гарячки, синдром гост гемор гарячки,

гост респір синд - протичумний костюм I типу;- на холеру, гострий діарейний синдром, гострий синдром жовтяниці - IV типу. Водій одягає

медичний халат і маску (марлеву). Виявлення осіб, що спілкувались з хворим, та організація медичного нагляду за ними

 Пров заключної дез після госпіт хв10. Виклик консультантів. з метою підтвердження діагнозу. Проведзаходів щодо локалізації та лік від вогнища.

Білет №321)Етіологія, епідеміологія малярії1)Етіологія, епідеміологія малярії.

Малярія – гост протоз хво людини, що спричиняється малярійними плазмодіями і характ періодичними нападами гарячки, збільш печінки , селез розв анемії.може перебігати дуже тяжко і закін смертю.Етіологія. Хв сприч 4 види малярійного плазмодія: P. vivax- збудник триденної малярії, P. malariae–чотириденної, P. ovale–овалемалярії, P. falciparum- тропічної. Паразит проходить складний життєвий цикл зі зміною двох хазяїнів: Епідеміологія. Джер збудника є хв людина або паразитоносій. Плазмодій передається трансмісивним механізмом під час укусу лише самкою малярійного комара роду анофелес. Активність комарів припадає на теплу пору року зі стійкою Т понад 16*С ( при нижчій температурі довкілля спорогонія не відбувається) в літньо-осінні місяці, у тропічній зоні – майже цілорічно.малярія передається при переливанні донорської крові (частіше чотириденна), опер втруч, викор недостатньо простерил інстр. Можливе вн-утр зараження плода.Хворіють частіше діти.

2)Клінічна картина та ускладнення черевного тифу Початковий період.поч з болю гол, безсоння, втрати апетиту. Т (39-40*С) гарячка випоров спочатку 2-4 рази на добу, рідкі, нагадують гороховий суп, потім запор і метеоризм.

Хв загал. Обличя бліде шкіра суха, гаряча. брадик), знижений АТ. Тони серця ослаблені. У легенях сухі розсіяні хрипи.. Живіт здутий Період розпалу. З 8-10 дня збільшена селез, печінка. На 7-10 у хв блідо-рожева висипка на животі і бокових поверхнях тулуба, ЗАК лейкопенія, лімфоцитом, збільш ШОЕ посилюються симптоми інтокс, хв. марять– розвивається тифоїдний стан

Період видужання норм та поступовим зникненням ін. ознак астенія (заг. слабкість, швидка втома, дратівливість). Іноді виникають рецидиви.В останні десятиріччя частіше спостерігається гострий початок хвороби з швидким підвищенням Т, ознобами та рясними потами, короткий гарячковий період, симптоми інтоксикації виражені слабо.Перфорація виразки обмежене напруження м'язів у правій здухвинній ділянці, +симп Блюмб. Обличчя хворого стає блідим, шкіра вкривається холодним потом, пульс і дихання часті. годин інтоксикація і гарячка посилюються, розвивається клінічна картина розлитого перитоніту Кишкова кровотеча Кровотечу викликає руйнування стінок судин у ділянці черевнотифозної виразки. Виникненню кровотечі сприяють тромбоцитопенія, порушення хворими дієти і режиму (раннє вставання)мелена. Інфекційно-токсичний шок – грізне ускладнення, різким падінням АТ й Т тіла, пульс стає частим і ниткоподібним.Діагн ґрунт на даних клініці, епіданамнезу (контакт з хворим черевним тифом, з хворими з гарячкою останні 25 днів) та специфічної діагностиці.