Лабораторна діагностика, лікування та профілактика холери.

холера-особо опасна інф. Клініка. Інкубаційний період до 2 год-5 днів, починається гостро з проносу. Випорожнення часті, рясні, досить,кольору рисового відвару,з рибним відваром.Пронос не супроводжується болем у животі та тенезмами. У хворих можуть бути відчуття дискомфорту в ділянці епігастрію, бурчання, блювання, нерідко фонтаном, без нудоти,ознаки зневоднення. Розрізняють 4 ступені зневоднення організму:І — втрата рідини складає 1-3 % маси тіла, II — 4-6 %, III — 7-9 %, IV — 10 % і більше. Залежно від цього холера може мати легкий, середньої важкості, важкий і дуже важкий перебіг.Ознаки зневоднення: Тургор шкіри знижується на кистях рук вона зморшкувата, суха (“руки пралі”),барабані палочкиНаростає м'язова слабкість, Пульс частішає, артеріальний тиск крові знижується, зменшується діурез, сухість шкіри, язика, ціаноз губ, сиплий голос аж до афония., судомиЗбільшені печінка і селезінка.Лаб.діагн-материал,рвотні маси.В заг.аналізі крові:підвищ.гемоглоб,регидратация,«Доксициклин», «Цифроклафроцин»

Білет №12

Правець

ЕтЗбудник – клострідіа тетані– грампозитивнi крупні палички iз заокругленими кiнцями. Важливою властивістю збудника є здатнiсть до спороутворення, анаеробiозу (розмноження без доступу повітря) i токсиноутворення. На кінцях палички утворюються круглi спори бiльшого дiаметру за неї, i тому мікроб має вигляд барабанної палички. Спори надзвичайно стiйкi до дiї фiзичних i хiмiчних чинників довкiлля. У ґрунтi, висушених випорожненнях, на предметах, захищених вiд сонячних променiв, вони залишаються життєздатними навiть десятки рокiв. Еп. Джерело збудника – травоїдні тварини і гризуни. Правцева паличка є в кишках тварин (конi, корови, вiвцi, кози, свинi, мишi, щури тощо) i людей як у виглядi спор, так i у вегетативнiй формi, що виділяє токсин. З випорожненнями палички потрапляють у довкiлля i, перетворюючись у спори. Найбiльш забрудненi чорноземнi, багатi органiчними речовинами ґрунти в умовах жаркого i вологого клiмату. Механізм передачі рановий. Він може здійснитись при пораненнях, опіках, відмороженнях, укусах, абортах, пологах, оперативних втручаннях тощо. Факторами передачі можуть бути будь-які забруднені мікробом предмети, що спричинили травму. Від хворої людини або тварини правець не передається. Клінічні прояви. Iнкуб.перiод 5- 14 дiб.Починається гостро. Продромальнi явища, нездужання, тягнучий бiль у ділянці рани, незначні посмикування м’язiв навколо неї, бiль голови, пiтливiсть, пiдвищена дратівливiсть. Першим симптомом хвороби є тризм – напруження i судомне скорочення жувальних м’язiв, що затруднює вiдкривання рота. У тяжких випадках зуби зацiпленi, рот розтулити неможливо. З’являється застигла “сардонічна посмiшка” – лоб хворого у зморшках, очнi щiлини звуженi, рот розтягнутий, як у посмішці. Виникає дисфагiя – затруднене ковтання в наслідок спазму м’язiв глотки. Поєднання цих трьох симптомів є характерною ранньою ознакою правця. З’являється тонiчне напруження м’язiв потилицi (ригідність), що поширюється на спину, живiт, кiнцiвки.Частiше тiло хворого вигинається: вiн лежить із закинутою назад головою і дещо піднятою над ліжком поперековою ділянкою.Опiстотонус. Затрудненi сечовипускання i дефекацiя. Розлади дихання, серцевої дiяльності можуть призвести до смерті хворого. Аналіз крові виявляє нейтрофільний лейкоцитоз із зсувом формули вліво внаслідок згущення крові і виникнення ускладнень, частіше бронхіту і пневмонії. Період розпалу захворювання триває 2-4 тиж., процес видужання затягується до 2 міс.