ВИСИПКА. Висипання можуть бути одним з опорних клінічних симптомів, які мають важливе значення в діагностиці. Це зумовлено тим, що строки появи висипки, її характер і локалізація притаманні певній інфекційній хворобі.

Енантема – висипка на слизових оболонках, яка є симптом захворювання (плями Філатова у вигляді манної крупи чи висівок на слизовій оболонці щік при кору). Огляд слизових оболонок має особливе значення. Висип на шкірі – екзантема Розеола – цятка розміром до 5 мм, блідо-рожевого або червоного кольору, округлої форми, рідше – неправильної. При натискуванні пальцем, розтягуванні шкіри розеола зникає, а потім через 20-30 сек знову з'являється. Утворюється внаслідок розширення судин шкіри. Зникають через 2-3 дня.Пляма - подібна до розеоли за кольором і механізмом утворення, але більших розмірів – від 5мм до 20мм.Множинні розеоли діаметром до 1мм утворюють точкову висипку; якщо діаметр 5-10мм – то це дрібно плямиста висипка, якщо більші – крупно плямиста.Еритема - великі ділянки понад 20мм гіперемійованої шкіри з нерівними краями. Утворюється внаслідок злиття крупно плямистої висипки чи самостійно (при бешисі)Геморагії - плями різноманітної форми і розмірів, що утворюються внаслідок крововиливів у шкіру, не зникають при натискуванні. Точкові крововиливи називають петехіями,колір геморагій спочатку червоний, пурпурний або фіолетовий, потім послідовно стає жовто-зеленим, світло-коричневим і сірим.Папула - вузлик, що злегка піднімається над шкірою, має м'яку чи щільну консистенцію, розміри від 1 до 20 мм Рожевого або червоного кольору. Залишає пігментацію та лущення. Утворюється внаслідок розширення судин і клітинної інфільтрації верхніх шарів шкіри. Везикула – дрібний пухирець 1,5 – 5мм, заповнений серозним або серозно-геморагічним вмістом. При розкритті везикули поверхнева ерозія червоного кольору, але частіше пухирець підсихає з утворенням бурої або жовтуватої кірки. При вітрянці, герпесі.Пустула - це пухирець з мутним гнійним вмістом. На його місці утворюється кірка, іноді рубчик. 

 3)Лабораторна діагностика ВІЛ-інфекції.

Серологічний (основний). Наявність антитіл можна виявити вже через місяць після зараження імуноферментним методом ( ІФА). Якщо виявляють антитіла, то в цього ж пацієнта повторно беруть кров і знову ставлять ІФА. У випадку повторного позитивного результату взірець сироватки крові направляють на дослідження методом імуноблотингу, який дозволяє виявити антитіла до окремих білків ВІЛ.

Кров беруть з вени 5мл в суху стерильну пробірку, яку закривають гумовим корком. Щоб відділити сироватку, пробірку із взятою кров'ю поміщують у термостат на 30 хв при Т 37*С, потім на 1 год в холодильник при Т +2…+4*С. Для дослідження необхідно не менше 1,5-2 мл сироватки. Потім пацієнта обстежують в стаціонарі, комісія встановлює діагноз. Комісія зобов’язана повідомити про свій висновок інфікованому і письмово в СЕС. Проводять дослідження показників загального імунітету (Т-хелперів, Т-супресорів). Знижується кількість Т-хелперів (рівень СД4 нижче 50 клітин в 1 мкл являється показником до початку етіотропного лікування). Зростає вірусна нагрузка.

БІЛЕТ №15 1)Висипний тиф Клінічні прояви. Інкуб.період може тривати від 6 до 25 діб. Симптоми хвороби гарячка і висипка. Гострий початок з підвищення температури тіла, яка досягає через 1-3 доби 39-40 ° Гарячковий період у середньому триває 12-16 днів. Одужання настає повільно. У перші дні хвороби характерні скарги на різкий біль голови, розбитість, безсоння, наростання загальної слабості. Хворий говіркий, збуджений. У тяжких випадках може потьмарюватись свідомість, виникати марення зі слуховими зоровими галюцинаціями.Гіперемія обличчя, ін’єкція судин склер (“кролячі очі”).Шкіра гаряча, суха, часто відзначається білий дермографізм. Висипнотифозна екзантема має такі особливості: „виникає одномоментно на 4-5-й день хвороби; „має розеольозно-петехіальний характер; Живіт здутий. З 3-4-го дня хвороби помірно збільшуються печінка і селезінка, вони м’якої консистенції. Часто виникає запор,знижуєтьсядіурез.Менінгеальні симптоми (ригідність м’язів потилиці, симптом Керніга), утруднене ковтання, бідність міміки і мови, тремор рук, порушення ритму дихання.Хворий дезорієнтований у просторі і часі, збуджений, ейфоричний, зіскакує з ліжка, намагається кудись бігти. У нього можуть бути зорові, рідше – слухові галюцинації, під впливом яких хворий стаєагресивним, чинить опір огляду, може намагатись покінчити життя самогубством.Висипний тиф у хворих похилого і старечого віку перебігає тяжче, ніж у молодих. Особливо тяжко перебігає хвороба в осібз вадами серця, атеросклерозом, гіпертонічною хворобою. Зміни в загальному аналізі крові: помірний лейкоцитоз, З 12-14-го дня температура тіла знижується, однак хворі вперші дні після цього знаходяться у стані своєрідного оглушення: багато сплять, відмовляються від їди, неохоче розмовляють зоточуючими, скаржаться на загальну слабість, біль у ногах. Згодом ці явища зменшуються, з’являється апетит і сили хворогопоступово відновлюються, настає одужання.