Хвороба Брілла — віддалений рецидив епідемічного висипного тифу, характеризується спорадичністю захворюваності при відсутності джерела інфекції і переносників (вошей) із збереженням усіх основних ознак хвороби, але з легким перебігом. У крові такого хворою з'являються рикетсії, при наявності вошей він може стати джерелом інфекції.

Клінічний перебіг хвороби Брілла. Хв Брілла починається гостро, з підвищення температури тіла і сильного головного болю. З'являється шум у вухах, безсоння. Гарячка менш тривала, утримується протягом 9-11 днів, 39-40 °С досягає на 3-й день хвороби. З'являється гіперемія лиця і тулуба, очі червоні, з характерним блиском. Хворі збуджені, перебувають в ейфорії, балакучі. До виникнення висипу на шкірі можна виявити петехії на слизових оболонках.У 60-70% хворих на 4-5-й день з'являється поліморфний розеольозно-петехіальний висип, слабший, ніж у хворих на епідемічний висипний тиф, іноді є лише поодинокі елементи.На відміну від епідемічного висипного тифу, співвідношення розеол і петехій при хворобі Брілла може бути на користь розеол, що вказує на слабше ураження судин.Висип звичайно триває кілька днів, з 3-го дня починає бліднути і на 5-7-й день зникає.Ознаками енцефаліту є вогнищеві прояви менінгеальні симптоми, в окремих випадках навіть серозний менінгіт.Одужання починається з нормалізації температури, пе-ребіг спокійний, відновлення фізичних функцій, працездатності відбувається протягом 2-3 тижнів.Ускладнення виявляються рідко, переважно у вигляді пневмонії, можливі тромбоз, тромбофлебіт.

 3) Лікування шигельозу

З етіотропних засобів застосовують ампіцилін, ципрофлоксацин, ніфуроксазид, фуразолідон та ін. Курс лікування триває 3-5 днів. Для дезінтоксикації і поповнення втрат рідини давати пити розчин, регідрону, відвар сушених яблук, родзинок. Хорошими дезінтоксикаційними середниками є ентеросорбенти, зокрема карбосфер, поліфепан, силлард.При тяжкому стані хворого дезінтоксикацію проводять шляхом в\в введення реополіглюкіну, полііонних розчинів (квартасіль,

трисіль, лактасіль тощо), розчину Рінгера-Локка, 0,85 % розчину натрію хлориду чи 5% – глюкози.

Білет № 13

 1)Шигельоз – гостра антропонозна інфекційна хвороба з фекально-оральним механізмом передачі, що спричиняється шигелами, характеризується ураженням дистального відділу товстої кишки, частими випорожненнями з домішками слизу та крові в калі, болем у животі, підвищенням температури тіла і симптомами загальної інтоксикації.Етіологія.

Шигели – грамнегативні палички, спор і капсул не утворюють, не рухливі. Ендоцитоз – здатність проникати в клітини епітелію слизової оболонки кишки і там зберігатися й розмножуватися В Україні частіше виявляють шигели Зонне та Флекснера.Шигели виділяють екзотоксин, що має дуже сильну нейтротоксичну дію..Шигели можуть зберігатися на посуді, вологій білизні, грунті до 3 міс., на продуктах – декілька діб; у воді – до 2 міс.Гинуть при кип'ятінні негайно, в дезінфікуючих розчинах через декілька хвилин.Патогенезу. Шигели частково гинуть у шлунку. Функціонально-морфологічні зміни відбуваються в товстому кишечнику. За допомогою ферментів (гідролаза, муциназа) руйнується слизова оболонка кишечника і шигели проникають в епітеліальні клітини, де розмножуються і викликають загибель клітин. Токсини всмоктуються в кров (токсинемія), локалізуються органах мішенях. Клініка. Інкуб період від 2-4 год. до 7 діб. Легка форма – температура до 38*С, випорожнення до 10 раз на добу; середньої тяжкості – температура до 40*С, випорожнення до 15 раз на добу; тяжка і дуже тяжка – температура вища за 40*С, випорожнення більше 15 раз. Колітична форма починається гостро. Спочатку синдром загальної інтоксикації – підвищення температури тіла, озноб, відчутття жару, розбитості, зниження апетиту, адинамія, головний біль, зниження артеріального тиску. Далі з’являються болі у животі, спочатку тупого, розлитого, постійного характеру. Потім біль стає нападоподібним в нижніх відділах живота зліва,посилюється перед актом дефекації, з’являються тенезми (тягнучий біль у відхіднику під час дефекації та протягом 5-10 хв. після неї, який зумовлюється запальним процесом у ділянці ампули прямої кишки) і несправжні позиви до дефекації. Хвороба перебігає від 1 до 7-8 діб. Гастроентероколітична форма перебіг, подібний до харчового отруєння. Інкубаційний період 4-6 год, початок раптовий, з одночасним розвитком загальної інтоксикації зі зневодненням при тяжкому перебігу.. Хв починається з ознобу, підвищенням температури тіла до 38-39*С, болю в надчеревній ділянці, нудоти, багаторазового блювання.Виникає бурчання й біль по всьому животі, позиви до дефекації. Випорожнення рясні, рідкі, світло-жовтого або зеленого забарвлення, містять патологічні домішки у вигляді залишків неперетравленої їжі. симптоми зневоднення: загострені риси обличчя, запалі очі, сухість слизових оболонок ротової порожнини й кон’юнктив. Гіпертоксична (особливо тяжка) форма характеризується різко вираженою інтоксикацією, колаптоподібним станом, розвитком гострої ниркової недостатності і тромбогеморагічним синдромом. Унаслідок бурхливого розвитку хвороби зміни в травному тракті не встигають розвинутися.

Стерта форма - це легка форма, спостерігаються окремі слабко виражені симптоми: легка дисфункція кишок (напіврідкі випорожнення до 3-4 разів без патологічних домішок), температура тіла нормальна або короткочасно субфебрильна. Під час пальпації - спазм і болючість сигми.

2)Клінічна картина дифтерії зіву (токсична форма).

Дифтерія зіва.
Симптоми катаральної форми дифтерії зіву проявляються 1-2-добової підвищеною температурою (37-38 градусів), больовими відчуттями в горлі при ковтальних рухах, переповненням кров'ю судин мигдаликів, збільшенням лімфовузлів в кутах щелепи. Спостережувані симптоми протягом 3-4 діб проходять або ще більше розвиваються, і хвороба переходить у більш гостру форму. Типові форми даного захворювання.
 залежно від ступеня тяжкості захворювання для типових форм характерні деякі загальні прояви. Ознаки дифтерії можуть мати як важкий, так і поступово прогресуюче початок. Тривалість гарячкового синдрому при них відносно невелика (3-5 днів). При цьому зниження температури до нормального рівня не є ознакою одужання, що починається. Патологічний процес продовжує розвиватися на тлі звичайної температури тіла. Ознаки інтоксикації: важкість в голові, слабкість, різкий занепад сил, сонливість і блідість шкірного покриву. Тільки при токсичній формі захворювання можлива поява ознобу, головного болю. Локального запалення супроводжують щодо невиражена болючість під час ковтання, невиражені переповнення кров'ю судин пошкоджених тканин, присутність на них нальоту у вигляді плівки. У перші 2-3 доби хвороби цей наліт має білий колір, а потім набуває сірого або жовтувато-сірий, щільно прирощена до тканин