Харчові токсикоінфекції - група гострих кишкових інфекцій, що виникають внаслідок вживання в їжу продуктів, які містять умовно-патогенні мікроби та їх ентеротоксини. Характеризуються короткотривалими проявами загальної інтоксикації та гострого гастриту гастроентериту.Етіологіяспричинюються бактеріями, які виробляють ентеротоксини. Захворювання зумовлені:клебсієлами, протеями, цитробактерами,кишк пал стрепт, стафіл, клостр.ЕпідеміологіяДжер збуд є люди(як готую їжу), тварини і птахи – хворі або здорові бактеріоносії передачі: фек-орал Частіше харчов шляхом, рідше – водним, мушиний фактор. Харчові продукти забруднюються в наслідок порушення санітарних умов їх приготування і збері-гання. Особливо небезпечне забруднення продуктів, що не обробляютьсятермічнобезпосередньо перед вживанням Для харчовихтоксикоінфекційхарактерні раптовість ігрупове захв осіб, яківживали ту саму їжу

Клін. прояви.Інкуб. Пер. 5-6 год, інколи 1 год.Інтоксикація зневоднення. мерзлякуватість, перейм більуживоті, в епігастрії і навколо пупка винк нудота і повторнеблюв, що приносить полегше. приєднується пронос. Випорожнення рідкі або водянисті, смердючі, до 10 разів на добу і більше, іноді з домішка-ми слизу..t субфеб норм ,рідко високих цифр. Шкірабліда, суха,.Язик вкритий білим нальотом. Пульс частий, АТ↓.з’являютьсясимп знево: сухість і зниження тургору шкіри,зменшеннядіурезу, судоми в м’язах кінцівок, тахікардія, гіпото-нія. ЗАК нейтроф лейкоцитоз із паличко ядерним зсувом формули.Тривалість 1-4 доби, поліпшення загального стану настає відразу після промивання шлунка і кишок.

3.Лабораторнадіагностика вірусних гепатитів.серологічним.Виявляютьмаркеризбудника (антигениіантитіла) у сироватці крові за допомогою імуноферментного методу. Для дослідження з ліктьової вени беруть 2-3 мл крові в чисту пробірку;молекулярно-біологічним. Виявляють ДНК чи РНК вірусівусироватцікрові методом полімеразної ланцюгової реакції;♦біохімічним. У сироватці крові визначають концентрацію білірубіну і його фракцій, Для біохі дослі кров з ліктьової вени (5-7 мл) беруть натще за допомогою товстої голки без шприца і вносять у суху, хімічно чисту пробірку. ♦інструментальними дослідженнями печінки: УЗД, комп’ю-терн томографія, сцинтиграфія та ін.;гістологічним дослідженням біоптату печінки.

Білет №231)Етіологія, епідеміологія, патогенез та клініка вірусного гепатиту В.

Етіологія: поверхневий антиген(HВsAg )вірус дуже стійкий у довкіллі, прикип’ятінні втрачає інфективність лише через 45 хв, у сухожаровій шафі (160 °С) – через 2 год, більш стійкий, ніж вірус гепатиту А, до дезінфекційних розчинів.Епідеміологія: передаються за допомогою ранового механізму.Джерелом збудника є хворі та носії вірусу..Найчастішезараженнявірусам гепатиту B відбувається парент шляхом при в\в нарк, під час діагностичних і лікувальних процедур: перелив інфіков донор крові, операцій, ін’єкц, інструм дослід, порушення цілості шкіри слиз обол. Побутовий шляхом (через приладдля гоління, зубнущітку, при татуюванні), з менструальноюкров’ю (частіше в сім’ях), статевим шляхом. Внут-утр зараж плода від інфікс матерів зараж дитинипід час пологів.

Патогенез:при гепатиті Вгеном вірусувбудовується в геном печінковоїклітини і тому власні Т-лімфоцити сприймають їх як чужорідні та руйнують. Такі автоімунні процеси зумовлюють тяжкий перебіг гепатиту В і його схильність до хронізації. Більшість хворих не можепозбутись такого вірусу, і формуєтьсяхронічний гепатит.

Клініка:Інкуб пер 3-6 тиж. до 3-6 міс. 1продромальний;„2розпалу, абожовтяничний;„3видужання, реконвалесценції. Хв скаржитись на заг нездужання, швидкувтому, біл гол, зниж апетиту, порушення сну. Часто приєднуютьсянудота, блювання, пронос або закреп. Інодіпідвищується температура тіла, з’являютьсянезначний нежить і почервоніннякон’юнктив та ротоглотки, болі в суглобах без місцевихзапальнихзмін. Уже з перших днів сеча червоногокольору, у сироватцікровіпідвищуєтьсяактивністьАлАТ.

Жовтяницянаростаєпоступово. Спочаткужовтіютьсклери іслизова твердого піднебіння, згодом – шкіраобличчя, тулуба і кінцівок.Більшість з наведенихвищескаргзникає, алепосилюютьсязагальнаслабість, можеприєднуватисьсверблячка. У періодрозпалу пульс сповільнений, АТ знижений, тони серцяослаблені. Язикпокритийнальотом. Живіт здутий. Печінка збільшена, її край закруглений, чутливий при пальпації. Сеча темно-коричневогокольору, кал знебарвлений.ЗАК лейкопенія, лімфоцитоз і сповільнення ШОЕ. БАК визбільшенняконцентраціїбілірубіну,

2)Дати характеристику періодам інфекційного захворювання. інкубаційний;„ початковий;„ основних клінічних проявів; „видужання.Інкубаційний період триває від моменту проникненнязбудника в організм (зараження) до появи перших ознакхвороби. У цей час збуд розмн і виникаютьпевнізміни в оргн, якіще не маютьклінічнихпроявів, При одних хворобах інкубаційнийперіоддуже короткий, у межах декількох годин – однієїдоби (грип, харчоватоксикоінфекція), при інших – триваєтижні й місяці (віруснігепатити) і навіть роки (ВІЛ-інфекція/СНІД).На початковийперіодприпадаютьпершізагальніознакихвороби, які є їїпередвісниками: відчуттянездужання, швидкавтома, зниженняапетиту, більголови, мерзлякуватість, незначнепідвищеннятемпературитілатощо. Періодосновнихклінічнихпроявів, аборозпалухвороби, характеризуєтьсярозгортаннямповноїклінічноїкартинизіспецифічнимипроявами. Систематичнеспостереження за хворим іноді даєз могу виділити стадію наростання симптоматики, стадію власне розпалу, на яку припадає пік клінічної картини, і стадіюї їзгасання.

3)Техніка постановки в\ш алергійноїпроби.

Використ туберк чи інсул шприц. Тонкоюголкоюзрізом доверху вводять 0,1 мл алергену в шкіру внут поверх передп. Якщо маніпуляція виконана правильно, на місці введення алергену утв невеликий білуватий щільний пухирчик, що нагадує Лимонну кірку. Він зникає через 10-15 хв. При захв (наявностіспецифічноїалергії) через 24-72 год

на місцівведенняалергенувиникаєреакція у виглядіінфільтрації з гіперемією. Алергічніреакціїстаютьпозитивними з 8-10-го дня захворювання. Найчастішеїхзастосовують для діагностикитуберкульозу (реакція Манту), бруцельозу (реакціяБюрне), туляремії, токсоплазмозу,

Білет №241.Етіологія, епідеміологія, клінічна картина та профілактика бруцельозу.Бруцельоз (brucellosis) – гостра бактерійна хвороба згрупи зоонозів, яка супроводжується ураженням опор-рух, нерв ССС сечост сист оргн і має схильність до хр перебігу.Етіологія. Збудникналежить до роду Brucella. Дрібн нерухомі грамм - види бруцелдоситьстійкі в довкіллі: у молоці та молочних продуктах зберігаютьсявід 10 діб до 1-2 міс., шкірі та вовні 2-4 міс., воді – до 5 міс., ґрунті – 3 міс. і більше. При температурі60 °С гинуть через 30 хв, при кип’ятінні – миттєво. Розчинихлорноговапна і хлорамінув концентраціях вбив за кілька хв.Епідеміологія. Бруцельоз – типовий зооноз. Йогоосередкипідтримуються за рахунокциркуляціїзбудникасередтварин.Людиназаражаєтьсяпереважновідовець, інфікованихBr. melitensis, значнорідше – відвеликоїрогатоїхудоби і свиней. Хворітваринивиділяютьбруцели з калом, сечею і молоком, а під часпологів і абортів – у великійкількості з плодом, навколоплідноюрідиною, плацентою, іншимивиділеннями з матки і піхви. Більшістьтварин з часом видужують, але багато з них продовжуютьвиділятибактерії. Відзараженихтваринбруцелипотрапляють напідстилку, корм, у ґрунт і воду.Зараження контактним і аліментарним шляхами, частішепід час догляду за тваринамиабо допомогиїм при окоті та отеленні. Основними факторами передачіінфекції є сире молоко, бринза, кумис, м’ясо, вовна, шкіра.Інфікуванняможливе при забоїтварини і розробцітуші, транспортуваннісировини та їїобробці. У зв’язку з цимчастішехворіютьчабани, доярки, зоотехніки,ветеринари, робітниким’ясокомбінатів і боєн, підприємств з переробкитваринницькоїсировини.Патогенез: потрапляють через ушкоджну шкіру і слизо обол, не спричинюючи зміну місці проникнення. З током лімфи вони заносяться в найближчі лім вуз і фагоцитуються макрофагами, в яких розмножуються. Проривбруцел у кров веде до генералізації інфекції і розвитку бактеріємії. Найбільше їх осідає в лімфатичних вузлах,селезінці та кістковомумозку, формуючи місцеві запальні вогнища..Клінічні прояви. Інк пер 1-4 тиж. Клінічновираженіформиділять на гострий(триває до 3 міс.), підгострий (від 3-х до 6 міс.) і хронічний (більшепівроку) бруцельоз.Гост ф поч. раптово з підвищення Т. нездужання, гол.біль,безсоння, болі в попереку, м’язах і суглобах, мерзлякуватість., гарячка постійного типу(гаряч хвилі). Озноб відчуття жару, яке змінюється проливним потінням, що становить характерну тріаду симптомів особливість більшість хворих тривалий час зберігають задовільне самопочуття і працездатність.Лице счервоне, згодом шкіра і блідими,можуть з’явівисипання збіл підщелепні, шийні, пахвинні та пахові лімфатичні вузли. Пульс частий, АТ знижений, серцеві тони ослаблені. Язик з нальотом. Печінка і селезінка побільшені.. ЗАК анемію, лейкопенію і збільшенняШОЕ. Профілактичні заходи.  Охороні тваринницьких господарст в від занесення бруцельозу, виявленню і оздоровленню хв тварин, дезі приміщень і території, імунізації поголів’я.Молоко від хворих тварин не вживають, бринзу можна споживати лише після 2 міс. зберігання. Шкіра підлягає тримісячному засолу. Корист спецодягом, гумов рукавицями, дезін руки. Щеплення населення живою проти бруцельозною вакциною.

2)Догоспітальна допомога хворому при ботулізмі.Промивають шлунок 5 % розчином натрію гідрокарбонату і з профілактичною метою вводять протиботулінічні сироватки типів А, В,Е по 1 000-2 000 МО внутрішньом’язово за методом Безредка

3)Профілактика та лабораторна діагностика вірусного гепатиту А і В. Лаб діаг серологічним. Виявляють маркери збудника (антигени іантитіла) у сироватцікрові за допомогою імуноферментного методу. Для дослідження з ліктьової вени беруть 2-3 мл крові в чисту пробірку;молекулярно-біологічним. Виявляють ДНК чи РНК вірусіву сироватцікрові методом полімеразноїланцюговоїреакції;біохімічним. У сироватцікровівизначаютьконцентраціюбілірубіну і його фракцій,;із сечею проводять реакцію на білірубін і уробілін, з калом реакцію на стеркобілін УЗД, комп’ютернатомографія, гістологічнимдослідженнямбіоптатупечінки.Профілактичні заходи.  ранньому виявленню та ізоляції хворих й осіб із безсимптомним перебігом інфекції протягом 35 днів після ізоляції останнього хворого ведуть систематичний медичний нагляд: щотижня опитування, термометрія,клінічний Дітям і вагітним у перші 7-10 днів контакту вводять донорський імуноглобулін які підвищують опірність організму до вірусу. Проводять поточну і заключну дезінфекцію. домагаються поліпшення благоустрою населених пунктів, посилюють контроль за громадським харчуванням і водопостачанням, боротьбу з мухами, пропаганду особистої гігієни.За контактними по гепатитах B, C, D і G спостерігають протягом 6 міс. з дня роз’єднання. донорів крові та органів виявленню у них маркерів збудника. шприцами та системами одноразового використання, суворостежити за достерил обробкою й стерилі інструм