Дванадцятипа́ла кишка́ (лат. duodénum) — початковий відділ тонкої кишки. У людини вона розташована одразу після воротаря шлунку. Характерна назва пов'язана з тим, що її довжина становить приблизно дванадцять поперечників пальця руки . Дванадцятипала кишка тісно анатомічно і функціонально пов'язана з підшлунковою залозою і жовчовидільною системою. Саме у неї відкриваються загальна жовчна протока і головна протока підшлункової залози (у більшості, але не у всіх, людей вона впадає в загальну жовчну протоку, але у деяких йде окремо). Дванадцятипала кишка має особливу гістологічну будову слизової оболонки, що робить її епітелій стійкішим до агресивності як шлункової кислоти і пепсину, так і концентрованої жовчі і панкреатичних ферментів, ніж епітелій дистальніших відділів тонкої кишки. Будова епітелію дванадцятипалої кишки відрізняється також і від будови епітелію шлунку.

У тонкій кишці відбуваються основні процеси перетравлення харчо-речовин. Особливо велика роль її початкового відділу - дванадцятипалої кишки. Дванадцятипала кишка є своєрідним центром регуляції секреторної, моторної та евакуаторної діяльності шлунково-кишкового тракту. Надходячи до дванадцятипалої кишки, їжа піддається дії соку підшлункової залози

За допомогою ферментів, що входять до складу панкреатичного і кишкового соків, відбувається гідроліз білків, жирів і вуглеводів.

Травлення у дванадцятипалій кишці проходить у два етапи: спочатку відбувається активація ферментів: трипсиноген під дією фермента кишкового соку ентерокінази переходить в активний трипсин, який своєю чергою активує хімотрипсиноген. На другому етапі відбуваються процеси травлення

Підшлунковий сік (1,5 – 2 л) – безбарвна прозора рідина лужної реакції (рН = 8 - 8,5) містить велику кількість ферментів, які гідролізують білки, жири, вуглеводи.

Секреція підшлункового соку починається через 2-3 хвилини після вживання їжі (триває протягом 4-10 годин (залежно від характеру їжі). Цей процес починається з подразнень їжею рецепторів ротової порожнини та дії умовно-рефлекторних подразників. Активізують підшлункову секрецію 1. Харчова кашка, яка подразнює нервові закінчення 12-палої кишки. 2. Особлива речовина – секретин, що утворюється в стінці 12-палої кишки під дією соляної кислоти шлункового соку. Центр регуляції підшлункової секреції міститься у довгастому мозк

Склад та властивості жовчі

Жовч — секрет гепатоцитів світло-жовтого кольору лужної реакції (pH — 7,3-8,0). Впродовж доби у людини утворюється до 1500 мл жовчі. В жовчному міхурі колір жовчі темний (до бурого). До складу жовчі входять жовчні кислоти — глікохол й таурохолева. Це парні кислоти, зв'язані з таурином і амінокислотою гліцином; вільних жирних кислот міститься лише невелика кількість. У людини у формі глікохолевих заходиться до 80% всіх жовчних кислот, а таурохолевих 20%. Забарвлення жовчі пов'язане з пігментами білірубіном та білівердином.

Білірубін утворюється з гемоглобіну при руйнуванні еритроцитів. У людини й м'ясоїдів переважає саме цей пігмент золотаво-жовтого кольору. З пігментів жовчі утворюються пігменти сечі й калу, за добу з жовчю виділяється до 300 мг білірубіну.

Крім того, до складу жовчі входять холестерин, лецитин, муцин, неорганічні компоненти, продукти обміну. Жовч, що потрапляє в кишечник з жовчного міхура, ферментів не має. Жовч виводить з організму частину холестерину, який синтезується в печінці (у людини 1 г на добу). Його концентрація в жовчі мало залежить від його вмісту в їжі й крові. Ферменти жовчі — амілаза, фосфатаза, протеази тощо, проте їх роль у перетравленні продуктів харчування незначна. З мінеральних компонентів крім катіонів, що входять до складу солей жовчної кислоти (холатів), в жовчі містяться хлориди натрію й калію, фосфати, кальцій, залізо, магній, сліди міді.

 Функції жовчі.

Вона емульгує жири, активує ліпазу, сприяє всмоктуванню продуктів гідролізу жирів, посилює дію ферментів підшлункового й кишкового соку, гідролізує поживні речовини їжі власними ферментами, підвищує тонус і посилює перистальтику кишечника, виводить з організму продукти обміну, виконує регуляторну функцію. В тонкому кишечнику до 95% жовчних кислот активно реабсорбуються і по системі воротної вени повертаються до печінки і знову надходять до складу жовчі (печінково-кишковий кругообіг). За добу цей цикл повторюється 6—10 разів.

Для чого потрібна жовч?

Це травний сік, який виробляється печінкою. Він використовується відразу або депонується в жовчний міхур. Відзначено дві важливі функції цієї біологічно активної рідини. Вона:

 допомагає переварюванню жирів та їх абсорбції в кишечнику;

 виводить продукти життєдіяльності з крові.

Жовч: склад і властивості. Хімічний склад жовчі

Фізичні властивості

Жовч людини має насичений жовтуватий колір, що переходить в зеленувато-коричневий (внаслідок розкладу барвних речовин). Вона прозора, більш або менш в'язка, в залежності від тривалості часу перебування в жовчному міхурі. Вона володіє сильним гіркуватим смаком, своєрідним запахом і після перебування в жовчному міхурі має лужну реакцію. Її питома вага складає близько 1005 в жовчних протоках, але він може зрости до 1030 після тривалого перебування в жовчному міхурі, в зв'язку з додаванням слизу і деяких складових.

32. роль товстих кишок в процесі травлення

У процесі перетравлення їжі товстий кишечник відіграє незначну роль, оскільки їжа майже повністю перетравлюється і всмоктується у тонкому кишечнику, за винятком рослинної клітковини. У товстій кишці відбуваються концентрування хімуса шляхом всмоктування води, формування калових мас і видалення їх з кишечнику. Тут також відбувається всмоктування електролітів, водорозчинних вітамінів, жирних кислот, вуглеводів.

Під час гідролізу у товстому кишечнику беруть участь ферменти, які надходять з тонкої кишки, та ферменти кишкових бактерій.

Залози слизової оболонки товстої кишки виділяють невелику кількість соку (рН 8,5-9,0), що містить в основному слиз і невелику кількість ферментів (пептидази, ліпазу, амілазу, фосфатазу, нуклеазу) зі значно меншою активністю, ніж у тонкій кишці. Однак при порушенні травлення у вищих відділах травного тракту товста кишка здатна їх компенсувати шляхом значного підвищення секреторної активності.

Регуляція соковиділення в товстій кишці забезпечується місцевими механізмами. Механічне роздратування слизової оболонки кишечнику підсилює секрецію у 8-10 разів.

Функції товстого кишечнику:

У травна - у товстому кишечнику завершуються процеси травлення під дією підшлункового, кишкового соків і часткове розщеплення харчових волокон та інших органічних речовин ферментами мікроорганізмів;

У всмоктувальна - всмоктування води (1/3), глюкози, вітамінів, амінокислот, солей, часткове всмоктування білків їжі, що не перетравилися, та білків - продуктів життєдіяльності мікроорганізмів у негідролізованому стані (всмоктуванню заважає лише віддаленість рештків білків від слизової оболонки кишечнику);

У регуляторна - стимуляція імунної системи (антигенні продукти життєдіяльності мікроорганізмів та неперетравлених білків) і регуляція вегетативної нервової системи;

У синтезна - біосинтез вітамінів мікрофлорою товстого кишечнику, які частково використовуються організмом: тіаміну (В1), рибофлавіну (В2), пантотенової кислоти (В3), фолацину (Вс), ніацину (РР), біотину (Н), піридоксину (В6), філохінону (К) та їх всмоктування;

У захисна - захист кишечника від патогенних мікроорганізмів, перешкоджаючи їх життєдіяльності та розмноженню через антагонізм.

У товстому кишечнику особливу фізіологічну роль відіграє його мікрофлора. Мікрофлора здатна виконувати три функції: травну, синтезуючу і захисну.

Доктор Герзон заявив: "Рак - це помста Природи за неправильно з'їдену їжу". У своїй книзі "Лікування раку" він пише, що з 10 000 випадків раку - 9999 є результатом отруєння власними каловими масами.

Цвіль, що утворюється при гнитті харчових продуктів, сприяє розвитку серйозної патології в організмі.

Таким чином, мікрофлора кишечнику:

♦ формує нормальну слизову оболонку кишечнику;♦ бере участь в метаболізмі ліпідів, жовчних кислот;♦ регулює водно-сольовий обмін та газообмін;♦ бере участь у створенні загального імунітету і підтриманні його на належному рівні;♦ синтезує вітаміни К і групи В у товстому кишечнику;♦ частково розщеплює волокна клітковини та пектинів, що були неперетравлені у тонкому кишечнику;♦ інактивує ферменти: лужну фосфатазу, трипсин, амілазу;♦ зброджує вуглеводи до кислих продуктів (молочної та оцтової кислот);♦ утворює так званий "вторинний потік нутрієнтів та неаліментарних речовин".

Причини порушення функцій товстого кишечнику:

33. всмоктувальна функція травної системи

?????????