Особливості кровопостачання печінки, нирок, легенів
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Печінкиї

Печінка забезпечується артеріальною і венозною кров'ю. Система її кровопостачання умовно підрозділяється на три ланки: 1) система притоку крові до часточок; 2) система циркуляції крові усередині часточок і 3) система відтоку крові від часточок.

Система притоку забезпечується воротною веною, що збирає кров від всіх непарних органів черевної порожнини, і печінковою артерією, що є гілкою черевної аорти. Увійшовши до воріт печінки, обидві судини дають дрібніші судини, що багато разів гілкуються: часткові, сегментарні, міжчасточкові і навколочасточкові артерії і вени. Всі ці гілки в своїй стінці мають м'язові елементи. Вони супроводжуються жовчними протоками з аналогічними назвами, які разом з кровоносними судинами утворюють триади. Крім цього, поряд з триадами йдуть і лімфатичні судини.

Від навколочасточкових артерій і вен починаються внутрішньочасточкові гемокапіляри, які на периферії зливаються разом, утворюючи синусоїдні капіляри, що йдуть між печінковими балками (пластинками) радіально у напрямі до центру печінкової часточки, де вони в сукупності утворюють центральну вену (безм'язового типу). З центральних вен кров збирається в підчасточкові або збірні вени, відмітною особливістю яких на мікропрепаратах є те, що вони розташовуються поодиноко, поза триадами. Крім цього, в їх стінці відсутні гладком'язові елементи. Збірні вени разом утворюють 3-4 печінкові вени з добре розвиненою м'язовою системою, яка формує сфінктери. Ці вени впадають в задню порожнисту вену.

Таким чином, через печінку за короткий проміжок часу проходить вся артеріальна і венозна кров організму, де вона звільняється від шлаків азотного обміну, інших шкідливих речовин, збагачується видоспецифічними білками, глюкозою. Оскільки в паренхімі печінки проходить незліченна кількість гемокапілярів, кровотік в ній вельми сповільнений, що сприяє виконанню захисних, біосинтетичних, секреторних та ін. функцій.

 Нирок

собливості кровопостачання нирки

полягають у тому, що кров, яка протікає через нирки, проходить через дві капілярні сітки і використо­вується як для сечоутворення, так і для трофіки органа. Нирки належать до органів із найінтенсивнішим надходженням крові.

Ниркові артерії постачають нирки кров'ю і розглажуються у них на дрібніші судини. До ниркового клубочка кров потрапляє через приносну артеріолу, що розпадається на капіляри, які й утворюють клубочок. Ви­носна артеріола після виходу з клубочка знову розпадається на капіляри, які густою мережею обплітають проксимальний і дистальний звивистий канальці. Цим повторно утвореним капілярам властива як сечотвірна, так і трофічна функції.

У нормів дорослої людини через нирки проходить до 25% серцевого викиду крові (1000-1200 мл/хв). Тобто, нирки люди­ни за 1 хв отримують 1200—1400 мл крові. Враховуючи відносно невелику масу нир­ки (150 — 200 г), можна стверджувати, що нирки отримують крові більше, ніж будь-який інший орган тіла, навіть у 4 —5 разів більше, ніж серце і мозок. Проте переважна кількість цієї крові використовується не на живлення нирки, а на виконання її функ­ції — очищення крові від продуктів обміну.

ттТака інтенсивність кровопостачання за­безпечується тим, що ниркові артерії відходять безпосередньо від черевно­го відділу аорти (зона високого тиску крові) у вигляді короткого товстого стовбура. Крім того, невелика довжина наступних розгалужень ниркових артерій також забезпечує високий тиск у капілярах клубочка (близько 65-70 мм рт.ст.). Цьому ж сприяє і менший діаметр виносних судин порівняно із приносними, що створює підвищений опір відтоку крові з клубочка.

Легенів

Важливою особливістю кровопостачання легенів є те, що судини малого кола кровообігу - це система низького тиску. Середній тиск в легеневій артерії у людини становить 15-25 мм рт. ст., а тиск у легеневих венах - 6-8 мм рт. ст. Таким чином, градієнт тиску, що визначає рух крові по судинах малого кола, становить 9-15 мм рт. ст., що значно менше градієнта тиску у великому колі кровообігу. Звідси зрозумілий фізіологічний сенс високої розтяжності легеневих судин: значне збільшення кровотоку в системі малого кола (наприклад, при фізичному навантаженні) не буде супроводжуватися підвищенням тиску крові в силу зазначених властивостей судин легенів.

Іншим наслідком низького градієнта тиску в малому колі є нерівномірність кровопостачання легенів від їх верхівки до основи. У вертикальному положенні тіла кровопостачання верхніх часток дещо менше, ніж нижніх.

 

 

Дата: 2019-02-02, просмотров: 279.