Освітлює, сплю, зливаю, колядує, місить, вдарять, зволікаєш, дарують, глитає, ушпарять, кидає, дивиться, стою, остерігається, колишуть, зіскочив, умієш.
Ключ. Підкресліть у кожному слові другу букву. Якщо ви правильно виконали завдання, то з підкреслених букв прочитаєте початок прислів’я, другою частиною якого є «...а думки вовком підбиті».
ПРАГНЕМО ЗНАТИ БІЛЬШЕ!
У закінченнях дієслів у формі 2-ї й 3-ї особи однини та 1-ї й 2-ї особи множини пишемо:
v букву е (є), якщо це дієслово І дієвідміни;
v букву и (ї), якщо це дієслово ІІ дієвідміни. Порівняйте:
| І дієвідміна | ІІ дієвідміна | ||
| хочеш працюєш хочемо працюємо хочете працюєте | мовчиш клеїш мовчимо клеїмо мовчите клеїте | ||
 |
230. Спишіть, уставляючи замість крапок пропущену букву е (є) або и (ї). Обґрунтуйте написання. Правильність виконання перевірте за орфографічним словником.
Крут..те, пиш..те, притул..мо, вантаж..ш, тягн..ш, колиш..мо, перебор..те, ріж..мо, перепрошу..мо, крич..те, полет..мо, жен..мо, посі..мо, регоч..те, майстру..ш, город..мо, рознос..мо, усміха..шся.
231. Запишіть прислів’я, замінюючи подані в дужках дієслова відповідною особовою формою теперішнього чи майбутнього часу. Поясніть значення прислів’їв. Підкресліть члени речення та визначте частини мови в другому прислів’ї.
1. 
І каші ми не (хотіти), і по воду не (піти). 2. Кожний цвіт на своєму стеблі (розпускатися). 3. Від своєї тіні не (сховатися). 4. Кожен звір своєї стежини (триматися). 5. Думай не думай, а вище себе не (стрибнути).
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!
 |
У дієсловах ІІ дієвідміни після губних приголосних у кінці основи в 1-й особі однини й 3-й особі множини з’являється [л΄]. НАПРИКЛАД: ловити – ловлю; топити – топлю; ломити – ломлю.
232. Один з вас має виписати дієслова І дієвідміни, а другий – ІІ дієвідміни. Доберіть до своїх дієслів і запишіть форми 1-ї, 2-ї та 3-ї осіб однини теперішнього часу. Перевірте один в одного правильність виконання.
Любити, терпіти, писати, колихати.
233. Запишіть слова у дві колонки: зі вставленою буквою Е (Є); зі вставленою буквою И (Ї). Підкресліть та обґрунтуйте орфограми. Виконайте письмово розбір за будовою двох слів (на вибір).
Переверн..мо, зроб..те, крад..мо, писат..муть, приїд..те, прос..те, розкаж..те, оратим..ш, відчин..ш, усміха..ться, малю..мо, крич..те, вивча..мо, стел..мо, вед..мо, засмаж..мо, чу..мо, знаход..те, заход..ш,
загра..ш, їд..мо, приход..мо, проїда..мо, сто..мо, звар..мо.
СПОСОБИ ДІЄСЛІВ. ДІЙСНИЙ СПОСІБ
ВИВЧІТЬ!
Дієслова можемо вживати в трьох способах: дійсному, умовному, наказовому.
Дійсний спосіб (рос. изъявительное наклонение) вказує на дію, яка дійсно відбувалася, відбувається чи відбудеться. Він означає дію в минулому, теперішньому або майбутньому часі. Дієслова дійсного способу відповідають на питання що робить? що робив? що буде робити?
Наприклад: Знов на землю впало листя і на травах зашерхли роси (М. Боровко). Обступають хлопця наші діти, розглядають з голови до п’ят (Д. Білоус). Весна зігріє землю на осонні (Г. Латник).
Дієслова дійсного способу минулого часу змінюються за числами (радів, раділи), а в однині – за родами (тренувався, тренувалася, тренувалося).
 |
У теперішньому часі дієслова дійсного способу змінюються за особами й числами: встигаю, встигаєш, встигає, встигаємо, встигаєте, встигають.
234. Знайдіть у тексті дієслова дійсного способу. Випишіть їх, схарактеризуйте граматичні ознаки за зразком.
Гей, нові Колумби й Магеллани, Напнемо вітрила наших мрій!
Кличуть нас у мандри океани, Бухту спокою облизує прибій.
Хто сказав, що все уже відкрито? Нащо ж ми народжені тоді?
Як нам помістити у корито Наші сподівання молоді? Кораблі! Шикуйтесь до походу! Мрійництво! Жаго моя! Живи! В океані рідного народу Відкривай духовні острови!
Геть із мулу якорі іржаві - Нидіє на якорі душа!..
Б’ються груди об вітри, Каравела в мандри вируша.
В. Симоненко
Зразок: Піснею простір душа обживе.
| Дієслово | Початкова форма | Вид | Перехідність | Стан | Спосіб | Час | Особа | Число | Рід | Член речення |
| Обживе | обживати | док. | перех. | акт. | дійсн. | майб. | 3-я | одн. | - | присудок |
235. Перекладіть речення українською мовою і запишіть. Поясніть відмінність у написанні подібних за звучанням слів в українській та російській мовах. Визначте вид, спосіб і час ужитих дієслів.
1. Мы спишем стихотворение. – Мы спешим на выставку. 2. Мать покупает хлеб в ближайшем магазине. – Мать покупает своих детей перед сном. 3. Девушке скроят новое платье. – Они не скроют плохого настроения. 4. Мы поём в хоре. – Мы поим котёнка молоком.
ВИВЧІТЬ!
Умовний спосіб (рос. условное наклонение) означає дію не реальну, а тільки бажану або можливу за певних умов. Дієслова умовного способу відповідають на питання що робив би? що зробив би? Наприклад: Хотів би я садом шуміти над сном безтурботним твоїм (В. Сосюра). І риба співала б, якби голос мала (Народна творчість).
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!
Дієслова умовного способу утворюються додаванням до форм минулого часу або інфінітива частки би (б). При цьому після голосного вживаємо б, а після приголосного – би.
Порівняймо: співав би, співала б, співали б, присісти б.
ПРАВОПИС
Частку би (б) з дієсловами пишемо окремо.
Частка може бути віддалена від дієслова, відокремлюватися від нього іншими словами: Скоріше б настало літо! Хоч би скоріше настало літо!
При двох чи кількох дієсловах умовного способу частка би (б) може бути одна: Скоріше настало б і встановилося літо!
Дієслова умовного способу змінюємо за числами і родами (в однині). Вони мають такі самі суфікси й закінчення, як і дієслова минулого часу дійсного способу: заборонив би, заборонила б, заборонили б.
 |
Дієслова в умовному способі часу не виражають.
236. Прочитайте прислів’я, поясніть їхнє значення. Випишіть дієслова умовного способу, зазначте в дужках їхній рід, число. Не забудьте виписати разом з дієсловами й частку би (б).
1. Якби міг, у ложці води втопив би. 2. Якби знав, де впадеш, соломки підстелив би. 3. Косити б косив, та коли б хто косу носив.
4. Співала б риба, коли б голос був. 5. Якби та якби, то виросли б у роті гриби. 6. Він би робив, та в нього рукава болять.
237. Спишіть, ставлячи дієслова, подані в дужках, у формі умовного способу. Поясніть, як ви утворили умовний спосіб дієслів.
1. Коли (б) гора зневіри (впасти), Коли (б) (зажеврітись) мета, Моя (б) ще сурма золота Весняним громом (пролунати).
2. 
Коли (б) я (знати), що розлучусь з тобою, О краю мій, о земленько свята,
Що я, отруєний журбою,
В світах блукатиму літа, …
Я (попрощатися) (б) хоч з тобою, До лона рідного (припасти) (Прислухатися) (б) до шуму трав І зник…
Олександр Олесь
238. Від поданих дієслів утворіть і запишіть усі форми умовного способу. Позначте суфікси й закінчення. Поясніть орфограми. З виділеними словами складіть і запишіть речення.
Зразок: Встигнути – встиг би, встигла б, встигло б, встигли б.
Зрозуміти, слухати, підготувати, придумати.
239. Випишіть із текстів дієслова у дві колонки. У першу – дійсного способу, у другу – умовного.
1. Не знаю, чому саме батька призначили секретарем, не знаю, чому з п’яти письменників поїхали тільки двоє…, але впевнений, вибір батько зробив свідомо. Його діяльній натурі необхідна була справа, яка вимагала б повного напруження сил.
2. І все ж поступово – хтось залишив тільки вдалий рядок, хтось дав вірш, хтось спромігся на книгу… – наростатиме літературний пласт, буде підійматися планка донецької літератури. Безперечно, процес цей відбувся б і без батька, та і він якоюсь мірою сприяв йому (П. Байдебура).
3. Я знову повернула б В мої травневі дні,
Та осінь перетнула
 |
Туди шляхи мені. В. Листопад
240. Складіть текст про культуру мови за поданим початком. Вживайте дієслова умовного способу.
Хочеться кожне слово помити в криниці, де дівчина воду брала, і поставити слова чистими рядами… Хотілося б вишити слова, мов червоні квіти на білих рушниках, і розвішати рушники у кожній хатині…
ВИВЧІТЬ!
Наказовий спосіб (рос. повелительное наклонение) означає прохання, побажання, наказ, пораду, заклик, заохочення і спонукання до виконання дії і відповідають на питання що роби? що зроби? що зробімо? тощо. Наприклад: Ходімо в ліс осінній як на свято, ходім на карнавал в осінній ліс (Є. Гуцало).
Дієслова наказового способу вживаються у спонукальних реченнях. Наприклад: Поспішайте творити добро! (О. Довженко).
Дієслова наказового способу змінюються за особами й числами.
| Особа | Однина | Множина |
| 1-ша | — | кричімо, пробачмо |
| 2-га | кричи, пробач | кричіть, пробачте |
| 3-тя | хай кричить, хай пробачить | хай кричать, хай пробачать |
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!
Дата: 2019-02-02, просмотров: 1056.
