1. Я лишаю вас слова.
2. Приймати участь у міроприємствах.
3. Ми прийняли всі міри.
4. Лід тронувся.
5. Я рахую, що …
227. Прочитайте, поясніть зміст. Спишіть. Підкресліть дієслова, визначте час, особу, число.
v Життя завжди йде вперед, а хто за ним не встигає, той залишається позаду.
v Ніщо так не виховує людину, як час.
v Коли ми спільно щось робимо, то нікому дякувати.
v Крокуєш – дорогу долаєш, сидиш – дні коротаєш.
v Бур’яни посівам не дають життя, лінощі людину збивають з пуття.
 |
228. Доберіть сполучення слів, вислови про виховання. Поміркуйте, чому мовиться: «Коли ми спільно щось робимо, то нікому дякувати».
ЛЕОНІД ГЛІБОВ.
«ЩУКА», «МУХА І БДЖОЛА», «ЖАБА І ВІЛ»
Ознайомившись із матеріалом, ви:
| дізнаєтесь | навчитесь | зрозумієте |
| · про цікаві моменти з життя та творчості Л. Глібова; · зміст байок «Муха і Бджола», «Жаба і Віл», «Щука»; · про жанрову різноманітність гумористичних творів; · про зміст літературознавчих понять «гумор», «сатира», «байка», «байка», «алегорія», «мораль» | · виразно й усвідомлено читати гумористичні твори; · виразно й вдумливо читати байки, коментувати їх прихований зміст; · пояснювати алегоричні образи | · художні особливості гумористичних творів; · викривальну й повчальну спрямованість байок Л. Глібова; · важливість самокритичного погляду для успішної життєдіяльності людини |
ПРАГНЕМО ЗНАТИ БІЛЬШЕ!
Леонід Іванович Глібов (5 березня 1827 р. – 10 листопада 1893 р). Відомий байкар Леонід Глібов із дитинства захоплювався казками. Маючи яскраву фантазію, хлопець виразно уявляв особливості характеру й звички героїв казок: вовків, левів, зайців, лисиць. Йому навіть здавалося, що тварини насправді думають і розмовляють, що серед них є добрі й злі, багаті й бідні. Свій перший вірш написав у тринадцять років.
Працював Леонід Глібов учителем географії та історії. Слід зазначити, що на той час він був незвичайним учителем – ніколи не бив учнів, ніколи не примушував зубрити урок, а викладав надзвичайно цікаво й захопливо.
Подаючи свої твори до друку у журнал «Дзвінок», Глібов підписував їх псевдонімом «Дідусь Кенир». Розказують, що колись його батько купив дуже співучу пташку, через що сусіди прозвали Л. Глібова «Кенир». Діти щоразу з нетерпінням чекали журнал «Дзвін», аби прочитати нову баєчку Дідуся Кенира.
У творчому доробку письменника – 107 влучних байок та віршів.
ЗАПИШІТЬ ЗАПРОПОНОВАНІ СЛОВА
ДО СВОГО ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧОГО СЛОВНИЧКА!
Байка – це невеликий ліро-епічний твір повчально-алегоричного змісту, який складається із сюжету (зачину, розвитку події, кульмінації, розв’язки), моралі.
Алегорія – двопланове художнє зображення (реальне і приховане, текст і підтекст), що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ під конкретними художніми образами.
Мораль байки – повчальний висновок наприкінці твору. Часто стає крилатим висловом.
СТРУКТУРА Й ОСОБЛИВОСТІ БАЙКИ
 |
ПТАХИ РОСЛИНИ
| |
 |
ПРАГНЕМО ЗНАТИ БІЛЬШЕ!
Байки були відомі ще в Стародавній Греції. Батьком літературної байки називають Езопа, тому про алегоричну мову часто кажуть
«езопова». Езоп був рабом, до того ж дуже некрасивим зовні. Але його гострого язика боялися всі. Кінець кінцем він був скинутий зі скелі. Про самого Езопа ходили численні легенди. Згодом байкар Федр надав творам Езопа віршованої форми.
Жанр байки розвинули відомий французький байкар XVII ст. Жан де Лафонтен, найвідоміший російський байкар XVIII–XIX ст. І. Крилов. Видатний філософ і просвітитель Г. Сковорода написав цикл «Байки Харьковскія». Продовжили розвивати жанр байки у XIX ст. байкарі П. Гулак-Артемовський, Л. Боровиковський, Є. Гребінка та особливо Л. Глібов.
Жаба й Віл Раз Жаба вилізла на берег подивиться Та й трошечки на сонечку погріться.
Побачила Вола
Та й каже подрузі тихенько (Вигадлива була!):
– Який здоровий, моя ненько! Ну що, сестрице, як надмусь, То й я така зроблюсь?
От будуть жаби дивуваться!
– І де вже, сестро, нам рівняться. Казать їй друга почала;
А та не слуха… дметься… дметься.
– Що, сестро, як тобі здається, Побільшала хоч трохи я?
– Та ні, голубонько моя!
– Ну, а теперечки? Дивися!
– Та годі, сестро, схаменися – Не слуха Жаба, дметься гірш, Все думає, що стане більш.
Та й що, дурна, собі зробила?
З натуги луснула – та й одубіла! Такі і в світі жаби є,
Прощайте, ніде правди діти; А по мені – найлучче жити, Як милосердний бог дає.
ПРИГАДАЙТЕ!
Відтворюємо прочитане
1. З якою метою Жаба вилізла на берег?
2. Визнач причину, через яку Жаба вирішила зробитися такою, як Віл.
3. Яку людську ваду втілено в образі Жаби? Чи траплялися такі люди у твоєму житті? Якщо так, то як виявлялася ця риса характеру?
4. Знайди рядок, у якому автор висловлює мораль цієї байки.
Знайдіть у байці «Жаба і Віл» слова, які б підтверджували риси характеру Жаби.
| Риси характеру | Рядки (цитата) з байки |
| Заздрісність | |
| Вигадливість | |
| Самовпевненість | |
| Глупість | |
| Цікавість до всього |
Муха й Бджола
Весною Муха-ледащиця Майнула у садок
На ряст, на квітки подивиться, Почуть Зозулин голосок.
От примостилась на красолі Та й думає про те,
Що як то гарно жить на волі, Коли усе цвіте.
Сидить, спесиво поглядає, Що робиться в садку; Вітрець тихесенько гойдає, Мов панночку яку… Побачила Бджолу близенько:
– Добридень! – каже їй. – Оддиш хоч трохи, моя ненько, Сідай отут мерщій.
Мені б отак – змарніла б я,
– Та ніколи мені сидіти, – Одвітує Бджола, –
Вже час до пасіки летіти: Далеко від села.
– Яка погана,– Муха каже, – На світі доленька твоя: Раненько встане, пізно ляже…
За тиждень би головоньку схилила. Моє життя, голубко мила, –
Талан як слід:
Чи де бенкет, чи де обід Або весіллячко, родини, – Такої гарної години Ніколи не втеряю я:
І їм, і ласую доволі, – Не те що клопоти у полі І праця бідная твоя! –
На річ таку Бджола сказала:
– Нехай воно і так;
Та тільки он що я чувала, Що Муху зневажає всяк, Що де ти не поткнешся
Або до страви доторкнешся, – Тебе ганяють скрізь: Непрохана не лізь.
– Стару новинку,– каже Муха, – Десь довелось тобі почуть!..
Запевне, дурень дурня слуха… Велике діло – проженуть!
Не можна в двері – я в кватирку Або пролізу в іншу дірку –
І зась усім!
Нехай ся байка мухам буде, Щоб не сказали часом люде, Що надокучив їм.
ПРАГНЕМО ЗНАТИ БІЛЬШЕ!
Цю байку називають п`єсою в мініатюрі, адже вона побудована у формі діалогів, які активізують розповідь.
ПРИГАДАЙТЕ!
Обговорення змісту байки за питаннями:
1. Чи бачили ви у природному середовищі муху й бджолу? Чим кожна з них займається?
2. Що свідчить про безпечне життя Мухи?
3. Чому Муха назвала працю Бджоли бідною?
4. Яка мета в житті у Мухи і Бджоли? Для чого Л. Глібов протиставляє цих двох героїнь?
5. Як саме співчуває Муха Бджолі?
6. У чому Муха вбачає вільність свого життя?
7. У яких розважальних заходах Муха бере участь?
8. Що свідчить про нахабність Мухи щодо відвідування будь-кого непроханою?
9. Чому Бджола не розуміє сенсу життя Мухи?
ПОДУМАЙТЕ ТА ДАЙТЕ ВІДПОВІДЬ!
1. Яких людей зображує Л. Глібов на прикладі цих двох істот?
2. А як ви ставитеся до праці? Чи допомагаєте вдома батькам? Чим саме?
3. Яким чином слід організувати власне дозвілля?
4.
 |
Чим є корисною для нас ця байка?
1. Порівняйте характеристики героїв байки Л. Глібова
«Муха і Бджола»
| Муха | Цитати | Бджола | Цитати |
| Ледарство | «Весною Муха- ледащиця майнула у садок на ряст, на квіти подивиться, почуть Зозулин голосок». | Працьовитість | «Та ніколи мені сидіти … вже час до пасіки летіти…» |
| Безтурботність | Відповідальність | ||
| Економність | |||
| Хвалькуватість | Скромність |
Заповніть таблицю
| Епітети | Метафори | Порівняння |
 |
Тестування.
1. Л. Глібов називає Муху… а) дармоїдкою;
б) ледащицею;
в) легковажною.
2. Муха «майнула у садок», щоб…
а) сховатися від пекучого сонця та перепочити в холодочку;
б) зібрати мед з духмяних квітів;
в) подивитися на квіти та почути голосок зозулі.
3. Художній засіб, який використав Л. Глібов у рядку:
«Вітерець тихесенько гойдає», – це… а) епітет;
б) порівняння;
в) метафора.
4. Муха назвала Бджолу у своєму зверненні до неї… а) ненею;
б) душенькою;
в) трудягою.
5. Муха Бджолі, зустрівшись із нею, запропонувала… а) перепочити;
б) свою допомогу;
в) послухати пташок.
6. За словами Мухи, доленька у Бджоли… а) нещасна;
б) щаслива;
в) погана.
7. Для Мухи складним було…
а) з ранку до вечора працювати; б) доглядати власних немовлят; в) шукати їжу для себе.
8. Бджола образила Муху, сказавши, що вона… а) ледача і безтурботна;
б) сідає на страви, через що її ганяють;
в) не має привабливого вигляду.
9. Муха порівнюється з… а) королівною;
б) господинею;
в) панночкою.
10. Муха «не брала участі» у… а) хрестинах;
б) весіллі;
в) бенкеті.
11. Муха, примостившись на красолі, думала про… а) гарне життя на волі;
б) красу й чарівність літнього саду;
в) власну мудрість і працьовитість.
12. Події твору «Муха і Бджола» відбуваються… а) улітку;
б) навесні;
в) восени.
Щука
На Щуку хтось бомагу в суд подав, Що буцім би вона такеє виробляла, Що у ставку ніхто життя не мав:
Того заїла в смерть, другого обідрала. Піймали Щуку молодці
Та в шаплиці
Гуртом до суду притаскали, Хоча чуби й мокренькі стали. На той раз суддями були Якіїсь два Осли,
Одна нікчемна Шкапа
Та два стареньких Цапа, – Усе народ, як бачите, такий Добрячий та плохий.
За стряпчого, як завсігди годиться, Була приставлена Лисиця...
А чутка у гаю була така, Що ніби Щука та частенько,
Як тільки зробиться темненько, Лисиці й шле – то щупачка,
То сотеньку карасиків живеньких Або линів гарненьких...
Чи справді так було, чи, може, хто збрехав (Хто ворогів не мав!), –
А все-таки катюзі,
Тут обізвалася Лисиця. –
Як кажуть, буде по заслузі. Зійшлися судді, стали розбирать: Коли, і як воно, і що їй присудити? Як не мудруй, а правди ніде діти. Кінців не можна поховать...
Не довго думали – рішили –
І Щуку на вербі повісити звеліли.
– Дозвольте і мені, панове, річ держать,
Розбійницю таку не так судить годиться: Щоб більше жаху їй завдать
І щоб усяк боявся так робити, – У річці вражу Щуку утопити!
– Розумна річ! – всі зачали гукать. Послухали Лисичку
І Щуку кинули – у річку.
ПРАГНЕМО ЗНАТИ БІЛЬШЕ!
Слово «щука» – праслов’янське. Утворене від «щуп» – худющий. У діалектному мовленні є слово «щуплий» – у значенні «тендітний». Через те, що ця риба довга, у воді вона здається худою, тонкою. Щуки досягають довжини 1,5 метра, а ваги – до 35 кг. Живуть вони аж до 200 років. Ця риба-хижак живиться іншими, меншими рибами, жабами, навіть пташенятами. Плаває дуже швидко.
Стряпчий – адвокат у суді XIX ст.
ПОДУМАЙТЕ ТА ДАЙТЕ ВІДПОВІДЬ!
Відтворюємо прочитане.
1. За що дорікали Лисиці стосовно її таємного зв`язку зі Щукою?
2. Чому Лисиця в суді з одного боку запропонувала страшну кару Щуці, а з другого – їй допомогла?
3. Чим пояснити те, що судді під час винесення вироку Щуці послухали Лисицю? Власні міркування обґрунтуйте.
4. А над ким би ви здійснили суд у творі? Свою думку вмотивуйте.
5. Що мав на увазі Л. Глібов, висловлюючи наступне:
«Як не мудруй, а правди ніде діти, Кінців не можна поховать…»?
6. Через що, на ваш погляд, у байці не зазначено, хто конкретно подав «бомагу» до суду на Щуку? Особисті думки обґрунтуйте.
7. Чого нас учить ця байка? Чи вона актуальна сьогодні?
 |
Літературна гра «Знайдіть нісенітниці». Відтворіть правильний зміст.
Одна нікчемна Шкапа написала на Щуку скаргу в суд, буцімто Щука нікому в ставку не давала життя. Щуку спіймали й притягли до суду, а суддями були четверо Ослів, два Цапи та один Баран. Стряпчим була Лисиця. Зі Щукою Лисиця ворогувала, адже Щука не дозволяла Лисиці виловлювати з річки карасів та іншу рибу. Суд вирішив, що Щука є невинною, тож її кинули в річку.
1. Хто на Щуку подав до суду «бомагу»? а) невідомо;
б) Осли;
в) Лисичка.
2. Скільки суддів розглядало справу Щуки? а) семеро;
б) п’ятеро;
в) троє.
3. Щука звинувачувалася в тому, що…
а) ображала мешканців ставка і не давала їм жити;
б) вкусила людину за палець;
в) розруйнувала греблю.
4. Л. Глібов говорить про суддів, що це народ… а) хитрий і розумний;
б) справедливий та чемний;
в) добрячий та плохий.
5. Лисиця в суді була представлена як… а) свідок;
б) секретар;
в) стряпчий.
6. У чому була суть першого вироку, який винесли судді по справі Щуки?
а) ув’язнити на один рік; б) зварити з неї юшку; в) повісити на вербі.
7. Яку пропозицію подала Лисичка суддям стосовно покарання Щуки?
а) спалити живою на вогнищі;
б) миттєво розстріляти;
в) кинути у річку.
8. Хто зайвий у запропонованому ланцюжку героїв твору: Осли, Сорока, Шкапа, Цапи, Щука?
а) Осли; б) Сорока; в) Шкапа.
9. Кого з героїв твору Л. Глібова «Щука» стосується прислів’я: «Не те в Кузьми на умі»?
а) Щуки; б) Лисиці; в) Цапа.
10. У якому році Л. Глібов написав байку «Щука»? а) 1856;
б) 1847;
в) 1858.
11. Лисиця називає у байці Щуку… а) негідницею;
б) розбійницею;
в) пройдохою.
12. Яка думка про правду висловлюється у творі? а) «Правда і у вогні не горить, і у воді не тоне»; б) «Як не мудруй, а правди ніде діти»;
в) «Добрі вісті не лежать на місці».
ПРИГАДАЙТЕ!
Дата: 2019-02-02, просмотров: 1870.
