ЗМІНЮВАННЯ ДІЄСЛІВ ТЕПЕРІШНЬОГО І МАЙБУТНЬОГО ЧАСУ. СТИЛІСТИЧНА РОЛЬ ЧАСУ ДІЄСЛІВ
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!
Дієслова майбутнього часу змінюються за особами і числами, мають такі самі закінчення, як і дієслова теперішнього часу.
| Змінювання дієслів теперішнього часу за особами і числами | ||
| Число | Особа | Дієслова, що змінюються |
| Однина | 1-а я що роблю? 2-га ти що робиш? 3-я він, вона, воно що робить? | живу, біжу живеш, біжиш живе, біжить |
| Множина | 1-а ми що робимо? 2-га ви що робите? 3-я вони що роблять? | живемо, біжимо живете, біжите живуть, біжать |
 |
219. Поставте дієслова у форму 3-ї особи множини теперішнього чи майбутнього часу і запишіть їх у два стовпчики.
Блищати, жовтіти, навчити, сидіти, нищити, боротися, плести, плисти, робити, лічити, лікувати, цінити.
220. Поставте дієслова в потрібній особі й числі теперішнього чи майбутнього часу залежно від їх змісту і запишіть речення.
1) Мама (плести) мені нову кофтинку. 2) Ми (плисти) вже четверту годину поспіль. 3) Ми (вирости) розумними, красивими і щасливими.
4) Діти (виростити) великий урожай помідорів. 5) Ти щоранку (будити) брата. 6) Ви (бути) завтра на концерті? 7) Ми (бути) виходити з дому одночасно.
221. 
У записаних рядках вірша назвіть дієслова і пов’язані з ними іменники. Визначте час. Поставте ці дієслова у формі майбутнього часу.
Ходить бусол в окулярах По лугах зеленоярих.
Йде по свіжому покосу. Позирає в трави скоса, Задивляється у плеса.
Він вичитує адреси! В. Бичко
222. 
Прочитайте, поясніть зміст. Знайдіть дієслова майбутнього часу, усно поставте до них питання, визначте особу.
v Око бачить далеко, а розум ще далі.
v Подумаємо, що маємо зробити, а тоді знов поїмо.
v Поки руки не натрудиш, жити в щасті не будеш.
v Кого почитають, того й величають.
v Гратимешся з вогнем, сам згориш.
223. Прочитайте вірш. Визначте тему та основну думку. Випишіть з тексту дієслова. Визначте вид, особу, час. Підкресліть у виділеному (останньому) реченні члени речення.
Гном у буфеті
Ти знаєш, у нашому домі,
В старому буфеті, давно живе мій добрий знайомий – старенький буфетний гном. Він знав ще дідуся хлоп’ям, А маму – малим дівчатком, гукав пустунам: «Ай-яй!»,
Слухняним давав шоколадки. Замкнувши буфет на гачок, золотить на свята сервізи.
Багріє його ковпачок
За склом серед вазочок різних. Він любить какао пить, смоктати м’ятні гостинці.
Так довго і солодко спить
В старій музикальній скриньці. Навчився він чемних манер
В одної маркізи з фарфору. Сказала маркіза: – Тепер дружити із вами не сором. Ви просто – франтом, хоча втягніть у петлицю троянду. І прошу до мене на чай
Разом з цвіркуном-музикантом; Століття, і друге, і третє, – прислухайся! – чуєш? – завжди клопочеться гном у буфеті,
бормоче, зітха, шарудить.
І тупа, і плямка в куточку,
Дата: 2019-02-02, просмотров: 921.
