в I – доконаного виду, а в II – недоконаного.
А як дурно-пусто перепало мені, коли тiльки зазимiло i перший льодок запах чорнобривцями! Тоді наш прицерковний пагорб i ковзанку бiля нього вкрила дітвора – усі на санчатах або на дерев'яних ковзанах (…). Дивився-дивився я з вікна, як раюють iншi, та й, вибравши слушну хвилину, тихцем шатнувся у сiни, вихопив з-пiд жорен ночовки, заарканив їх мотузочком i босоніж пометлявся до дiтвори. Нiхто й не здивувався, що я прийшов із такою снастю, бо на чому тiльки тут не каталися: однi на санчатах, другі на грамаках, третi на шматковi жерстi, четвертi умудрилися замiсть ковзанів осiдлати притерті худоб'ячi кістки, п'ятi – на пiдковах. А Iван дядька Миколи спускався на перевернутому догори ногами ослінчику. Головне було – не на чому їхати, а щоб тiльки їхати, коли ж гепнешся – не кривитися, а реготати з усіма.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!
В українській мові форма недоконаного виду вважається основною, оскільки від неї твориться доконаний вид.
Дієслова доконаного й недоконаного виду утворюють видові пари, які відрізняються лише значенням виду (кохати – покохати, говорити – сказати, писати – написати, читати – прочитати.)
Дієслова однієї видової пари творяться одне від одного.
У деяких дієсловах значення доконаного і недоконаного видів може виражатися однією формою. Такі дієслова називаються двовидовими.
 |
Окремі дієслова мають тільки форму недоконаного або доконаного виду (переважно дієслова з префіксами роз-, на-, за-, про-, від – це одновидові дієлова.
209. Від форм дієслів недоконаного виду за допомогою префіксів з-, с-, зі- утворіть форми дієслів доконаного виду.
Цементувати, формувати, псувати, цідити, качати, ховати, гнути, тиснути, шити, дружити, садити, хилити, сушити, пускати, творити, будувати, чистити, терти.
210. Випишіть дієслова, визначте вид, утворіть (де можливо) видові пари, визначте засоби творення.
Забула внучка в баби черевички Забула внучка в баби черевички… Дитячим сміхом бризнувши в зело,
За повелінням вікової звички
Перекотилось літо за село. Махнуло рученя на бензовозі – І курява вляглась після коліс.
А бабка все стояла на дорозі, Хустинкою торкаючись до сліз.
І вийшли в небо зорі-жаровички, І тихо бабка посеред села Малесенькі дитячі черевички
У спорожнілу хату занесла. Лягла собі. І світло не світила.
Торкнулась черевичків перед сном – І осінь їй тихенько опустила
Горіховий листок перед вікном. С. Чернілевський
211. Прочитайте, випишіть дієслова, визначте вид. Поясніть зміст останнього прислів’я. Наведіть приклади із життя на підтвердження власної думки.
Бджола мала, а й та працює.
Не розбивши крашанки, не спечеш яєчні. Не журись, та за діло берись.
Добре чужими руками жар загрібати.
Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде. Роботящі руки гори вернуть.
ЧАСИ ДІЄСЛОВА. МИНУЛИЙ ЧАС. ЗМІНА ДІЄСЛІВ У МИНУЛОМУ ЧАСІ. ПРАВОПИС -ТЬСЯ, -ШСЯ В КІНЦІ ДІЄСЛІВ
ПРАГНЕМО ЗНАТИ БІЛЬШЕ!
Однією з граматичних категорій дієслова є його час. Уперше цей термін використаний у неопублікованій праці Т. Глинського «Граматика малоруського язика»(1845). Поняття «минулий час» у мовознавчий вжиток запровадив Євген Тимченко у праці «Українська граматика» (1907).
ВИВЧІТЬ!
В українській мові, як і в російській, є три форми часу: минулий, теперішній і майбутній (у рос. прошедшее, настоящее, будущее).
Дієслова минулого часу означають дію, яка відбулася раніше:
прочитала, прочитав.
Дієслова теперішнього часу означають дію, яка відбувається в даний момент: читаю.
Дієслова майбутнього часу означають дію, яка відбуватиметься: читатиму, буду читати.
| |
212. Випишіть з тексту дієслова, усно поставте до них запитання, визначте час дієслів.
Десь над полем ударив об дзвінку стіну тиші жайвір. Пісня полилася над високими хлібами, що, схиливши важке, налите зерном колосся, завмерли в чеканні.
Ледь-ледь ворушать вусиками колоски і наче перешіптуються про те, щоб не зронити на землю жодної зернини. Кожен колосочок чекає на людські дбайливі руки. Ляже він на шкарубку долоню важкими смаглявими зернятками, і побачать хлібороби, що виріс він не пустодзвоном, а виправдав сподівання людські (С. Носань).
213. Запишіть дієслова в три колонки: у І – теперішнього часу; в ІІ – минулого; в ІІІ – майбутнього.
Працюю, вчуся, носив, бігатиму, дихає, несла, шаную, берегтиме, садить, полив, садитиме, привезе, допоміг, стереже, змагався, мріє, їхатиму.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!
Дієслова минулого часу означають дію, яка відбувалася (відбулася) до моменту мовлення. Вони можуть мати доконаний (що зробив?) і недоконаний (що робив?) вид, а також змінюються за числами (читала – читали), а в однині за родами (читав, читала, читало).
Дієслова минулого часу утворюються від основи інфінітива
(відкидання від неозначеної форми закінчення -ти) додаванням
 |
суфіксів: для чоловічого роду -в-, для жіночого і середнього родів та множини – -л- і закінчень: для жіночого роду -а, для середнього -о, для множини -и (у формі чоловічого роду нульове закінчення): писати – писав, писала, писало, писали.
214. Перепишіть, поставте дієслова, що в дужках, у формі минулого часу.
1. Буйно (сходити) пшениця, так, аж серце (молодіти) (М. Рильський). 2. За гори вже сонце (ховатись), рожевії хмарки (пливти) (М. Рильський). 3. (Співати) пташки голосисто у сяйві з небесних вершин (В. Сосюра). 4. Вечірнє сонечко гай (золотити), Дніпро і поле золотом (крити) (Т. Шевченко).
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!
Дієслова на -ть, -ться пишуть із м'яким знаком: навчають, пишаються.
Дієслова на -ться вимовляють так: сміються [с'м'ійуц':а], граються [грáйуц':а].
Дієслова на -ш, -шся пишемо без м'якого знака: навчаєш, пишаєшся. Вимовляють їх так: [н а в ч á й е ш], [п и ш áй е с':а].
ПРАГНЕМО ЗНАТИ БІЛЬШЕ!
Дата: 2019-02-02, просмотров: 1287.
