Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНИХ ТА ГУМАНІТАРНИХ НАУК
КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ
ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ЗАВДАННЯ З ФІЛОСОФІЇ
БІЛЕТ № 1
ТЕСТИ А. Обведіть колом варіант правильної відповіді.
Так Ні
Так Ні
Так Ні
Так Ні
Так Ні
6. Українська філософія характеризується схильністю до створення абстрактно-теоретичних побудов та системотворень.
Так Ні
Так Ні
8. Життєво-досвідне пізнання характеризується чіткою диференціацією свого змісту, усвідомленістю та предметною спрямованістю.
Так Ні
9. Філософія розглядає природу цінностей в науці під назвою аксіологія.
Так Ні
10. Поняття “людина” є похідним від поняття “індивід”.
Так Ні
11. Понття Дао в давній китайській філософії означає шанобливе ставлення до дітей.
Так Ні
12. «Філософію слід підпорядкувати інтересам людини» - це девіз стоїків.
Так Ні
13. Одним з перших представників класичної філософії постав А. Шопенгауер.
Так Ні
14. Засновником німецької класичної філософії був Г. Гегель.
Так Ні
15. Характерною рисою філософії епохи Відродження був антропоцентризм.
Так Ні
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНИХ ТА ГУМАНІТАРНИХ НАУК
КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ
ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ЗАВДАННЯ З ФІЛОСОФІЇ
БІЛЕТ № 2
ТЕСТИ А. Обведіть колом варіант правильної відповіді.
1. За своїм змістом світогляд є тотожним природознавству.
Так Ні
2. Особливістю античної філософії було те, що вона набула статусу автономного напряму інтелектуальної діяльності.
Так Ні
3. Філософія – це вчення про мораль та гідні вчинки людини.
Так Ні
4. Єдино виправданим видом пізнання постає наука.
Так Ні
5. Онтологія як філософська дисципліна вивчає загальні закони, форми і правила мислення.
Так Ні
6. Філософія і мудрість сприймалися у духовній культурі Київської Русі переважно як допоміжні засоби для релігійного благочестя.
Так Ні
7. Субстанція – це поняття, яке визначає зміст поняття буття в епоху Нового часу.
Так Ні
8. Суб’єкт пізнання – це те, на що спрямовані пізнавальна та практична активність людини.
Так Ні
9. Поняття «екзистенція» у сучасному значенні ввів в обіг Ж.-Ж. Руссо.
Так Ні
10. Прояввами свідомості вважається небіологічний тип поведінки людини.
Так Ні
11. З грецької мови термін «філософія» перекладається як любов до істини.
Так Ні
12. Найдавнішим джерелом філософської мудрості в Ст. Індії була Йога.
Так Ні
13. Для філософії епохи Середньовіччя найбільш характерною рисою був антропоцентризм.
Так Ні
14. М. Кузанський був представником Просвітництва.
Так Ні
15. Основним методом наукового пізнання згідно Ф. Бекона має бути дедукція.
Так Ні
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНИХ ТА ГУМАНІТАРНИХ НАУК
КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ
ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ЗАВДАННЯ З ФІЛОСОФІЇ
БІЛЕТ № 3
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНИХ ТА ГУМАНІТАРНИХ НАУК
КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ
ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ЗАВДАННЯ З ФІЛОСОФІЇ
БІЛЕТ №4
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНИХ ТА ГУМАНІТАРНИХ НАУК
КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ
ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ЗАВДАННЯ З ФІЛОСОФІЇ
БІЛЕТ №5
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНИХ ТА ГУМАНІТАРНИХ НАУК
КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ
ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ЗАВДАННЯ З ФІЛОСОФІЇ
БІЛЕТ №6
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНИХ ТА ГУМАНІТАРНИХ НАУК
КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ
ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ЗАВДАННЯ З ФІЛОСОФІЇ
БІЛЕТ №7
КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ
БІЛЕТ №8
КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ
БІЛЕТ №9
КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ
БІЛЕТ №10
КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ
БІЛЕТ №11
ТЕСТИ А. Обведіть колом варіант правильної відповіді:
1. «Коперніканський переворот» І. Канта у філософії був пов'язаний з його гіпотезою про походження Соняшної системи.
Так Ні
2. Епікуреїзм, даосизм та неоплатонізм є основними напрямками натурфілософії.
Так Ні
3. Історично першою формою світогляду вважається релігія.
Так Ні
4. Ф. Бекон постає родоначальником європейського емпіризму.
Так Ні
5. Неотомізм постає одним з найвпливовіших напрямів сцієнтистської філософії ХХ століття.
Так Ні
6. Серед філософських ідей у творах Л. Українки фігурує ідея героїчного оптимізму.
Так Ні
7. Онтологія досліджує прояви буття, а метафізика – сутність буття, причини та джерела його виникнення.
Так Ні
8. Сформована особистість характеризується наявністю в її духовному світі самості.
Так Ні
9. Пізнання в сучасній філософії розглядається переважно як отримання інформації.
Так Ні
10. Наукова картина світу – це уся сукупність накопичених наукових знань.
Так Ні
11. Найбільш виразною рисою міфології був синкретизм – злиття усього з усім.
Так Ні
12. Лозунгом раціоналізму є відомий вислів Ф. Бекона: «Знання – сила!».
Так Ні
13. Ж.-П.Сартр і А. Камю були видатними представниками французького екзистенціалізму.
Так Ні
14. Л. Фейєрбах поставив у центр своєї філософії істинну релігію.
Так Ні
15. Рненесансний гуманізм закликав людину підпорядковувати своє життя суворим аскетичним регламентаціям.
Так Ні
ТЕСТИ Б. Обведіть колом літеру, що позначає варіант правильної відповіді:
1. Духовним каноном давньоіндійської філософії є:
а) Тріпітака;
б) Веди;
в) П’ятикнижжя.
2. Важливе значення для формування і розвитку філософії Нового часу мало:
а) формування точних наук, найперше – математизованого природознавства;
б) становлення абсолютних монархій та національних держав;
в) поширення протестантизму як нової течії християнства
3. Перш ніж вивести тезу «Я мислю, отже існую», Р. Декарт стверджував:
а) «вірую, тому що абсурдно»;
б) « усе треба піддати сумніву»;
в) «знання – це сила».
4. Епоха Відродження в історії Європи – це:
а) 15/16 – 17/18 ст.;
б)11/12 – 14/15 ст.;
в) 14/15 – 15/16 ст.
5. Одним з етапів розвитку позитивізму був:
а) неотомізм;
б) беркліанство;
в) емпіріокритицизм.
6. Для української філософії була властивою така характеристика:
а) вона виявляла схильність до абстрактно-раціональних системних побудов;
б) набула автономного характеру розвитку;
в) вона завжди проявляла схильність до моральних настанов та життєвого повчання.
7. «Немає нічого в інтелекті, чого б не було у відчуттях» – ця є теза:
а) Ф.Бекона;
б) Р.Декарта;
в) Дж. Локка.
8. Внаслідок внутрішньо суперечливого характеру пізнавального процесу, пізнання розвивається:
а) по висхідній;
б) лінійно;
в) спиралеподібно.
9. До функцій свідомості відноситься:
а) управлінська;
б) контрольно-регулятивна;
в) інтегруюча.
10. Історичний процес, як поєднання прогресу та регресу трактував:
а) Г.Гегель;
б) Тома Аквінський;
в) Ж.-П.Сартр.
ТЕСТИ В. Обведіть літеру, яка позначає варіант правильного завершення положення:
1. Співвідношення між двома провідними напрямками середньовічної філософії – схоластикою та містикою – можна окреслити наступним чином:
| А) схоластика прагнула використовувати розум для богопізнання, для обґрунтування основ християнства, насамперед на доведення буття Бога за допомогою розуму і логіки, тоді як містика виходила з того, що розум тільки шкодить у Богопізнанні, а тому слід опиратися лише на віру і любов до Бога. | Б) схоластика була віддана догматам християнства та скеровувала усі засоби розуму і пізнавальних можливостей людини на їх формулювання та обгрунтування, тоді як містика опиралася на шлях інтуїтивно-екстатичного (надчуттєвого) наближення до Бога з використанням методів магії, заклинань, обрядів, табу і ін. поза зверненням до догматів | В) схоластика була системою середньовічної філософської думки, яку викладали в школах та університетах, а головною її рисою була скерованість на відкриття і запровадження чогось нового, прогресивного у філософії та науці, тоді як містика, навпаки, поставала консервативною і догаматич-ною, спрямованою проти систе-матизації основних догматів християнства. |
2. Відмінності між міфологічним та філософським світоглядами можна подати наступним чином:
| А) філософський світогляд є теоретично обґрунтованою системою поглядів на світ, що базується на дискурсивному мисленні, культивує критичне ставлення до авторитетів і має авторів, тоді як міфологія є системою образно-поетичного, знання про світ, що ґрунтується на синкретичному типі мислення та тезі «Все є в усьому». | Б) філософський світогляд є системою поглядів на світ, який вирішує усі проблеми шляхом одухотворення і персоніфікації природних і суспільних явищ, де відсутнє розмежування знання та віри, тоді як міфологія є таким типом світогляду, який характеризується дискурсивним мисленням і вивчає світ як єдність різноманітного, як ціле. | В) філософський світогляд своїм об’єктом має світ, природу, космос, Бога і у процесі рефлексії над світом виходить і поза межі емпіричного досвіду, тоді як міфологічний світогляд є системою символічно-образного знання про світ і місце в ньому людини та ґрунтується на вірі в надприродні сили, на теоцентризмі й поділі світу на земний та небесний. |
3. Особливістю античної (давньогрецької) натурфілософії було те, що вона:
| А) була прямим продовженням міфологічного мислення, а тому визнавала богів як уособлення світових стихій. Міркування античної натурфілософії носили переважно фантастичний характер, тому вони не вплинули на подальший розвиток науки, яка формувалась у боротьбі із такою натурфілософією. Окрім того, вона не доводила свої тези, а вимагала прийняття їх на віру. | Б) попри певні фантазії та образи уяви, базувалась на дискурсивному мисленні. Вона деміфологізувала природу, а свої вихідні твердження намагалась доводити із посиланнями на досвід. У підсумку вона сформулювала цілу низку продуктивних ідей, що сприяли розвитку науки та використовуються в ній і сьогодні. | В) заклала основи математизованого природо-знавства, відкрила перші закони класичної механіки, довела геліоцентричну будову Соняшної системи. Діячі античної натур-філософії отримали назву «титанів» через те, що прагнули до глибинних та надзвичайних знань |
| А) еволюціонізм вважає людину генетично запра-грамованю та генетично обумовленою, а креа-ціонізм наполягає на тому, що людина створює себе сама, своїми власними зусиллями, а тому має свободу вибору, яку реалізує у моральному виборі. | Б) еволюціонізм розглядає людину як таку, що формується в суспільстві під впливом соціально-культур-них чинників, тому приділяє увагу її вивченню на різних стадіях формування і розвитку, а креаціонізм вва-жає людину незмінною, такою, що має сталий характер та життєві якості. | В) еволюціонізм розглядає людину як результат тривалого розвитку форм життя на Землі, а тому трактує її як високо розвинену тварину, що відрізняється від усіх інших тварин лише ступенем розвитку, а не своєю сутністю, а креаціонізм подає людину як боже творіння, а тому наділяє людину особливими, вищими якостями та ставить її у центр світобудови. |
4. Позиції еволюціонізму та креаціонізму у питанні про походження людини співвідносяться так:
Г) Проблемне завдання : Прокоментуйте положення С.Боеція (V ст.) про те, що, хоча розумом не можна пізнати сутність Бога, розум слід використовувати у богопізнанні. – Аргументуйте свою відповідь.
Д) Згідно християнської середньовічної філософії, основні істини життя і пізнання слід шукати _______________________________________
Затверджено на засіданні
каф. філософії
Протокол № від
Зав. каф. Петрушенко В. Л.
КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ
БІЛЕТ №12
ТЕСТИ А. Обведіть колом варіант правильної відповіді:
1. Схід та Захід єдині у сповідуванні духовного канону життя.
Так Ні
2. Засновником дедуктивного методу пізнання у філософії Нового часу був Р. Декарт.
Так Ні
3. Патристика є першою тучією європейської філософії доби Відродження.
Так Ні
4. Філософія ХХ – поч. ХХІ ст. вирізняється своєю атеїстичною спрямованістю.
Так Ні
5. Міфологія базується на дискурсивному мисленні, а філософія постає синкретичним духовним утворенням.
Так Ні
6. Людина, згідно існуючих класифікацій, це вид живих істот, що займає певне місце в ієрархії живих організмів.
Так Ні
7. У християнському середньовічному світоляді не визнавалась свобода волі людини
Так Ні
8. В кожній культурі поєднуються автентичні (етнічні, національні) та вічні (загальнозначущі, загальнолюдські) елементи.
Так Ні
9. Між суспільством та природою не існує принципових відмінностей
Так Ні
10. Почуття, мислення, знання і воля є елементами структури свідомості.
Так Ні
11. П’ятикнижжя – це духовний канон давньокитайської філософії.
Так Ні
12. Західна філософія тяжіє до раціонально-логічних побудов та аналітичних досліджень.
Так Ні
13. Тип світогляду, згідно якого людина є центром і вищою ланкою світобудови, називається антропоцентричним.
Так Ні
14. Основним предметом вивчення філософії є основні закони космосу.
Так Ні
15. Однією з основоположних проблем філософії Нового часу була проблема методу пізнання.
Так Ні
КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ
БІЛЕТ № 13
ТЕСТИ А. Обведіть колом варіант правильної відповіді:
1. Б. Паскаль обґрунтовує позицію, згідно якої розум людини у початковому стані являє собою «чисту дошку».
Так Ні
2. В історії античної філософії виділяють три етапи розвитку: натурфілософію, високу класику та пізню античну філософію.
Так Ні
3. Сократ називав метод своїх бесід маєвтикою.
Так Ні
4. Поняття екзистенційного відчаю фігурує у філософії А. Шопенгауера.
Так Ні
5. Г. Гегель виводив усі окреслення світобудови із діяльності «Абсолютної ідеї».
Так Ні
6. До концепцій свідомості відносяться теологічна, фізична та дуалістична.
Так Ні
7. Українська філософія у ХХ ст. розвивалась лише за межами радянської України.
Так Ні
8. Термін метафізика ввів в обіг давньогрецький філософ Аристотель.
Так Ні
9. У сучасній гносеології об'єкт пізнання ставиться у залежність від . суб'єкта.
Так Ні
10. Станами масової свідомості можуть бути: збалансований, акцентований.
Так Ні
11. Позиція, яка стверджувала тотожність Бога і природи в епохи Відродження, називається пантеїзмом.
Так Ні
12. Одним з етапів розвитку середньовічної філософії була патристика.
Так Ні
13. Неоплатонізм – це різновид античної натурфілософії.
Так Ні
14. Термін гуманізм означає в перекладі з латини «божественний».
Так Ні
15. Прагненням української філософії було створення абстрактно-теоретичних систем філософського знання.
Так Ні
ТЕСТИ Б. Обведіть колом літеру, що позначає варіант правильної відповіді:
1. Виходячи з учення Ф. Бекона про «ідоли» пізнання, спостережуваний рух Сонця по небосхилу навколо Землі є ідолом:
а) роду;
б) печери;
в) театру.
2. Серед основоположних ідей давньоіндійської філософії немає наступної:
а) ідея логосу;
б) ідея сансари;
в) ідея карми.
3. Рання християнська філософія у своєму ставленні до античної філософії:
а) займала негативну позицію і вимагала повністю усунути філософію;
б) приймала античну філософію як взірець для власних міркувань;
в) приймала філософію як прислужницю теології.
4. Згідно вчення О. Конта, розвиток людського пізнання проходить послідовно три стадії або стани людського духа:
а) міфологічну – філософську – позитивну;
б) теологічну – метафізичну – позитивну;
в) філософську – позитивну – релігійну.
5. У психоаналізі З.Фрейда у структурі свідомості представлені:
а) Я, Над-Я та Воно;
б) лібідо, ерос і танатос;
в) підсвідомість, свідомість та самосвідомість.
6. Франко вважав, що комунізм:
а) сприяє боротьбі народів за рівні права;
б) блокує ініціативу індивіда;
в) гарантує стабільний розвиток суспільства.
7. До вихідних категорій онтології належать:
а) буття, існування, суще, річ;
б) розсудок, розум, відчуття та сприйняття;
в) поняття, судження, умовивід.
8. Індивідуальність не може сформуватися без:
а) віри;
б) важливих рис, притаманних родові загалом;
в) усвідомлення своєї особливості.
9. Оберіть серед наведених нижче термінів той, що характеризує найпоширенішу теорію істини:
а) евристична;
б) кореспондентська;
в) прагматична.
10. В. Вернадський вважав, що рушійною силою історичного процесу є:
а) пасіонарність;
б) науково-технічний розвиток;
в) трансцендентні чинники.
КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ
БІЛЕТ № 14
ТЕСТИ А. Обведіть колом варіант правильної відповіді:
1. Основоположний наголос філософія Нового часу ставить на пізнанні.
Так Ні
2. Новаторство Аристотеля полягало в тому, що він розробив вчення про два світи – світ ідей та світ речей.
Так Ні
3. В епоху європейського середньовіччя природне, тілесне розглядалося як єдино можливе виявлення духовного.
Так Ні
4. Філософське мислення, на відміну від наукового, спрямоване до людини, концентрується навколо неї.
Так Ні
5. Принцип монізму постає вихідним для філософії Г.Лейбніця.
Так Ні
6. Українська філософія – це переважно внутрішнє явище української культури.
Так Ні
7. Найпершою формою виразу змісту свідомості постає мова.
Так Ні
8. Вид пізнання, вплетений в тканину життєдіяльності суб'єкта, називається теоретичним.
Так Ні
9. Верифікація – це є оцінка практичної ефективності наукового пізнання.
Так Ні
10. Свобода є пізнана необхідність.
Так Ні
11. Вихідною особливістю античної філософії було те, що вона набула статусу наукового знання.
Так Ні
12. В розуміння методу Ф. Бекон та Р.Декарт були одностайними.
Так Ні
13. Стрижневими поняттями персоналізму є поняття антилогіцизму.
Так Ні
14. Першу філософську теорію розвитку розробив та обгрунтував Ф.Ніцше.
Так Ні
15. Сократ піддав різкий критиці софістів за те, що вони брали гроші за навчання.
Так Ні
ТЕСТИ Б. Обведіть колом літеру, що позначає варіант правильної відповіді:
11. Вирішальною умовою визнання існування будь-чого Дж.Берклі вважав:
а) емпіричне підтвердження;
б) раціональне доведення;
в) чуттєве свідчення.
12. Згідно екзистенціалізму, сутність людини визначається:
а) сукупністю виробничих відносин;
б) божественним напередвизначенням;
в) власним вибором людини своєї поведінки.
13.Згідно канонам класичної європейської філософії правильні вчинки людини визначаються:
а) пристрастями;
б) несвідомим;
в) розумом.
14. Найбільш впливовим напрямом релігійної філософії ХХ ст. був:
а) неотомізм;
б) неопозитивізм;
в) постмодернізм.
15. Термін «філософія» вперше був запроваджений:
а) Аристотелем;
б) Піфагором;
в) Сократом.
16. До представників української філософії ХХ ст., що діяли у діаспорі, належать:
а) Д. Чижевський та О. Кульчицький;
б) В. Асмус та Я Розанов;
в) В. Липинський та Ю. Липа.
17. Поняття є вихідною формою:
а) чуттєвого пізнання.;
б) раціонально-логічного пізнання
в) життєво-досвідного пізнання.
18. Істина як поняття за своїм еталонним змістом передбачає:
а) повне вичерпне знання;
б) процес пізнання світу;
в) правильне відображення предметів і явищ дійсності.
19. Особою можна назвати:
а) будь-яку соціалізовану людину;
б) особливу, переважно – видатну людину;
в) людину, що постає як суб’єкт та об’єкт соціальних стосунків.
20. До суттєвих ознак культури у філософії відносять:
а) внутрішній та зовнішній діалог;
б) мову та національну символіку;
в) кількість лауреатів міжнародних премій.
ТЕСТИ В. Обведіть літеру, яка позначає варіант правильного завершення положення:
1. Співвідношення людини і суспільства передається такими положеннями:
| А) людина створена Богом і розглядається як центр Все-світу, отже займає цент-ральне положення в усіх сферах дійсності, в тому числі – й в суспільстві. Тому не людина має пристосову-ватись до суспільства та обслуговувати його, а, навпаки, суспільство має всіляко сприяти макси-мальній самореалізації людини. | Б) оскільки людина стає людиною лише тоді, коли вона набуває соціальних якостей (проходить соціалізацію), коли включається у виконання тих чи інших соціальних функцій, а поза соціалізацією поводиться як звичайна тварина, то саме суспільство є першою та вирішальною силою суспіль-ного життя, а людина має пристосовуватись до його потреб та вимог. | В) ні суспільство не може існувати поза розвитком та діяльністю людини, ні людина не може набути людських якостей поза суспільством, тому перед людьми та суспільством стоїть завдання запровадження таких форм суспільного життя, які би дозволили максимально реалізуватись людині, проте водночас і зміцнювали би суспільство. |
2. Представники субстанційного тлумачення буття стверджують:
| А) під буттям перш за все та переважно слід розуміти всезагальну основу світу, тобто – усіх явищ та процесів дійсності; ця основа, маючи внутрішню структуру, охоплює все і в той же час задає основу численним та різноманітним явищам світу; надійно пізнати будь-що можна лише за умови визначення його місця та ролі у процесах світового цілого. | Б) буття недоступне людському пізнанню, оскільки людський розум обмежений і може пізнавати лише те, що знаходиться у просторі та часі, тобто те, що людині дано у відчуттях, а саме буття виходить за межі чуттєвого сприйняття, постає беззмістовним та невизначеним. | В) буття продукується людиною як абстрактне поняття з метою узагальнення набутих знань про окремі явища та предмети дійсності; отже, буття – це уявлення, інструмент людського пізнання та осмислення світу, те загальне уявлення, що надає змогу зібрати разом різноманітні та розпорошені дані різних наук. |
3. До найважливіших здобутків німецької класичної філософії можна віднести наступні ідеї:
| А) значний прогрес у пізнанні природи та обґрунтуванні космологічних теорій; осмислення субстанції як вихідної підоснови дійсності; залучення геометрично-математичного апарату до розв’язання натурфілософських проблем; введення і розробка принципу антилогіцизму (анти- панлогізму), тобто протесту проти будь-яких логічних унормувань інтелектуальної діяльності. | Б) відкриття ролі і значення принципу агностицизму у пізнаваль-них можливостях; подо-лання гносеологізму попе-редніх епох; обґрун-тування ідеї розвитку як революції в підході до Всесвіту і суспільства; вчення про безмежні можливості людського розуму і суб’єкта в цілому. | В) принцип активності як вихідної характеристики людини: всі здобутки людини і суспільства є результатом людської активності; розробка розгалужених та повних систем філософського знання; принцип взаємозв’язку усього з усім, що пролдукує один результат – всезагальний розвиток. |
4. Відмінність між трактуванням пізнання Дж.Локком та Р.Декартом полягала в тому, що:
| А) Дж.Локк сповідував позицію існування в людському розумі вродже-них ідей, що є найпершими та незапе-речними. Усе людське пізнання базується на вроджених ідеях, розвиваючись від простих ідей до складних. Р.Декарт не визнавав вроджені ідеї, а незаперечні ідеї виводиі із сумніву | Б) Р.Декарт базував своє розуміння пізнання на ідеях пізньої схоластики, а тому вважав, що людина може пізнавати тільки шляхом осяяння, озаріння, натхнення. Натомість Дж.Локк надавав вирішального значення доведенням та досвіду, відкидаючи пізнавальне значення схоластики. | В) Р.Декарт стверджував, що все наше пізнання залежить виключно від діяльності розуму, тому надійним є пізнання, що базується на незаперечній тезі та використовує вроджені ідеї. Дж.Локк казав про те, що в початковому стані розум людини є «Чиста дошка», а пізнання відбувається на основі чуттів та рефлексії. |
Г) Проблемне завдання : Порівняйте дві тези: 1. Людина є мірою усіх речей. 2. Наука є мірою усіх речей. Поясніть їх виправданість чи не виправданість. Якої тези схильні дотримуватись ви і чому?
Д) Принцип активності людини у пізнанні в філософії І.Канта отмав назву__________________________________________________________
Затверджено на засіданні
каф. філософії
Протокол № від
Зав. каф. Петрушенко В.Л.
КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ
БІЛЕТ № 15
ТЕСТИ А. Обведіть колом варіант правильної відповіді:
1. Вихідною особливістю давньосхідної філософії було те, що вона набула статусу автономного напрямку духовної діяльності.
Так Ні
2. Гносеологія – це розділ філософії, який досліджує норми і правила людської поведінки та взаємин між людьми.
Так Ні
3. Б. Паскаль охарактеризував людину як «мислячий очерет» та закликав мислити гідно.
Так Ні
4. Ф.Аквінський належав до прихильників містицизму у середньовічній філософії.
Так Ні
5. Поняття культури характеризує технологічну сторону людської діяльності.
Так Ні
6. Українська філософія виникає на грунті давньої словянської міфології.
Так Ні
7. В добу Античності вважалося, що історичний процес докорінно відрізняється від природно-космічних процесів.
Так Ні
8. Свідомість людини не містить в собі нічого, чого б не було серед речей та явищ дійсності
Так Ні
9. Лише суспільство здатне накопичувати, зберігати та передавати те, що здобуте людством.
Так Ні
10. До різновидів свободи відносять негативну та позитивну свободу.
Так Ні
11. Характерною рисою світогляду європейського Відродження були атеїзм та вільнодумство.
Так Ні
12. Глобальні проблеми сучасної цивілізації вакликані поширенням інформаційних технологій.
Так Ні
13. Ф.Ніцше був засновником позитивістської соціології, що отримала назву «Філософія життя».
Так Ні
14. Просвітники вважали, що для покращення суспільства потрібна революція.
Так Ні
15. Екзистенціалісти закликали пізнавати людину в усіх її проявах та із залученням численних наук.
Так Ні
ТЕСТИ Б. Обведіть колом літеру, що позначає варіант правильної відповіді:
1. Умовою істинного пізнання за Платоном є:
а) відчуття;
б) споглядання ідей;
в) думка.
2. Спіноза використовував поняття «модус», яке означає:
а) одиничну кінцеву річ;
б) атрибут субстанції;
в) взаємозв’язок і впливи субстанцій.
3. В давньоіндійській філософії найвищим авторитетом користувався:
а) монарх та його накази;
б) канонічне духовне джерело;
в) закон вічного коловороту буття.
4. Для образу «надлюдини» Ф. Ніцше не є характерним:
а) здатність до переоцінки цінностей;
б) визнання справедливості як рівності «сильних» і «слабких»;
в) позиція імморалізму.
5. У культурології О.Шпенглера цивілізація оцінювалась як:
а) вищий рівень розвитку культури;
б) як початок занепаду культури;
в) як ідеал суспільного розвитку.
6. До характерних рис української філософії ХХ ст. відносять те, що вона:
а) була строкатою та динамічною;
б) ровивалась в Україні та в діаспорі;
в) базувалась на ідеях ніцшеанства.
7. Механістичний світогляд виник та почав утверджуватись в:
а) ХVIII ст.;
б) ХІХ ст.;
в) XVII ст.
8. Істина в її сучасному розумінні в філософії та науці:
а) відкидається, оскільки вона ніколи не досягається;
б) відіграє роль ідеалу, цінності та ститмулу у пізнанні;
в) приймається одностайно та зберігається у незмінному змісті.
9. Індивід у прикладення до людини – це:
а) будь-яка соціалізован людина;
б) особлива, переважно – видатна людина;
в) окремий представник людського роду.
10. Внутрішній діалог в культурі означає, що:
а) культура повинна весь час оцінювати себе, свої попередні досягнення та шукати шляхів у майбутнє;
б) культура замикається в собі й милується своїми досягненнями;
в) культура таким чином інтегрується у світову культуру.
ТЕСТИ В. Обведіть літеру, яка позначає варіант правильного завершення положення:
1. До яскравих особливостей сцієнстської філософії ХХ ст. слід віднести:
| А) наголошування на виключ-ному значенні проблеми люди-ни та її соціальної адаптації для філософії і суспільства в цілому; виявлення нової формотворчої структури, яка називається «буття-в-абсурді» і є головною причиною поведін-ки людини у суспільстві; роз-гляд людини не ззовні як об’єкту спостереження, а зсере-дини її феноменального світу; введення в науковий колообіг термінів «Едіпів комплекс», «комплекс Електри». | Б) визнання провідної ролі науки та наукового пізнання у розвитку людини і людства, визначення завдань філософії через тісну співпрацю із наукою, ретельне опрацювання на засадах наукових засобів мови, логіки та будови науки; проведення виправданих порівнянь науки з поза- та не- науковими видами пізнання та визначення самої філософії як методології науки. | В) акцентування на таких визначальних чинниках для свідомості людини, як технофобії, на перетворенні інформаційних процесів у найперший засіб людської діяльності; виявлення нової формотворчої структури, яка називається «отвір-у-бутті» і є вирішальною умовою адекватного функціонування людини у світі; введення в науковий колообіг таких термінів, як «екстраполяція», «верифікація», «біфуркація». |
2. До основоположних ідей стоїцизму слід віднести:
| А) над всім панує рок і фатум, тому слід коритися долі, яка веде покірного та штовхає того, хто чинить їй опір. Людина не може здолати закону долі, проте вона і тільки вона може обрати і реалізувати внутрішнє ставлення до того, шо з нею відбувається: як природне єство людина є рабом природи, але її дух сам собі аолодар. | Б) мета філософії – допомогти людині досягти стану духовної насолоди, звільнитися від страху смерті. Головним благом життя є насолода, яка означає не тільки чуттєві задоволення, а й відсутність страждань. Слід досягти атараксії – душевної незворушності. Головний прин-цип мудреця – «прожити непо-мітно». Людина повинна подо-лати 3 страхи – перед силами природи, богами і смертю, які є джерелом усіх страждань. | В) мета філософії – досяг-нення незворушної іронії щодо світу – автаркії. Слід відкинути можливість і необхідність пізнання світу. Не слід довіряти світові, варто утримуватися від суджень, які спричинені нестабільним світом бо це веде до обману і тоді неможливо знаки коли людина діє на благо, а коли чинить зло. |
1. В реальному житті суспільства кожна людина:
| А) розглядається як центр Всесвіту або займає центральне положення в усіх міркуваннях та вираженнях, оскільки є найбільшою соціальною цінністю і все повинно служити їй. | Б) набуває соціальних якостей, проходить соціа-лізацію, включаючись у виконання тих чи інших соціальних функцій, а в процесі виховання та навчання засвоює та реалізує певні соіальні ролі, стаючи об’єктом та суб’єктом соціальних стосунків. | В) відчуває відсутність будь-яких меж або перешкод для своїх дій та проявів, проте відсутність меж перетворює її життя у повну невизначеність, яка веде людину до відчуття відчуженості від інших. |
2. Прнхильники дуалізму в тлумаченні основ буття стверджують:
| А) існує єдина основа для всіх речей та явищ дійсності, вона має певні атрибути та проявляється у певних модусах. Для того, щоб правильно пізнати дійсність, треба провести лінії звязку між нею і субстанцією. | Б) буття проявляє себе у взаєминах та протиборстві двох радикально відмінних сутностей світу – духовного і матеріального. Ці сутності не піддаються осмисленню їх в єдності, тому між матерією та духом пролягає жорстка межа, проте пізнати дійсність можна через певну взаємодію того та іншого. | В) буття приховується від людини і ніколи їй не відкриється, оскільки є таємницею, про яку знає лише Бог-Творець, як основа всього існуючого. Отже, існує принципова відмінність між явищем та сутністю: явище людині відкрите, сут-ність недосяжна. |
Г) Проблемне завдання : Прокоментуйте тезу Р.Декарта: «Тільки філософія відрізняє нас від дикунів». Що, на вашу думку, мав на увазі філософ? Наскільки виправданою ця теза є в наш час?
Д) Філософські школи пізньої античної філософії відкрили__________________________________________
Затверджено на засіданні
каф. філософії
Протокол № від
Зав. каф. Петрушенко В.Л.
КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ
БІЛЕТ №16
ТЕСТИ А. Обведіть колом варіант правильної відповіді:
1. Б.Спіноза і Г.Лейбніца розробили відмінні теорії пізнання.
Так Ні
2. У добу середньовіччя філософія розглядала теологію як служницю філософії.
Так Ні
3. Для європейського Просвітництва характерним було наполягання на тому, що єдино вірним методом науки є індукція.
Так Ні
4. За А. Шопенгауером в основі світобудови лежить світовий розум.
Так Ні
5. Філософський напрям, прихильником якого був Р.Декарт, називається скептицизм.
Так Ні
6. Самосвідомість – це здатність свідомості фіксувати саму себе.
Так Ні
7. Тома Аквінський був одним із перших представників гуманізму доби Відродження.
Так Ні
8. Оскільки істина не залежить від суб'єкта, що пізнає, - вона абстрактна.
Так Ні
9. Людина створює культуру, згідно Ф.Ніцше, для надолуження своєї вихідної немічності.
Так Ні
10. Рівні свідомості та її різновиди це тотожні поняття, бо однаково розкривають структуру свідомості.
Так Ні
11.Сучасна наука вивчає прояви буття на рівнях мікро, макро та мегопроцесів.
Так Ні
12.Художньо-мистецька діяльність не має відношення до пізнання.
Так Ні
13.У проблемі походження людини протистоять одне одному креаціонізм та космоцентризм.
Так Ні
14.Оскільки не існує «людини взагалі», не існує і загальнолюдських цінностей.
Так Ні
15.Природа – це те, що ззовні протистоїть людині і суспільству.
Так Ні
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
Дата: 2018-12-28, просмотров: 1159.