Класифікація виробничих процесів
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

  1. По ролі в загальному процесі виготовлення готової продукції виділяють виробничі процеси:

· основні, спрямовані на зміну основних предметів праці і додання їм властивостей готових продуктів; у цьому випадку частковий виробничий процес зв'язаний або з реалізацією якої-небудь стадії обробки предмета праці, або з виготовленням деталі готового виробу;

· допоміжні, що створюють умови для нормального ходу основного процесу виробництва (виготовлення інструмента для нестатків свого виробництва, ремонт технологічного устаткування і т.п.);

· обслуговуючі, призначені для переміщення (транспортні процеси), збереження в чеканні наступної обробки (складування), контролю (контрольні операції), забезпечення матеріально-технічними й енергетичними ресурсами і т.п.;

· управлінські, у яких розробляються і приймаються рішення, виробляються регулювання і координація ходу виробництва, контроль за точністю реалізації програми, аналіз і облік проведеної роботи; ці процеси часто переплітаються з ходом виробничих процесів.

  2. За характером впливу на предмет праці виділяють процеси:

· технологічні, у ході яких відбувається зміна предмета праці під впливом живої праці;

· природні, коли міняється фізичний стан предмета праці під впливом сил природи (вони являють собою переривши в процесі праці).

У сучасних умовах частка природних процесів значно скорочується, тому що з метою інтенсифікації виробництва вони послідовно переводяться в технологічні.

Технологічні виробничі процеси класифікуються по методах перетворення предметів праці в готовий продукт на: механічні, хімічні, монтажно-демонтажні (складально-розбірні) і консерваціонні (змащення, фарбування, упакування і т.п.). Це угруповання служить базою для визначення складу устаткування, методів обслуговування і просторового його планування.

3. За формами взаємозв'язку із суміжними процесами розрізняють:

§ аналітичні, коли в результаті первинної обробки (розчленовування) комплексної сировини (нафта, руда, молоко і т.п.) одержують різні продукти, що надходять у різні процеси наступної обробки;

§ синтетичне, здійснююче з'єднання напівфабрикатів, що надійшли з різних процесів, у єдиний продукт;

§ прямі, що створюють з одного виду матеріалу один вид чи напівфабрикатів готового продукту.

Перевага того чи іншого виду процесів залежить від особливостей вихідної сировини і готового продукту, тобто від галузевих особливостей виробництва. Аналітичні процеси типові для нафтопереробної і хімічної промисловості, синтетичні – для машинобудування, прямі – для малопереробних простих процесів виробництва (наприклад, цегельне виробництво).

4. За ступенем безперервності розрізняють:

 безупинні і дискретні (проривні) процеси.

5. За характером використовуваного устаткування виділяють:

апаратурні (замкнуті) процеси, коли технологічний процес здійснюється в спеціальних агрегатах (апаратах, ваннах, печах), а функція робітника полягає в керуванні й обслуговуванні їх; відкриті (локальні) процеси, коли робітник здійснює обробку предметів праці за допомогою набору інструментів і механізмів.

6.За рівнем механізації прийнято виділяти:

· ручні процеси, виконувані без застосування машин, механізмів і механізованого інструмента;

· машинно-ручні, виконувані за допомогою машин і механізмів при обов'язковій участі робітника, наприклад обробка деталі на універсальному токарському верстаті;

· машинні, здійснювані на машинах, верстатах і механізмах при обмеженій участі робітника;

· автоматизовані, здійснювані на машинах-автоматах, де робітник веде контроль і керування ходом виробництва; комплексно автоматизовані, у яких поряд з автоматичним виробництвом здійснюється автоматичне оперативне керування.

7. За масштабами виробництва однорідної продукції розрізняють процеси

· масові при великому масштабі випуску однорідної продукції; серійні при широкій номенклатурі постійно повторюваних видів продукції, коли за робітниками місцями закріплюється кілька операцій, виконуваних у визначеній послідовності; частина робіт може виконуватися безупинно, частина – протягом декількох місяців у році; склад процесів носить повторюваний характер;

· індивідуальніпри постійно мінливій номенклатурі виробів, коли робочі місця завантажуються різними операціями, виконуваними без якого-небудь визначеного чергування; велика частка процесів носить унікальний характер, у цьому випадку. процеси не повторюються.

Особливе місце у виробничому процесі займає досвідчене виробництво, де відпрацьовуються конструкція і технологія виготовлення нових, знову освоюваних виробів.

В умовах складного динамічного сучасного виробництва практично неможливо знайти підприємство з одним типом виробництва. Як правило, на тому самому підприємстві й особливо в об'єднанні маються цехи і ділянки масового виробництва, де випускаються стандартні й уніфіковані елементи виробів і напівфабрикати, і серійні ділянки, на яких виготовляються напівфабрикати обмеженого застосування. Разом з тим усі частіше виникає необхідність, формування ділянок індивідуального виробництва, де виготовляються особливі частини виробу, що відбивають його індивідуальні характеристики і зв'язані з виконанням вимог спеціального замовлення. Таким чином, у рамках однієї виробничої ланки мають місце всі типи виробництва, що визначає особливу складність їхнього сполучення в процесі організації.

Просторовий вид організації забезпечує раціональне розчленовування виробництва на часткові процеси і закріплення їх за окремими виробничими ланками, визначення їхнього взаємозв'язку і розташування на території підприємства. Найбільше повно ця робота проводиться в процесі проектування й обґрунтування організаційних структур виробничих ланок. Разом з тим вона ведеться в міру нагромадження змін, що відбуваються у виробництві. Велика робота з просторової організації виробництва проводиться при створенні виробничих об'єднань, розширенні і реконструкції підприємств, переспеціалізації виробництва. Просторова організація виробництва – це статична сторона організаційної роботи.

Найбільш складним є часовий розріз організації виробництва. Він включає визначення тривалості виробничого циклу виготовлення виробу, послідовності виконання часткових виробничих процесів, черговості запуску і випуску різних видів виробів і т.д.

 

4. Організація операційного процесу.

 

Ефективність виробничого процесу залежить від часу виконання і ступеня його безперервності. На ефективність виробничого процесу значний вплив має форма його організації, що визначається диференціацією і розміщенням процесів виробництва в просторі і часі.

Організація виробничого процесу на підприємстві  характеризується відношенням трьох основних факторів:

 - обсягом і змістом виробничої програми;

 - часом, що мається в розпорядженні підприємства для виконання виробничої програми, обумовленим режимом роботи і прийнятих напрямків виконання програми;

 - простором, що виражено величиною виробничої площі на робочих місцях і машинах. По ступені спеціалізації, величині і сталості номенклатури виготовлених на них виробів усі робочі місця поділяються на наступні групи: 1) робітники місця масового виробництва, спеціалізовані на виконання однієї безупинної повторюваної операції; 2) робочі місця серійного виробництва, на яких виконується кілька різних операцій, що повторюються через визначені проміжки: часу; 3) робочі місця одиничного виробництва, на яких виконується велике число різних операцій, що повторюються через невизначені проміжки чи часу зовсім не повторюваних.

Тип виробництва визначається по переважній групі робочих місць.

Масовий тип виробництва характеризується безупинним виготовленням обмеженої номенклатури виробів на вузькоспеціалізованих робітничих місцях.

Серійний тип виробництва обумовлюється виготовленням обмеженої номенклатури виробів партіями (серіями), що повторюються через визначені проміжки часу на робочих місцях із широкою спеціалізацією. Серійний тип виробництва підрозділяється також на крупно, середньо і дрібносерійний у залежності від переважної групи робочих місць.

Одиничний (проектний) тип виробництва характеризується виготовленням широкої номенклатури виробів в одиничних кількостях, що повторюються через невизначені проміжки чи часу зовсім не повторюваних, на робочих місцях, що не мають визначеної спеціалізації.

Багатосерійний тип виробництва наближається по своїй характеристиці до масового, а дрібносерійний – до одиничного типу виробництва.

Рух деталей (виробів) по робочих місцях (операціям) може бути охарактеризоване в такий спосіб. В часі – безупинним і перериваної, у просторі – прямоточним і непрямоточної. Якщо робочі місця розташовані в порядку послідовності виконуваних операцій, тобто по ходу технологічного процесу обробки деталей (чи виробів), то це відповідає прямоточному руху, і навпаки.

Виробництво, у якому рух виробів по робочих місцях здійснюється з високим ступенем безперервності і прямоточності, називається потоковим.

У зв'язку з цим у залежності ще від форми руху виробів по робочих місцях масовий і серійний типи виробництва можуть бути потоковими і непотоковими, тобто може бути масовий, масово-потоковий, серійний і серійно-потоковий тип виробництва. В одиничному типі виробництва здійснити безперервність і прямоточність проходження усіх виробів, виготовлених на групі робочих місць, як правило, важко, і тому одиничний тип виробництва не може бути потоковим.

По переважному типі виробництва визначається і тип ділянки, цеху і заводу в цілому.

На заводах масового виробництва переважним є масовий тип виробництва, але можуть бути й інші типи виробництва. На таких заводах зборка виробів здійснюється по масовому типі, обробка деталей у механічних цехах – по масовому і частково серійному, а виготовлення заготівель – по масовому і серійний (в основному багатосерійному) типам виробництва. Заводами масового виробництва є, наприклад, автомобільні, тракторні, шарикопідшипникові й інші заводи.

На заводах, де переважає серійний тип виробництва, зборка виробів може здійснюватися по масовому і серійному типах виробництва в залежності від трудомісткості зборки і від кількості виробів, що випускаються. Обробка деталей і виготовлення заготівель здійснюється по серійному типі виробництва.

Для заводів одиничного виробництва характерна перевага одиничного типу виробництва. Серійний, а іноді навіть масовий тип виробництва зустрічаються при виготовленні стандартних, нормалізованих і уніфікованих деталей і складальних одиниць. Цьому сприяє також типізація технологічних процесів і впровадження групових методів обробки.

В міру підвищення ступеня спеціалізації робочих місць, безперервності і прямоточности руху виробів по робочих місцях, тобто при переході від одиничного до серійного і від серійного до масового типам виробництва, збільшується можливість застосування спеціального устаткування і технологічного оснащення, більш продуктивних технологічних процесів, передових методів організації праці, механізації й автоматизації виробничих процесів. Усе це приводить до підвищення продуктивності праці і зниженню собівартості продукції.

Основними факторами переходу до серійного і масового типів виробництва, є: підвищення рівня спеціалізації і кооперування, широке впровадження стандартизації, нормалізації й уніфікації виробів, а також уніфікація технологічних процесів.

Тип виробництва впливає на особливості його організації, управління й економічні показники (табл.3). Технічний-організаційно-технічні особливості типів виробництва впливають на економічні показники підприємства, на ефективність його діяльності. З підвищенням технічної озброєності праці і ростом обсягу випуску продукції при переході від одиничного до серійного і масового типів виробництва зменшується частка живої праці і зростають витрати, зв'язані зі змістом і експлуатацією устаткування. Це веде до зниження собівартості продукції і зміні її структури. Таке розходження собівартості виробу в різних типах організації виробництва визначається складною взаємодією різноманітних факторів: концентрацією виробництва однакових деталей (виробів), підвищенням технологічності конструкцій і впровадженням прогресивних типових технологічних процесів, застосуванням продуктивного устаткування, упровадженням зроблених форм організації виробничих процесів – безперервно-потокових механізованих і автоматичних потокових ліній, кращою організацією праці і керування виробництвом. Ці процеси на підприємствах здійснюються безупинно, що створює передумови для переходу від одиничного до серійного і масового типів виробництва.

Таблиця 3. - Характеристика типів виробництва

 

Фактор Одиничне Серійне Масове
Номенклатура Необмежена Обмежена серіями Один чи кілька виробів
Повторюваність випуску Не повторюється Періодично повторюється Постійно повторюється
Застосовуване устаткування Універсальне Універсальне, частково спеціальне В основному спеціальне
Розташування устаткування Групове Групове і ланцюгове Ланцюгове
Розробка технологічного процесу Укрупнений метод (на виріб, на вузол) Подетальна Подетально-поопераційна
Застосовуваний інструмент Універсальний, у незначному ступені спеціальний Універсальний і спеціальний Переважно спеціальний
Закріплення деталей і операцій за верстатами Спеціально не закріплені Визначені деталі й операції закріплені за верстатами На кожнім верстаті виконується та сама операція над однією деталлю
Кваліфікація робітників Висока Середня В основному невисока, але маються робітники високої кваліфікації (наладчики, інструментальники)
Взаимозаменя -емость Пригін Неповна Повна
Себест. одиниці продукції Висока Середня Низька

   

Дата: 2018-11-18, просмотров: 321.