Загальні вимоги (принципи) до аналізу уроків:

1. Науковість.

2. Об'єктивність.

3. Доказовість

4. Систематичність і системність.

5. Конструктивність.

6. Демократичність.

7. Доброзичливість.

8. Гуманність.

9. Гласність.

Типи аналізу уроків:

• повний, комплексний — вивчити якість (ефективність) уроку;

• аспектний — визначити рівень засвоєння школярами програми (результати); встановити рівень викладання;

• короткий — застосовується у виняткових випадках і зумовлений відсутністю достатнього часу для аналізу.

Повний аналіз уроку проводиться з метою контролю за якістю ор­ганізації навчально-виховного процесу і для вивчення стилю діяльності, досвіду роботи вчителя. Повний аналіз уроку є найбільш складним ти­пом, тому що включає аналіз усіх аспектів уроку — змістового, дидак­тичного і психологічного. Саме він дає найповнішу картину уроку.

Комплексний аналіз передбачає всебічність у єдності та взаємозв'язку мети, змісту, форм і методів організації уроку. Цей аналіз уроку за ха­рактером дуже близький до повного і застосовується найчастіше під час аналізу кількох уроків з однієї теми, а також навчальною метою.

Аспектний аналіз — може бути аналіз виховної сторони уроку: або тільки психологічної, або тільки організаційної. Такий аналіз, як пра­вило, проводиться в обмежений проміжок часу і з глибоким вивченням та аналізом якої-небудь сторони уроку з метою виявлення недоліків і встановлення ефективності певних прийомів діяльності вчителя.

Короткий аналіз проводять з метою загальної оцінки якості роботи, науково-теоретичного рівня. Він відображає тільки основні дидактичні категорії (чи досягнуто основну мету уроку, чи вирішено пізнавальні завдання чи виконано план уроку).

Кожний із аналізів: повний, комплексний, аспектний, короткий може мати види: дидактичний, психологічний, виховний, методичний, організаційний.

Види аналізу уроків:

1. Дидактичний аналіз передбачає аналіз уроку за основними ди­дактичними категоріями (постановка мети } року, дотримання дидактич­них принципів логіки процесу навчальних засобів і методів навчання, питання активізації пізнавальної діяльності учнів, організації самостій­ної роботи, реалізації принципу єдності навчання та виховання).

2. Психологічний аналіз передбачає вивчення психологічного клі­мату на уроці, стосунків між учителем і учнями, питань педагогічного такту вчителя, ступеня його особистого впливу на учнів або характеру взаємодії особистостей: симпатії, антипатії, гумору, наявності інтересу учнів до теми уроку, до предмета, емоційного настрою учнів.

3. Виховний аналіз проводиться з метою вивчення ступеня вихов­ного впливу уроку на учнів. Часто вчитель, намагаючись досягти дидак­тичної мети уроку, не використовує виховних можливостей навчального матеріалу і не застосовує прийомів виховного впливу на учнів.

4. Методичний аналіз уроку передбачає вивчення діяльності класу і викладача, а точніше, їхню взаємодію в основних структурних компо­нентах уроку. Той, хто проводить аналіз, повинен розглядати сукупність прийомів і методів діяльності вчителя й учнів або на етапі актуалізації колишніх знань, або під час формування понять і способів дій.

5. Організаційний аналіз уроку передбачає вивчення прийомів ор­ганізації занять, ступенів обладнання уроку наочними посібниками,

106

107

Адміністратор на уроці

ведення вчителями документації, раціональності використання часу уроку, виконання санітарно-гігієнічного режиму. Висновки мають:

1. Відповідати меті відвідування.

2. Розкривати шляхи досягнення позитивних результатів і причини недоліків.

3. Характеризувати тенденцію змін, які відбуваються у праці учителя.

4. Відповідати фактичному стану справ.

5. Ураховувати досягнення науки та педагогічного досвіду.

6. Бути доказовими, переконливими.
Пропозиції мають:

1. Адресуватися конкретним особам і відповідати висновкам і меті відвідування.

2. Розвивати досвід учителя.

3. Спрямовуватися на ліквідацію причин, які породжують не­доліки.

4. Ураховувати реальність їхнього виконання у встановлені
терміни.

5. Бути конкретними і лаконічними.