Загальні вимоги (принципи) до аналізу уроків:
1. Науковість.
2. Об'єктивність.
3. Доказовість
4. Систематичність і системність.
5. Конструктивність.
6. Демократичність.
7. Доброзичливість.
8. Гуманність.
9. Гласність.
Типи аналізу уроків:
• повний, комплексний — вивчити якість (ефективність) уроку;
• аспектний — визначити рівень засвоєння школярами програми (результати); встановити рівень викладання;
• короткий — застосовується у виняткових випадках і зумовлений відсутністю достатнього часу для аналізу.
Повний аналіз уроку проводиться з метою контролю за якістю організації навчально-виховного процесу і для вивчення стилю діяльності, досвіду роботи вчителя. Повний аналіз уроку є найбільш складним типом, тому що включає аналіз усіх аспектів уроку — змістового, дидактичного і психологічного. Саме він дає найповнішу картину уроку.
Комплексний аналіз передбачає всебічність у єдності та взаємозв'язку мети, змісту, форм і методів організації уроку. Цей аналіз уроку за характером дуже близький до повного і застосовується найчастіше під час аналізу кількох уроків з однієї теми, а також навчальною метою.
Аспектний аналіз — може бути аналіз виховної сторони уроку: або тільки психологічної, або тільки організаційної. Такий аналіз, як правило, проводиться в обмежений проміжок часу і з глибоким вивченням та аналізом якої-небудь сторони уроку з метою виявлення недоліків і встановлення ефективності певних прийомів діяльності вчителя.
Короткий аналіз проводять з метою загальної оцінки якості роботи, науково-теоретичного рівня. Він відображає тільки основні дидактичні категорії (чи досягнуто основну мету уроку, чи вирішено пізнавальні завдання чи виконано план уроку).
Кожний із аналізів: повний, комплексний, аспектний, короткий може мати види: дидактичний, психологічний, виховний, методичний, організаційний.
Види аналізу уроків:
1. Дидактичний аналіз передбачає аналіз уроку за основними дидактичними категоріями (постановка мети } року, дотримання дидактичних принципів логіки процесу навчальних засобів і методів навчання, питання активізації пізнавальної діяльності учнів, організації самостійної роботи, реалізації принципу єдності навчання та виховання).
2. Психологічний аналіз передбачає вивчення психологічного клімату на уроці, стосунків між учителем і учнями, питань педагогічного такту вчителя, ступеня його особистого впливу на учнів або характеру взаємодії особистостей: симпатії, антипатії, гумору, наявності інтересу учнів до теми уроку, до предмета, емоційного настрою учнів.
3. Виховний аналіз проводиться з метою вивчення ступеня виховного впливу уроку на учнів. Часто вчитель, намагаючись досягти дидактичної мети уроку, не використовує виховних можливостей навчального матеріалу і не застосовує прийомів виховного впливу на учнів.
4. Методичний аналіз уроку передбачає вивчення діяльності класу і викладача, а точніше, їхню взаємодію в основних структурних компонентах уроку. Той, хто проводить аналіз, повинен розглядати сукупність прийомів і методів діяльності вчителя й учнів або на етапі актуалізації колишніх знань, або під час формування понять і способів дій.
5. Організаційний аналіз уроку передбачає вивчення прийомів організації занять, ступенів обладнання уроку наочними посібниками,
106
107
Адміністратор на уроці
ведення вчителями документації, раціональності використання часу уроку, виконання санітарно-гігієнічного режиму. Висновки мають:
1. Відповідати меті відвідування.
2. Розкривати шляхи досягнення позитивних результатів і причини недоліків.
3. Характеризувати тенденцію змін, які відбуваються у праці учителя.
4. Відповідати фактичному стану справ.
5. Ураховувати досягнення науки та педагогічного досвіду.
6. Бути доказовими, переконливими.
Пропозиції мають:
1. Адресуватися конкретним особам і відповідати висновкам і меті відвідування.
2. Розвивати досвід учителя.
3. Спрямовуватися на ліквідацію причин, які породжують недоліки.
4. Ураховувати реальність їхнього виконання у встановлені
терміни.
5. Бути конкретними і лаконічними.
Дата: 2018-12-21, просмотров: 244.