Для вдосконалення в педагогів навичків раціонального використання часу уроку варто звернути увагу на такі моменти:
1. Раціональний розподіл усього часу (45 хв) між елементами уроку,
тобто:
• чи розумно в даних умовах виділяти саме стільки часу на опитування, підготовку до сприйняття нового матеріалу, пояснення нового, закріплення, інструктаж з виконання домашнього завдання;
• доцільність обраної тривалості кожного зі структурних елементів уроку — які елементи уроку треба було скоротити за часом, а які збільшити й для чого саме.
2. Розподіл часу всередині окремих структурних елементів уроку.
Наприклад, при аналізі вивчення нового матеріалу необхідно ви
значити:
• скільки часу в цілому було приділено на освоєння нового матеріалу;
• у який час (на початку, всередині, наприкінці уроку) це відбувалося;
• як при цьому проводилася підготовка до сприйняття нового матеріалу, його подача, закріплення, застосування;
• наскільки раціонально використано час, відведений на вивчення нового матеріалу, на опитування, як при цьому була організована самостійна робота класу;
• скільки часу при поясненні нового матеріалу говорив учитель, наскільки доцільно було витрачено цей час.
Аналогічно аналізується час здійснення таких елементів уроку, як опитування учнів, перевірка домашнього завдання.
Самоаналіз і самооцінка уроку вчителем
При самоаналізі уроку вчитель дає:
• коротку характеристику цілям, які ставив, і аналізує їхнє досягнення;
• інформацію про обсяг матеріалу і якість його засвоєння учнями;
• характеристику застосовуваних методів роботи з учнями й оцінює їх;
• оцінку активності учнів і обґрунтовує використані прийоми організації їхньої праці;
• самооцінку окремих аспектів своєї діяльності (мова, логіка, характер відносин із учнями).
У висновку вчитель висловлює свої пропозиції щодо поліпшення якості уроку й намічає заходи щодо вдосконалення своєї педагогічної майстерності.
Комплексний аналіз уроку
Зміст комплексного аналізу уроку може бути різним, але традиційно виділяються такі його напрямки:
1. Аналіз виконуваних учителем завдань:
• як ураховуються й відображають принципи навчання в змісті й методиці роботи вчителя;
• наскільки повно досягнуте дидактичне й виховне завдання уроку;
• якою мірою активізувалася пізнавальна діяльність школярів на різних етапах уроку;
• що стимулювало відповідальне ставлення учнів до навчальної праці;
• наскільки об'єктивно оцінювалися знання, уміння, навички;
• як здійснювався зв'язок теорії із практикою;
70
71
Адміністратор на уроці
• наскільки вдало сполучалися зміст і методи навчання;
• чи застосовувалися на уроці технічні засоби;
• що робив учитель для обліку вікових і індивідуальних особливостей, можливостей і здатностей школярів.
2. Аналіз виховного впливу уроку:
• як знання допомогли осмислити й оцінити явища соціальної дійсності, події у житті країни, міста, класу;
• що на уроці сприяло вихованню учнів (естетичному, розумовому, трудовому, фізичному) і профорієнтації;
• які були стосунки між учнями, між учителем і учнями.
3. Аналіз педагогічних можливостей і особливостей діяльності
вчителя. Яким чином виявилися здібності, особливості діяльності
вчителя:
• педагогічна етика;
• зовнішній вигляд;
• уміння «бачити» клас, активізувати й мотивувати працю учнів;
• визначити типові помилки в роботі школярів і усувати їх;
• оцінювати результати своєї праці й підсумки роботи школярів;
• уміння швидко корегувати хід уроку.
4. Аналіз діяльності учнів на уроці:
• урахування учителем вихованості й навченості школярів, результатів попередніх занять;
• працездатність учнів на уроці (уміння мислити, працювати самостійно, надавати допомогу товаришеві, допитливість, стійкість інтересів);
• розвиток мови учнів;
• уміння школярів застосувати теорію на практиці.
Вимоги до різних типів уроків Комбінований урок
Даний тип уроку має найбільш складну структуру, що включає в себе такі елементи:
• організаційну частину;
• перевірку знань раніше вивченого матеріалу й виконання домашнього завдання;
• виклад нового матеріалу;
• первинне закріплення нових знань, застосування їх на практиці й інструктаж щодо домашнього завдання.
___________ Матеріали для аналізу уроку керівником______________
Організаційна частина полягає в перевірці наявності учнів на уроці, готовності навчального кабінету до заняття. На перших уроках учителя до організаційної частини входить знайомство з учнями.
Перевірка знань полягає у виявленні й оцінці через опитування рівня знань пройденого раніше матеріалу, умінь і навичок учнів; виконання ними домашнього завдання; підготовки школярів до сприйняття нового матеріалу.
При перевірці й оцінці знань застосовують:
• індивідуальне усне опитування;
• опитування за картками;
• письмове опитування;
• опитування біля дошки;
• рішення завдань і інші способи опитування.
Для залучення більшого числа учнів часто письмове опитування поєднують з індивідуальним усним. При опитуванні вчителю доцільно активізувати увагу класу через рецензування, виправлення й доповнення відповідей, продовження їх, наведенням прикладів, а також давати можливість учням задавати питання. Це дозволить залучити більшу кількість учнів до перевірки знань і сприяє активному повторенню матеріалу.
Якщо на уроці ставиться мета підготувати учнів до сприйняття нового матеріалу, учитель проводить фронтальне (швидке) опитування, задаючи питання з матеріалу попереднього уроку. На основі такої перевірки вносяться корективи в намічений план вивчення нового матеріалу.
Виклад нового матеріалу починається з пояснення змісту нової теми, пов'язування її з раніше пройденим матеріалом. При викладі нового матеріалу на комбінованому уроці застосовуються такі методи, як розповідь, бесіда, пояснення й значно рідше — лекція.
Звичайно, один метод є провідним, а інші використовуються для активізації процесу навчання. Можливе використання різних дидактичних прийомів: інформування про план викладу нового матеріалу (цікавий, нестандартний його виклад; створення проблемних ситуацій; звернення до життєвого досвіду учнів; демонстрація фрагментів діафільмів; запис матеріалу на дошці або використання наочного приладдя).
Первинне закріплення знань є, як правило, обов'язковою частиною більшості комбінованих уроків. Форми й методи закріплення матеріалу можуть бути різноманітними, але вони повинні стимулювати розумову діяльність учнів. Закріплення матеріалу можливе у формі бесіди
72
73
Адміністратор на уроці
(учитель задає питання практичного характеру, цікаво формулює їх, дає завдання помітити й виправити помилку відповідаючому відповідає, продовжити відповідь, навести свій приклад, поставити запитання, прокоментувати відповідь), а також у формі самостійної роботи учнів під керівництвом учителя (рішення завдань, читання таблиць, діаграм, складання технологічних карт, робота з картками-завданнями, з довідковою і нормативною літературою, вивчення й коментування ілюстрацій у підручниках і інших навчальних посібниках). При закріпленні матеріалу вчитель з'ясовує, наскільки правильно учні зрозуміли новий матеріал, виявляє помилки в його розумінні й виправляє їх. При закріпленні знань нового матеріалу можна використати фрагменти діафільмів.
Як правило, закріплення нового матеріалу проводиться наприкінці уроку, але можна проводити його й паралельно з повідомленням нових знань (після кожного фрагмента нового матеріалу) залежно від змісту складності й важливості навчального матеріалу.
Домашнє завдання дається усно або пишеться на дошці. Його ціль — закріпити знання учнів через самостійну роботу в позаурочний час. Педагог повинен пояснити учням способи виконання домашнього завдання й визначити матеріал для конспектування з підручника або додаткової літератури (якщо це необхідно).
Урок повідомлення й засвоєння нових знань
Основна мета даного типу уроку — дати учням знання з нового розділу предмета. Він складається з організаційної частини, викладу нового матеріалу, закріплення його й інструкції щодо виконання домашнього завдання.
Виклад нового матеріалу — основна частина цього типу уроку — проводиться методом пояснення, розповіді або лекції. Починають виклад матеріалу з постановки досліджуваних питань, тобто з розкриття плану вивчення нового матеріалу й зв'язку його з попередніми темами. Для активізації пізнавальної діяльності учнів пояснення або лекцію доцільно сполучити з бесідою, що грунтується на знаннях, отриманих при вивченні матеріалу попередніх уроків і на їхньому життєвому досвіді. Для підвищення ефективності навчального процесу необхідно використати створення проблемних ситуацій, широке застосування діафільмів, слайдів і плакатів.
Закріплення нового матеріалу проводиться найчастіше через бесіди у формі опитування. Питання для бесіди не повинні повторювати
___________ Матеріали для аналізу уроку керівником___________
питань плану викладу нового матеріалу. Доцільно, щоб вони були більш простими й передбачали досить короткі відповіді.
Урок повторення й узагальнення отриманих знань
Урок такого типу проводиться після вивчення теми або розділу предмета. Його елементами є: постановка проблем і завдань, виконання учнями задач і рішення завдань; аналіз відповідей і оцінка результатів роботи; виправлення помилок; підведення підсумків; інструктаж щодо виконання домашнього завдання.
Ур< к закріплення знань, вироблення вмінь і навичок
Даний гип уроку включає організаційну частину, визначення й роз'яснення мети заняття, відтворення учнями знань, пов'язаних зі змістом майбутньої роботи; повідомлення змісту завдання й інструктаж щодо його чиконання; самостійну роботу учнів над завданням під керівництвом учителя; узагальнення й оцінку виконаної роботи; інструктаж щодо виконання домашнього завдання.
Основним методом навчання на такому л році є самостійна робота учнів, праця. Учні вирішують завдання, виконують розрахунки, самостійно працюють із книгою й іншими матеріалами.
Урок застосування знань, умінь і навичок
Даний тип уроку відрізняється від попереднього своєю структурою й методами навчання. Урок цього типу включає організаційну частину, визначення й пояснення цілей заняття, установлення зв'язку з раніше вивченим матеріалом, інструктаж щодо виконання роботи, самостійну роботу учнів, оцінку її результатів, інструктаж про виконання домашнього завдання.
Основний метод навчання на уроці — самостійна робота учнів. Урок застосування знань, умінь і навичок проводиться під час завершення вивчення теми або розділів предмета. На ньому, як правило, не проводиться перевірка знань теоретичного матеріалу й навичок практичної роботи, як це вже робилося на попередніх заняттях.
Короткий перелік методів навчання За видами джерел, з яких учні здобувають знання, уміння й навички, методи навчання діляються на:
74
75
Адміністратор на уроці
Матеріали для аналізу уроку керівником
• словесні (розповідь, бесіда, пояснення, лекція, робота з підручником, довідником, книгою), при яких джерелом знань слугує усний виклад учителя або матеріал підручника;
• наочні (спостереження учнями природних об'єктів, явищ, процесів або їхніх зображень — таблиць, моделей, діафільмів, які демонструє вчитель), при яких джерелом пізнання слугують наочні засоби;
• практичні (спостереження предметів і явищ у процесі праці або експериментів, вправ, рішення завдань, виконання трудових завдань), при яких джерелом пізнання слугує практична робота учнів.
За видом діяльності вчителя й учнів методи навчання поділяються на:
• метод викладу навчального матеріалу вчителем і керівництво роботою учнів, а також перевірка їхніх знань, умінь і навичок (розповідь, бесіда, інструктаж, контрольні усні, письмові й практичні завдання, інформування за допомогою технічних засобів навчання);
• метод самостійної роботи учнів (спостереження, лабораторні й практичні досвіди, рішення завдань, робота з навчальною, довідковою й науково-популярною літературою).
Дата: 2018-12-21, просмотров: 309.