Перешкодою для експорту продукції є високе мито, імпортні квоти, заохочення ввозу виробів у розібраному вигляді, щоб сприяти розвитку національної промисловості країни – споживача. Шляхом виходу підприємства на місцевий і зовнішній ринок є продаж ліцензій на виробництво продукції (прикладом може слугувати ВАТ „Кредмаш”).

     Важливо, що продаж ліцензій на машинобудівних підприємствах передбачає постачання вузлів і деталей для випуску продукції.

     Наведемо приклад укладання ліцензії ВАТ „Кредмаш” з іноземною фірмою терміном на 2 роки з обсягом виробництва асфальтозмішувачів – 90 шт.

     За умовами ліцензії підприємство отримує 25% від прибутку виробника.

     Витрати підприємства на виробництво 90 асфальтозмішувачів:

С = 158620*90 = 14275800 грн.

     У нашому прикладі виторг від реалізації продукції становить 18302400 грн.

     Прибуток від реалізації продукції складає:

П₁ = 18302400-14275800 = 4026600 грн.

     Таким чином, прибуток ВАТ „Кредмаш” від продажу ліцензії складає:

qП = 4026600*25/100 = 1006650 грн.

Лізинг продукції

Лізинг – один із видів оренди обладнання. На відміну від короткотермінового рентингу лізингом вважають операції з найму майна на термін більше одного року. Договір лізингу визначається як контракт між орендодавцем і орендарем відносно найму останнім обладнання, наданого виробником. Орендодавець зберігає право власності на це майно, орендар отримує і використовує його на підставі виплати узгоджених орендних відрахувань упродовж установленого періоду.

     До лізингу відносять контракти, які передбачають виплату впродовж установленого терміну сум, достатніх для повної амортизації і здатних забезпечити йому певний прибуток.

Переваги лізингу:

від орендаря не потребують застави чи надання інших гарантій, як це буває з банківським кредитом;

податкові пільги на нові інвестиції дозволяють орендодавцю зменшувати орендні ставки, що також робить лізинг привабливою формою отримання обладнання у порівнянні з його придбанням за рахунок кредитів.

Капіталовкладення на здійснення лізингових операцій не проводяться.

Обсяг реалізованої продукції внаслідок упровадження даного заходу зріс на 14% (з 35шт. до 49шт.). Розрахунок економічного ефекту від упровадження лізингу на підприємстві здійснюється аналогічно розрахункам при організації сервісного обслуговування клієнтів (дані для розрахунків взяті з того ж прикладу).

П= (203360-158620)49-(203360-158620)35=626360 грн.

Сума умовно-постійних витрат у даному прикладі дорівнює 465622,5 грн.

ЕС_у.п. = 465622,5*14/100=65187,15 грн.

Внаслідок упровадження лізингу на ВАТ „Кредмаш” отримуємо такий економічний ефект:

qП = 626360+65187,15 = 691547,15 грн.

РОЗДІЛ 7  УРАХУВАННЯ ІМОВІРНИХ ФАКТОРІВ У РОЗРАХУНКАХ ЕКОНОМІЧНОГО ЕФЕКТУ

Економічним процесам притаманна певна невизначеність. Вона полягає в ризику недосягнення результатів, що передбачались. У зв'язку з цим розрахована за вище наведеними формулами величина ефекту повинна коригуватися з урахуванням ступеня ризику. Існують різні види ризиків - політичні, економічні, екологічні та ін. Оскільки дана методика розглядає в основному економічні аспекти інвестицій, нововведень, нижче ми обмежились аналізом наслідків впливу економічних ризиків. Основні економічні ризики полягають у можливості збільшення часу розробки та освоєння виробництва у порівнянні із запланованим; збільшенні витрат; зміні цін, обсягу продажів; інфляційних процесів; неплатоспроможності замовника; зміні податкової системи; зміні ставки позикового відсотку.

У цілому величина ризику R і знаходиться за формулою:

,                                  (7.1)

де В R - величина втрат від ризику, грн; Р - імовірність появи несприятливої події. Величина Р знаходиться у межах 0<Р<1. Її чисельна величина визначається на основі дослідних, нормативно-довідкових даних або за допомогою експертних оцінок.