За ринкових умов безпосередні інтереси інвестора, виробника, споживача не потребують виконання подібних розрахунків. Однак в усіх країнах використовуються макроекономічні показники, які характеризують рівень та динаміку національного розвитку.

Найбільшою мірою серед них розповсюджений показник національного доходу (заново створена вартість). Він обчислюється підсумуванням розміру чистої продукції, що одержана окремими суб'єктами господарської діяльності. У ринковій економіці до неї також входить вартість послуг. Таке оцінювання може бути виконано і на попередній стадії відбору варіантів. При цьому:

,                          (8.1)

де ЧП t — чиста продукція у t-тому році, грн; С т t - вартість матеріальних витрат у t-тому році, грн; ЧП в t — вартість чистої продукції, що вивозиться за кордон у t-тому році у частині від загальної величини ЧП t .

Для більш поліпшеного оцінювання ефективності інновацій, інвестицій у подальшому необхідна розробка відповідних нормативів національної чистої продукції за окремими видами ресурсів. Це дозволить співставити фактичний ефект заходів НТП із нормативним.

Окрім зростання величини національного доходу слід також використати такі показники, як припустима економія національної валюти в результаті заміни імпорту вітчизняними товарами, створення нових робочих міст та ін.

Визначається також валютний курс проекту. Він оцінює, скільки одиниць місцевих ресурсів потрібно для забезпечення економії одиниці іноземної валюти. Співставленням курсу валют визначається ефективність проведення запропонованого заходу.

У найбільшій мірі кінцеву мету суспільства характеризує рівень доходів населення - У_д. У цілому по країні його величина розраховується як:

,                                                     (8.2)

де y П t — питома вага доходу, що виділяється на споживання у t-тому році, в.о.; п t - кількість працюючих у матеріальній сфері у t-тому році, чол.

При розгляданні впливу конкретних заходів НТП на даному підприємстві чи фірмі слід також брати до уваги ефект від зниження трудомісткості продукції. Це призводить до умовного або фактичного вивільнення робітників, які можуть бути зайняті на збільшенні випуску іншої або тієї самої додаткової продукції, якщо вона користується попитом.

Збільшення величини прибутку при цьому П знаходиться як:

                                             (8.3)

де П 1і t - прибуток, що досягається одним робітником при виробництві одиниці і-того виробу у t-тому році, грн; t шті t - зниження штучного часу одиниці і-го виробу у t-тому році, годин; т - кількість виробів, що виготовляється на підприємстві, у фірмі; Ф д - дійсний річний фонд часу одного робітника, годин/рік.