Розглянувши об’єктивну необхідність і сутність управління спільною працею людей, треба визначитися з уявленням щодо самого об’єкта управління, тобто людей, які складають персонал організації. Персонал – це весь особовий склад організації, всі постійні та тимчасові працівники, представники кваліфікованої і некваліфікованої праці. Від терміна «персонал» варто відрізняти поняття «кадри». Під кадрамирозуміють штатних (постійних) кваліфікованих працівників, що пройшли попередню професійну підготовку, володіють трудовими навичками, досвідом роботи, спеціальними знаннями в обраній сфері діяльності та знаходяться в трудових відносинах з керівництвом організації.

При вивченні питання щодо структури персоналу організації треба мати на увазі, що вона може розглядатися як:

· статистична структура, яка відбиває розподіл персоналу по категоріях і групах посад;

· аналітична структура, яка визначається на основі спеціальних досліджень і розрахунків і розподіляється на загальну(за стажем роботи, освітою, професіях та ін.) та часткову (наприклад, зайняті важкою працею за допомогою найпростішого устаткування і без нього, виконують роботу вручну без допомоги машин тощо).

За характером трудових функцій персонал розподіляється на:

робітників:

· основних і допоміжних;

· ручної і механізованої праці;

· почасовиків і відрядників;

· за професіями, віком, стажем тощо;

службовців:

· керівників:

а) за рівнем управління:

вищої ланки;

середньої ланки;

нижчої ланки;

б) за функціями управління:

лінійних;

функціональних;

· фахівців;

· інших працівників, що відносяться до службовців.

Під якісними характеристиками персоналупотрібно розуміти:

· здатності (рівень освіти, обсяг знань, професійні навички, досвід роботи у визначеній сфері тощо);

· мотивації (професійні та особисті інтереси, прагнення зробити кар'єру тощо);

· властивості (особистісні якості, що впливають на виконання визначеної професійної ролі).

Кількісні характеристики персоналувизначаються характером, масштабами, складністю, трудомісткістю виробничих процесів, ступенем їхньої механізації, автоматизації, комп'ютеризації. Кількісні показники чисельності персоналу такі:

· нормативна чисельність;

· облікова (списково-фактична) чисельність:

а) постійні працівники;

б) тимчасові працівники;

в) сезонні працівники;

· середньооблікова чисельність усього персоналу в еквіваленті повної зайнятості;

· середньооблікова чисельність;

· явочна чисельність;

· чисельність працівників, які не перебувають у списковому складі.

Термінологічний словник

Організація – група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної цілі або цілей.

Сумісна праця – цілеспрямована діяльність групи людей на основі розподілу роботи між виконавцями і їх розстановкою відповідно до раціональних пропорцій на засадах спільної відповідальності за результати діяльності.

Управління сумісною працею – процес забезпечення нормальної, такої, що відновляється, виробничої діяльності великих мас людей щодо досягнення економічних і соціальних цілей організації.

Персонал – весь особовий склад організації, усі постійні та тимчасові працівники, представники кваліфікованої та некваліфікованої праці.

Кадри – штатні (постійні) кваліфіковані працівники, які пройшли попередню професійну підготовку, володіють трудовими навичками, досвідом роботи, спеціальними знаннями в обраній сфері діяльності та знаходяться у трудових відношеннях з керівництвом організації.

1.3. Навчальні завдання до теми “Персонал організації як об’єкт управління”

Студент повинен знати:

· сутність організації як соціального інституту суспільства, складові елементи її структури, значущі характеристики і типи організацій, які функціонують у народному господарстві країни;

· сутність і особливості сумісної праці людей, горизонтального і вертикального розподілу праці та її кооперації, як передумови управління сумісною працею;

· визначення термінів «персонал» і «кадри», відмінності між ними; структуру персоналу, її якісну і кількісну характеристики.

Студент повинен уміти:

· характеризувати основні риси організації, визначати відмінності різних типів її в народному господарстві;

· визначати об’єктивну необхідність управління сумісною працею, особливості управління на сучасному етапі розвитку суспільства;

· наводити приклади розподілу персоналу за статистичною та аналітичною структурами, конкретизувати кількісні та якісні характеристики персоналу організації.

Питання для поглибленого вивчення

1.Організація як самостійна автономна система. Внутрішнє середовище організації. Підходи до типології організацій.

2.Суб’єкти зовнішнього середовища: прямий і побічний вплив.

3.Організаційно – правові форми організацій та їх поведінка на сучасному ринку.

Теми рефератів

1. Властивості персоналу сучасної організації.

2. Фактори, які впливають на персонал організації в трудовій сфері.

3. Проблеми управління персоналом організацій в Україні.

4. Норми поведінки ідеальної господарської організації.

Індивідуальне завдання

Тип завдання: бібліографічний огляд навчально-методичної, наукової, монографічної та періодичної літератури з проблем теми.

Мета завдання: перевірка знань студентів, які були набуті в процесі вивчення дисциплін “Економіка праці і соціально - трудові відношення” та “Менеджмент” з акцентом на проблематику управління персоналом.

Самостійна робота: проаналізувати за літературними джерелами диференціацію факторів, які впливають на поведінку персоналу під час трудової діяльності в організації.

Форма подання звіту: структурований в табличній формі (табл. 1.1) вплив організаційно-економічних, адміністративно-управлінських, техніко-технологічних, правових, групових та особистісних факторів на поведінку персоналу.

Таблиця 1.1