На тваринницьких фермах сільськогосподарських підпри­ємств отримують різну продукцію — молоко, вовну, мед_; яйця тощо. Для обліку цієї продукції передбачені спеціальні доку­менти.

Первинним документом по обліку надходження молока є Журнал обліку надою молока (ф. № 112).Цей Документ веде завідуючий фермою або бригадир. У ньому записують прізвища доярок з зазначенням кількості корів, що обслуговує кожна доя­рка. Після кожного доїння зазначають кількість отриманого мо­лока, % жирності. Кожний день доярка або майстер Машинного доїння своїм підписом підтверджує правильність зроблених за­писів.

Журнал обліку надою молока ведеться в одному Примірнику на протязі 15 днів. По завершенню цього терміну завідуючий фе­рмою підписує його та здає в бухгалтерію підприємства.

На кожну партію молока, що відправляють переробним під­приємствам оформляють товарно-транспортну насадну _На перевезення молочної сировини ф. № 1-ТН (МС).

Молоко витрачене на випоювання молодняку тварин обліко­вують у відомості витрат кормів. На підставі документів _На опри­буткування та використання молока на фермі складають у двох примірниках зведений документ — Відомість руху молока (ф.№114).

Дані про рух молока записують у відомість щодня, _{а по} закін­ченні звітного періоду один примірник відомості разом із пер­винними документами передають у бухгалтерію підприємства, другий залишається у завідуючого фермою.

Оприбуткування яєць та іншої продукції тваринництва здійс­нюється на підставі Щоденника надходження сільськогоспо­дарської продукції (ф. № 81).За кожним виду продукції ведуть окремий щоденник з заповненням відповідних реквізитів. На птахофабриках застосовують спеціалізований документ — Акт на сортування яєць в цеху інкубації (ф. № 109).

Оцінка готової продукції

При первісному визнанні сільськогосподарська продукція опри­бутковується, відповідно до вимог П(С)БО ЗО «Біологічні акти­ви»за справедливою вартістю, зменшеною на витрати на місті продажу.

Оцінка сільськогосподарської продукції за справедливою вар­тістю є складним процесом і на сьогоднішній день є індивідуаль­ною справою кожного підприємства.

Найбільш ефективним шляхом по вирішенню проблем оцінки є створення на підприємстві постійно діючої Комісії з визначення справедливої вартості біологічних активів та сільгосппродукції.

Постійно діюча комісія створюється Наказом керівника по підприємству з числа осіб (не менше трьох):

— головного бухгалтера, його заступника, бухгалтерів відпо­відальних за ведення обліку сільськогосподарської продукції;

— спеціалістів галузей;

структурних підрозділів (бригадирів, завідуючих фермами) і т. п.

Наказ про створення такої Комісії може бути і додатком до Наказу про облікову політику підприємства. В компетенцію Комісії входить:

— збір інформації про ціни на сільськогосподарську продук­цію на ринку за видами продукції;

— моніторинг ринкових цін на сільськогосподарську продук­цію за її видами, узагальнення підтверджувальних документів з цінами (ксерокопії приймальних квитанцій, прайсів, тощо) в окремій бухгалтерській справі;

— визначення справедливої вартості сільськогосподарської продукції при її первісному визнанні відповідно до прийнятої на підприємстві методики;

— оформлення результатів оцінки та передачі їх до бухгалте­рії з метою відображення вартості сільськогосподарської продук­ції в обліку.

Важливим напрямком реалізації облікової політики щодо оці­нки сільськогосподарської продукції за справедливою вартістю є постійний збір членами Комісії інформації щодо цін на сільсько­господарську продукцію на активному ринку.

Згідно з п. 5.1. Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку біологічних активів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2006 року № 1315 підприємство може

самостійно визначити методику аналізу джерел інформації з метою встановлення справедливої вартості сільськогосподарської продукції.

Для визначення ціни аналізуються цінові пропозиції постій­них контрагентів (покупців та заготівельних організацій) та ціни підприємств регіону, які продають подібну продукцію. Джерела­ми інформації при цьому можуть бути:

1. Самостійний збір інформації про ціни на ринку:

— інформація про ціни з попередніх контрактів купівлі-продажу продукції, що укладені підприємством. За умови відсут­ності суттєвих негативних змін у технологічному, ринковому, економічному або правовому середовищі, у якому діє підприємс­тво, базою для визначення справедливої вартості може бути остання ринкова ціна, відображена в попередніх угодах укладе­них підприємством з купівлі-продажу даних видів продукції;

— прайси, рекламні проспекти виробників сільськогосподар­ської продукції;

— інформаційні бюлетені, сайти, періодичні видання, що роз­повсюджуються серед сільськогосподарських підприємств.

2. Отримання інформації з органів державного управління:

— середньозважені біржові ціни на сільськогосподарську про­дукцію, які склалися на аграрній біржі;

— дані цінового моніторингу Міністерства аграрної політики;

— інформація управлінь агропромислового розвитку райдержадміністрації;

— інформація моніторингу цін на сільськогосподарську про­дукцію, що надається Торговими домами, обласними, районними дорадчими службами.

3. Інформація про закупівельні ціни на продукцію, що є об'єктом державного цінового регулювання.

Варіанти підходів до оцінки сільськогосподарської продукції за справедливою вартістю передбачають можливість застосуван­ня Комісією п'яти методів оцінки:

1. Аналізу контрактів;

2. Аналогів;

3. Прийняття цін;

4. Експертної оцінки Комісією;

5. Сторонньої професійної оцінки.

Метод аналізу контрактів.Сутність застосування даного підходу полягає в тому, що Комісія визнає, що ціна на сільсько­господарську продукцію, яка була визначена упопередніх контрактах на їх продаж, або яка пропонується на даний час підприємству заготівельними організаціями, переробними підприємствами є справедливою. Визначені ціни діють в період до прийнят­тя Комісією нових цін.

Оцінка сільськогосподарської продукції за договірними ціна­ми допускається за обтяжливими контрактами. Обтяжливим є контракт, виконання якого не можна уникнути і витрати а вико­нання якого перевищують очікувані економічні вигоди від цього контракту.

В усіх інших випадках оцінка має базуватись на цінах актив­ного ринку, або експертних заключень, що потребує від Комісії застосування інших методичних підходів.

Метод аналогів.Сутність застосування даного підходу пе­редбачає визначення справедливої вартості виходячи з ринкових цін на аналогічну продукцію, що склалися на ринку на певну да­ту. При цьому аналізу підлягають дані про фактичний продаж продукції, аналогічної до оцінюваної по споживчим та якісним характеристикам.

При використанні даного методу вивчається регіональний ри­нок відповідної продукції, систематизується інформація про укладені угоди купівлі-продажу на підприємстві.

Оцінка на основі аналогів на активному ринку здійснюється виходячи з того, що справедлива вартість продукції яка оціню­ється відповідає вартості порівнюваного аналога, і проводиться за формулою:

Вб.а=(Аод Кб.а) - Вп, (6.2)

де Вб.а — справедлива вартість сільськогосподарської продукції;

Аод — вартість одиниці аналога;

Кб.а — кількість одиниць продукції, що оцінюється;

Вп — витрати на місці продажу (комісійні винагороди про­давцям, брокерам, а також непрямі податки, що сплачуються при реалізації цієї продукції).

До витрат на місці продажу включається тільки частина ви­трат на збут, які безпосередньо пов'язані з продажем сільського­сподарської продукції на активному ринку. Транспортні та інші витрати на збут до витрат на місці продажу не відносяться.

Метод прийняття цін.Відповідно до пп. 5.4. та 6.6. Методи­чних рекомендацій з бухгалтерського обліку біологічних активів за відсутності активного ринку визначення справедливої вартості сільськогосподарської продукції здійснюється за:

— останньою ринковою ціною операції з такими активами (за умови відсутності суттєвих негативних змін у технологічному, ринковому, економічному або правовому середовищі, у якому діє підприємство);

— ринковими цінами на подібну продукцію, скоригованими з урахуванням індивідуальних характеристик, особливостей або ступеня завершеності біологічних перетворень активу, для якого визначається справедлива вартість;

— додатковими показниками, які характеризують рівень цін на сільськогосподарську продукцію.

У разі оцінки сільськогосподарської продукції за додатковими показниками, які характеризують рівень цін на продукцію, Комі­сія самостійно встановлює склад таких показників, розробляє по­рядок їх визначення, а також проводить розрахунок вартості сільськогосподарської продукції із застосуванням зазначених по­казників.

В такому разі, справедлива вартість може визначатись за фор­мулою:

Вб.а = (Ао.д Кб.а) Д, (6.3)

де Вб.а— справедлива вартість сільськогосподарської про­дукції;

Ао.д — вартість одиниці аналога;

Кб.а — кількість одиниць продукції, що оцінюється;

Д — значення додаткового показника.

Так, наприклад, за умови відсутності активного ринку, побіч­на сільськогосподарська продукція (солома, гичка, стебла куку­рудзи і соняшнику, капустяного листя тощо) може бути оцінена Комісією за нормативними витратами на збирання, транспорту­вання, переміщення, скиртування та іншими витратами, пов'яза­ними із заготівлею цієї продукції.

Некондиційна сільськогосподарська продукція у зв'язку з від­сутністю активного ринку на них, можуть бути оцінені Комісією виходячи з ринкових цін на подібну кондиційну продукцію з ко­ригуванням на рівень якості та придатності до використання.

Експертна оцінка Комісією.Метод експертної оцінки Комі­сією передбачає визначення ринкової вартості сільськогосподар­ської продукції на основі застосування методичних підходів ви­значених законодавством з незалежної оцінки майна.

Визначена Комісією ринкова ціна сільськогосподарської про­дукції оформляється Актом визначення справедливої вартості біологічних активів та / або сільськогосподарської продукції.

Акт складається комісією перед первісним визнанням сільсь­когосподарської продукції. Наприклад, по продукції зернових культур, Акт має складатись перед самим збором урожаю. Якщо на протязі збору урожаю ціни ринку на зерно змінилися, Комісія складає інший Акт та доводить до бухгалтерії нові ціни.

Акт складається на дату оцінки, але в ньому Комісія має за­значити період використання бухгалтерією визначених справед­ливих цін на сільськогосподарську продукцію.

Акт складається в трьох примірниках і підписується всіма членами Комісії, головним бухгалтером та затверджується керів­ником підприємства.

Один примірник Акту підшивається в бухгалтерську справу з оцінки. Другий передається— бухгалтеру відповідальному за облік сільськогосподарської продукції, третій зберігається у го­ловного бухгалтера.