Застосовується для оформлення списання автомобіля вантажного чи легкового, причепа чи напівпричепа при їх ліквідації. Акт складається у двох примірниках та підписується комісією, що призначається керівником автогосподарства (підприємства) і затверджується керівником підприємства (організації) чи особою, на те уповноваженою. Перший примірник передається до бухгалтерії, другий залишається у особи, відповідальної за зберігання основних засобів, та є підставою для здачі на склад матеріальних цінностей та металобрухту, що залишився в результаті списання.
Витрати по списанню, а також вартість матеріальних цінностей, що надійшли від розбирання автотранспортних засобів, відображають в розділі «Розрахунок результатів списання автомобіля {причепа, напівпричепа)».
5. Акт про установку, пуск та демонтаж будівельної машини (форма № 03-5).
Застосовується в будівельно-монтажних організаціях для оформлення передачі, установки та пуску будівельних машин та наступного їх демонтажу і передачі машинопрокатній базі. Акт складається у двох примірниках представником машинопрокатної бази та будівельної дільниці, що експлуатує будівельні машини та механізми.
9.5. Організація синтетичного і аналітичного облікуосновних засобів
Для обліку і узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів призначений рахунок 10 «Основні засоби».
За дебетом рахунку 10 «Основні засобивідображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів на баланс підприємства, які обліковують за первинною вартістю; сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первинно очікуваних від використання об'єкта; сума дооцінки вартості об'єкта основних засобів.
За кредитом відображається вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об'єкта основних засобів, сума уцінки основних засобів.
Рахунок 10 «Основні засоби»має субрахунки:
• 101 «Земельні ділянки»;
• 102 «Капітальні витрати на поліпшення земель»;
• 103 «Будинки та споруди»;
• 104 «Машини та обладнання»;
• 105 «Транспортні засоби»;
• 106 «Інструменти, прилади та інвентар»;
• 107 «Тварини»;
• 108 «Багаторічні насадження»;
• 109 «Інші основні засоби».
На субрахунку 101 «Земельні ділянки»ведеться облік земельних ділянок, у тому числі отриманих державними (казенними) та комунальними підприємствами на праві постійного користування.
На субрахунку 102 «Капітальні витрати на поліпшення земель»ведеться облік капітальних вкладень у поліпшення земель (меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші роботи).
На субрахунку 103 «Будинки та споруди»ведеться облік наявності та руху будинків, споруд, їх структурних компонентів та Передавальних пристроїв, а також житлових будівель.
На субрахунках 104 «Машини та обладнання», 105 «Транспортні засоби», 106 «Інструменти, прилади та інвентар»ведеться облік відповідно машин та обладнання, транспортних засобів, інструментів, приладів та інвентарю.
На субрахунках 107 «Тварини»і 108 «Багаторічні насадження»ведеться облік довгострокових біологічних активів, у томучислі багаторічних насаджень, які не пов'язані із сільськогосподарською діяльністю.
На субрахунку 109 «Інші основні засоби»ведеться облік основних засобів, які не включені до інших субрахунків рахунку 10 «Основні засоби».
Аналітичний облік основних засобів ведеться щодо кожного об'єкту окремо.
Бухгалтерський облік повинен забезпечити інформацію про наявність і рух основних засобів в залежності від напрямку їх використання, приналежності, експлуатації та інших ознак, тому при організації їх обліку підприємство може розширювати зазначену класифікацію, поділяючи у групах (субрахунках) основні засоби на власні, орендовані і такі, що перебувають в експлуатації, запасі, оренді, ремонті, на модернізації, реконструкції, добудові, частковій ліквідації та інше.
Відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби»,одиницею обліку основних засобів є кожний окремий об'єкт.
Об'єкт основних засобів— це:
— закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього;
— конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій;
— відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно;
— інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством.
Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів.
Всі основні засоби, що надходять на підприємство, як правило передаються в експлуатацію і закріпляються за матеріально-відповідальними особами — бригадирами, завідуючими відділеннями, цехами тощо. Якщо об'єкти придбані та певний час зберігаються на складі, то оприбутковуються на склад.
Аналітичний облік основних засобів ведеться по кожному об'єкту за місцями експлуатації чи зберігання, тобто за матеріально-відповідальними особами, та за встановленими субрахунками, а також встановленими підприємством класифікаційними групами всередині субрахунків, відповідно до потреб підприємства як це було вказано вище.
Для аналітичного обліку та забезпечення спостереження за використанням у місцях експлуатації основних засобів, кожному об'єкту присвоюється інвентарний номер. Якщо частина (компонент) основних засобів визнана підприємством окремим об’єктомто їй також присвоюється інвентарний номер.
Його наносять на основну частину об'єкта фарбою, що не змивається, або ставлять клеймо з цим номером, чи прикріплюють металевий ярлик, чи іншим способом.
Інвентарний номер присвоюється об'єкту на весь час його знаходження в господарстві. При вибутті об'єкта звільнений номер іншим об'єктам не присвоюється протягом періоду, який би забезпечив чіткість інформації щодо нового об'єкта та того, що вибув. Методичні рекомендації пропонують обрати таким терміном термін зберігання документів.
Інвентарні номери встановлюються підприємством. Найчастіше використовують серійно-порядковий спосіб присвоєння інвентарних номерів. Він передбачає виділення серії номерів для кожної класифікаційної групи основних засобів, всередині якої об'єкти нумеруються за порядком, в послідовності їх надходження на підприємство. Перші два номери вказують номер синтетичного рахунку, третій — номер субрахунку, четвертий — номер встановленої конкретної облікової групи, інші дві цифри — шифр аналітичного рахунку. Наприклад, будівля офісу, що обліковується на рахунку 103. Тоді інвентарний номер цього об'єкта буде 103101, що означатиме: об'єкт обліковується на субрахунку 103 «Будівлі та споруди», в обліковій групі будівлі (1) він значиться, як № 1. Можна будувати шифр інвентарного номеру без виділення підгрупи, тоді три останні цифри будуть вказувати порядковий номер надходження об'єктів даного субрахунку.
Під своїм інвентарним номером об'єкт відображається у всіх документах з надходження чи вибуття, в інвентаризаційних описах,в реєстрах аналітичного обліку.
Для ведення аналітичного обліку основних засобів в бухгалтерії підприємства використовують «Інвентарну картку обліку основних засобів» ф.ОЗ-6.Вона застосовується для обліку всіх видів основних засобів, а також для групового обліку однотипних об'єктів основних засобів, що надійшли в експлуатацію в одному календарному місяці та таких, що мають одне і те ж виробничо-господарське призначення, технічну характеристику та вартість.
Інвентарна картка ведеться в бухгалтерії на кожний об'єкт чи групу об'єктів. У випадку групового обліку картка заповнюється шляхом позиційних записів окремих об'єктів основних засобів.
Форма заповнюється в одному примірнику на основі «Акта приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів» (форма № 03-1),технічної та іншої документації.
Підставою для відміток про вибуття об'єктів основних засобів в картках аналітичного обліку є:
— при передачі їх іншому підприємству (організації), а також про переміщення всередині підприємства — «Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів» (форма № 03-1);
— при списанні об'єкта основних засобів внаслідок старіння чи зносу — «Акт на списання основних засобів» (форма № 03-3);
— записи про закінчені роботи по добудові, дообладнанні, реконструкції та модернізації, ремонту об'єкта ведуться в картці на підставі «Акта приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів» (форма № 03-2).
В картку вноситься така інформація:
— повне найменування і призначення об'єкта;
— найменування заводу-виготовлювача;
— модель, тип, марка;
— первісна вартість;
— норма амортизації, сума зносу;
— рік випуску;
інвентарний номер;
— вміст дорогоцінних металів (із паспорта);
— запис про вибуття і дата і номер запису в облікових регістрах (№ журналу-ордеру чи меморіального ордера).
В розділі «Коротка індивідуальна характеристика об'єкта» записуються тільки основні якісні та кількісні показники основного об'єкта, а також найважливіші прибудови, пристосування її приналежності, що відносяться до нього, обмежуючись двома-трьома найбільш важливими для даного об'єкта якісними помічниками виключаючи дублювання даних, що є на підприємстві, технічної документації на даний об'єкт.
Коротку індивідуальну характеристику у випадку групового обліку основних засобів дають не за кожним об'єктом окремо, а в цілому за всією групою об'єктів, що враховуються в інвентарній картці.
При значній зміні якісних та кількісних показників в характеристиці об'єкта в результаті реконструкції (модернізації), добудови та дообладнання попередню інвентарну картку у випадку неможливості відобразити в ній всі показники, що характеризують реконструйований (модернізований, дообладнаний (добудований) об'єкт в цілому, замінюють новою. Стару інвентарну картку зберігають як довідковий документ.
Заповнені картки розмішують у картотеці, відповідно до організації аналітичного обліку за субрахунками та визначених класифікаційних групах всередині субрахунків, а всередині цих груп — ще і за матеріально-відповідальними особами.
Для зручності користування картотекою перед кожною класифікаційною групою (субрахунок) розміщують розділювач — спеціальна картонна пластинка більшого розміру з виступами, на яких вказана назва групи.
Картки складаються в одному примірнику, але може бути прийнятий порядок, коли інвентарні картки складаються в двох примірниках: один з них зберігається в бухгалтерії для цілей аналітичного обліку, а другий передається в місце експлуатації об'єкта для обліку у матеріально-відповідальної особи.
Для контролю за збереженням «Інвентарних карток обліку основних засобів» ф. ОЗ-6перед кожною класифікаційною групою розміщують заповнений в одному екземплярі «Опис інвентарних карток по обліку основних засобів» ф. 03-7.В ньому реєструють всі картки даної групи.
При вибутті об'єкта картка ф. 03-6видаляється з картотеки, а в описі інвентарних карток ф. 03-7роблять відмітку про вибуття об'єкта. Картка з картотеки вилучається та прикладається до акта на списання об'єкта.
При ручній обробці інформації для обліку руху основних засобів використовують «Картку обліку руху основних засобів» ф. 03-8.Вона відкривається в одному примірнику для кожного субрахунку, і зберігається в картотеці перед кожною класифікаційною групою.
Ця картка заповнюється по закінченню місяця на основі даних карток ф. № 03-6і в них відображають за кожним субрахунком наявність основних засобів на початок кожного місяця, надходженнята вибуття основних засобів в цілому за місяць. Крім того відображається сума нарахованої амортизації, витрати на поточнийремонт облічених об'єктів.
Дія зручності в заповненні цієї форми, інвентарні картки (ф. 03-6) па основні засоби, що надійшли або вибули протягом місяця поміщають в картотеці окремо. В кінці місяця на їх підставі заповнюють «Картку обліку руху основних засобів» (ф. № 03-8),які потім поміщають в картотеку у відповідну групу
для постійного їх зберігання.
В кінці кварталу в Картці (ф. № 03-8)підводяться підсумки рухуосновних засобів за звітний період і визначається залишок основних засобів за даним субрахунком, який звіряється з даними регістрів синтетичного обліку. Інформація карток ф. 03-8служить для заповнення звітних форм з руху основних засобів.
Практично всі об'єкти основних засобів передаються в експлуатацію і закріпляються за матеріально-відповідальним особами. Тому важливо правильно організувати облік основних засобів не тільки в бухгалтерії, а і в виробничих підрозділах.
Для пооб'єктного обліку основних засобів за місцем їх знаходження (експлуатації) застосовується «Інвентарний список основних засобів» (форма № 03-9).
Інвентарний список відкривається за кожною матеріальною особою (відділ, цех) за класифікаційними групами. В нього записують номер інвентарної картки, за якою він обліковується в бухгалтерії, інвентарний номер об'єкта, повне його найменування, первісна вартість. При вибутті об'єкта вказується дата і номер документа та причина вибуття. Записи на початок року обов'язково звіряються з даними бухгалтерського обліку.
Якщо на підприємстві прийнятий порядок, коли в місцях експлуатації облік основних засобів ведуть не в Інвентарних списках (ф. 03-9),а в Інвентарних картках (ф. 03-6), то в такому випадку другий примірник Інвентарної картки (ф. 03-6) на основні засоби, що надходять в підрозділ для експлуатації передається в цей підрозділ і є реєстром аналітичного обліку.
Дані пооб'єктного обліку основних засобів за місцями їх знаходження (експлуатації) повинні бути тотожні записам в інвентарних картках обліку основних засобів, що ведуться в бухгалтерії.
Реєстром синтетичного обліку за рахунками 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи», 12 «Нематеріальні активи», 15 «Капітальні інвестиції», 16 «Довгострокові біологічні активи», 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи»є журнал-ордер № 13 с.-г.В ньому для кожного балансового рахунку виділено окремий розділ, в якому відображаються кредитові обороти, а також окремі розділи, в яких відображаються аналітичні дані за кожним вказаним синтетичним рахунком.
Записи до журналу за кредитом цих рахунків здійснюються на підставі первинних документів, бухгалтерських довідок. В кінці місяця кредитові обороти рахунків 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи», 12 «Нематеріальні активи», 15 «Капітальні інвестиції», 16 «Довгострокові біологічні активи», 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи»з цього журналу переносяться до Головної книги.
Записи до розділів «Аналітичні дані» цього журналу записуються на підставі даних Карток руху основних засобів (ф. 03-8).
В аналітичних даних відображають за кожним рахунком в розрізі субрахунків залишок на початок місяця, обороти за дебетом та кредитом і залишок на кінець місяця. Підсумок за кожним рахунку звіряють з даними синтетичних рахунків 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи», 12 «Нематеріальні активи», 15 «Капітальні інвестиції», 16 «Довгострокові біологічні активи», 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи»в Головній книзі.
Послідовність облікових записів та їх взаємозвірка представлена в додатках 29 та 30.
9.6. Облік переоцінки основних засобів
Підприємство може переоцінювати об'єкт основних засобів, якщо його залишкова вартість суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу.
Відповідно до листа Міністерства фінансів України № 04108, порогом суттєвості для проведення переоцінки або відображення зменшення корисності основних засобів може прийматися величина, що дорівнює 1 % чистого прибутку (збитку) підприємства, або величина, що дорівнює 10 % відхиленню залишкової вартості об'єктів основних засобів від їх справедливої вартості.
Виходячи з цього, підприємство зазначає в своєму Наказі про облікову політикумежу суттєвості та обов'язкове чи можливе проведення переоцінки основних засобів.
При цьому в разі переоцінки об'єкта з групи основних засобів на ту ж саму дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої відноситься цей об'єкт.
Група об'єктів основних засобів — це сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання необоротних матеріальних активів. Нормативні документи не встановлюють конкретні групи з метою переоцінки, тому підприємство самостійно визначає в обліку такі групи, наприклад, будівлі, комп'ютери тощо.
Переоцінка основних засобів тієї групи, об'єкти якої вже переоцінювались, надалі має проводитись з такою регулярністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізнялась від справедливої вартості.
Переоцінка здійснюється тільки на дату балансу. Переоцінці підлягає первісна вартість об'єкта основних засобів, а також коригується знос об'єкта, для чого первісна вартість і сума зносу множиться на індекс переоцінки.
Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.
Різниця між вартістю об'єктів та сумою їх зносу до і після переоцінки є сумою дооцінки (уцінки).
Методика переоцінки основних засобів зводяться до наступних дій:
а) визначається індекс переоцінки за формулою:
Справедлива вартість 
Залишкова вартість = іпер, (9.1)
Індекс переоцінки визначається для кожного об'єкта окремо.
б) визначається нова переоцінена вартість об'єкта за формулою:
Нова переоцінена вартість = іпер 
Первісну вартість, (9.2)
в) визначається сума переоціненого зносу за формулою:
Нова переоцінена сума зносу = іпер Знос, (9.3)
г) визначається сума дооцінки (уцінки) первісної вартості:
Сума дооцінки (уцінки) = Нова переоцінена вартість 
Первісна облікова вартість , (9.4)
д) визначається сума дооцінки (уцінки) зносу:
Сума дооцінки (уцінки) зносу = Нова переоцінена сума зносу 
Облікова сума зносу, (9.5)
Відносно визначення розмірів справедливої вартості, слід керуватись П(С)БО 19 «Об'єднання підприємств».
Справедлива вартість— сума, за якою може бути обміняний актив, або здійснена оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами. Цим Положенням встановлено такий порядок визначення справедливої вартості активів:
1. Земля та будівлі — ринкова вартість;
2. Машини та обладнання — ринкова вартість. Якщо немає даних про ринкову вартість — відновлювальна вартість (сучасна собівартість придбання) за вирахуванням зносу на дату оцінки.
3. Інші основні засоби — відновлювальна вартість (сучасна собівартість придбання) за вирахуванням зносу на дату оцінки.
В залежності від ситуації основні засоби можуть бути дооцінені або уцінені. Сума дооцінки вартості і зносу об'єкта відображається як збільшення первісної вартості об'єкта і включається до складу додаткового капіталу на рахунок 423 «Дооцінка активів»,а до оцінка суми накопиченого зносу — на зменшення додаткового капіталу (рахунок 423 «Дооцінка активів»).Сума уцінки вартості зменшує вартість об'єкта, сума уцінки зносу — зменшує суму зносу і загальна сума відноситься до інших витрат на рахунок 975 «Уцінка необоротних активів».
Уразі наявності на дату проведення чергової (останньої) дооцінки об'єкта, перевищення суми попередніх уцінок залишкової вартості об'єкта над сумою попередніх дооцінок (індексацій) його залишкової вартості цього об'єкта сума чергової до оцінки, але не більше зазначеного перевищення, включається до інших дохо • дів звітного періоду, а різниця (якщо сума чергової (останньої) дооцінки більше зазначеного перевищення) спрямовується на збільшення іншого додаткового капіталу (рахунок 423 «Дооцінка активів»).
У разі наявності на дату проведення чергової уцінки об'єкта перевищення суми попередніх дооцінок залишкової вартості цього об'єкта сума чергової уцінки, але не більше зазначеного перевищення спрямовується на зменшення іншого додаткового капіталу, а різниця (якщо сума чергової уцінки більша зазначеного перевищення) включається до витрат звітного періоду (рахунок 975 «Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій»).
Таблиця 9.1
ТИПОВІ КОРЕСПОНДЕНЦІЇ З ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕОЦІНКИ
| № з/п | Зміст операції | Дебет | Кредит |
| 1. | Відображення результатів дооцінки основних засобів: | ||
| 1.1 | _на суму дооцінки залишкової вартості | ||
| 1.2 | — на суму дооцінки зносу | ||
| Відображення результатів уцінки основних засобів, раніше не до оцінюваних: | |||
| 2.1 | — на суму уцінки залишкової вартості | ||
| 2.2 | — на суму уцінки зносу | ||
| Відображення результатів уцінки основних засобів, раніше дооцінених: | |||
| 3.1 | — на суму уцінки зносу | ||
| 3.2 | _на суму уцінки залишкової вартості в межах суми попередніх до оцінок | ||
| 3.3 | — на суму перевищення уцінки залишкової вартості об'єкта над попередніми до оцінками цього об'єкта | ||
| Відображення результатів дооцінки основних засобів раніше уцінених: | |||
| 4.1 | — на суму дооцінки зносу основних засобів | ||
| 4.2 | — на суму дооцінки залишкової вартості в межах попередніх уцінок, що були включені до складу витрат | ||
| 4.3 | — на суму перевищення дооцінки залишкової вартості над сумою попередніх уцінок, що були включені до складу витрат |
Результати переоцінок оформляються документами бухгалтерського створення — розрахунками, довідками довільної форми. Відомості про зміни первісної вартості та зносу основних засобів обов'язково заносяться до реєстрів аналітичного обліку.
При вибутті об'єктів основних засобів, що раніше були переоцінені, сума залишку додаткового капіталу на рахунку 423 «Дооцінка активів», тобто, сума перевищення попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості об'єкта включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу:
Дебет 423 «Дооцінка активів» — Кредит 441 «Прибуток нерозподілений».
9.7. Облік господарських операцій з надходження основних засобів
Відображення в обліку надходження основних засобів на підприємство та зарахування їх на баланс в залежності від джерел надходження має свої особливості.
При придбанні основних засобів треба мати на увазі, що підприємства всіх форм власності, що придбають нерухоме майно або легковий автотранспорт, крім державних підприємств, що одержують це майно за рахунок бюджетних коштів, а також іноземних організацій і установ, що користуються імунітетом і привілегіями відповідно до законів і міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, є платниками Пенсійного збору по цих операціях (придбання нерухомості). Об'єктами нерухомості є об'єкти основних засобів групи 1 — будівлі та споруди.
П(С)БО 7 «Основні засоби»встановлює, що платежі, пов'язані з оформленням прав власності на об'єкт відносяться до первісної вартості основних засобів.
Особливістю обмінних операцій є те, що при обміні подібними активами доходи не визнаються відповідно до П(С)БО 15 «Дохід».
Безоплатно отримані основні засоби зараховуються на баланс за справедливою вартістю з врахуванням витрат на доставку, наладку та інших витрат. При цьому одночасно збільшується сума додаткового капіталу. Витрати з доставки, установки чи інше відображаються, як капітальні інвестиції і додаються до вартості об'єкта.
Безоплатно отримані активи є по суті доходом підприємства, проте одержаний об'єкт буде використовуватись на протязі декількох років. Тому згідно із П(С)БО 15 «Дохід»,дохід буде визнаватись на протязі строку корисного використання об'єкта в сумі нарахованої амортизації на його справедливу вартість. Амортизація, що нараховується на інші витрати, що включені до вартості такого об'єкта доходами не визнаються. Для контролю за відображенням доходу за такими об'єктами, аналітичний облік безоплатно одержаних активів необхідно вести окремо.
Таблиця 9.2
Дата: 2016-09-30, просмотров: 257.
