Основні симптоми та синдроми при захворюванні нирок: гострому і хронічному гломерулонефриті та пієлонефриті. Загальний аналіз сечі – інтерпретація результатів.
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой
Термін Визначення
Гломерулярна хвороба нирок (гломерулопатія) Загальна назва захворювань ниркових клубочків
Гломерулонефрит Захворювання інфекційно-імунного патогенезу, яке характеризується двобічним негнійним запаленням нирок з переважним ураженням клубочків.
Гломерулонефроз Заміщення ниркових клубочків сполучною тканиною.
Нефротичний синдром Ускладнення хвороби нирок, що характеризується поєднаннм протеїнурії>3,5г/л, гіпо- та диспротеїнемією, набряками та гіперліпідемією.
Пієлонефрит Запальне, бактеріальне захворювання чашечок і мисок нирок з поширенням процесу на канальці та інтерстиціальну тканину.
Рефлюкс-нефропатія Міхурово-уретральний рефлюкс, закидання сечі у верхні відділи сечовидільних шляхів під час скорочення сечового міхуря.
Хронічна ниркова недостатність Симптомокомплекс, зумовлений порушенням основних функцій нирок внаслідок прогресуючого захворювання.

Зміст теми

На занятті вивчаються питання, що стосуються основних симптомів і синдромів при захворюваннях нирок, а також симптоматології гострого і хронічного гломерулонефриту та пієлонефриту. Спочатку зупиняються на будові нефрона та діяльності нирок, яка спрямована на регуляцію і підтримку постійності внутрішнього середовища - гомеостазу.

Загальноклінічна семіотика захворювань нирок базується на з’ясуванні скарг хворого, анамнезу захворювання, загального анамнезу, анамнезу життя, а також на даних отриманих при фізикальному обстеженні хворого (огляді, пальпації, перкусії, та аускультації), і цілого ряду допоміжних досліджень (лабораторних, ультразвукових, рентгенологічних, радіоіндикаційних, морфологічних).

При з’ясуванні паспортних даних звертається увага на стать, вік, національність, місце проживання хворого. Ці дані мають значення для встановлення діагнозу. Так, наприклад, жінки в два рази частіше хворіють пієлонефритом в порівнянні з чоловіками.

До скарг при захворюваннях нирок відносяться скарги на біль в поперековій ділянці, який обумовлений розтягненням капсули нирок, спазмом сечоводу, запаленням навколониркової клітковини, інфарктом нирки; порушення діурезу, яке проявляється: поліурією, поліурією з гіпостенурією, олігоурією, ніктурією, полакіурією, дізурією; ниркові набряки, які локалізуються частіше за все на повіках, обличчі, може бути анасарка. Механізм їх утворення: має значення підвищення проникності стінки судин, протеїнурія, гіпернатріемія, гостра анурія.

Скарги загального характеру при захворюваннях нирок: головний біль, загальна слабкість, нездужання, зниження працездатності, швидка стомлюваність, підвищення температури тіла, дратівливість, свербіння шкіри.

Скарги з боку інших органів і систем:

серцево-судинної – біль в ділянці серця, задишка, ядуха;

органів дихання - кашель, задишка; органів травлення -- зниження апетиту, спрага, нудота, блювота, проноси, біль в животі;

органів чуттів - зниження і розлади зору.

Основні синдроми при захворюваннях нирок:

I. Сечовий синдром:

І .Протеїнурія (до 3,5 г/добу) 2.Еритроцитурія.

З.Лейкоцитурія.

Циліндрурія.

II. Нефротичний синдром:

Набряки (стійкі, значно виражені) .

Висока протеїнурія (більше 3,5 – 4,5 г/добу).

З.Гіпопротеїнемія (нижче норми в 1,5-2 рази, при нормі 60-80 г/л).

Диспротеїнемія (А/Г коефіцієнт 1,2).

Гіперхолестеринемія (13-15 ммоль/л і вище при нормі 3,9-5,2 ммоль/л).

ІІІ. Гіпертензивний синдром

– проявляється підвищенням артеріального тиску. В механізмі виникнення має значення розлади ренін-ангіотензин-альдостеронової системи.

Гломерулонефрит - це загальне інфекційно-алергічне захворювання з переважним ураженням судин ниркових клубочків з наявністю в тій або іншій мірі виражених змін в канальцях, що є основою для терміну "нефрит".

Етіологія: в 90% передує спалах інфекційного процесу (ангіна, хронічний тонзіліт, катар верхніх дихальних шляхів, отити, синусити, скарлатина, фурункули, пневмонія).

Інфекційний агент (стрептокок) викликає пошкодження клубочків (денатурація білків), у відповідь йде виробка антитіл, утворюється комплекс антиген плюс антитіло, який абсорбується стінкою ниркових канальців, відбувається їх пошкодження.

Класифікація гломерулонефриту

І. Гостра форма:

а) полісиндромний варіант (характеризуються яскраво вираженою клінічною
симптоматикою, бурхливим перебігом);

б) моносиндромний варіант (характеризується в’ялим перебігом, часто проявляється тільки сечовим синдромом).

ІІ. Швидкопрогресивна (підгостра злоякісна форма):

А) доазотемічна стадія

Б) азотемічна стадія

III.Хронічна форма:

а) догіпертензивна стадія

б) гіпертензивна стадія

в) хронічна ниркова недостатність (з вказанням ступені).

Клініка гострого нефриту

Можливі два варіанти перебігу:

Бурхливий початок, вираженість симптомів.

Моно-безсимптомний - поступовий початок, нерізко виражені клінічні симптоми.

Скарги: поява набряків, частіше на обличчі, вранці, які швидко наростають. Пов’язані вони з підвищенням проникності капілярів, збільшенням альдостерону, АДГ.


Дата: 2016-10-02, просмотров: 217.