Поможем в ✍️ написании учебной работы

Имя

Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Выберите тип работыЧасть дипломаДипломная работаКурсовая работаКонтрольная работаРешение задачРефератНаучно - исследовательская работаОтчет по практикеОтветы на билетыТест/экзамен onlineМонографияЭссеДокладКомпьютерный набор текстаКомпьютерный чертежРецензияПереводРепетиторБизнес-планКонспектыПроверка качестваЭкзамен на сайтеАспирантский рефератМагистерская работаНаучная статьяНаучный трудТехническая редакция текстаЧертеж от рукиДиаграммы, таблицыПрезентация к защитеТезисный планРечь к дипломуДоработка заказа клиентаОтзыв на дипломПубликация статьи в ВАКПубликация статьи в ScopusДипломная работа MBAПовышение оригинальностиКопирайтингДругое

Нажимая кнопку "Продолжить", я принимаю политику конфиденциальности

В ідеалі для управління ризиком в організації має бути створено спеціальний підрозділ - відділ (або відділення) управління ризиком, очолюване так званим ризик-менеджером, тобто керівником, який займається виключно проблемами управління ризиком і координує діяльність всіх підрозділів у плані регулювання ризику і забезпечення компенсації можливих втрат і збитків.

Можна виділити три основних організаційних аспекти створення структури управління ризиком:

• діяльність провідного ризик-менеджера;

• діяльність підрозділу (відділу) управління ризиком;

• взаємозв'язок підрозділу з іншими структурами організації.

Функції ризик-менеджера на підприємстві досить великі. У його віданні знаходяться питання забезпечення безпеки і контролю над ризиком, а також контролю і забезпечення якості продукції, що випускається. Він формує організаційну структуру управління ризиком на підприємстві і розробляє основні положення та інструкції, пов'язані з цією діяльністю.

Ідеологічне завдання ризик-менеджера і його підрозділу-розробка стратегії та принципів управління ризиком на підприємстві, які повинні бути викладені у внутрішніх нормативних документах, основні з яких - Положення з управління ризиком та Керівництво з управління ризиком.

Положення з управління ризиком містить результати аналізу ризику на підприємстві та виклад ключових моментів управлінських стратегії підприємства в даній області. У ньому може бути зроблений наголос на зниження рівня можливих ризиків аварій, створення спеціальних резервних фондів для компенсації впливу крупних збитків або створення системи страхування. На відміну від нього Керівництво з управління ризиком - це документ, що визначає конкретні дії. У ньому мають зазначатися вказівки про те, яким чином буде вирішуватися кожна конкретна задача управління ризиком, а також дані відповіді на низку запитань.

Функції відділу з управління ризиком полягають у практичній реалізації обраної стратегії підприємства в даній області, а саме: виявлення ризику, ведення реєстрації інцидентів, що відбулися, та їх статистична обробка, управління страховими програмами, реалізація заходів щодо підвищення самостійного рівня безпеки підприємства, реалізація програм з підвищення кваліфікації персоналу. Одна з найбільш істотних функцій пов'язана з виявленням ризику, тобто з розробкою та використанням методології виявлення та оцінки рівня ризику, пристосованої до умов підприємства, а друга - з плануванням і здійсненням страхування. Управління портфелем страхових договорів для великої організації є досить трудомісткою роботою, що включає в себе:

• оцінку необхідності страхових покриттів різних типів;

• вибір страховиків і страхових брокерів;

• переговори про розмір страхових премій і страхового покриття;

• вироблення формулювань договорів про страхування;

• ведення справ, пов'язаних з поданням позовів;

• ведення всіх реєстраційних записів по страхуванню.

Тема 3: Види ризиків у сучасному підприємництві

1. Загальні принципи класифікації ризиків

2. Політичний ризик

3. Зовнішні ризики

3.1. Ризик країни

3.2. Банківські ризики

3.3. Митні ризики

3.4. Ризик стихійного лиха (форс-мажорних обставин)

3.5. Податкові ризики

4. Внутрішні ризики:

4.1. Підприємницький ризик

4.2. Виробничий (операційний) ризик

4.3. Комерційний ризик

4.4. Фінансовий ризик

4.5. Інвестиційний ризик

4.6. Інноваційний ризик

4.7. Транспортний ризик

4.8. Екологічний ризик

 

1. Загальні принципи класифікації ризиків

 

Тенденція до ускладнення соціально-економічних процесів породжує появу все нових видів і типів ризику.

Очевидно чинниками ризику є все оточуюче нас довкілля, а також усі елементи об’єкта дослідження як складної економіко-кібернетичної системи (джерелами ризику є всі елементи системи, її прямі та зворотні зв’язки). Виділяють такі групи видів ризиків:

· ризик, пов’язаний з можливим технічним провалом виробництва. Сюди відноситься також загроза втрати благ, пожежі, пошкодження, зумовлені стихійними лихами;

· ризик, пов’язаний з відсутністю комерційного успіху.

Класифікують ризики і за такими ознаками:

· ризик, пов’язаний з господарською діяльністю;

· ризик, пов’язаний з особистістю підприємця;

· ризик, пов’язаний з неповною інформацією щодо стану довкілля.

У низці наукових праць запропоновано таку класифікацію ризику [1]:

· за масштабами та обсягами (глобальний, локальний);

· за аспектами (психологічний, соціальний, економічний, екологічний, юридичний, політичний, медико-біологічний);

· за мірою об’єктивності та суб’єктивності (з об’єктивною ймовірністю, з суб’єктивною ймовірністю, з об’єктивно-суб’єктивною ймовірністю);

· за ступенем (мірою) ризиконасиченості рішень (мінімальний, середній, оптимальний або ж допустимий, критичний, катастрофічний);

· за мірою обґрунтованості ризику (раціональний, нераціональний, авантюрний);

· за терміном оцінки та урахування ризику (випереджаючий, своєчасний, запізнілий);

· за чисельністю осіб, які беруть участь у прийнятті рішень (індивідуальний, груповий, колективний);

· за ситуаційним класом джерел (в умовах невизначеності, в умовах конфлікту (конкуренції), в умовах розпливчастості (нечіткості)).

Кожний вид ризику, в свою чергу, доцільно детально розкласти на елементи, проаналізувати, змоделювати, урахувати, що дасть змогу певною мірою зменшити ступінь невизначеності та її руйнівні дії.

 

2. Політичний ризик

Політичний ризик — це можливість виникнення збитків чи скорочення обсягу прибутку внаслідок державної політики. Політичний ризик зумовлений можливими змінами курсу, зсувами пріоритетів на урядовому рівні. Його врахування є особливо актуальним у країнах з неусталеним законодавством, з відсутністю традицій і загальної культури підприємництва.

Політичний ризик притаманний підприємницькій діяльності і його неможливо уникнути. Його можна лише прогнозувати й враховувати.

Політичні ризики можна розподілити на чотири групи:

· ризик націоналізації та експропріації без адекватної компенсації;

· ризик трансферту, зумовлений можливими обмеженнями та конвертацією місцевої валюти;

· ризик розірвання контракту внаслідок дій владних структур країни, у якій знаходиться компанія-контрагент;

· ризик військових дій і громадських заворушень тощо.

3. Зовнішні ризики

 

3.1. Ризик країни. Зовнішньоекономічна діяльність реалізується як на рівні держави, так і на рівні окремих фірм. У першому випадку ЗЕД спрямована на встановлення міждержавних засад співробітництва, створення правових і торгово-посередницьких механізмів, що стимулюють розвиток і підвищення ефективності зовнішньоекономічних зв'язків. У другому випадку ЗЕД виявляється в укладанні і виконанні контрактів з іноземними партнерами. Ризики, що виникають під час здійснення ЗЕД, залежать від багатьох об'єктивних причин:

- принцип порівняльних переваг,

- умови ЗЕД,

- імпортні квоти.

Ризики країни пов'язані з особливостям країни-партнера і поділяються на політичні і макроекономічні.

Політичні ризики – це можливість виникнення збитків чи скорочення очікуваного прибутку внаслідок державної політики. Їх можна поділити на групи:

- ризик націоналізації й експропріації,

- ризик трансферту, пов'язаний з обмеженнями на конвертування національної валюти,

- ризик розриву контракту через дії країни, у якій перебуває контрагент,

- ризик воєнних дій і громадянських заворушень.

3.2. Банківські ризики. Ризик андеррайтенгу полягає в тому, що банк має пакети акцій чи інші активи, що виставлялися на ринку, але не були продані. Такий ризик може збільшити потребу банку у коштах.

Кредитний ризик – це ризик несплати позичальником основного боргу і (або) відсотків за ним відповідно до термінів та умов кредитного договору.

Ринковий ризик – це ризик щодо операцій із цінними паперами на ринку цінних паперів, зумовлений можливістю коливань як ринкової процентної ставки національної грошової одиниці, так і закордонних курсів валют.

Депозитний ризик – це ризик, пов'язаний з достроковим відкликанням вкладниками своїх вкладів із банку.

В основі лізингового ризику лежить лізинг – особливий вид договору оренди, за яким орендодавець зобов'язується придбати у власність вказане орендарем майно у визначеного ним продавця і надати орендарю це майно за плату в тимчасове володіння.

Процентний ризик – це можливість зазнати втрат у результаті непередбачуваних, несприятливих для банку змін процентних ставок і значного зменшення маржі, зведення її до нуля чи до негативного показника.

Факторинговий ризик - пов'язаний з факторинговими договорами.

3.3. Митні ризики. У структурі ризиків ЗЕД митні ризики посідають одне з чільних місць. До цієї групи ризиків належать:

- ризики, пов'язані з несвоєчасною сертифікацією товарів,

- ризики неправильного розрахунку митних платежів, акцизів, ПДВ…,

- ризики недотримання вимог щодо заповнення документів ЗЕД,

- ризики вибору транспортного засобу, що не відповідає вимогам Митної конвенції МДП.

3.4. Ризик стихійного лиха (форс-мажорних обставин). Форс-мажор у цивільному праві – це виникнення надзвичайних і невідворотних обставин, результатом яких є невиконання умов договору. У загальному вигляді його можна розділити на непереборну силу і юридичний форс-мажор.

3.5. Податкові ризики. Ці ризики можна розглядати з двох позицій: підприємця і держави. Для підприємця вони пов'язані з можливими змінами державної податкової політики, і відповідно, розміру податкових ставок. Рівень підприємницького ризику збільшують не тільки високі ставки податків, а й нестабільність податкового законодавства, що у будь-який момент може призвести до зміни податкових ставок (як правило, у бік підвищення). Постійні виправлення і доповнення до чинного законодавства позбавляють підприємців впевненості в надійності своєї діяльності.

Податковий ризик держави полягає у зменшенні податкових надходжень, пов'язаних зі зміною податкового законодавства і зі збільшенням податкових ставок. Як показує практика, держава має встановлювати такі ставки, які не перешкоджають розвитку підприємництва і водночас забезпечують максимальне надходження коштів у бюджет.

4. Внутрішні ризики

 

4.1. Підприємницький ризик. Підприємницький ризик містить у собі групу підвидів та чинників ризику, що притаманні підприємницькій діяльності як специфічній сфері економіки. Його особливості випливають із самого визначення підприємництва як самостійної діяльності особи (або осіб), спрямованої на отримання прибутку через створення нових робочих місць та реалізацію особистих амбітних планів організаторів справи.

Ідентифікація та оцінка підприємницького ризику залежить від досвіду підприємця та ситуації прийняття рішення. Оскільки рішення приймаються в умовах невизначеності, то формується набір альтернатив, кожна з яких має бути оцінена, причому завжди залишається непевність стосовно майбутніх результатів.

4.2. Виробничий ризик. Цей ризик пов’язаний з виробництвом продукції, товарів і послуг; із здійсненням будь-яких видів виробничої діяльності, в процесі якої підприємці стикаються з проблемами неадекватного використання сировини, підвищенням собівартості, збільшенням втрат робочого часу, неефективним використанням нових методів виробництва.

До основних причин, що зумовлюють виробничий ризик, можна віднести:

· зниження намічених обсягів виробництва та реалізації продукції внаслідок спаду продуктивності праці, простоїв обладнання, втрат робочого часу, відсутності в потрібний момент часу необхідної кількості матеріалів та комплектуючих, підвищення відсотка браку;

· зниження цін, згідно з якими планувалося реалізовувати продукцію та послуги, у зв’язку з їхньою недостатньою якістю, несприятливими змінами у ринковій кон’юнктурі тощо;

· збільшення питомої ваги затрат матеріальних, енергетичних, паливних ресурсів, зростання транспортних витрат, торговельних накладних та інших побічних витрат;

· зростання фонду оплати праці з причин перевищення очікуваної чисельності працюючих чи внаслідок перевищення рівня заробітної плати окремим працівникам;

· зростання податків та інших відрахувань внаслідок змін ставки оподаткування тощо;

· низький рівень дисципліни постачання, зокрема, збої в постачанні палива, електроенергії тощо;

· фізичне та моральне зношення основних фондів (обладнання) тощо.

4.3. Комерційний ризик виникає в процесі реалізації товарів і послуг, вироблених чи куплених підприємцем. Деякі з основних причин комерційного ризику:

· зниження обсягів реалізації внаслідок зниження попиту або витіснення даного товару конкуруючими товарами (замінниками) або запровадження обмежень на продаж даного товару тощо;

· підвищення закупівельної ціни товару в процесі здійснення підприємницького проекту;

· втрата частки товару;

· погіршення якості товару в процесі зберігання чи транспортування, що спричиняє зниження його ціни;

· підвищення затрат обертання коштів внаслідок сплати штрафів, відрахувань, стягнень, що спричиняє зниження прибутків тощо.

Комерційний ризик можна деталізувати на такі складові:

· ризик, пов’язаний з реалізацією товару (послуг) на ринку;

· ризик, пов’язаний з транспортуванням товару;

· ризик, пов’язаний з передачею товару (послуг) покупцеві;

· ризик, пов’язаний з платоспроможністю покупця;

· ризик форс-мажорних обставин.

· Окремо зупинимося на транспортному ризику. Його класифікація вперше була здійснена Міжнародною торговельною палатою в Парижі у 1919 р. й уніфікована у 1936 р. Нині різноманітні транспортні ризики класифікуються за ступенем і за відповідністю в чотири групи: Е, F, C, D. Кожна з груп F, C, D також деталізується.

Слід зазначити, що у вітчизняній економічній літературі часто комерційний ризик ототожнюється з підприємницьким, але комерційний ризик — це лише один з низки підприємницьких ризиків.

4.4. Фінансовий ризик. Під фінансовим розуміють ризик, що виникає під час здійснення фінансового підприємництва чи фінансових угод. До фінансового ризику належать:

· валютний ризик;

· кредитний ризик;

· інвестиційний ризик.

4.5. Зупинимося на інвестиційному ризикові. Він зумовлюється і залежить від специфіки вкладення підприємницькою фірмою коштів у різні проекти. Основні ризики, які належать до групи інвестиційних, наведено в табл. 3.1.

Нерідко в економічній літературі інвестиційними ризиками вважають лише ризики, зумовлені вкладенням коштів у цінні папери. Насправді під цими ризиками слід розуміти різноманітні суттєві ризики, що можуть виникнути при інвестуванні коштів.

Таблиця 3.1.