Поможем в ✍️ написании учебной работы

Имя

Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Выберите тип работыЧасть дипломаДипломная работаКурсовая работаКонтрольная работаРешение задачРефератНаучно - исследовательская работаОтчет по практикеОтветы на билетыТест/экзамен onlineМонографияЭссеДокладКомпьютерный набор текстаКомпьютерный чертежРецензияПереводРепетиторБизнес-планКонспектыПроверка качестваЭкзамен на сайтеАспирантский рефератМагистерская работаНаучная статьяНаучный трудТехническая редакция текстаЧертеж от рукиДиаграммы, таблицыПрезентация к защитеТезисный планРечь к дипломуДоработка заказа клиентаОтзыв на дипломПубликация статьи в ВАКПубликация статьи в ScopusДипломная работа MBAПовышение оригинальностиКопирайтингДругое

Нажимая кнопку "Продолжить", я принимаю политику конфиденциальности

1. Сутність інноваційного ризику

2. Трактування економічного ризику як сучасної науки

3. Види інноваційного ризику

4. Класифікація ризиків

 

1. Сутність інноваційного ризику

Ризик як феномен буття виник на нижній сходинці ци­вілізації з першою усвідомленою людиною можливою не­безпекою і супроводжує всю еволюцію людства.

Вперше наукове визначення поняття «ризик» сформу­лював наприкінці XVIII ст. німецький математик Йоганн- Ніколаус Тетенс (1736—1807) у праці «Вступ до розрахун­ку життєвої ренти і право на її отримання» (1786). Він зап­ропонував обрати мірою ризику половину величини серед-ньоквадратичного відхилення, вважаючи його обсягом очікуваного збитку страхового закладу, який виникає за умовами страхування. Поширилася теза, що ймовірність є лише мірою величини ризику, але не може бути ним са­мим.

Засновник Кембриджської неокласичної школи анг­лійський економіст Альфред Маршалл (1842—1924) виок­ремив дві категорії ризику:

1) підприємницький ризик — ризик у конкретній галу­зі економіки, до якої відноситься підприємство, зумовле­ний коливаннями цін і попиту на ринках сировини і готової продукції, непередбаченими змінами в моді, новими вина­ходами, вторгненням нових сильних конкурентів тощо;

2) особистий ризик, що стосується людини, яка працює з позиковим капіталом. Ця категорія ризику залежить від характеру і здібностей позикоотримувача.

Принципово нове трактування ризику запропонував американський економіст Френк-Хайнеман Найт (1885— 1974). Найт стверджував, що справ­жній прибуток пов'язаний з елементом невизначеності. Високі доходи від ризикових під­приємств є премією за ризик, що не піддається виміру, або за невизначеність підприємництва. За концепцією Ф.-Х. Найта, втрати можуть бути спричинені пасивніс­тю і непередбачливістю підприємців.

Інноваційний ризик - це ймовірність втрат, що виникають при вкладенні підприємницькою фірмою засобів у виробництво нових товарів (послуг), які, можливо, не знайдуть очікуваного попиту на ринку. Інноваційний ризик може виникнути за наступних умов. По-перше, при впровадження більш дешевого методу виробництва товару або послуги у порівнянні з тим, що вже використовується. Подібні інвестиції будуть приносити підприємницькій фірмі тимчасовий надприбуток до того часу, поки вона є єдиним власником даної технології. У подібній ситуації фірма зіштовхується лише з одним видом ризику - можливою неправильною оцінкою попиту на вироблений товар. По-друге, ризик виникає при створенні нового товару (послуги) на старому устаткуванні. У цьому випадку до ризику неправильної оцінки попиту на новий товар або послугу додається ризик невідповідності якості товару (послуги) у зв'язку з використанням старого устаткування. Третьою ситуацією, у якій може виникнути інноваційний ризик, це виробництво нового товару (послуги) за допомогою нової техніки й технології. У даному випадку інноваційний ризик містить у собі ризики такі, як-от:

1) новий товар (послуга) може не знайти покупця;

2) невідповідність нового обладнання й технології необхідним вимогам для виробництва нового товару (послуги);

3) неможливість продажу створеного устаткування, тому що воно не підходить для виробництва іншої продукції у випадку невдачі.

 

1. Трактування економічного ризику як сучасної науки

Дослідники трактують ризикологію як науку про те, що необхідно робити нині і в майбутньому, щоб досягти успіху за мінімальних зусиль, з огляду на те, що всі події відбуваються в умовах невизначеності.

Ризикологія —наука, що вивчає основні закономірності, прин­ципи та інструментарій виявлення, врахування, оцінювання і управління ризиком.

Об'єктризикології —економічні суб'єкти, політичні утворення, процеси ендогенного та екзогенного характеру, що є джерелом ризику, предметом впливу або суб'єктом управлінських дій.

Як економічні суб'єкти розглядають економіку країни чи регіону світу (на макрорівні), окремі галузі або терито­ріальні утворення (на мезорівні), об'єкти підприємницької діяльності, напрями ділової активності, бізнес-процеси то­що (на мікрорівні).

Сутність об'єктів ризикології зумовлює предмет вивчення ризикології.

Предмет ризикології — сукупність конкретних форм вияву невиз­наченості та конфліктності, притаманних процесам функціонуван­ня і управління об'єктами ризику, формування дієвого механізму оцінювання, моделювання, управління ним.

Систему принципів ризикології формують три рівні:

1) методологічні принципи — визначають концептуаль­ні положення, є найзагальнішими і порівняно мало зале­жать від специфіки та виду ризику (однотипність, позитив­ність ризику, об'єктивність і суб'єктивність оцінки міри ри­зику, коректність, комплексність, взаємозалежність тощо);

2) методичні принципи — безпосередньо пов'язані з ви­дом діяльності, його специфікою, системою цінностей, конкретно-історичною ситуацією, кількісною оцінкою йо­го міри, моделюванням та прогнозуванням (дисонансність ризиків, різне сприйняття та суб'єктивне ставлення до ри­зику, динамічність, узгодженість у часі тощо);

3) операційні принципи — безпосередньо пов'язані з достовірністю, ступенем однозначності та повноти і можли­вістю їх опрацювання стосовно конкретних видів ризику.

Отже, ризик — це діалектична єдність об'єктивного та суб'єктивного. Можна виокремити три найпоширеніші його трактування:

—можливість понесення втрат;

—можливість відхилення від очікуваного при прий­нятті рішення результату.

—необхідність прийняття рішення, результат реаліза­ції якого може відрізнятись від очікуваного.

Системний підхід дає змогу визначити сутність катего­рії «ризик».

Ризик — об'єктивно-суб'єктивна категорія, пов'язана з подолан­ням невизначеності, випадковості, конфліктності в ситуації неми­нучого вибору, що відображає ступінь досягнення суб'єктом очіку­ваного результату.

Об'єкт ризику — система, ефективність та умови функціонування якої наперед точно не визначені.

Суб'єкт ризику — особа (індивід або колектив), яка зацікавлена в результатах управління об'єктом ризику і має компетенцію прий­мати рішення щодо об'єкта ризику.

Усі ризики виникають внаслідок дії різноманітних чинників, що стають джерелами ризику.

Джерело ризику — фактори (явища, процеси), які спричиняють невизначеність результатів, зумовлених певними змінами ендо­генного чи екзогенного характеру або діями суб'єктів ризику.

 

Види інноваційного ризику

Можна виділити кілька видів ризику, найбільш характерних для сучасних умов:

1) ризики помилкового вибору інноваційних проектів. Причинами виникнення даного виду ризиків може служити недостатньо обґрунтований вибір пріоритетів економічної й ринкової стратегії підприємства. Це можливо, наприклад, у випадку переваги короткострокових інтересів при прийнятті рішень над довгостроковими (бажання швидше розподілити прибуток між власниками робить менш імовірним збільшення частки продукції підприємства на ринку через кілька років). Можуть бути помилково оцінені перспективи положення підприємства на ринку, його фінансова стійкість (бажання наростити прибуток за рахунок збільшення обсягу продажу вигідного продукту може, при різкому погіршенні фінансового стану й зміні кон'юнктури ринку, привести до додаткових витрат на освоєння ресурсоощадних технологій). Крім того, найчастіше автор інноваційного проекту переоцінює його значимість для споживача – у цьому випадку причиною виникнення ризику служить помилкова оцінка ринку споживання;

2) ризик незабезпечення інноваційного проекту достатнім рівнем фінансування. Містить у собі ризик недоодержання коштів для розробки проекту (фірма не змогла залучити інвесторів через некоректно складений бізнес-план проекту) і ризик неправильного вибору джерел фінансування (неможливість здійснення проекту за рахунок власних коштів, відсутність доступних джерел позикових засобів й ін.);

3) ризик невиконання господарських договорів. Так само може бути декількох видів: ризик відмови партнера від укладання договору після проведення переговорів (у випадку різкої зміни економічної кон'юнктури), ризик укладання договорів на не дуже вигідних умовах (при диктаті постачальника або при відсутності достатнього досвіду у фірми), ризик укладання договорів з недієздатними (неплатоспроможними) партнерами, ризик невиконання партнерами договірних зобов'язань у строк (переважно залежить від різких коливань економічної кон'юнктури);

4) маркетингові ризики поточного постачання й збуту. Ця група досить велика. У більшості випадків визначається недостатнім рівнем професіоналізму маркетингових служб підприємства, або взагалі відсутністю таких;

5) ризик, пов'язаний із забезпеченням прав власності. Проблема виникнення цього виду ризику особливо актуальна для підприємств, що виробляють інноваційну продукцію. Основною причиною його виникнення в сучасних підприємств служить недосконалість патентного законодавства (одержання патенту (ліцензії) із запізненням, короткий термін дії патенту й ін.).

 

Класифікація ризиків

Виділяють такі групи ризиків:

1. Щодо масштабів вирішуваних завдань:

- глобальні (на рівні держави чи регіону),

- локальні (на рівні підприємства чи компанії).

2. За сферою виникнення

- зовнішні,

- внутрішні.

3. За рівнем прийняття рішень:

- макроекономічні,

- мікроекономічні.

4. Щодо аспекту прояву:

- психологічні,

- соціальні,

- медико-біологічні,

- юридичні тощо.

5. За типом:

- раціональні (обґрунтовані),

- нераціональні (необґрунтовані),

- авантюрні (азартні).

6. Щодо кількості людей, що приймають рішення:

- індивідуальні,

- групові,

- масові.

7. Щодо ситуації:

- стохастичні (на умовах ймовірності виникнення),

- невизначені (на умовах невизначеності),

- конкурентні (на умовах конфлікту чи конкуренції).

8. За рівнем втрат:

- мінімальні,

- середні,

- оптимальні,

- максимальні,

- критичні,

- катастрофічні.

9. За ступенем правомірності:

- правомірні,

- неправомірні.

10. За можливістю страхування:

- ризики, від яких можна страхуватися,

- ризики, від яких не можна страхуватися.

11. Видові:

- пожежі,

- збої комп'ютерів,

- стихійні лиха,

- інфляції.

12. Щодо об'єктивності:

- з об'єктивною ймовірністю,

- із суб'єктивною ймовірністю,

- з суб'єктивно-об'єктивною ймовірністю.

13. Щодо часу прийняття рішень:

- випереджувальні,

- своєчасні,

- запізнілі.

14. Щодо можливого фінансового результату

- чисті (збиток або 0-результат),

- спекулятивні (прибуток, збиток).

15. Щодо врахування тимчасового фактора

- статичні – це ризики-втрати реальних активів унаслідок завдання шкоди власності, а також втрати доходу через недієздатність організації. Такі ризики практично завжди пов'язані із втратами для економічної діяльності,

- динамічні – це ризики непередбачуваних змін вартості основного капіталу внаслідок прийняття управлінських рішень або непередбачуваних обставин.