Трастові відділи комерційних банків або інших аналогічних структур (інвестиційна компанія, трастовий фонд) формують у своїх руках значні (близькі до контрольного або контрольні) пакети акцій підприємств, що дає їм право здійснювати фінансовий контроль над ними. Це може відбуватися такими засобами:

- передача наявного у власності держави пакета акцій у довгострокове управління;

- надання кредиту підприємству під заставу його акцій;

- зосередження акцій приватних осіб, що надані у довірче керування на основі договору.

Приватні пенсійні фонди також є важливим джерелом поповнення траст-активов комерційних банків за допомогою надання керуючому банку повного права голосування по акціях, що належать фонду.

Перетворення володіння акціями в основне джерело влади фінансових утворень над нефінансовими корпораціями слугує додатковим стимулом виникнення і розвитку ФПГ.

Організаційна побудова ФПГ

У організаційній будівлі більшості ФПГ виділяються три основні складові: фінансово-економічна, індустріально-промислова і торгово-комерційна. Причому основним принципом створення і функціонування ФПГ є принцип рівноправності всіх підприємств і інститутів. Відповідно можна говорити про рівність усіх трьох складових на внутрішньогруповому рівні або, умовно, – про принцип "рівностороннього трикутника". У противному випадку, при домінуванні однієї зі складових над іншими, ФПГ буде вироджуватися або у виробничу групу підприємств, або у банківський холдинг із набором контрольованих промислових компаній.

Фінансово-економічний блок ФПГ

Фінансово-економічний блок являє собою сукупність різноманітних кредитно-фінансових утворень. Це комерційні банки, страхові, інвестиційні, лізингові, фінансові, пайові, трастові, пенсійні фонди і компанії.

Головною задачею фінансової складової ФПГ є залучення й акумулювання фінансових засобів.

Крім залучення капіталу на фінансово-економічний блок покладається управління фінансами, підтримка стійкого балансу між ресурсами і заявками на ці ресурси з боку інших учасників ФПГ, розробка інвестиційної політики і здійснення капіталовкладень, а також забезпечення економічної безпеки, управління ризиками, правильна й ефективна побудова внутрішньої економіки групи через встановлення трасфертних цін.

Комерційним банкам приділяється чільне місце серед інших кредитно-фінансових інститутів. Це пов'язано насамперед у тим, що у більшості випадків ФПГ виникають у результаті "фінансової експансії" того або іншого КБ, що ініціюються банками ФПГ для виконання інтеграційної ролі як по "вертикалі", так і по "горизонталі", встановленні коопераційних зв'язків між виробниками всередині галузі, між галузями, між виробниками, що розташовані в різноманітних країнах.

Індустріально-промисловий блок

Індустріально-промисловий блок – це угруповання промислових підприємств, що здійснюють виробничу діяльність у різноманітних галузях і секторах суспільного виробництва. Досить часто такі промислові об'єднання приймають вид виробничого холдингу, основу якого складає головна фірма, навколо якої утворюбється ціла мережа дочірніх підприємств.

Досягнення росту натуральних виробничих показників, ритмічність і якість, з одного боку, виконання нормативних актів і дотримання технологічних параметрів – з іншого, на сьогоднішній день є невід'ємною частиною сучасної промисловості. Саме тому основною задачею, фокусом уваги виробничого блоку ФПГ є управління виробництвом, тобто дотримання нормативних показників при обгрунтованості виробничих витрат.

Торгово-комерційний блок

Торгово-комерційний блок являє собою значну торгову компанію, що будує свою діяльність в інтересах усієї групи. Основними складовими торгової компанії є відділ постачання і відділ продаж.

Функціонування будь-якого виробничого комплексу починається в першу чергу з закупівлі технологічного устаткування і вихідних компонентів (сировина або запчастини). Тому пошук постачальників матеріалів і устаткування для здійснення виробничої діяльності є головною задачею відділу постачання. Крім прямого пошуку постачальників відділ постачання організує також тендери для знаходження необхідних компонентів.

Крім аналізу цін постачань відділ постачання займається відслідковуванням приведених цін (тобто цін з урахуванням транспортних витрат в режимі "час-гроші"). Тобто виступає вже в якості експедитора здійснюючи контроль за тим, щоб товар пішов із складу готової продукції у точно встановлений термін.

Відділ продаж виступає в ролі головного замовника виробництва (індустріально-промислового блоку), закуповуючи в нього товар по гарантованій ціні. Зробивши свої динамічні націнки, відділ продаж займається реалізацією товару. Результатом його діяльності є отримана маржа (ціна продаж мінус вартість грошей мінус витрати на транспортування), що потім діляться на всю ФПГ. І в цьму випадку робота будується в режимі "час-гроші".

Основою відділу продаж виступає маркетингова служба, що на підставі вивчення маркетингових даних визначає еластичність попиту і ціновий чинник.

Таким чином, головною задачею торгового блоку ФПГ є створення умов для безперебійного функціонування виробництва з урахуванням проведення цінової політики.