Соціально-педагогічні технології являють собою спеціально організовану послідовність певної діяльності. У такій діяльності виділяють етапи дій, які забезпечують досягнення поставленої мети. Існує декілька підходів до виділення етапів дій. Найчастіше у структурі якого-небудь процесу виділяють чотири етапи: діагностично-прогностичний; підготовчий; безпосередньої діяльності; результативний.

Алгоритм – програма вирішення задач, яка чітко прописує, як і в якій послідовності операцій можна отримати результат, визначений вихідними даними [11].

М.В. Шакурова вважає, що основу технологічного процесу діяльності соціального педагога складає алгоритм дій, що включає в себе певні етапи [11]:

1. Діагностичний етап (аналіз вихідної ситуації):

- визначення ступеня складності ситуації;

- визначення того чи входить вона в коло проблем, які вповноважений вирішувати соціальний педагог;

- визначення причини, що її викликала;

- постановка проблеми;

- готовність до її вирішення.

2. Прогностичний етап (постановка задач соціально-педагогічного захисту (проектування):

- планування діяльності – визначення своєї компетентності в наданні допомоги;

- надання допомоги в усвідомленні проблеми;

- спільне проектування рішення ситуації;

- визначення способів вирішення ситуації (прямі, непрямі, безпосередні, опосередковані).

3. Етап безпосередньої діяльності:

- залучення всіх можливих ресурсів соціально-педагогічної діяльності для покращення, стабілізації ситуації, усунення негативних наслідків впливу зовнішніх чинників;

- допомога дитині в знаходженні способів вирішення проблеми або створення умов для пошуку нею цих способів.

4. Аналітичний етап :

- аналіз результатів виходу із проблеми;

- оцінка власної діяльності;

5. Заключний етап:

- здійснення соціально-педагогічного патронажу;

- формування установки дитини на самостійне подолання подібних проблем;

- здійснення контролю за станом дитини, її подальшим вихованням і розвитком.

Л.В. Мардахаєвим було розроблено 5 етапів соціально-педагогічного процесу, що виконують найбільш важливі функціональні ролі і мають важливе значення для досягнення поставленої мети:

1) діагностико-прогностичний;

2) етап відбору (розробки) оптимальної технології;

3) етап безпосередньої підготовки до реалізації вибраної технології;

4) реалізаційний етап;

5) експертно-оцінювальний етап [4].

Соціально-педагогічна технологія має мету, завдання та зміст. Мета визначає спрямованість технології, яка може набувати загальний (функціональний) та спеціальний характер.

Технологія загального типу вирішує цикл питань роботи з клієнтом щодо виявлення його соціально-педагогічної проблеми. Структура такої технології включає п’ять вищеперерахованих етапів. Окреслимо зміст кожного з них.

Діагностично-прогностичний – етап діагностики об’єкта, визначення його соціально-педагогічної проблеми і побудова прогнозу можливого розвитку, виховання. Прогноз направлений на виявлення потенціалу об’єкта як основи розширення його соціально-педагогічних проблем. Ці етапи є початковими. Вони призначені отримати необхідну інформацію для наступної діяльності соціального педагога.

Етап відбору (розробки) оптимальної технології. Маючи необхідну інформацію про індивідуальність клієнта та його соціально-педагогічну проблему, спеціаліст визначає мету соціально-педагогічної роботи з ним. Даний етап передбачає: вибір однієї із існуючих технологій соціально-педагогічної роботи з клієнтом; індивідуалізацію існуючих технологій з урахуванням ситуації, індивідуальності клієнта, розробку нової, індивідуальної технології, яка відповідає його потребам та можливостям спеціаліста і ситуації практичної реалізації.

Етап безпосередньої підготовки необхідний для виявлення матеріальних, технічних, організаційних і методичних аспектів, які виникають у зв’язку з необхідністю забезпечення ефективності реалізації обраної соціально-педагогічної технології. Він допомагає попередити можливі труднощі реалізації, забезпечити ефективність і якість соціально-педагогічної роботи з клієнтом.

Реалізаційний етап є основним. Ефективність і якість реалізації технології багато в чому залежить від особистості спеціаліста, що здійснює її, а також від ситуації практичної роботи.

Експертно-оцінювальний етап дозволяє оцінити результат реалізації соціально-педагогічної технології і всієї виконаної роботи.

Будь-яка технологія спрямована на певний об’єкт роботи, повинна враховувати рівень професійної підготовки спеціаліста та умови її реалізації.

І.Г. Зайнишевим також було виділено 5 кроків технологічної діяльності: попередній; етап цілепокладання; етап обробки інформації; процедурно-організаційний; контрольно-аналітичний.

Л.В. Мардахаєв зазначає, що структуру загальної соціально-педагогічної технології можна застосувати також до функціональних технологій. Проте слід пам’ятати, що в кожній функціональній технології є свої підетапи.

Розглянемо структуру та етапи функціональних соціально-педагогічних технологій, на прикладі діагностично-прогностичної.

Так, структура діагностично-прогностичної технології складається із двох етапів діагностики та прогнозування, кожна з яких має підетапи діяльності.

На діагностичному етапі здійснюється діагностика, виявляються індивідуальні особливості об’єкта соціально-педагогічної діяльності. Це зумовлено тим, що будь-яка соціально-педагогічна технологія носить адресний характер. Структурний етап діагностики включає ряд підетапів. Серед них слід виділити:

- аналіз первинної інформації тих відомостей, які отримав спеціаліст;

- формулювання висновків - визначення об’єкта, предмета діагностики і те, який спосіб діагностики слід використати;

- підготовка до діагностики;

- власне діагностика;

- аналіз результатів діагностики і постановка діагнозу.

На основі отриманих даних робиться висновок про індивідуальність об’єкта і формулюється соціально-педагогічна проблема.

Соціально-педагогічне прогнозування включає в себе ряд структурних підетапів:

- аналіз результатів діагностики і соціально-педагогічні проблеми;

- висновок за результатами аналізу – визначення об’єкта, предмета і способу прогнозування;

- підготовка до прогностичної діяльності;

- власне прогнозування – прогнозування зони найближчого розвитку вихованця, перспектив позитивних змін;

- аналіз прогнозованого матеріалу і формулювання висновків.

Таким чином, запропоновані дослідниками етапи технологій мають багато спільного, зміст етапів доповнюється, розкривається більш детально. Знання теорії технологій діяльності, вміле використання їх у практичній діяльності сприятиме результативності роботи соціального педагога.