Бюджетне фінансування - це безповоротне, безвідплатне надання коштів з бюджету. Система бюджетного фінансування охоплює принципи, форми та методи надання бюджетних асигнувань суб'єктам господарювання.

Незалежно від джерел покриття фінансування здійснюється на основі таких принципів:

• плановості - витрати з державного бюджету плануються і визначаються законом про Державний бюджет України на кожний рік. Обсяг витрат та цільове спрямування коштів місцевих бюджетів ухвалюються рішенням сесії відповідних місцевих рад. Витрати з децентралізованих фондів грошових коштів відображаються у фінансових планах і кошторисах витрат установ, балансах доходів і витрат підприємств, об'єднань, міністерств і відомств;

• цільового спрямування коштів - кошти передбачаються, надаються та використовуються на суворо визначені цілі та заходи відповідно до затверджених фінансових планів;

• безповоротності та безвідплатності фінансування державних витрат - надання коштів без прямого їхнього відшкодування (непряме відшкодування полягає в матеріальному прирості основних фондів для виробничої та невиробничої сфери, перспективній підготовці кадрів для народного господарства);

• ефективного використання коштів - одержання суспільно необхідного результату за мінімальних витрат фінансових ресурсів. Практичне здійснення цього принципу супроводжується вдосконаленням форм і методів оперативного управління виробничою та фінансовою діяльністю, розробкою додаткових важелів і стимулів, спрямованих на зменшення витрат й інтенсифікацію виробництва;

• оптимального поєднання джерел - при визначенні обсягу фінансування необхідно поєднувати бюджетне фінансування з альтернативними джерелами;

• здійснення постійного контролю - застосовується до всіх виробничих, господарських і фінансових операцій у фінансуванні державних витрат. Контроль виконання дає можливість виявити недоліки й помилки у фінансовій діяльності, вжити заходів щодо їхнього усунення, а також забезпечує отримання інформації для перспективного й поточного планування державних витрат як при визначенні цільового спрямування коштів, так і при встановленні їхнього обсягу.

У теорії і практиці бюджетного фінансування важливе значення має правильний вибір й обгрунтування відповідних його форм. Форми бюджетного фінансування слід розуміти як способи надання бюджетних коштів на заходи, передбачені у бюджеті відповідно до наукових принципів. За наведеними критеріями можна виділити три найважливіші форми: кошторисне фінансування, бюджетне інвестування та державні трансферти.

Кошторисне фінансування - це надання державою бюджетних коштів відповідно до затверджених бюджетів і бюджетних розписів бюджетним установам на цілі, передбачені їхніми основними фінансовими планами (кошторисами). У цьому визначенні вказується джерело коштів (затверджений бюджет), документ, який регулює розподіл коштів (бюджетний розпис), отримувачі коштів (бюджетні установи) та основний документ, який відображає цілі, на котрі виділяються кошти (кошторис бюджетної установи).

Другою формою бюджетного фінансування вважається бюджетне інвестування, пов'язане з наданням бюджетних коштів на інвестиційну чи інноваційну діяльність. Бюджетні інвестиції можуть здійснюватися у вигляді фінансування державних капітальних вкладень, проектного фінансування конкретних інвестиційних проектів, придбання частки акцій чи прав участі в управлінні підприємством. У процесі ринкових перетворень цю форму потрібно використовувати насамперед для структурної перебудови економіки, а також для створення потужної матеріально-технічної бази для соціально-культурної сфери, оборони країни та управління.

Третя форма бюджетного фінансування полягає у наданні державних трансфертів (державні субвенції, державні дотації) та державної допомоги населенню. Державні трансферти слід розуміти як невідплатні та безповоротні платежі з бюджету юридичним і фізичним особам, які не призначені для придбання товарів чи послуг, надання кредиту або виплати непогашеного боргу.

Видатки державного та місцевих бюджетів здійснюються з рахунків, відкритих в органах казначейства.