Загальні ознаки фінансових відносин, що виникають при розподілі і перерозподілі валового внутрішнього продукту, не заперечують існування різноманітних форм їхньої організації'. Траєкторія розвитку фінансової системи держави виступає домінантою створення та функціонування бюджетних відносин, об'єднаних у ланки бюджетної системи.

Вибудовуючи взаємини між державними і місцевими органами влади, всі демократичні нації намагаються досягти двох основних цілей, які інколи навіть суперечать одна одній. Першою з них є забезпечення здатності місцевих органів влади коригувати програми задоволення конкретних потреб громадян відповідно до умов підвідомчої території. Друга мета передбачає потребу центрального уряду брати на себе обов'язки загальнодержавного характеру і захищати права всіх громадян. Тому найголовнішим завданням державних органів влади є визначення прав місцевої автономії щодо загальнодержавних цілей. Розподіл функцій і фіскальних можливостей між різними рівнями влади забезпечується на рівні міжбюджетних відносин.

Концептуальні засади побудови міжбюджетних відносин загалом залежать від економічної системи держави і мають принципові відмінності в умовах ринкової та командної економіки. В тоталітарних країнах центральне місце в бюджетній системі посідає державний бюджет, за допомогою якого проходить перерозподіл значної частини створеного валового продукту; місцеві бюджети не відіграють суттєвої ролі і мають другорядне значення. В бюджетних системах демократичних країн акценти розставлені принципово по-іншому: бюджет центрального уряду і бюджети місцевої влади функціонують у межах єдиної бюджетної системи на основі розподілу повноважень між органами державної влади і місцевим самоврядуванням. Причому, відповідно до загальносвітової тенденції розвитку і зміцнення інституту місцевого самоврядування та збільшення його впливу на суспільні процеси, роль місцевих бюджетів у складі державних фінансів постійно зростає.

Найважливішою передумовою існування міжбюджетних відносин є необхідність здійснення перерозподілу бюджетних ресурсів між ланками бюджетної системи, що спричинено розбіжностями обсягів коштів, акумульованих у бюджетах, і потребою в них. Міжбюджетні відносини в Україні зумовлені рухом коштів між Державним бюджетом України і місцевими бюджетами та між окремими видами місцевих бюджетів.

Міжбюджетні відносини - це відносини між державою. Автономною Республікою Крим і територіальними громадами щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією та законами України.

Метою регулювання міжбюджетних відносин є забезпечення відповідності між повноваженнями на здійснення видатків, закріплених законодавчими актами України за бюджетами, та фінансовими ресурсами, які мають забезпечувати виконання цих повноважень.

Суб'єкти міжбюджетних відносин — це органи державної влади й управління, органи місцевого самоврядування, до компетенції яких належать повноваження щодо складання, розгляду, затвердження і виконання бюджетів.

Вихідні передумови здійснення міжбюджетних відносин визначаються такими складовими:

Ø визначеним у законодавстві держави поділом повноважень між державною виконавчою владою і органами місцевого самоврядування; гарантією з боку держави фінансування наданих повноважень

Ø органам місцевого самоврядування;

Ø діючим порядком розмежування доходів і видатків між рівнями бюджетної системи і видами місцевих бюджетів;

Ø фінансовою підтримкою місцевих бюджетів у зв'язку зі значними коливаннями рівнів податкового потенціалу окремих територій та об'єктивними розбіжностями у розмірах видатків.