Важливу роль у бюджетній системі відіграють місцеві бюджети, яких в Україні є понад 12 тисяч. Це бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування; до останніх належать бюджети територіальних громад сіл, їхніх об'єднань, селищ, міст (у т. ч. бюджети районів у містах).

Місцеві бюджети посідають важливе місце в економічній системі кожної держави, їхня роль і значення безпосередньо зумовлені типом економічної системи, обраними цілями та пріоритетами суспільного розвитку.

У місцевих бюджетах протягом останніх років зосереджується приблизно третина бюджетних ресурсів країни, за їхній рахунок задовольняються потреби населення відповідних територіальних формувань. Дохідна частина місцевих бюджетів формується за рахунок власних і закріплених доходів, а також міжбюджетних трансфертів.

За економічною природою, власні доходи місцевих бюджетів - це доходи, які формуються в результаті дій і рішень, що приймають органи місцевого самоврядування. Власними можна рахувати лише такі доходи місцевих бюджетів, які одночасно відповідають таким вимогам: вони є територіально локалізованими, безпосередньо залежними від діяльності місцевої влади, яка повністю їх контролює і використовує на власний розсуд. Найбільш характерними прикладами власних доходів є: місцеві податки і збори; платежі, які запроваджуються органами місцевого самоврядування; доходи від комунального майна та підприємств комунальної власності; штрафи та санкції, пов'язані із справлянням власних доходів.

Закріпленими є доходи, які на довготривалій основі передаються до місцевих бюджетів у повному розмірі або у визначеній, єдиній для всіх бюджетів частині. За сутністю вони є загальнодержавними податками, зборами або доходами, що традиційно формують дохідну частину місцевих бюджетів (податок з доходів фізичних осіб, державне мито, плата за ліцензії та торгові патенти тощо). Відповідно до діючої бюджетної практики, найбільш вагому частку закріплених доходів становить податок з доходів фізичних осіб, надходження якого розщеплюються між місцевими бюджетами окремих видів.

У доходи місцевих бюджетів зараховують кошти з державного бюджету у вигляді дотацій і субвенцій, призначених для фінансування делегованих повноважень органів місцевого самоврядування і проведення фінансового вирівнювання. Крім цього, надання міжбюджетних трансфертів спричинено недостатністю власних і закріплених доходів для фінансування видатків органів місцевого самоврядування. В сучасній бюджетній практиці застосовуються такі види міжбюджетних трансфертів: дотації вирівнювання; субвенції; кошти, що передаються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів; додаткові дотації.

Частина доходів місцевих бюджетів обов'язково формується за рахунок місцевих податків і зборів, перелік яких визначений у чинному законодавстві. Органи місцевого самоврядування мають певні права щодо запровадження місцевих податків і зборів, встановлення розмірів ставок і надання пільг окремим платникам. Проте, незважаючи на доволі великий перелік місцевих податків і зборів в Україні, вони не відіграють значної ролі у формуванні як доходів місцевих бюджетів, так і загалом фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування.

Доходи місцевих бюджетів становлять основу фінансової бази органів місцевого самоврядування, тобто є підґрунтям його фінансової незалежності. У процесі витрачання коштів місцевих бюджетів яскраво виявляється зміст основних функцій і завдань, що виконують органи місцевого самоврядування. Склад, структура і динаміка бюджетних видатків віддзеркалює державні, регіональні та місцеві пріоритети соціально-економічного розвитку. Бюджетні видатки дають можливість розкрити економічну сутність місцевих бюджетів як фінансової бази місцевого самоврядування, існування якого підпорядковано вирішенню основного завдання - забезпечення населення суспільними послугами, всебічний і гармонійний розвиток усіх територій країни.