Кваліфікаційні вимоги передбачають наявність необхідного для виконання певного виду робіт рівня знань, навичок, відповідного рівня освіченості та стажу виробничо-господарської діяльності, повний перелік яких необхідний для якісного виконання посадових обов’язків.

Проектування кваліфікаційних вимог, основаних на необхідному обсязі знань, умінні та навичках, здійснюється в декілька етапів:

- установлення ступеня складності окремих задач, що розв’язуються у функціональних підрозділах;

- розрахунок складності роботи окремого виконавця;

- визначення рівня кваліфікаційних вимог до виконавця.

Критерієм для встановлення кваліфікаційних вимог до виконавця є ступінь складності розв’язуваних задач. Коефіцієнт складності комплексу задач визначається середньо зваженою трудомісткістю величини коефіцієнтів складності окремих задач (К_ск):

,                                          (4.20)

де Т_і – річна трудомісткість і-ї задачі; К_скі – коефіцієнт складності і-ї задачі.

Для проектування кваліфікаційних вимог виконавця дозволяється використовувати шкалу кваліфікаційних вимог до виконавця (табл. 4.18).

Таблиця 4.18 – Шкала кваліфікаційних вимог до виконавця

Необхідно скласти аргументоване, виважене рішення про можливості механізації робіт, які виконуються за існуючих умов виконавцями у підрозділах. Слід зробити висновки щодо рівня механізації робіт, які заплановані на перспективу. Зразок можливого застосування технічних засобів у апараті управління наведено в таблиці 4.19.

Таблиця 4.19 – Застосування технічних засобів в апараті управління (вказати підприємство або установу)

Удосконалення організації нормування праці

За даними обліку та звітності встановлюється питома вага службовців, які зайняті на нормованих роботах. Цей показник визначається по підприємству в цілому, групі інженерних і управлінських функцій, окремих функціях, відділах, цехах, масових професіях (конструктори, технологи тощо).

Кількість працівників, які зайняті на роботах з нормування праці, встановлюється згідно з чисельністю службовців, для нормування якої використовуються збільшені нормативи. За однією функцією та одним структурним підрозділом необхідно провести детальний аналіз, тобто з’ясувати відповідність фактичної чисельності нормативній (при цьому використовуються галузеві нормативи чисельності менеджерів, інженерно-технічних працівників та службовців, норма централізації робіт, рекомендовані співвідношення чисельності з окремих посад). Результати досліджень заносяться до таблиці 4.20.

Таблиця 4.20 – Стан нормування праці службовців

Якщо фактичне значення чисельності працівників не перевищує нормативне більше ніж на 10 %, можна вважати, що їх праця нормована.

За даними обліку визначається питома вага працівників, праця яких нормується безпосередньо із застосуванням норм часу. Результати заносяться до таблиці 4.21.

Таблиця 4.21 – Аналіз методів нормування

Професія

Чисельність працівників

Охопленість нормуван-ням, %

Усього

У тому числі на нормованих роботах

Ступінь обґрунтованості застосованих видів норм праці характеризується реальною питомою вагою конкретного працівника в загальному виробничо-господарському процесі. Праця регламентується безпосередньо, відповідно до доцільності застосування норм, рекомендованих для відповідних організаційно-технічних умов. Результати аналізу повинні бути зведені до таблиці 4.22.

Таблиця 4.22 – Аналіз ступеня відповідності застосованих норм

Після проведення аналізу слід визначити необхідні організаційні передумови впровадження аналітичних методів нормування праці в підрозділах (бюро організації праці та заробітної плати, технічне бюро тощо). Розробити заходи щодо впровадження нормованих завдань усім працівникам підрозділу. Установити порядок затвердження нормативних завдань (процедура складання, вихідна інформація та документація).

Розробити рекомендації стосовно вдосконалення планування та обліку виконання робіт. Установити порядок обліку робочого часу та рівня виконання робіт, а також основні напрями вдосконалення матеріального та морального стимулювання працівників при впровадженні нормованих завдань.

Навести свої міркування з питань визначення трудомісткості робіт з підготовки, впровадження та введення нормованих завдань, використання засобів механізації для обліку виконуваних робіт, створення статистичної бази нормування праці та здійснення оперативного нормування інженерних і управлінських робіт.

Провести обґрунтування доцільності методів нормування робіт у підрозділах та оцінку можливостей використання централізовано розроблених нормативів часу в одному із підрозділів (бюро організації праці та заробітної плати, технічне бюро тощо), проведення перевірки встановлених нормативів. Розробити конкретні пропозиції відносно розроблених нормативів та їх доопрацювання з метою більшої відповідності до місцевих організаційно-технічних умов (склад, зміст та періодичність робіт, спеціалізація інформаційного забезпечення тощо).