Удосконалення організації праці інженерно-управлінських працівників здійснюється з метою підвищення ефективності та продуктивності праці.
Метою проведення заходів стосовно вдосконалення управління підприємством є приріст прибутку в організації за рахунок їх упровадження. Виходячи з цього, економічна ефективність заходів щодо вдосконалення управління (і) розраховується як відношення приросту прибутку внаслідок впровадження організаційно-економічного заходу (qП) до загальної суми капіталовкладень, які необхідно інвестувати для впровадження запропонованого заходу (К):
. (4.23)
Упровадження рекомендованих до реалізації заходів щодо вдосконалення праці на підприємстві можна вважати економічно доцільним, якщо розрахункова ефективність вища за ринкову норму відсотка на капітал (ін) , тобто виконується умова:
. (4.24)
До складу капіталовкладень, які потрібні для впровадження запроектованого заходу з удосконалення стану організації праці та управління, у загальному випадку включають витрати:
- на науково - дослідні, дослідно-конструкторські та проектно-технологічні роботи щодо заходу;
- на устаткування щодо заходу (включаючи оптову ціну, транспортні витрати та витрати на будівельно-монтажні роботи);
- на будівлі (виробничі площі);
- на обладнання щодо заходу (оснащення, інструмент, інвентар);
- на приріст обігових коштів підприємства внаслідок упровадження заходів.
Склад та методика обчислення капіталовкладень наведені у довіднику.
Приріст прибутку для заходів щодо вдосконалення організації праці (усунення втрат робочого часу, зростання продуктивності праці) утворюється за рахунок:
- підвищення ринкової ціни продукції;
- зростання обсягу виробництва продукції;
- зниження собівартості виробництва продукції.
Виходячи з цього, приріст прибутку обчислюється таким чином:
1. Приріст прибутку за рахунок усунення втрат робочого часу (П1):
, (4.25)
де Г – годинна тарифна ставка; Е – економія робочого часу;
, (4.26)
де ЗП ср – середньомісячна заробітна плата, грн ; n – кількість днів у місяці, дн; t – довготривалість робочого часу, год;
, (4.27)
де Едн – економія часу за один день;
n1 – кількість робочих днів за рік;
k – коефіцієнт, що враховує відрахування на соціальне страхування.
2. Приріст прибутку за рахунок зростання продуктивності праці (П2):
, (4.28)
де ЗП – можливе зростання продуктивн. праці при ущільненні робочого часу, %;
ЗП – середньорічна заробітна плата, грн.
3. Приріст прибутку за рахунок упровадження засобів механізації (П3):
, (4.29)
де ЗБп – показник збереження праці, год.
Приріст прибутку від удосконалення організації праці:
. (4.30)
У загальному вигляді приріст прибутку внаслідок упровадження проектних заходів розраховується за формулою:
, (4.31)
де П – прибуток за рахунок зростання обсягів продукції, грн; Есу.п – економія на умовно-постійних витратах, грн:
, (4.32)
де Ц0, Ц1 – ціна продукції, відповідно до і після впровадження заходу, грн.; С0, С1 – собівартість продукції, відповідно до і після впровадження заходу, грн; V0, V1 – річний обсяг виробництва продукції, відповідно до і після впровадження заходу, в натуральних одиницях (шт., тонни тощо).
У випадках, коли впровадження заходу не призводить до підвищення ринкової ціни продукції, вона береться однаковою до і після впровадження.
Розрахунки річного обсягу виробництва продукції виконуються згідно з положеннями, що викладені в курсі економіки й організації виробництва.
Методи обчислення витрат за окремими статтями собівартості продукції наведені у довіднику, зазначеному вище.
Економія умовно-постійних витрат унаслідок зростання обсягу виробництва продукції (Есу.п.) розраховується за формулою:
, (4.33)
де Су.п – сума умовно-постійних витрат (знаходиться як фіксована від загальної собівартості продукції), грн; bv – темп приросту річного обсягу виробництва продукції, %.
У випадках, коли впровадження заходу не призводить до змін ринкової ціни на продукцію, вона приймається однаковою як до, так і після його впровадження.
Розрахунки річного обсягу виробництва продукції виконуються згідно з положеннями, що викладені в курсах з економіки та організації виробництва.
Іноді для розрахунку прибутку від зростання обсягів продукції використовується формула (4.34):
, (4.34)
де V1, V2 – річний обсяг виробництва продукції, відповідно до і після впровадження заходу в діючих цінах, грн; Ст.п. – витрати на 1-ну гривню товарної продукції (Ст.п.<1).
Показник Ст.п. знаходиться як відношення собівартості товарної продукції до обсягу виробництва продукції до впровадження заходу V1.
Під час здійснення розрахунків економічної ефективності від експортно-імпортної діяльності підприємницької організації, необхідно визначити ефективність експорту:
, (4.35)
де Овф – грошовий еквівалент відрахувань до валютного фонду підприємства; Вр – грошовий виторг від обов’язкового продажу частини валюти державі; Зекс – повні витрати підприємства на експорт, які включають витрати на виробництво та реалізацію продукції.
При цьому показник економічної ефективності експорту знаходиться як:
. (4.36)
Для прийняття більш обґрунтованого рішення щодо експорту продукції показник ефективності експорту порівнюється з показником ефективності виробництва та реалізації продукції на внутрішньому ринку Евн:
, (4.37)
де Оекс – обсяг експорту у внутрішніх цінах; Сп.екс – виробнича собівартість експортних товарів; Зр.вн – витрати на реалізацію експортної продукції в середні країни.
З метою здійснення додаткових розрахунків стосовно ефективності імпорту, необхідно розрахувати показники витрат та результатів діяльності підприємства з імпорту продукції, а також коефіцієнт кредитного впливу.
Завершальним етапом під час розрахунків показників економічної ефективності є розрахунок терміну окупності капіталовкладень (інвестицій), необхідних для впровадження заходу з вдосконалення трудових процесів та процесів управління об’єкта досліджень (Т0К):
. (4.38)
Якщо впровадження проектних рішень не потребує капіталовкладень (лізинг на продукцію, суміщення професій, продаж ліцензій на виробництво), то в цьому випадку обчислюється лише економічний ефект.
Дата: 2019-04-23, просмотров: 242.
