Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
Податок з реклами. Декрет Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» (далі — Декрет) не закріплює поняття податку з реклами, а вказує елементи правового механізму цього платежу. Платниками є юридичні та фізичні особи, що рекламують свою продукцію або діяльність. Об'єктом обкладання є вартість послуг за встановлення і розміщення реклами. Гранична ставка встановлена в розмірі 0,1% вартості послуг за одноразову рекламу і 0,5% — за розміщення реклами на тривалий час. Облік платників здійснюють органи, на які покладені функції розміщення реклами. Цей податок сплачується під час оплати послуг за встановлення і розміщення реклами. Джерелом оплати можуть бути особисті кошти платників, а також собівартість продукції (робіт, послуг).
Однак сьогодні, на жаль, існує проблема не досить чіткого розуміння реклами для цілей оподаткування, у результаті чого оподатковується будь-яка реклама, у тому числі й та, яка не має комерційного характеру. Зазначимо, що поняття «реклама» як офіційна інформація про осіб чи продукцію, що поширюється в будь-якій формі і будь-якому способі з метою прямого чи опосередкованого одержання прибутку, закріплено в Законі України від 3 липня 1996 р. «Про рекламу»[279]. А у нормативних актах, що регулюють справляння цього податку, які затверджені органами місцевого самоврядування, немає чіткого визначення реклами. Наприклад, Харківська міська Рада народних депутатів, на підставі ст. 11 Декрету, прийняла рішення «Про введення податку на рекламу» з 1 жовтня 1993 року. Відповідно до нього цей податок встановлювався на всі види оголошень, повідомлень, переданих з комерційною метою за допомогою засобів масової інформації (преси, ефірного, су- путникового і кабельного телебачення, радіомовлення, внутрішнього гучномовного зв'язку в рухливому складі міського пасажирського електротранспорту), каталогів, прейскурантів, афіш, плакатів, довідників, листівок, календарів та інших технічних засобів.
Платниками податку є юридичні та фізичні особи всіх організаційно-правових форм, які розміщають на рекламних носіях міста рекламу. Виходячи з цього, платниками податків є особи, від імені яких здійснюється реклама і які називаються рекламодавцями. Особи ж, що здійснюють виготовлення реклами за заявкою рекламодавця чи розміщають її на рекламних носіях, іменуються рекламним агентством. Місце, на якому розміщається реклама, іменується рекламним носієм.
Цей податок утримують рекламні агенти, які щокварталу подають звіт до податкових інспекцій і перераховують суми податку не пізніше 20 числа кожного місяця.
При розгляді механізму справляння податку з реклами необхідно також звернути увагу на таке. Так, особливий режим оподаткування має зовнішня реклама. Наприклад, Харківська міськрада затвердила Положення про порядок розміщення й експлуатації об'єктів зовнішньої реклами і склад міської художньої ради[280], яке визначає порядок розміщення рекламо- носіїв і об'єктів зовнішньої реклами у Харкові та є обов'язковим для виконання всіма юридичними і фізичними особами незалежно від їх відомчої підпорядкованості і форм власності. Об'єктами зовнішньої реклами і рекламоносіями є стенди, щити, плакати, тощо. Місцем для розміщення реклами вважається частина території міста, об'єкти, майно, виділені рек- ламодержателю.
Для отримання дозволу на розміщення реклами подають письмову заяву на ім'я начальника відділу дизайну міського середовища. Разом з ним подають архітектурно-художню форму, ескіз-ідею і фото об'єкта. Після одержання дозволу рекла- модержатель зобов'язаний у 20-денний строк приступити до монтажу і розміщення об'єктів, інакше такий дозвіл анулюється. Розміщення об'єктів зовнішньої реклами уздовж автомобільних доріг підлягає обов'язковому узгодженню з ДАІ, а у межах «зелених зон» — з управлінням комунального господарства міськвиконкому. У разі відмови рекламодавця від реєстрації об'єкт зовнішньої реклами підлягає демонтуванню.
Ставки податку на рекламу рішенням Харківської міської ради встановлено в таких розмірах: 0,1% вартості послуг за установку і розміщення одноразової реклами і 0,5% — за установку і розміщення реклами на тривалий час (більше одного дня) чи неодноразової реклами. При цьому, яка реклама є одноразовою, а яка неодноразовою, не встановлюється. На практиці ставки податку з реклами залежать від багатьох факторів, серед яких вид рекламного носія (телебачення, радіо, преса, тощо), належність такої реклами до видів товарів чи послуг тощо.
Пільги зі сплати податку з реклами Декретом не встановлено. Однак такі пільги в принципі можуть надавати органи місцевого самоврядування. Позитивними в даному випадку є положення російського законодавства, відповідно до якого пільги при сплаті податку з реклами встановлюються у випадках, якщо: 1) реклама не має комерційної мети; 2) рекламуються благодійні заходи; 3) дані мають попереджувальний характер; 4) інформація містить дані про функції органів державної влади; 5) інформація розміщається у приміщеннях, що використовуються для реалізації товару.
Комунальний податок. Платниками цього податку відповідно до Декрету є юридичні особи, за винятком бюджетних, планово-дотаційних і сільгосппідприємств. Об'єктом обкладання виступає річний фонд оплати праці, розрахований виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Гранична ставка встановлена у розмірі 10% річного фонду оплати праці. Облік здійснюють податкові інспекції на місцях. Джерело сплати цього платежу — прибуток (доход), що залишається в розпорядженні юридичних осіб.
Справляння цього податку здійснюється на підставі відповідних положень, які затверджують міські ради. Наприклад, у Харкові цей податок справляють на підставі Положення про порядок обчислення і сплати комунального податку, затвердженого рішенням виконкому Харківської міськради народних депутатів від 8 червня 1994 р. зі змінами і доповненнями. Це Положення дещо уточнює і розширює коло платників по платежу, якими є юридичні особи—суб'єкти господарювання незалежно від форм власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями і їх філії, а також інші відокремлені підрозділи, що мають відокремлений баланс і розрахунковий рахунок у банку, міжнародні неурядові організації і міжнародні об'єднання з місцезнаходженням у м. Харкові. Зазначимо, що платниками комунального податку є юридичні особи, навіть ті, які тимчасово не здійснюють виробничу діяльність. Якщо вони подають у статистичні органи звітність про середньодобову чисельність штатних працівників, то звільнення чи відстрочка зі сплати комунального податку належить до компетенції виключно органів місцевого самоврядування. Отже, підприємства, у статуті яких передбачено здійснення господарської діяльності, розглядаються як платники комунального податку незалежно від результатів фінансово-господарської діяльності. Це підтверджується положенням, відповідно до якого комунальний податок відноситься на собівартість продукції, товарів і послуг[281].
Від сплати комунального податку звільняються (на додаток до зазначеного вище) такі суб'єкти:
— метробуд і метрополітен;
— державні комунальні підприємства, що одержують дотації з бюджету;
— підприємства й організації, що звільняються цілком від податку на прибуток;
— благодійні організації, що існують лише на членські внески та благодійні пожертвування;
— громадські організації ветеранів війни і підприємства ветеранів війни, на яких не менше 60% від середньосписочної чисельності працюючих становлять учасники бойових дій і учасники війни;
— громадські організації і підприємства сліпих у частині фонду оплати праці, нарахованої на чисельність працюючих інвалідів по зору I і II груп;
— громадські організації, у яких немає штатних працівників і фонд оплати праці не створюється;
— суб'єкти малого підприємництва, що перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
Крім цього, за рішенням органів місцевого самоврядування від оподаткування можуть бути звільнені й інші суб'єкти господарювання.
Об'єкт обкладання припускає обчислення фонду оплати праці, що розраховується виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установленого законодавством у звітному періоді, незалежно від виплаченої заробітної плати. Таким чином, цей податок встановлено залежно не від результатів виробничої діяльності підприємств, а від кількості працівників на ньому.
Обчислення середньосписочної чисельності працівників підприємств провадиться за методикою, закріпленою в Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у господарстві України[282]. Відповідно до Інструкції, існує два варіанти обчислення середньосписочної чисельності:
— середньосписочна чисельність штатних працівників облікового складу;
— середньосписочна чисельність усього персоналу в еквіваленті повної зайнятості.
Зазначимо, що при обчисленні комунального податку необхідно обирати перший варіант. Причому, обчислюючи серед- ньосписочну чисельність, працівник враховується один раз (за місцем основної роботи) незалежно від терміну трудового договору і тривалості робочого часу. Тому сюди не входять працівники, прийняті на роботу за сумісництвом.
Ставка комунального податку по Харківській області встановлена у розмірі 10% від офіційно встановленого розміру неоподатковуваного податком мінімуму доходів громадян, що на сьогодні становить 1 гривню 70 копійок на кожного працюючого на підприємстві.
Розрахунок сплати комунального податку платники подають до податкових інспекцій одночасно з поданням квартальної і річної звітності. Сплачується комунальний податок не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним періодом.
Готельний збір[283] справляється з метою фінансування заходів щодо розвитку готельного господарства. Відповідно до Декрету, платниками цього збору є особи, що проживають у готелях. Об'єктом обкладання виступає добова вартість знятого житла, що розраховується без додаткових послуг. Граничний розмір ставки встановлений у розмірі 20% добової вартості. Облік платників здійснюється адміністрацією готелю. Джерело оплати цього платежу - собівартість продукції (робіт, послуг) чи особисті кошти.
Готельний збір, наприклад, у м. Харкові справляється відповідно до Положення про порядок справляння і перерахування до бюджету готельного збору, що затверджено рішенням
ХХІ сесії Харківської міської ради народних депутатів від 20 березня 1993 р. зі змінами і доповненнями. Ставка збору встановлена в розмірі 20% вартості обліку послуги, без обліку ПДВ. Оплата цього збору здійснюється одночасно з розрахунком за проживання з виділенням зазначеного збору в платіжних документах окремим рядком. Причому плата за проживання провадиться попередньо наймачем житла за певний строк. Перерахування цього податку до місцевого бюджету здійснюється адміністрацією готелю.
Збір за паркування автотранспорту. Платниками цього збору відповідно до Декрету є юридичні та фізичні особи, що паркують автомобілі в спеціально відведених чи обладнаних місцях. Об'єкт обкладання — одна година паркування автотранспорту. Граничний розмір ставки— 3% мінімальної заробітної плати у спеціально обладнаних місцях і 1% у віддалених місцях. Облік платників визначають органи місцевого самоврядування. Джерелом оплати збору є собівартість продукції (робіт, послуг) чи особисті кошти. Оплату здійснює водій на місці паркування автотранспорту.
Збір за паркування автотранспорту на території м. Харкова введено рішенням Харківської міської ради народних депутатів з 1 червня 1995 р., у зв'язку з чим було визначено перелік місць і границь частин міста, де справляється така плата. Зазначимо, що звільняються від сплати збору інваліди, що користуються транспортними засобами з ручним керуванням. Крім того, не є платниками збору інваліди війни й інші особи, яким відповідно до законодавства передбачені пільги зі сплати місцевих податків і зборів. Збір справляється працівником контролюючої організації, що видає квиток установленого зразка з відміткою року, місяця, дня, місця і часу стоянки. Ставка збору встановлена в розмірі 3% неоподатковуваного мінімуму доходів за кожну годину стоянки. Причому збір за стоянку менше однієї години обчислюється також за такою ставкою.
Організація, що виконує функції зі справляння збору, зосереджує кошти на власному розрахунковому рахунку і не пізніше 15 числа наступного місяця перераховує їх на рахунок міського фінансового управління. Взаємини між такими суб'єктами регулюються договором.
Ринковий збір. У Декреті ринковий збір визначений як плата за торгові місця на ринках і в павільйонах, на критих і відкритих столах, майданчиках і з автомашин, візків, мотоциклів, ручних візків, що справляється з юридичних осіб і громадян, які реалізують сільськогосподарську і промислову продукцію й інші товари. В Указі Президента України від 28 червня 1999 р. «Про упорядкування механізму сплати ринкового збору»[284] (далі — Указ) міститься трохи інше визначення ринкового збору, під яким розуміють плату за право заняття місця для торгівлі на ринках усіх форм власності, що вбачається більш правильним. Виходячи з цього визначення, платниками збору є юридичні та фізичні особи, які реалізують відповідну продукцію[285]. Об'єкт обкладання за цим збором — торгове місце (на ринках, у павільйонах, на площадках, з автомашин, візків тощо). Граничний розмір ставок збору встановлений окремо для фізичних осіб — 20% мінімальної заробітної плати і для юридичних осіб — 3 мінімальні заробітні плати. Причому розмір ставки може коливатися залежно від ринку, його територіального розташування і виду продукції[286]. Податкові відрахування провадяться за кожний день торгівлі. Облік платників веде адміністрація ринку. Строк оплати — до початку реалізації продукції. Джерелом оплати є собівартість продукції або особисті кошти.
Декретом не встановлені пільги зі сплати ринкового збору. Однак в Указі закріплено, що ринковий збір не справляється з підприємств торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, розташованих у стаціонарних приміщеннях (магазинах, кіосках, наметах) на території ринку і з власних торгово-закупівельних підрозділів ринку незалежно від займаного місця. Крім того, певні пільги можуть також встановлюватися органами місцевого самоврядування. Наприклад, Положенням про порядок справляння ринкового збору з юридичних і фізичних осіб, що діє в м. Харкові, звільнені від сплати цього збору інваліди війни.
Ринковий збір сплачується до початку торгівлі через касовий апарат адміністрації ринку. На підставі касового чека про сплату ринкового збору особі надається місце для торгівлі.
У разі виявлення на ринку при проведенні контрольної перевірки працівниками органів державної податкової служби торговців без касових чеків, що засвідчують сплату ринкового збору, з цих торговців стягується штраф у сумі, еквівалентній п'ятьом розмірам ринкового збору, а з адміністрації ринку — у розмірі 10 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян. У разі виявлення у торговців неналежним чином оформлених з вини адміністрації ринку касових чеків адміністрація ринку за кожен випадок сплачує штраф у сумі, еквівалентній 20 неоподаткованим податком мінімумам доходів громадян.
Кошти, що надходять від ринкового збору, у повному обсязі (100%) зараховуються до місцевого бюджету. Відповідальність за нарахування ринкового збору і своєчасність його сплати в місцевий бюджет покладено на адміністрацію ринку.
Збір за видачу ордера на квартиру. Платником цього збору відповідно до Декрету є одержувач ордера. Об'єкт обкладання — послуги, пов'язані з видачею ордера на квартиру. Граничний розмір ставки не повинний перевищувати 30% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян під час оформлення такого ордера. Облік платників здійснюють органи обліку і розподілу житла, які до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають у податкові органи звіт про кількість виданих ордерів і суми платежу, перерахованих до бюджету. Цей збір оплачується через установи банків до одержання ордера. Документом про сплату збору є квитанція, видана такою установою. Оплата здійснюється за рахунок особистих коштів одержувача ордера.
Збір із власників собак. Платниками збору є громадяни — власники собак, що проживають у будинках державного і суспільного житлового фонду, а також у приватизованих квартирах. Об'єкт обкладання — кожна собака. Граничний розмір ставки встановлений у сумі 10% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на момент нарахування збору. Сплата збору здійснюється щорічно. Джерело оплати — особисті кошти платників. Пільги за цим збором Декрет встановлює тільки щодо громадян, які утримують службових собак. Але певні пільги можуть також встановлювати органи місцевого самоврядування. Наприклад, відповідно до Тимчасового положення про порядок обчислення і сплати в бюджет із громадян — власників собак, затвердженого Харківською міською радою від 19 квітня 1995 р. зі змінами і доповненнями, крім цього, звільняються від сплати збору: самотні інваліди і пенсіонери; сліпі громадяни, які використовують собак як поводирів; а також інші категорії громадян за рішенням райвиконкомів.
Облік, а також справляння збору з власників собак здійснюється житлово-комунальними господарствами.
Курортний збір. Справляння цього збору здійснюється в курортних місцевостях, перелік яких затверджений Кабінетом Міністрів України[287]. Платниками курортного збору є громадяни, що перебувають у курортній місцевості. Об'єкт обкладання — проживання в межах курортної місцевості. Ставка встановлена в сумі не більше 10% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Облік платників здійснюють адміністрації готелів, квартирно-посередницькі організації, органи внутрішніх справ, які контролюють дотримання паспортного режиму. Збір утримується під час реєстрації чи при направленні на поселення в приватному житлі не пізніше 3-денного строку з дня прибуття. Джерелом оплати є особисті кошти платників. Цей вид збору передбачає широкий перелік пільг, наданих громадянам. Відповідно до ст. 7 Декрету від сплати курортного збору звільняються: діти до 16 років; інваліди й особи, що їх супроводжують; учасники ВОВ тощо.
Збір за участь у бігах на іподромі. Платниками є юридичні та фізичні особи, що виставляють своїх коней на іподромі у змаганнях комерційного характеру. Об'єкт обкладання — за кожного коня, виставленого на таких змаганнях. Граничний розмір ставки збору встановлений у сумі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Облік платників здійснюється адміністрацією іподромів. Сплата збору відбувається до початку змагань за рахунок прибутку (доходу) платників.
Збір за виграші на бігах. Платниками є особи, що виграли на тоталізаторі під час гри на іподромі. Об'єкт обкладання — сума виграшу. Гранична ставка збору встановлена в сумі не більше 6% від суми виграшу. Облік платників здійснює адміністрація іподромів, що і утримує збір під час видачі їм виграшів. Строки перерахування в бюджет визначаються місцевими органами самоврядування. Джерело оплати — особисті кошти громадян.
Збір з осіб, що беруть участь у грі на тоталізаторі, на іподромі. Платники — особи, що беруть участь у грі на тоталізаторі, на іподромі. Об'єкт обкладання — плата за участь у грі на тоталізаторі у формі процентної надбавки до плати за участь у грі. Граничний розмір ставки не повинен перевищувати 5% від суми такої надбавки. Облік платників покладений на адміністрацію іподромів. Збір утримується під час придбання квитків на участь у грі й відповідно до строків, що затверджуються місцевими органами самоврядування. Оплата здійснюється за рахунок особистих коштів громадян.
Збір за право використання місцевої символіки. Платниками збору є юридичні та фізичні особи, що використовують місцеву символіку з комерційною метою. Об'єктом обкладання виступає вартість виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг з використанням місцевої символіки. Граничний розмір ставки встановлений окремо для юридичних осіб — 0,1% вартості зробленої продукції; і для громадян, які займаються підприємницькою діяльністю — 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Облік платників здійснюють органи місцевого самоврядування, що видають дозвіл на використання символіки. Джерело оплати — собівартість продукції (робіт, послуг) чи особисті кошти платника.
Так, місцевою символікою відповідно до Положення про порядок обчислення і сплати збору за право використання місцевої символіки, затвердженого рішенням Харківської міськради від 24 вересня 1997 р., є: герб і прапор м. Харкова; назви і зображення архітектурних пам'ятників м. Харкова. Використанням місцевої символіки вважається: 1) включення в найменування суб'єктів господарювання слів, похідних від назв архітектурних і історичних пам'ятників м. Харкова; 2) включення в найменування чи використання в оформленні виробленої продукції, товарному знаку, оформленні пакувальних матеріалів, рекламних матеріалах, тощо елементів, що є місцевою символікою. Причому перелік об'єктів і назв, що належать до місцевої символіки, затверджується міськвиконкомом за узгодженням з постійною комісією з гуманітарних питань. Цим Положенням також передбачені пільги при сплаті збору. Так, від сплати звільняються: 1) організації й установи, що цілком фінансуються з державного чи місцевого бюджетів; 2) громадські та релігійні організації; 3) благодійні організації, установи і фонди, що здійснюють свою діяльність виключно за рахунок пожертвувань фізичних і юридичних осіб. Дозвіл на використання місцевої символіки видається Державним управлінням по гуманітарних питаннях міськвиконкому: юридичним особам — безстроково; фізичним особам — терміном на один день з наступним продовженням на черговий рік.
Збір за право проведення кіно- і телезйомок. Платниками збору є комерційні кіно- і телеорганізації, у тому числі закордонні, яким при зйомках необхідні додаткові заходи, наприклад, виділення міліції, оточення території зйомки тощо. Об'єкт обкладання — витрати на проведення таких додаткових заходів. Розмір ставки збору не повинен перевищувати фактичних витрат на проведення подібних заходів. Сплата провадиться за рахунок прибутку кіно- і телеорганізацій.
Збір за право на проведення місцевих аукціонів, конкурсних розпродаж і лотерей. Платники цього збору — юридичні та фізичні особи, що мають дозвіл на проведення аукціонів, конкурсних розпродаж і лотерей. Об'єктом обкладання є вартість заявлених на місцеві аукціони, лотереї тощо товарів, виходячи з їх початкової ціни чи суми, на яку випускається лотерея. Граничний розмір збору не повинен перевищувати 0,1% від вартості товарів чи від суми, на яку випускається лотерея. Крім того, Декретом установлюється також граничний розмір збору за право проведення лотерей — з кожного учасника не більше трьох неоподатковуваних мінімум доходів громадян. Зазначимо, що відповідно до Положення про збір за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей у м. Харкові, ставка збору зменшується на 20% для платників, що проводять аукціони, конкурсний розпродаж, лотереї в благодійних цілях, понад 70% прибутку яких спрямовується на благодійні заходи. Коло платників за цим збором визначається органами місцевого самоврядування, що видають дозволи на проведення місцевих аукціонів, конкурсних розпродаж і лотерей. Справляється збір за три дні до проведення аукціону, конкурсного розпродажу, або під час одержання дозволу на випуск лотерей. Оплата провадиться за рахунок прибутку (доходу), що залишається у розпорядженні юридичних осіб і громадян.
Збір за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон[288]. Платниками збору є юридичні і фізичні особи. Об'єкт обкладання — транспортний засіб. Ставка збору встановлена для двох категорій суб'єктів: 1) для юридичних осіб і громадян України — у розмірі до 0,5% неоподатковуваних доходів громадян залежно від марки і потужності автомобіля; 2) для іноземних громадян і юридичних осіб — від 5 до 50 доларів США. Облік платників здійснюють органи, на які покладено функції пропуску автотранспорту. Оплата здійснюється за рахунок прибутку юридичних осіб і власних коштів фізичних осіб[289]. Зазначимо, що без сплати цього збору дозвіл на проїзд транспорту, що слідує за кордон, по території областей не видається і відповідно автотранспорт за кордон не випускається.
Особливістю цього збору є те, що він установлюється виключно обласними радами народних депутатів.
Збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі. Цей збір Декретом визначений як плата за оформлення і видачу дозволу на торгівлю у спеціально відведених для цього місцях. Платниками є юридичні та фізичні особи, що реалізують продукцію. Об'єкт — оформлення і видача дозволів на торгівлю в спеціально відведених місцях. Граничний розмір збору встановлений у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для суб'єктів, що постійно торгують, і один неоподатковуваний мінімум доходів громадян у день за одноразову торгівлю. Облік здійснюють організації, яким надані подібні права, і до 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом, передають дані податковим органам. Збір сплачується за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні юридичних осіб чи особистих коштів громадян.
ЗМІСТ
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
ГЛАВА 1. Інститут податкового права...................................... 3
§ 1. Місце інституту податкового права в системі
фінансового права............................................................................. 3
§ 2. Зміст і особливості інституту податкового права ...5
ГЛАВА 2. Предмет і метод податкового права..................... 8
§ 1. Предмет податкового права............................................................ 8
§ 2. Метод податкового права .............................................................. 9
ГЛАВА 3. Податкові правовідносини
і податково-правові норми.................................... 10
§ 1. Поняття податкових правовідносин........................................... 10
§ 2. Особливості податкових правовідносин................................... 11
§ 3. Види податкових правовідносин ................................................ 13
§ 4. Об'єкт податкових правовідносин .............................................. 15
§ 5. Суб'єкти податкових правовідносин.......................................... 16
§ 6. Права й обов'язки суб'єктів податкових
правовідносин ................................................................................ 18
§ 7. Підстави виникнення, зміни і припинення
податкових правовідносин ......................................................... 18
§ 8. Податково-правові норми.............................................................. 20
ГЛАВА 4. Система і джерела податкового права............. 24
§ 1. Система податкового права......................................................... 24
§ 2. Джерела податкового права......................................................... 25
§ 3. Податкове законодавство.............................................................. 26
ГЛАВА 5. Правове регулювання податкової
системи................................................................................ 30
§ 1. Зміст податкової системи 30 § 2. Поняття і рівні податкового тиску 32
ГЛАВА 6. Правове регулювання податку............................. 35
§ 1. Поняття податку............................................................................... 35
§ 2. Ознаки податку ................................................................................ 37
§ 3. Функції податку................................................................................ 39
§ 4. Співвідношення податку, збору й мита .................................... 41
§ 5. Класифікація податків і зборів ..................................................... 44
§ 6. Правовий механізм податку та його елементи........................ 48
ГЛАВА 7. Платники податків і зборів...................................... 51
§ 1. Поняття платника податків........................................................... 51
§ 2. Обов'язки і права платників податків........................................ 54
§ 3. Фізичні особи як платники податків.......................................... 55
§ 4. Юридичні особи як платники податків ..................................... 58
§ 5. Іноземні юридичні особи. Постійні
представництва іноземних юридичних осіб............................ 60
§ 6. Юридичні та фізичні особи, що діють
у складі групи, яка не має статусу юридичної
особи .................................................................................................. 62
§ 7. Відокремлений підрозділ без статусу
юридичної особи ............................................................................ 63
§ 8. Консолідована група платників податків ................................ 65
§ 9. Особи, що сприяють сплаті податків,
зборів і мит......................................................................................... 67
§ 10. Облік платників податків............................................................. 69
ГЛАВА 8. Об'єкт оподаткування................................................. 73
§ 1. Поняття об'єкта оподаткування................................................... 73
§ 2. Види об'єктів оподаткування........................................................ 74
§ 3. Методи визначення об'єкта оподаткування ............................ 76
ГЛАВА 9. Ставка оподаткування............................................... 77
§ 1. Поняття ставки податку (оподаткування)................................ 77
§ 2. Види ставок податку (оподаткування)..................................... 78
ГЛАВА 10. Предмет, масштаб і одиниця
оподаткування............................................................ 80
§ 1. Предмет оподаткування................................................................. 80
§ 2. Масштаб і одиниця оподаткування............................................ 81
ГЛАВА 11. База оподаткування................................................... 82
§ 1. Поняття бази оподаткування........................................................ 82
§ 2. Податковий період........................................................................... 83
§ 3. Визначення податкової бази........................................................ 84
ГЛАВА 12. Податкові пільги.......................................................... 86
§ 1. Поняття податкової пільги............................................................ 86
§ 2. Система податкових пільг............................................................. 87
§ 3. Види податкових пільг .................................................................. 88
§ 4. Форми податкових пільг................................................................ 89
§ 5. Правове регулювання територіальних
податкових пільг ............................................................................. 90
ГЛАВА 13. Обчислення податків і зборів............................... 94
§ 1. Методи оподаткування ................................................................. 94
§ 2. Порядок обчислення сум податків і зборів............................... 96
§ 3. Визначення сум податку................................................................ 98
ГЛАВА 14. Сплата податків і зборів............................ 100
§ 1. Форми сплати податків і зборів................................................ 100
§ 2. Способи сплати податків і зборів............................................. 103
§ 3. Терміни сплати податків і зборів.............................................. 105
§ 4. Зміна терміну сплати податку ................................................. 107
ГЛАВА 15. Джерело сплати податку....................................... 111
ГЛАВА 16. Податкова звітність.................................................. 116
§ 1. Поняття податкової звітності 116 § 2. Форми реалізації податкової звітності.
Податкова декларація................................................................ 120
ГЛАВА 17. Правова природа податкового
обов'язку....................................................................... 128
§ 1. Поняття податкового обов'язку ............................................... 128
§ 2. Виникнення, зміна та припинення
податкового обов'язку ............................................................... 130
§ 3. Виконання податкового обов'язку........................................... 133
§ 4. Податковий борг........................................................................... 134
§ 5. Строки давності............................................................................ 141
ГЛАВА 18. Забезпечення виконання обов'язку
зі сплати податків і зборів................................. 144
§ 1. Гарантії забезпечення виконання обов'язку
зі сплати податків і зборів ......................................................... 144
§ 2. Способи забезпечення виконання обов'язку
зі сплати податків і зборів ......................................................... 146
ГЛАВА 19. Податкові повідомлення і вимоги ................. 161
§ 1. Податкове повідомлення............................................................ 161
§ 2. Податкова вимога ........................................................................ 164
ГЛАВА 20. Податкові органи ...................................................... 170
§ 1. Органи, що здійснюють мобілізацію коштів
до централізованих фондів держави...................................... 170
§ 2. Система податкових органів..................................................... 176
§ 3. Податкові адміністрації і податкові інспекції ... 180 § 4. Податкова міліція 181
ГЛАВА 21. Податковий контроль............................................. 184
§ 1. Поняття і зміст податкового контролю................................... 184
§ 2. Податкова перевірка в системі податкового
контролю........................................................................................ 189
§ 3. Класифікація податкових перевірок............................... 192
ГЛАВА 22. Відповідальність за порушення
податкового законодавства............................. 199
§ 1. Відповідальність за порушення податкового законодавства в системі юридичної
відповідальності .......................................................................... 199
§ 2. Підстава відповідальності за порушення
податкового законодавства...................................................... 203
§ 3. Адміністративна відповідальність
за порушення податкового законодавства........................... 208
§ 4. Фінансова відповідальність за порушення
податкового законодавства...................................................... 211
§ 5. Кримінальна відповідальність за порушення
податкового законодавства...................................................... 215
ГЛАВА 23. Усунення подвійного
оподаткування.......................................................... 218
§ 1. Поняття подвійного оподаткування............................... 218
§ 2. Види подвійного оподаткування .................................... 219
§ 3. Шляхи і методи усунення подвійного
оподаткування.............................................................................. 219
§ 4. Міжнародний договір як механізм усунення
подвійного оподаткування........................................................ 220
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
ГЛАВА 24. Податок на додану вартість............................... 223
§ 1. Платник податку на додану вартість............................. 223
§ 2. Об'єкт оподаткування......................................................... 226
§ 3. Ставки податку на додану вартість............................... 229
§ 4. Пільги щодо податку на додану вартість .................... 230
§ 5. Порядок обчислення і сплати податку
на додану вартість. Бюджетне відшкодування________ 231
§ 6. Податкова накладна.................................................................... 238
ГЛАВА 25. Акцизний збір............................................................... 245
§ 1. Поняття акцизного збору............................................................ 245
§ 2. Платники акцизного збору......................................................... 247
§ 3. Об'єкт оподаткування.................................................................. 249
§ 4.Ставки акцизного збору............................................................... 251
§ 5. Пільги щодо акцизного збору ................................................... 252
§ 6. Порядок обчислення і сплати акцизного
збору ............................................................................................... 253
§ 7. Сплата акцизного збору. Акцизні марки ............................... 257
ГЛАВА 26. Податок на прибуток.............................................. 259
§ 1. Місце податку на прибуток у системі
оподаткування України ............................................................ 259
§ 2. Платник податку на прибуток ................................................. 260
§ 3. Об'єкт оподаткування.................................................................. 262
§ 4. Ставка податку............................................................................. 268
§ 5. Пільги з податку на прибуток................................................... 270
§ 6. Обчислення і сплата податку на прибуток .......................... 273
ГЛАВА 27. Податок з доходів фізичних осіб...................... 277
§ 1. Місце податку з доходів фізичних осіб
у системі податків і зборів України......................................... 277
§ 2. Платники податку ....................................................................... 277
§ 3. Об'єкт оподаткування.................................................................. 279
§ 4. Ставка податку............................................................................. 281
§ 5. Пільги з податку............................................................................ 282
§ 6. Нарахування, утримання та сплата податку....................... 283
§ 7. Звітність платників податку....................................................... 285
ГЛАВА 28. Мито ................................................................................... 287
§ 1. Місце митних платежів у системі податків
і зборів України ............................................................................ 287
§ 2. Мито, його специфіка і види...................................................... 287
ГЛАВА 29. Державне мито............................................................. 292
ГЛАВА 30. Плата (податок) за землю..................................... 295
§ 1. Платники податку ....................................................................... 295
§ 2. Об'єкт оподаткування.................................................................. 296
§ 3. Ставки податку............................................................................. 296
§ 4. Пільги щодо податку................................................................... 297
§ 5. Обчислення і сплата податку.................................................... 298
ГЛАВА 31. Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів........................................................................................... 300
§ 1. Місце податку з власників транспортних
засобів у системі податків і зборів України ......................... 300
§ 2. Платники податку ....................................................................... 300
§ 3. Об'єкт оподаткування.................................................................. 301
§ 4. Ставка оподаткування................................................................ 303
§ 5. Пільги щодо податку................................................................... 304
§ 6. Обчислення і сплата податку.................................................... 308
ГЛАВА 32. Податок на промисел.............................................. 310
§ 1. Місце податку на промисел у податковій
системі України............................................................................ 310
§ 2. Платники податку на промисел .............................................. 310
§ 3. Об'єкт оподаткування.................................................................. 311
§ 4. Ставка податку............................................................................. 313
§ 5. Пільги щодо податку на промисел.......................................... 313
§ 6. Обчислення і сплата податку.................................................... 314
ГЛАВА 33. Загальнодержавні збори........................................ 316
§ 1. Збір за геологорозвідувальні роботи,
виконані за рахунок державного бюджету.......................... 316
§ 2. Збір за спеціальне використання природних
ресурсів .......................................................................................... 318
§ 3. Збір за забруднення навколишнього
природного середовища............................................................ 327
§ 4. Збір на обов'язкове державне пенсійне
страхування .................................................................................. 328
§ 5. Збір на обов'язкове соціальне страхування.......................... 331
§ 6. Інші загальнодержавні збори.................................................... 337
ГЛАВА 34. Плата за торговий патент.................................... 342
ГЛАВА 35. Єдиний податок.......................................................... 358
§ 1. Загальні положення..................................................................... 358
§ 2. Юридичні особи як платники єдиного
податку........................................................................................... 361
§ 3. Фізичні особи як платники єдиного податку........................ 364
ГЛАВА 36. Єдиний (фіксований)
сільськогосподарський податок.................. 369
ГЛАВА 37. Правове регулювання місцевих
податків і зборів ....................................... 374
§ 1. Місцева система оподаткування і принципи
її формування................................................................................ 374
§ 2. Характеристика окремих видів місцевих
податків і зборів............................................................................ 378
ПОДАТКОВЕ ПРАВО
Навчальний посібник
Дата: 2019-03-05, просмотров: 202.