Плата за спеціальне використання надр при видобутку корисних копалин
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Плату за спеціальне використання надр при видобутку ко­рисних копалин введено на підставі Закону України «Про охо­рону навколишнього природного середовища» і Закону Украї­ни «Про підприємництво», що передбачає наявність ліцензії при здійсненні видобутку корисних копалин, Кодексу Украї­ни про надра, постанови Кабінету Міністрів України «Про за­твердження базових нормативів плати за користування надра­ми для видобутку корисних копалин і Порядку справляння плати за спеціальне використання надр для видобутку корис­них копалин» та іншими нормативними актами[218].

Відповідно до Кодексу України про надра, надра — це час­тина земної кори, що розташована під поверхнею суші і дном водойм і сягає глибин, доступних для геологічного вивчення й освоєння. Надра надаються тільки в користування, бо вони є виключно власністю держави.

Платниками збору за спеціальне використання надр при видобутку корисних копалин є суб'єкти підприємницької діяльності (незалежно від форм власності), у тому числі під­приємства з іноземними інвестиціями, що здійснюють видобу­ток корисних копалин.

Об'єктом плати за спеціальне використання надр при видо­бутку корисних копалин є обсяг фактично погашених у над­рах балансових і позабалансових запасів корисних копалин. Обсяг погашених балансових запасів корисних копалин визна­чається як сума обсягів добутих корисних копалин і фактич­них їх втрат у надрах під час їх видобутку. Але існують втрати, що не підлягають обліку при визначенні розміру платежів за використання надр при видобутку корисних копалин.

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і справ­ляння плати за користування надрами для видобутку корис­них копалин від 13 червня 2000 р.[219] установлені нормативи пла­ти за використання надр для видобутку корисних копалин, що визначені для кожного виду корисних копалин. Вони розділені на групи корисних копалин з подальшою їх диференціацією залежно від геологічних особливостей і умов експлуатації ро­довищ. Базові нормативи плати за видобуток корисних копа­лин установлюються: для вугілля кам'яного, вугілля бурого, металевих корисних копалин, нерудної сировини для мета­лургії, гірничо-хімічної, гірничо-рудної галузей і будівельної сировини — як фіксована сума відрахувань у гривнях за оди­ницю погашених у надрах запасів корисних копалин; для на­фти, конденсату, газу природного, підземних вод (мінеральних, термальних, промислових), мінеральних брудів і мулу — як фіксована сума відрахувань у гривнях за одиницю добутих ко­рисних копалин; для урану, сировини ювелірного (дорогоцінні камені), ювелірно-виробничого (напівдорогоцінні камені), ви­робничого (виробничі камені) призначення і для лицювальних матеріалів — як частина (відсоток) вартості добутих (погаше­них у надрах запасів) корисних копалин. При перевищенні за­значених базових нормативів справляється плата в подвійно­му розмірі.

Розмір плати за використання надр для видобутку корис­них копалин визначається надрокористувачами самостійно накопичувальним підсумком з початку року: для вугілля кам'яного, вугілля бурого, металевих корисних копалин, неруд­ної сировини для металургії, гірничо-хімічної, гірничорудної галузей і будівельної сировини — виходячи з обсягів погаше­них у надрах балансових і забалансових запасів корисних ко­палин і нормативів плати й одиниці погашення в надрах за­пасів корисних копалин; для нафти, конденсату, газу природ­ного, підземних вод, мінеральних брудів і мулу — виходячи з обсягів добутих корисних копалин і нормативів плати за оди­ницю добутих корисних копалин; для урану, сировини ювел­ірного, ювелірно-виробничого, виробничого призначення і для лицювальних матеріалів — виходячи з вартості мінеральної чи сировини продукції його первинної обробки і нормативів плати. У разі встановлення лімітів плата за використання надр для видобутку корисних копалин обчислюється з їх ура­хуванням.

Згідно зі ст. 29 Кодексу про надра, від сплати цього збору звільняються землевласники, землекористувачі, що добувають корисні копалини без подальшої їх реалізації (тобто для влас­них потреб). Пільги передбачені при використанні надр для господарських і побутових нестатків, якщо земельні ділянки перебувають у власності чи в користуванні суб'єктів, що добу­вають корисні копалини. Крім того, Кабінет Міністрів Украї­ни може надавати знижки до платежів за використання надр особам, що здійснюють видобуток:

— дефіцитних корисних копалин при низькій економічній ефективності розробки покладів, об'єктивно обумовленої і не пов'язаної з порушенням умов раціонального використання розвіданих запасів;

— корисних копалин із запасів, що залишилися, зниженої якості, крім випадків погіршення якості запасів корисних ко­палин у результаті вибіркового відпрацьовування родовищ.

Суб'єкти підприємницької діяльності—користувачі надр зобов'язані вносити плату до бюджету протягом 10 календар­них днів, наступних за останнім днем граничного строку по­дання розрахунку за місцезнаходженням корисних копалин, а за видобуток корисних копалин у межах континентального шельфу і виключної економічної зони — за місцем податкової реєстрації платника. Плата справляється з фактичного обсягу добутих корисних копалин.

Плата за користування надрами може справлятися як у гро­шовій формі, так і в натуральній — наприклад, частиною ви­добутої мінеральної сировини чи іншої виготовленої користу­вачем надр продукції, виконанням робіт чи наданням інших послуг, крім матеріалів, продуктів і послуг, перелік яких ви­значає Кабінет Міністрів України.

Дата: 2019-03-05, просмотров: 212.