Відповідно до Водного кодексу України^[213], плата за спеціаль­не водовикористання справляється з метою забезпечення раці­онального використання й охорони вод, відновлення водних ресурсів і включає плату за забір води з водних об'єктів і за скидання в них забруднюючих речовин. До спеціального вико­ристання водних ресурсів належить використання водних ре­сурсів для задоволення водою виробничих і сільськогосподарсь­ких потреб, а також потреб населення. Воно здійснюється за допомогою спеціальних пристроїв і установок або без їх засто­сування, що впливає на якісні і кількісні показники стану вод­них ресурсів.

Плата встановлена за спеціальне використання водних ре­сурсів загальнодержавного і місцевого значення. До водних ресурсів загальнодержавного значення належать:

а) поверхневі води, віднесені до басейнів рік, що розташо­вані чи використовуються на території кількох областей, вклю­чаючи всі припливи;

б) підземні прісні води.

До водних ресурсів місцевого значення належать водні ре­сурси, що не є ресурсами загальнодержавного значення. Пе­релік водних ресурсів місцевого значення визначає Державний комітет з водного господарства за участю Міністерства охоро­ни навколишнього природного середовища.

Спеціальне використання водних ресурсів можливо тільки за наявності відповідного дозволу, порядок видачі якого затвер­джений постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 р. «Про порядок видачі дозволів на спеціальне викорис­тання природних ресурсів і встановлення лімітів використан­ня ресурсів загальнодержавного значення»^[214]. Крім того, Поря­док справляння збору за спеціальне використання водних ре­сурсів і збору за користування водами для потреб гідроенерге­тики і водного транспорту визначений постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 1999 р.^[215]

Платниками платежів за спеціальне використання водних ресурсів є суб'єкти підприємницької діяльності — водокори­стувачі незалежно від форм власності, які є юридичними осо­бами, включаючи підприємства гідроенергетики і водного транспорту, підприємства з іноземними інвестиціями, їх філії, представництва, відділення та інші відособлені підроз­діли, які не є юридичними особами, але мають окремий ба­ланс, розрахункові рахунки у банку. Плату за спеціальне ви­користання водних ресурсів вносять також господарські ви­робничі підрозділи, що не мають юридичного статусу і підвідомчі негоспрозрахунковим організаціям. У деяких ви­падках фізичні особи також зобов'язані платити за спеціаль­не використання води.

Об'єктом обчислення плати за спеціальне використання вод­них ресурсів є обсяг води, що водокористувачі беруть для влас­них потреб, незалежно від того, надходить ця вода безпосеред­ньо з водогосподарчих систем (поверхневих чи підземних дже­рел) чи від інших водокористувачів або від підприємств комунального господарства. Підприємства, що використовують на потреби охолодження устаткування оборотну систему водо­постачання, плату в бюджети вносять тільки за воду, що відби­рають з водогосподарчих систем і використовують для попов­нення оборотної системи. Розмір плати за забір води з водних об'єктів визначається на основі нормативів оплати фактично­го забору води і встановлених лімітів на забір води.

Розмір плати за скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти визначається на основі нормативів оплати фактичного скидання забруднюючих речовин і встановлених лімітів ски­дання. Нормативи платежів і порядок їх справляння регулю­ються Інструкцією про порядок обчислення і справляння збо­ру за спеціальне використання водних ресурсів від 1 жовтня 1999 р. і Законом України «Про охорону навколишнього при­родного середовища» від 25 червня 1991 р.^[216] Нормативи плати за спеціальне використання водних ресурсів затверджує Кабі­нет Міністрів України^[217].

Плата за спеціальне використання водних ресурсів не справ­ляється:

а) за воду, що відпускається платниками збору за спеціаль­не використання прісних водних ресурсів іншим водокористу­вачам;

б) за використання підземних вод, що є сировиною в техно­логічному процесі, для витягу компонентів, що містяться в них;

в) за використання підземних вод, що витягаються з надр разом з видобутком корисних копалин, а також забір яких до­помагає усувати небезпечну дію вод у господарській діяльності (забруднення, підтоплення, засоленість, заболоченість, зру­шення тощо);

г) за воду, що використовують для задоволення питних і сані­тарно-гігієнічних потреб населення;

д) за воду, що використовують для протипожежних потреб тощо.

Суму платежу за спеціальне використання водних ресурсів обчислюють платники самостійно з урахуванням пільгових коефіцієнтів. Платежі обчислюються квартальним розрахун­ком виходячи з фактичного обсягу використаної води, встанов­леного ліміту і нормативів плати з урахуванням пільг. За спеці­альне використання водних ресурсів платники сплачують про­тягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем гра­ничного терміну подання розрахунку збору за місцем податко­вої реєстрації.

Плата за спеціальне використання водних ресурсів загаль­нодержавного значення в розмірі 100% перераховується до державного бюджету, а плата за використання водних ресурсів місцевого значення — до місцевих бюджетів.