Для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку і звітності юридичні особи — суб'єкти малого підприємництва будь-якої організаційно-правової форми і форми власності, повинні відповідати таким критеріям:

а) за рік середньооблікова чисельність працюючих у такого суб'єкта не повинна перевищувати 50 чоловік;

б) розмір виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не повинен перевищувати 1 млн гривень.

Зазначимо, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16 квітня 2000 р. під словом «рік» розуміють ка­лендарний рік^[260].

Середньооблікову чисельність працюючих визначають відповідно до Указу за методикою, затвердженою органами ста­тистики, з урахуванням усіх працівників, у тому числі і тих, які працюють за договорами і за сумісництвом, а також праці­вників представництв, філій, відділень та інших відокремле­них підрозділів. Врахувати всі ці категорії працівників дозво­ляє Інструкція Міністерства статистики^[261].

Під виторгом від реалізації продукції (товарів, робіт, по­слуг), відповідно до Указу, розуміють суму, фактично отрима­ну суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок і (чи) у касу за здійснення операцій продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Якщо підприємство має відокремлені підрозділи, воно та­кож має право перейти на спрощену систему оподаткування, однак при цьому для підрахунку розміру виручки і чисельності працівників необхідно також враховувати показники усіх філій і підрозділів. Однак відокремлений підрозділ підприємства, навіть якщо він зареєстрований самостійним платником по­датків, перейти на єдиний податок не може, оскільки не є юри­дичною особою.

Конкретні ставки єдиного податку встановлені Указом тільки для юридичних осіб. Передбачено два варіанти ставок:

6% — у разі сплати податку на додану вартість відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»;

10% — у разі включення податку на додану вартість до скла­ду єдиного податку.

Сплата єдиного податку юридичними особами здійснюється щомісяця не пізніше 20 числа наступного за звітним місяця.

Порядок переходу на єдиний податок для юридичних осіб, що відповідають переліченим вище умовам, докладно визна­чений у наказі Державної податкової адміністрації від 12 жов­тня 1999 р.^[262] Підприємство може перейти на єдиний податок з будь-якого звітного періоду (кварталу). Для переходу необхід­но не пізніше, ніж за 15 днів до початку звітного кварталу, по­дати письмову заяву до податкового органу за місцем держав­ної реєстрації такого суб'єкта. При цьому має бути дотримано істотної умови: сплачено всі встановлені податки й обов'язкові платежі за попередній звітний (податковий) період, строк спла­ти яких настав на момент подання заяви, тобто не повинно бути ніякого податкового боргу. Роз'яснення центрального подат­кового органу з цього приводу містяться в листах від 30 грудня 1999 р. і від 17 квітня 2000 р.^[263], згідно з якими, для цілей дано­го Указу заборгованістю з податків і зборів (обов'язкових пла­тежів), що виникає в зв'язку з невиплатою заробітної плати, вважають всю суму такої заборгованості, що розраховується на кінець останнього звітного періоду в бухгалтерському обліку суб'єктів підприємницької діяльності, крім суми, нарахованої за останній звітний місяць.

Податковий орган зобов'язаний протягом десяти робочих днів видати посвідчення про право сплати єдиного податку або надати письмову мотивовану відмову про це.

Посвідчення видається юридичним особам строком на один рік. Якщо підприємство до закінчення цього строку прийме рішення про повернення до загальної системи оподаткування, воно має право це зробити з початку наступного звітного квар­талу шляхом подання заяви про таке до податкового органу не пізніше, ніж за 15 днів до закінчення поточного кварталу. Рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, незалежно від обраної ставки — 6 чи 10%, можна прийняти не більше одного разу протягом календарного року. Зазначимо, що на сьогодні законодавчо не врегульовано процес зміни став­ки єдиного податку, тому перехід зі ставки 6% на 10% або навпаки за аналогією здійснюється на загальних підставах, тоб­то з поданням відповідної заяви і не раніше, ніж мине кален­дарний рік з моменту переходу на єдиний податок узагалі.

При одержанні Посвідчення про право сплати єдиного по­датку за ставкою єдиного податку 10%, необхідно здати до орга­ну податкової служби оригінал і всі нотаріально завірені копії Посвідчення платника ПДВ.

Необхідно також указати, що, згідно з п. 1 Указу, юридичні особи, що перейшли на спрощену систему оподаткування, не мають права застосовувати інші способи розрахунків за відпу­щену продукцію, крім готівкового і безготівкового розра­хунків. Отже, при здійсненні підприємницької діяльності юридичними особами, які оподатковуються єдиним податком, не можна робити операції, що податковими органами можуть бути кваліфіковані як бартерні^[264]. (Фізичних осіб-підприємців, які працюють на умовах єдиного податку, це обмеження не стосується.)

Платник єдиного податку—юридична особа зобов'язана ве­сти Книгу обліку доходів і витрат. Ця Книга в обов'язковому порядку реєструється в податкових органах.

У разі порушення умов Указу юридичні особи зобов'язані повернутися до загальної системи оподаткування з кварталу, наступного за тим, у якому було допущено таке порушення.