2) збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок без­робіття;

3) збір на обов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності.

Зазначимо, що раніше механізм справляння цих зборів було закріплено у Законі України «Про збір на обов'язкове соціаль­не страхування» та Порядку справляння збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття, затвердженому наказом Міністерства праці і соціальної політики України, які втратили силу в зв'язку з прийняттям 11 січня 2001 року За­кону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообо­в'язкового державного соціального страхування»^[226].

Платниками зборів на обов'язкове соціальне страхування є:

1) суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, а також фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності, що використовують працю найманих робітників;

2) філії, відділення й інші відособлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на інший території територіальної громади, ніж платник зборів;

3) фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності, що не використовують працю найманих робітників, а також адво­кати, приватні нотаріуси;

4) фізичні особи, що працюють на умовах трудового догово­ру (контракту), і фізичні особи, що виконують роботи (послу­ги) відповідно до цивільно-правових договорів;

Отже, при визначенні платників цих зборів необхідно виді­ляти дві категорії суб'єктів.

1. Роботодавці, до яких належать підприємства, установи, організації і фізичні особи, що використовують найману пра­цю, а саме:

а) суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності та господарювання, виду діяльності і галузевої на­лежності і їх відособлені підрозділи;

б) установи й організації, що утримуються за рахунок дер­жавного чи місцевого бюджетів;

в) приватні (приватно-арендні) сільськогосподарські підпри­ємства, селянські (фермерські) господарства, господарчі това­риства, сільськогосподарські кооперативи й інші суб'єкти гос­подарювання, незалежно від форм власності, що займаються сільськогосподарською діяльністю;

г) профспілкові, релігійні, благодійні й інші неприбуткові організації, об'єднання громадян, громадські організації і сус­пільства, що утримуються за рахунок членських внесків (са­дово-городні, гаражні кооперативи тощо);

ґ) фізичні особи, у тому числі суб'єкти підприємницької діяльності;

д) розташовані в Україні іноземні підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародні), філії чи представницт­ва, що використовують працю найманих робітників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України.

2. Наймані робітники, тобто фізичні особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в уста­нові і організації чи у фізичної особи.

Об'єктом оподаткування є сума оплати праці, що включає основну і додаткову заробітну плату, а також інші заохочу­вальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що підлягають оподаткуванню з громадян.

Не є об'єктом оподаткування збором на обов'язкове соціаль­не страхування згідно з п. 2 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок із громадян» ті суми виплат, що зазначені в п. 1 ст. 5 цього Декрету. У пункті 2 ст. 5 Декрету визначено, що суми виплат, які не включаються до складу су­купного оподатковуваного податком доходу, також не врахо­вуються при визначенні бази обкладання податками і зборами, що нараховуються на фонд оплати праці. Суми, що не включа­ються до об'єкту для обчислення збору на обов'язкове соціальне страхування, зазначені також у ст. 2 цього нормативного акту. До них належать інші витрати, що не враховуються при обчис­ленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій, перелік яких установлює Кабінет Міністрів України.

Механізм обчислення цього виду збору такий самий, як і ме­ханізм обчислення збору на державне пенсійне страхування. Сума збору, що перераховується, складається з двох частин:

1) збір, обумовлений виходячи з нарахованих виплат з оп­лати праці;

2) збір, утримуваний із заробітної плати працівника при її виплаті.

Збір на обов'язкове соціальне страхування сплачується одно­часно з одержанням коштів в установах банку на оплату праці.

Строки сплати — одночасно з одержанням коштів в устано­вах банків на оплату праці. Якщо немає необхідних коштів на рахунку підприємства з виплати заробітної плати, то перераху­вання збору провадиться у пропорційних сумах до виплачува­ної заробітної плати. Якщо громадяни-підприємці використо­вують спосіб оподаткування шляхом придбання фіксованого патенту (при сплаті якого не потрібно ведення обліку і надання звітності), то у вартість сплаченого фіксованого податку входить і сума збору на обов'язкове соціальне страхування. Порядок сплати збору для громадян-підприємців дещо відрізняється від порядку, встановленого для інших груп платників. Збір розра­ховується і сплачується не щомісяця, а щокварталу, виходячи з фактично отриманого доходу за звітний період, не пізніше 20 числа першого місяця кварталу, наступного за звітним.