Відрахування за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, стягуються з користувачів над­рами, що здійснюють видобуток корисних копалин на раніше розвіданих родовищах. Відповідно до Кодексу України про над- ра^[208] надра надаються організаціям, підприємствам і громадянам виключно в користування і тільки в тому разі, якщо в них є спе­ціальний дозвіл (ліцензія) на використання ділянки надр.

Закон України «Про систему оподаткування»^[209] відрахуван­ня за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок держав­ного бюджету, відносить до загальнодержавних. Виходячи з цього, при видобутку корисних копалин на території України діють єдині правила обчислення і сплати таких відрахувань. При цьому не має значення якість видобутих корисних копа­лин і умови їх видобутку.

Платниками збору за геологорозвідувальні роботи є корис­тувачі надр усіх форм власності, у тому числі підприємства з іноземними інвестиціями, що добувають корисні копалини на раніше розвіданих родовищах, а також на розміщених на те­риторії України, її континентальному шельфі, у виключній (морський) економічній зоні, родовищах, що були заздалегідь оцінені й за згодою зацікавлених надрокористувачів передані їм для промислового освоєння.

Об'єкт оподаткування, а також механізм справляння збору за геологорозвідувальні роботи визначені Інструкцією^[210] про по­рядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, вико­нані за рахунок Державного бюджету, а також постановою Ка­бінету Міністрів України від 29 січня 1999 р. «Про затверджен­ня порядку встановлення нормативів збору за геологорозвіду­вальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету, і його справляння»^[211]. Зокрема, нормативи збору за геологорозвіду­вальні роботи встановлені окремо для кожного виду корисних копалин чи групи близьких за призначенням корисних копалин (природний газ, тверде пальне, торф, чорні метали, кольорові метали, рідкі метали тощо) у гривнях до одиниці видобутку чи погашення в надрах запасів корисних копалин і приведені в до­датку до вищезгаданої постанови Кабінету Міністрів України.

Розмір таких відрахувань визначається користувачами са­мостійно, виходячи з вартості видобутої мінеральної сировини чи продукції його переробки за певний період на основі норма­тивів з обліком офіційно встановленого й опублікованого індек­су інфляції і понижувальних коефіцієнтів.

Понижувальні коефіцієнти застосовують у таких випадках:

1. Якщо геологорозвідувальні роботи виконувалися частко­во за рахунок власних коштів, то, сплачуючи збір, застосову­ють коефіцієнти для окремих родовищ. Підставою для засто­сування коефіцієнтів є довідка Держкомгеології. Для оформ­лення довідки необхідно подати Державному інформаційному геологічному фонду засвідчені копії документів, що підтверд­жують небюджетне фінансування виконання геологорозвіду­вальних робіт.

2. Якщо добувається більше одного виду корисних копалин, які одночасно залягають на одному родовищі.

Зазначимо, що при видобутку більше одного виду корисних копалин збір за геологорозвідувальні роботи обчислюється за кожен їх вид окремо.

Платники складають розрахунок збору за геологорозвіду­вальні роботи, що подають до органів державної податкової служби за місцем реєстрації платника такого збору протягом 40 днів, наступних за останнім календарним днем звітного (по­даткового) кварталу. Причому користувач надр, зареєстрова­ний у податковому органі не того району (міста), в якому ле­жить експлуатоване їм родовище корисних копалин, додатко­во протягом 40 днів, наступних за останнім днем звітного квар­талу, направляє копію розрахунку збору за геологорозвіду­вальні роботи до податкового органу за місцезнаходженням такого родовища корисних копалин з відміткою органа держав­ної податкової служби, що прийняла оригінал розрахунку.

Збір за виконані геологорозвідувальні роботи не справляєть­ся при видобутку:

1) раніше погашених запасів корисних копалин, віднесених у процесі розробки родовищ до категорії втрачених у надрах;

2) вуглецевої сировини з нерентабельних шпар з метою недо­пущення вибухонебезпечних газопроявів у населених пунктах нафтогазопромислових районів;

3) підземних вод, які не використовуються у господарстві, ви­добуток яких є технологічно змушеним у зв'язку з видобутком інших корисних копалин у обсягах, погоджених з відповідними органами Державного гірського нагляду, Державного геологічно­го контролю й охорони навколишнього природного середовища;

4) копалин, що здійснюється для усунення забруднення надр;

5) копалин для усунення їх шкідливої дії (засолення, забо­лочування, забруднення тощо).

Збір за геологорозвідувальні роботи сплачують у два етапи.

1. Здійснюються авансові платежі у строки: до 20 числа тре­тього місяця звітного кварталу і до 20 числа місяця, наступно­го за звітним кварталом у розмірі однієї третини суми розрахо­ваного збору.

2. Остаточна сплата відрахувань здійснюється протягом 10 днів, наступних за останнім днем граничного терміну надан­ня розрахунку збору, з обліком сплачених авансових внесків.

Збір за геологорозвідувальні роботи в повному обсязі зара­ховується до державного бюджету на рахунок, відкритий відпо­відно до коду бюджетної класифікації.