Справляння плати за спеціальне використання природних ресурсів здійснюється відповідно до статей 89—91 Лісового кодексу України і Порядку справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів і користування земельними ділянками лісового фонду, затвердженого постановою Кабіне­ту Міністрів України від 6 липня 1998 р. й інших нормативних актів^[212]. Розрізняють спеціальне та загальне використання лісо­вих ресурсів. Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється тільки на території земельних ділянок, наданих у користування. Такими користувачами можуть бути один чи кілька тимчасових лісокористувачів у тому разі, якщо вико­ристовуються кілька лісових ресурсів. Дозволяється здійсню­вати такі види спеціального використання лісових ресурсів: заготівлю деревини під час рубки головного користувача; заго­тівлю живиці; заготівлю другорядних лісових матеріалів (пінь, дуб, кора й інше); побічне лісове використання.

Постійними користувачами можуть бути: спеціалізовані лісогосподарські підприємства, інші підприємства, установи, організації, у яких створені спеціалізовані підрозділи для ве­дення лісового господарства, а також для спеціального вико­ристання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристич­них цілей, а також проведення науково-дослідних робіт. Для постійного використання можуть надаватися земельні ділян­ки лісового фонду, площа яких не перевищує 5 гектарів. Пра­во постійного користування земельними ділянками лісового фонду закріплюється державним актом на право постійного користування землею.

Тимчасовими користувачами можуть бути: підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, релігійні органі­зації, громадяни України, іноземні юридичні особи і громадя­ни. Земельні ділянки лісового фонду надаються в тимчасове користування за умови згоди постійного лісокористувача зе­мельними ділянками лісового фонду. Тимчасове користуван­ня земельними ділянками лісового фонду може бути короткос­троковим — до 3-х років і довгостроковим — від 3-х до 25 років. У тимчасове користування земельні ділянки лісового фонду можуть надаватися на умовах оренди. Умови оренди визнача­ються за згодою сторін у договорі.

За спеціальне використання лісових ресурсів передбачені такі види плати:

1) за встановленими таксами;

2) у вигляді орендної плати;

3) у вигляді доходу, отриманого від реалізації лісових ре­сурсів на конкурсних умовах.

Розмір збору за спеціальне використання лісових ресурсів установлюється, виходячи з лімітів їх використання, такс на лісову продукцію і послуг з урахуванням якості та доступності. Такси і порядок справляння збору на лісові ресурси державно­го значення встановлює Кабінет Міністрів України, а на лісові ресурси місцевого значення — Рада міністрів Автономної Рес­публіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. У разі застосування конкурсних умов реалізації лісових ресурсів плата встановлюється не нижче чинних такс. Розмір орендної плати встановлюється за згодою сторін у договорі оренди, однак не нижче встановлених такс на лісові ресурси.

Розрахунок збору подають платники протягом 40 днів, на­ступних за останнім календарним днем звітного кварталу.

Платежі за спеціальне використання лісових ресурсів дер­жавного значення зараховуються в розмірі 80 відсотків до дер­жавного бюджету, 20 відсотків — до місцевих бюджетів за їх місцезнаходженням. Плата за спеціальне використання лісо­вих ресурсів місцевого значення зараховується відповідно до бюджетів місцевого самоврядування. Ці платежі спрямовують­ся на виконання робіт з відновлення лісів, проведення лісогос­подарських заходів і утримання лісів у належному санітарно­му стані.